- Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.
Справа № 991/3223/24
Провадження № 1-кс/991/3261/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
адвоката ОСОБА_3,
прокурора ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 (ОСОБА_5) про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 від кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 березня 2024 року за № 52024000000000121,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть заяви
16 квітня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена заява, у якій адвокат ОСОБА_3 просив відвести прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 від участі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 березня 2024 року за № 52024000000000121.
Заява обґрунтована тим, що ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду у справах № 991/10045/23 та 991/11061/23 констатований факт ненабуття ОСОБА_5 (ОСОБА_5) статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52019000000000053, з якого були виділені матеріали кримінального провадження № 52024000000000121.
Під час розгляду справи № 991/11061/23 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду прокурор ОСОБА_4 зазначив про необхідність внести до ЄРДР відповідні відомості, втім, попри неодноразові звернення адвоката, такі відомості внесені не були.
Наведені обставини, на думку захисника, свідчать про упередженість прокурора ОСОБА_4 та є підставою для його відводу.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Адвокат ОСОБА_3 підтримав заяву з наведених у ній мотивів та наголосив на тому, що прокурор ОСОБА_4 продовжує поводитися з ОСОБА_5 (ОСОБА_5) як підозрюваним, попри відсутність такого статусу у останнього, що свідчить про упередженість прокурора.
2.2. Прокурор ОСОБА_4 заперечив проти задоволення заяви та повідомив, що стосовно ОСОБА_5 (ОСОБА_5) складене письмове повідомлення про підозру, втім не вручене. З метою виконання вимог ст. 278 КПК України у теперішній час до компетентних органів іншої держави скерований запит про міжнародно-правову допомогу. Наголосив, що з огляду на невручення ОСОБА_5 (ОСОБА_5) повідомлення про підозру, вважає, що останній не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
Таким чином, за твердженням прокурора, у своїх діях він керувався виключно вимогами кримінального процесуального закону та будь-яких дій, які могли б свідчити про його особисту упередженість, не допускав.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
Дослідивши заяву, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
У практиці Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) дотримання права на справедливий суд, закріпленого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оцінюється в цілому, не обмежуючись лише судовим розглядом висунутого особі обвинувачення, але й включаючи досудове розслідування, як початковий етап кримінального процесу, адже об`єктивність, повнота та всебічність дослідження всіх обставин під час розслідування є невід`ємною передумовою справедливості судового розгляду.
Прокурор, як один з учасників кримінального провадження, що належить до сторони обвинувачення, реалізує функції прокуратури, передбачені ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, зокрема, організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в суді, а тому його об`єктивність є неодмінною передумовою забезпечення права на справедливий суд.
Слід зазначити, що здійснення об`єктивного розслідування прокурором є одним із основоположних міжнародних стандартів. Так, відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня - 7 вересня 1990 pоку), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (пп. 12, 13). Необ`єктивність, упереджене і дискримінаційне ставлення прокурора до учасників кримінального провадження і поєднання в одній особі різних процесуальних функцій є підставою для відводу (самовідводу) прокурора.
Нормами національного кримінального процесуального законодавства, якими імплементовано гарантії неупередженості прокурора під час здійснення ним своїх повноважень, виступають положення ч. 1 ст. 36 КПК України, за змістом яких прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, та положення ст. 77 КПК України, які виключають участь прокурора у кримінальному провадженні за наявності підстав, які можуть викликати обґрунтований сумнів в його неупередженості.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити відвід прокурору. Варто підкреслити, що ч. 5 ст. 80 КПК України визначає, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, заявляючи відвід прокурору, особа повинна не просто декларувати сумнів у неупередженості прокурора, а зазначити конкретні обставини, які його викликають, який вплив ці обставини мають на об`єктивність прокурора, та підтвердити їх належними доказами.
Необхідність доведення підстав для відводу також випливає з практики ЄСПЛ, який зазначав, що відсутність упередженості або прихильності презюмується, поки не надано доказів протилежного. При встановленні неупередженості думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії», «Мікалеф проти Мальти»).
Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, за якими критеріями має встановлюватися неупередженість прокурора, як ключова складова цього інституту кримінального процесуального права. Лінгвістичний підхід дозволяє визначити її як синонім об`єктивності, тобто надання оцінки фактам та вчинення дій щодо них виключно на підставі їх правової природи за відсутності особистих та позапрофесійних мотивів.
Системний аналіз норм ст. 77 КПК України дозволяє визначити упередженість як зацікавленість службової особи у певних результатах процесуальних дій чи рішень, які вчиняються цією особою. При цьому ця зацікавленість має носити особистий характер, тобто створювати конфлікт публічних і приватних інтересів прокурора, або інтересів його близьких родичів чи інших осіб, і вона повинна мати ступінь, здатний вплинути на об`єктивність прокурора при прийнятті ним рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Водночас упередженість прокурора, яка може бути викликана особистими мотивами, необхідно відмежовувати від його професійної зацікавленості у розгляді кримінального провадження, яка є проявом реалізації ним функцій прокуратури.
3.3. Оцінка та висновки слідчого судді
Як вбачається із заяви про відвід, вона обґрунтована виключно процесуальними діями та рішеннями прокурора ОСОБА_4, зокрема, не вчинення ним заходів щодо внесення до ЄРДР відомостей, які, на думку адвоката ОСОБА_3, він має внести.
Разом з тим, інститут відводу у кримінальному процесі є механізмом, який забезпечує реалізацію права особи на об`єктивне досудове розслідування, справедливий і публічний розгляд її справи незалежним і безстороннім судом, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей інститут не може використовуватися як інструмент впливу на сторону обвинувачення або усунення від участі прокурора за волевиявленням сторони захисту, яка не погоджується з його процесуальними діями та рішеннями.
Незгода з такими діями та рішеннями має втілюватися у їх оскарженні у передбаченому законом порядку або спростуванні позиції прокурора під час здійснення судового контролю слідчим суддею чи судового розгляду по суті пред`явленого обвинувачення.
Отже, незгода учасника кримінального провадження зі способом реалізації прокурором своїх процесуальних повноважень не може бути витлумачена як прояв його упередженості, а тому не може бути підставою для його відводу.
Адвокат не навів жодних аргументів, які могли б свідчити про наявність у прокурора ОСОБА_4 особистих мотивів у цьому кримінальному провадженні та інших відомостей, які могли б свідчити про конфлікт його публічних та приватних інтересів.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення заяви про відвід прокурора.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1