- Головуючий суддя (ВАКС) : Олійник О.В.
Справа № 991/10619/23
Провадження № 1-кп/991/127/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
17 квітня 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
їх захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10,
ОСОБА_11,
ОСОБА_12,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423 від 15.08.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження, у якому ухвалою від 05.12.2023 призначено відкрите підготовче судове засідання.
03.04.2024 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави.
Обґрунтування клопотання
Прокурор мотивував подане клопотання тим, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.01.2024 у цій справі продовжено щодо ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 14.03.2024 з можливістю внесення застави. Водночас зменшено розмір застави, визначеної ОСОБА_7 як альтернативний запобіжний захід, до 595 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 801 660 грн. У разі звільнення ОСОБА_7 з-під варти у зв`язку із внесенням застави покладено на нього ряд процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Надалі ухвалою від 19.02.2024 суд частково задовольнив клопотання сторони захисту та зменшив розмір застави, визначеної ОСОБА_7 як альтернативний запобіжний захід ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.01.2024 у цій справі, до 360 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 090 080 грн. У разі звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку з внесенням застави, покладено на нього обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
23.02.2024 ОСОБА_7 звільнено з-під варти, у зв`язку із внесенням застави.
Вищий антикорупційний суд ухвалою від 19.02.2024 змінив процесуальний обов`язок, передбачений п. 5 ч. 5 ст. 194 КПК України, покладений на ОСОБА_7 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.02.2024 у цій справі.
Зважаючи на викладене, наразі до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 090 080 грн та покладено на нього такі процесуальні обов`язки: 1) прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом; 2) не відлучатися із міста Києва без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця» - з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також з іншими обвинуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 52023000000000423; 5) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця», за виключенням Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця»; 6) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Строк дії вказаних обов`язків закінчується 23.04.2024.
За змістом клопотання необхідність продовження строку дії таких обов`язків обумовлена тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а встановлені ризики, визначені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились.
Вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів або ж скасування чи зменшення обсягу покладених на ОСОБА_7 обов`язків не зможе запобігти ризикам переховування обвинуваченого від суду, а також незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні. Тому прокурор просить суд продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримав заявлене клопотання з наведених у ньому підстав.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_11 не заперечували щодо продовження строку дії обов`язків. Однак вважають, що ризики кримінального провадження відсутні, що підтверджується належною процесуальною поведінкою обвинуваченого.
Обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_8 та їх захисники ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_7, додатково вказавши суду на можливість зменшення обсягу покладених на нього обов`язків.
Мотиви та висновки суду
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом п. 3, 5 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 183 КПК України застава та тримання під вартою є одними із видів запобіжних заходів.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 6, 8 ст. 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Водночас ч. 1 ст. 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
З моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України).
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.05.2023 у справі № 991/4552/23 у межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з дня його фактичного затримання (23.05.2023) - до 21.07.2023 включно, визначено альтернативний запобіжний захід - заставу в розмірі 13 420 000 грн і процесуальні обов`язки, які мають бути покладені на підозрюваного у разі внесення застави. Зазначений запобіжний захід щодо ОСОБА_7 був продовжений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.07.2023 у справі № 991/6337/23 до 23.08.2023.
15.08.2023 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_16 постановою виділив з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою зокрема ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023).
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 неодноразово продовжувався, а розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави зменшувався.
Останній раз ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.01.2024 у цій справі строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 14.03.2024 включно, зменшено розмір застави як альтернативного запобіжного заходу до 1 801 660 грн та у разі звільнення ОСОБА_7 з-під варти у зв`язку із внесенням застави покладено на нього ряд процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Надалі Вищий антикорупційний суд ухвалою від 19.02.2024 у цій справі частково задовольнив клопотання захисту про зміну запобіжного заходу та зменшив розмір застави, визначеної ОСОБА_7 як альтернативний запобіжний захід вказаною ухвалою від 15.01.2024, до 360 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 090 080 грн, та у разі звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку із внесенням застави поклав на нього такі процесуальні обов`язки: прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом; не відлучатися із міста Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця» - з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також з іншими обвинуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 52023000000000423; утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця»; здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, - два місяці з дня внесення застави.
Підставою для продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу стали: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України; існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування обвинуваченого від суду; незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні); недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам та забезпечення виконання процесуальних обов`язків; неможливість завершення судового провадження до закінчення строку дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до повідомлення Державної установи «Київський слідчий ізолятор» від 23.02.2024 № 08/4234 ОСОБА_7 звільнений з-під варти 23.02.2024, у зв`язку із внесенням застави.
Вищий антикорупційний суд ухвалою від 22.03.2024 у цій справі за клопотанням сторони захисту змінив процесуальний обов`язок, передбачений п. 5 ч. 5 ст. 194 КПК України, покладений на ОСОБА_7 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.02.2024 у цій справі, а саме зобов`язав ОСОБА_7 утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця», за виключенням Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця».
