- Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
Справа № 991/3097/23
Провадження 1-кп/991/49/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
17 квітня 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції з власних засобів),
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції з власних засобів),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді застави на особисте зобов`язання з покладенням обов`язків, у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 14.10.2022 за обвинуваченням:
- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Буринь, Буринського району, Сумської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України);
- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На стадії судового розгляду у Вищому антикорупційному суді перебуває кримінальне провадження № 52022000000000310 від 14.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
04.04.2024 на електронну адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (вх.12290/24).
1.Обґрунтування клопотання
Захисник ОСОБА_8 у своєму клопотанні зазначив, що на даний час відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні діє запобіжний захід у вигляді застави, однак без покладання на нього жодних процесуальних обов`язків, що нівелює саму суть такого запобіжного заходу, метою якого є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, та запобігання ризикам, під умовою звернення внесених коштів в дохід держави. Таким чином, на думку захисника, у прокуратури та суду відсутні жодні законні підстави для звернення застави в дохід держави навіть у разі ухилення обвинуваченого від суду, адже такого обов`язку у нього немає. Незважаючи на це, обвинувачений ОСОБА_7 умови застосованого запобіжного заходу не порушував, та навіть без покладення на нього обов`язків виконував їх самостійно, а саме утримувався від спілкування зі свідками та прибував за викликом у судові засідання, повідомляв про місце свого проживання.
Враховуючи те, що свідки на показаннях яких ґрунтується обвинувачення - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вже допитані в судовому засіданні, то ризик будь-яким чином вплинути на їх показання припинив своє існування. Тим більше, протягом всього досудового розслідування та судового розгляду вказаний ризик не знайшов свого підтвердження.
Наголошує на тому, що дружина обвинуваченого ОСОБА_13 має інвалідність 3 групи. На утриманні обвинуваченого перебуває двоє малолітніх дітей, один з яких має вроджені вади здоров`я, а також на утриманні знаходиться непрацездатна матір 1959 року народження.
До того ж у заставодавця ОСОБА_14 14.11.2023 згорів автомобіль Skoda Favorit, що підтверджується актом про пожежу, складеним уповноваженими членами комісії управління Державними служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області. Інших транспортних засобів у власності заставодавця немає, ця обставина вплинула на його майновий стан, та у зв`язку з цим йому потрібні кошти на купівлю нового автомобіля. Враховуючи напружену ситуацію у Сумській області через агресію Росії проти України та втрату особистого транспортного засобу, ОСОБА_14 позбавлений можливості вивезти свою сім`ю у безпечне місце при виникненні безпосередньої загрози їх життю та здоров`ю.
Тому, на даний момент наявні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді застави на більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який полягає у покладенні обов`язків, передбачених ст. 194 цього Кодексу.
2.Доводи сторін при розгляді питання про зміну запобіжного заходу
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 з підстав, зазначених у ньому. Вказав, що ОСОБА_7 жодного разу не порушував умови застосування запобіжного заходу, прибуває за кожним викликом до судового засідання та повідомляє про зміну свого місця проживання. Додав, що ризики, враховуючи стадію судового розгляду, взагалі припинили своє існування.
Захисник ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_7 підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання.
Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_9 підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу та просили задовольнити.
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу. Вказала на те, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду не припинив існувати. Також зазначила, що під час судового розгляду не всі свідки сторони обвинувачення на теперішній час допитані, тому ризик незаконного впливу на свідків продовжує існувати, а встановлений розмір суми застави забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
3.Встановлені обставини
17.10.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744300,00 грн та покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (справа № 991/4726/22, провадження 1-кс/991/4745/22). 18 жовтня 2022 на виконання ухвали суду заставодавцем ОСОБА_14 внесено відповідні грошові кошти на рахунок Вищого антикорупційного суду (т. 1 а.с. 165-166).
Надалі ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк покладених обов`язків ОСОБА_7 неодноразово продовжувався, востаннє - ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10.03.2023 до 11.05.2023 (справа № 991/2051/23, провадження 1-кс/991/2083/23) (т. 1 а.с. 111-114).
На час розгляду клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу строк дії визначених ОСОБА_7 обов`язків закінчився. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припинила свою дію і обов`язки вважаються скасованими відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України.
