- Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.
Справа № 991/3048/24
Провадження 1-кс/991/3084/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
представника власника майна адвоката ОСОБА_3,
детектива ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 січня 2024 року за № 52024000000000020,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1. 11 квітня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому адвокат ОСОБА_3 просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 лютого 2024 року на мобільний телефон Samsung Galaxy A71, s/n НОМЕР_1, IMEI-1 НОМЕР_2, IMEI-2 НОМЕР_3, та ноутбук Acer, s/n НОМЕР_4, які належать ОСОБА_5 та були вилучені в ході обшуку за місцем проживання останнього.
Представник власника майна зазначив, що станом на момент розгляду клопотання відпала потреба у застосуванні арешту, оскільки стороною обвинувачення був проведений огляд ноутбуку, та інформація, що цікавила орган досудового розслідування, отримана. Крім того, після огляду орган досудового розслідування не направляв ноутбук до експертної установи для проведення експертного дослідження.
Також адвокат ОСОБА_3 вказав, що 01 квітня 2024 року стороні захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. В ході ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторона захисту виявила, що додатковий огляду ноутбуку, на необхідності проведення якого наполягав детектив, так і не був проведений.
Окремих доводів щодо необхідності скасування арешту, накладеного на мобільний телефон, адвокат ОСОБА_3 у клопотанні не навів.
1.2. 15 квітня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшли письмові заперечення детектива ОСОБА_4, у яких він просив відмовити у задоволенні клопотання з огляду на наявність у майна, на яке накладено арешт, ознак речового доказу.
Детектив зазначив, що в ході огляду мобільного телефона було виявлене листування судді ОСОБА_5 зі своєю помічницею ОСОБА_6, а також діалог з ОСОБА_7 з ознаками видалення листування.
Під час огляду ноутбуку встановлено, що на робочому столі наявний документ у форматі Word з назвою «ОСОБА_8 пояснення 1645», який містить пояснення ОСОБА_8 для судді Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_9
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Адвокат ОСОБА_3 підтримав подане клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Детектив ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання з мотивів, наведених у письмових запереченнях.
ІІІ. Оцінка та висновки слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання адвоката ОСОБА_3, надані ним та детективом ОСОБА_4 . матеріали, заслухавши їх думку, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
- збереження речових доказів;
- спеціальної конфіскації;
- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частина 1 ст. 174 КПК України передбачає право власника або володільця майна заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт може бути скасований ухвалою слідчого судді у випадку, якщо особа доведе наявність принаймні однієї з таких підстав:
- в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;
- арешт накладено необґрунтовано.
3.3. Оцінка та висновки слідчого судді
3.3.1. Детективами НАБУ здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 січня 2024 року за № 52024000000000020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, в ході якого встановлено, що 23 січня 2024 року суддею Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_9 було закрито справу про вчинення адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_8 та ухвалено рішення про повернення вилучених тютюнових виробів. Цього ж дня суддя Болградського районного суду ОСОБА_5 під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 підбурював його до надання неправомірної вигоди, не конкретизуючи суму, запропонувавши визначити її самому, за закриття суддею ОСОБА_9 справи про вчинення адміністративного правопорушення та за майбутнє закриття суддею ОСОБА_10 іншої справи про вчинення адміністративного правопорушення.
Ухвалою слідчого судді від 25 січня 2024 року було надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі за місцем проживання ОСОБА_5, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
06 лютого 2024 року було проведено обшук зазначеної квартири, в ході якого вилучено мобільний телефон Samsung Galaxy A71, s/n НОМЕР_1, IMEI-1 НОМЕР_2, IMEI-2 НОМЕР_3 та ноутбук Acer, s/n НОМЕР_4, якими користується ОСОБА_5 .
Постановою від 06 лютого 2024 року зазначені технічні пристрої були визнаними речовими доказами, а ухвалою слідчого судді від 09 лютого 2024 року на них був накладений арешт.
Як зазначено в ухвалі, арешт було накладено з метою збереження речових доказів. Також слідчим суддею була надана оцінка доводам детектива про наявність підстав для накладення арешту, зокрема можливість використання мобільного телефону та ноутбука як доказів для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України.
Відповідно до протоколу від 21 лютого 2024 року в ході огляду ноутбуку встановлено наявність на робочому столі документу в форматі Word з назвою «ОСОБА_8 пояснення 1645», у якому містилися пояснення по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_8, адресовані судді Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_9
Детектив ОСОБА_4 повідомив, що за його дорученням Управління СБ України в Миколаївській області здійснило огляд мобільного телефону Samsung Galaxy A71, вилученого у ОСОБА_5
01 квітня 2024 року детектив ОСОБА_4 повідомив сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Детектив повідомив, що майно, яке є предметом клопотання адвоката ОСОБА_3, - мобільний телефон і ноутбук - має статус речових доказів у кримінальному провадженні, і відкрите стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України; сторона обвинувачення має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді. Адвокат ОСОБА_3 ці обставини не заперечував.
Також детектив наголосив на тому, що огляд телефону і ноутбука проводився без участі спеціаліста, що унеможливлює скасування арешту майна і повернення його власнику, наполягав на необхідності збереження речових доказів у матеріалах кримінального провадження.
3.3.2. Як вже зазначала слідчий суддя, кримінальний процесуальний закон передбачає дві окремі підстави для скасування арешту. Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні наполягав на одній з них (відсутність потреби у його подальшому застосуванні), а тому слідчий суддя обмежить оцінку наявності виключно цієї підстави.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою накладення арешту на майно (ноутбук і телефон) було збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, якщо прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді.
Частиною 1 статті 100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю крім випадків, передбачених ст. 160-166, 170-174 КПК України. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється у порядку, передбаченому КМУ; речові докази, надані суду, зберігаються в суді (ч. 2, 5 ст. 100 КПК України).
Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатись до набрання рішенням законної сили (ч. 9 ст. 100 КПК України).
Отже, з повідомлених учасниками судового засідання обставин вбачається, що:
- наразі триває стадія ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, зокрема з речовими доказами;
- мобільний телефон Samsung Galaxy A71, s/n НОМЕР_1, IMEI-1 НОМЕР_2, IMEI-2 НОМЕР_3 та ноутбук Acer, s/n НОМЕР_4, є речовими доказами у кримінальному провадженні. Це майно було вилучено за місцем проживання ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді та перебуває у розпорядженні сторони обвинувачення як речовий доказ, на який слідчим суддею накладено арешт, тобто на законних підставах;
- з огляду на наявність у цього майна статусу речового доказу та покладення на сторону обвинувачення обов`язку зберігати зазначене майно до моменту дослідження речового доказу в суді і долучення його до матеріалів кримінального провадження відсутні підстави вважати, що у збереженні арешту майна відпала потреба.
Таким чином, у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1