З урахуванням вказаного вище, наразі до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 090 080 грн та покладено на нього процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 23.04.2024.
У поданому клопотанні прокурор просить суд продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, ще на два місяці.
Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що у разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 цієї статті, може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.
Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 52023000000000423 від 15.08.2023, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8872/23, якою продовжено строк тримання ОСОБА_7 під вартою, ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.11.2023, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на особу. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Прокурор у поданому клопотанні зазначив, що встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування ОСОБА_7 від суду, а також незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні), не зменшились, продовжують існувати, а тому існує необхідність у продовженні строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків.
Суд вважає, що наразі ризик переховування ОСОБА_7 від суду продовжує існувати.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна. Зазначене покарання, у разі визнання обвинуваченого винуватим, повинно бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Зважаючи на викладене, є цілком вірогідним вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від участі в судовому провадженні з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину.
Суд переконаний, що ризик незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати.
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.
Наразі свідки не допитані, триває підготовче судове провадження. Водночас обвинуваченому ОСОБА_7 вже відкриті матеріали досудового розслідування, тому він обізнаний про осіб, які дали показання в цьому кримінальному провадженні, зміст їхніх свідчень та їхні персональні дані, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на свідків.
Сторона обвинувачення під час судового провадження зазначала, що ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні пов`язаний також із тим, що ряд осіб, які є свідками або які можуть бути допитані як свідки (у порядку ст. 256 КПК України), працювали і продовжують працювати у філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» або в системі АТ «Укрзалізниця». Враховуючи, що ОСОБА_7 із грудня 2021 року обіймав керівні посади у вказаній філії (першого заступника директора виконавчого філії та заступника директора виконавчого філії), суд вважає, що існує ймовірність того, що обвинувачений може впливати на її працівників та службових осіб, які перебували в його підпорядкуванні, службовій залежності, з метою ненадання ними правдивих та/або повних показань про відомі їм обставини кримінального провадження. Той факт, що ОСОБА_7 вже не обіймає посаду в філії, не виключає вірогідності використання ним набутого за час роботи службового авторитету і сформованих відносин із особами (працівниками, службовими особами), які були йому підпорядковані або з якими він взаємодіяв за посадою, для спроби поза процесуального впливу на свідків.
Також суд зважає на те, що в цьому кримінальному провадженні обвинувачення висунуте ще двом особам - ОСОБА_6, ОСОБА_8, які, за версією сторони обвинувачення, надавали неправомірну вигоду ОСОБА_7 та досить тривалий час узгоджували свої дії задля досягнення бажаного результату. У зв`язку із цим суд вважає, що обвинувачені можуть погоджувати між собою свою процесуальну поведінку та показання щодо обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких кожного з них обвинувачують.
Отже, залишається загроза того, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
З огляду на встановлені під час розгляду клопотання обставини, суд дійшов висновку, що ризики переховування ОСОБА_7 від суду, а також незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні є актуальними та продовжують існувати на достатньо високому рівні.
Доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого, є необґрунтованими.
Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Суд вважає, що застосування до ОСОБА_7 застави у розмірі 1 090 080 грн є суттєвим чинником, який стимулює обвинуваченого дотримуватись належної процесуальної поведінки. Разом з тим застосування цього запобіжного заходу без покладення на обвинуваченого окремих обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на даний час не є достатнім для подальшого забезпечення його безумовної участі в судових засіданнях і запобіганню наявним ризикам.
Оцінюючи необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків у сукупності та взаємозв`язку із встановленими ризиками, суд вважає, що такі обов`язки як: прибувати до суду за кожним викликом; не відлучатися із населеного пункту, у якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну - сприятимуть мінімізації ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обов`язки утримуватись від спілкування з певними працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та АТ «Укрзалізниця», з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 ОСОБА_6, ОСОБА_8, а також утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», АТ «Укрзалізниця», за виключенням Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця», унеможливить втілення встановленого ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що покладені на обвинуваченого обов`язки не є надмірним втручанням у його права та є необхідними для досягнення дієвості кримінального провадження.
З огляду на те, що обвинувальний акт надійшов до суду 05.12.2023, триває підготовче провадження, суд вважає за доцільне продовжити строк дій обов`язків, покладених на ОСОБА_7, на два місяці.
За таких обставин клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 194, 199, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії покладених на ОСОБА_7 ухвалами Вищого антикорупційного суду від 19.02.2024 та від 22.03.2024 у цій справі обов`язків, а саме:
1) прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом;
2) не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця» - з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також з іншими обвинуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 52023000000000423;
5) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця», за виключенням Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 Філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця»;
6) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, визначити до 17.06.2024.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3