19 травня 2023 року ухвалою Вищого антикорупційного суду у справі № 991/3097/23 (провадження № 1 кп/991/49/23) обвинуваченому ОСОБА_7 змінено запобіжний захід шляхом зменшення розміру застави, визначеного ухвалою слідчого судді від 17.10.2022 до двохсот двадцяти чотирьох розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 601 216 (шістсот одна тисяча двісті шістнадцять) гривень. Частину застави у розмірі 143 084 гривні, повернуто заставодавцю ОСОБА_14 (т. 11 а.с. 166-173).
Отже на день розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 продовжує діяти запобіжний захід у виді застави у розмірі 224 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 601 216 (шістсот одна тисяча двісті шістнадцять гривень), що відповідно до вимог ч. 5 ст.194 КПК України зобов`язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду.
4.Оцінка та мотиви суду
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України). Таким чином, суд зобов`язаний оцінити викладені в цьому клопотанні обставини і надати їм оцінку.
Запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого (ч. 1 ст. 331 КПК України).
Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання (стаття 201 КПК України).
Перелік підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту не передбачений кримінальним процесуальним законом, а стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Так, ч. 1 ст. 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Системний аналіз положень ст. ст. 194, 201 КПК України свідчить про те, що підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням обвинуваченого чи захисника можуть бути нові обставини, що виникли після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу, які зокрема свідчать про зменшення або ж нівелювання встановлених у провадженні ризиків та/або впливають на виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків або які вказують на зміни в майновому чи сімейному стані обвинуваченого чи зміни в інших суттєвих обставинах, що враховувалися під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Такі ж підстави можуть бути враховані судом в конкретній справі при вирішенні питання про зменшення розміру застави, який було визначено раніше за судовим рішенням. Тобто суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу та не переглядає відповідне судове рішення, а на підставі наданих учасниками провадження відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до особи запобіжний захід.
Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому, суд виходить із того, що в силу ч. 2 ст. 42 КПК України ОСОБА_7 перебуває у процесуальному статусі обвинуваченого, тому суд також не надає оцінку наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, а питання вагомості доказів висунутого обвинувачення та його обґрунтованості суд вирішує у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Розглядаючи питання наявності ризиків, суд переконаний, що на даний час продовжує існувати ризик переховування від органу досудового розслідування та суду.
Так, з матеріалів кримінального вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжких корупційних злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Порівнюючи існуючі обставини та ті, що були станом на момент розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, яким надана оцінка в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 19.05.2023, вказаний фактор тяжкості кримінального правопорушення і суворості покарання за них залишається. Важливим аспектом є те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК України, як правило, не передбачено (ст. 69, 75 КК). До такого висновку суд доходить з огляду на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04): «суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує». За таких обставин є цілком вірогідним вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від участі в судовому провадженні з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину.
Також в контексті існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_7, суд бере до уваги те, що він, маючи юридичний досвід, стаж зайняття адвокатською діяльністю, і як наслідок цього зв`язки у правоохоронних органах, усвідомлюючи тяжкість покарання і невідворотність кримінальної відповідальності, може використати наявні у нього засоби і можливості для переховування від правоохоронних органів та суду та може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності та може переховуватись на території України.
Також суд не залишає поза увагою те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», роз`яснення Верховного Суду, надані у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що суди оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом, мають враховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні як відповідний ризик.
Відомості про наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 міцних соціальних зв`язків на території України, зокрема дітей, дружини, яка є особою з інвалідністю, непрацездатної матері, на переконання суду не нівелюють ризик переховування.
Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність ризику переховування з огляду на належну процесуальну поведінку, а також на відсутність спроб обвинуваченого переховуватись від суду.
Суд переконаний, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого та сумлінне виконання ним обов`язків, не свідчить про відсутність ризику переховування, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави, є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку обвинуваченого у кримінальному провадженні, а загроза втрати такої застави (стягнення у дохід держави) є ефективним стримуючим фактором для нього.
Також твердження захисника ОСОБА_8 про недієвість застави з урахуванням відсутності взагалі будь якого обов`язку, в тому числі з`являтись до суду, суд відхиляє з огляду на таке.
Згідно з ч. 8 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Суд наголошує, що обов`язок обвинуваченого з`являтись до суду передбачений ч. 7 статті 42 КПК України. В свою чергу, стаття 194 КПК України визначає перелік обов`язків, які можуть покладатися на підозрюваного (обвинуваченого) рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Так, частина 5 статті 194 КПК України визначає умовами покладення додаткових обов`язків обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, і доведеність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Ці обов`язки не є окремим запобіжним заходом, а застосовуються додатково до обраного підозрюваному запобіжного заходу за наявності визначених в частині 5 статті 194 КПК України умов. Отже застава забезпечує виконання підозрюваним, обвинуваченим як тих обов`язків, що покладені судом при застосуванні запобіжного заходу, так і тих, що покладені процесуальним законом. А не виконання таких обов`язків обвинуваченим є наслідком стягнення застави в дохід держави.
Судом досліджено інші обставини, на які посилається сторона захисту для зміни запобіжного заходу.
Так, відповідно долучених до клопотання копій документів та пояснень захисника ОСОБА_8 в судовому засіданні, заставодавець ОСОБА_14 втратив під час пожежі належний йому автомобіль Skoda Favori, 1994 р., д.н.з. НОМЕР_1 (т. 11 а.с. 231-232), який є єдиним транспортним засобом його родини. Суд погоджується, що така обставина могла вплинути на майновий стан заставодавця, і як наслідок потребує додаткових коштів на купівлю іншого автомобіля.их суттєвих аргументів, але такі аргументи не є підставою для зменшення розміру застави. Зазначене пояснюється тим, що будь-які договори цивільно-правового характеру, укладені заставодавцями у зв`язку із внесенням застави, не мають взаємного зв`язку з кримінально-процесуальними відносинами, які виникли щодо застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу. Сама специфіка застави як запобіжного заходу обумовлюється виключно її природою і метою у кримінальному провадженні і не спричиняє необхідність її зміни на інший запобіжний захід з огляду на необхідність повернення заставодавцю коштів, зокрема, з підстав змін у його матеріальному становищі.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України внесення застави заставодавцем є його правом, а не обов`язком. Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Внесення застави неможливе без взаємної згоди підозрюваного/обвинуваченого та заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави та згоду нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку вона вносить заставу. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавця, останній мав усвідомлювати існування ризику неповернення застави та звернення її в дохід держави. З огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні законні підстави вважати, що грошові кошти внесені ним у якості застави за підозрюваного, будуть йому обов`язково повернуті до припинення дії цього запобіжного заходу.
При оцінці ризику впливу на свідків, суд бере до уваги, що в судових засіданнях 05.02.2024, 21.02.2024, 05.03.2024, 20.03.2024 свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_11, які зазначені в ухвалах слідчих суддів, суду про застосування запобіжного заходу та продовження строку дії обов`язків як такі, до яких існував ризик незаконного впливу обвинуваченим, допитані, показання цих свідків судом досліджені. Тому суд критично оцінює та не приймає до уваги твердження прокурора про продовження існування ризику впливу на свідків з урахуванням того, що не всі свідки сторони обвинувачення допитані. З урахуванням зазначеного, суд погоджується з позицією сторони захисту про припинення існування ризику незаконного впливу на свідків.
Водночас відповідно до положень ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Отже, з огляду на припинення існування ризику незаконного впливу на свідків, суд вважає, що раніше визначений розмір застави підлягає зменшенню до 130 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 393640 грн (триста дев`яносто три тисячі шістсот сорок) гривень. Розмір застави розрахований із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2024, що становить 3028,00 грн (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»). На переконання суду, саме такий розмір застави є помірним для обвинуваченого та повинен в достатній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку в подальшому та запобігти ризику переховування.
Однак застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, буде недостатнім, так як виконання покладених обов`язків буде залежати виключно від волі самого обвинуваченого, а їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
З урахуванням викладеного, клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 177-178, 194, 182, 201, 331, 372, КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити частково клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Суми, Сумська область, проживає за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід, застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.10.2022 у справі № 991/4726/22 (провадження 1-кс/991/4745/22) у вигляді застави у розмірі 744300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень, змінений в частині зменшення розміру застави ухвалою суду від 19 травня 2023 року у справі № 991/3097/23, (провадження № 1-кп/991/49/23) до 601 216 грн (шістсот одна тисяча двісті шістнадцять) гривень (з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 31.05.2023 (справа № 991/3097/23, провадження 1-во/991/68/23), шляхом зменшення розміру застави до 130 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 393640 грн (триста дев`яносто три тисячі шістсот сорок ) гривень.
Повернути заставодавцю ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_2, квитанція №635Т004РО8 від 18.10.2022) частину застави у розмірі 207576 (двісті сім тисяч п`ятсот сімдесят шість) гривень.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3