Документ № 118541687

Справа № 991/823/24

Провадження №11-сс/991/133/24

УХВАЛА

18 квітня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 лютого 2024 року про обрання підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000467 від 12.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування можливого заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» службовими особами Філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_10, ОСОБА_11 спільно зі службовими особами ТОВ «Коларес-Брокерс» під час здійснення закупівлі кам`яного вугілля.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_9 підозрюється в тому, що будучи фактичним власником ряду приватних підприємств, зокрема ТОВ «Коларес-Брокерс», ТОВ «ТД «Магнатек» вступив у злочинну змову з заступником директора Філії ОСОБА_10 з метою заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця». Для реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_9 залучив до вчинення кримінального правопорушення підконтрольну йому ОСОБА_12, яка будучи директором ТОВ «Коларес-Брокерс» повинна була забезпечити участь підприємства в торгах, а в подальшому в постачанні продукції. ОСОБА_10, з метою реалізації раніше досягнутих злочинних домовленостей, залучив до вчинення злочину начальника відділу матеріально-технічного забезпечення Філії ОСОБА_11, який з огляду на займану посаду, повинен був під час підготовки тендерної документації щодо здійснення закупівлі забезпечити завищення очікуваної вартості такої закупівлі.

Після визнання переможцем у торгах ТОВ «Коларес-Брокерс» ОСОБА_12, виконуючи вказівку ОСОБА_9, підписала відповідні договори разом з додатковими угодами до них від імені товариства та разом з ОСОБА_13 у період з листопада 2018 до березня 2019 року забезпечила постачання вугілля за завищеною порівняно з ринковою вартістю.

Відповідно до висновків судово-економічної та судової товарознавчої експертиз різниця між розміром витрат постачання продукції за видатковими накладними ТОВ «Коларес-Брокерс» внаслідок укладання договорів та коштами, які б Філія сплатила у випадку закупівлі за ринковими цінами (розмір надмірних витрат), складає 11 859 395,17 гривні.

Детектив звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За твердженням детектива, ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України. Постановою від 18.08.2023 підозрюваного оголошено в розшук, у зв`язку з неприбуттям на виклик та відсутністю даних про його місцезнаходження. У подальшому, після одержання відомостей про перебування за межами України, постановою від 06 листопада 2023 року ОСОБА_9 оголошено в міжнародний розшук.

Детектив вважає, що на даний час існують ризики, передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 лютого 2024 року задоволено клопотання детектива та обрано ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обрання запобіжного заходу ОСОБА_9 здійснено слідчим суддею у порядку, передбаченому ч.6 ст.193 КПК України, як підозрюваному, який перебуває за межами України та оголошений у міжнародний розшук.

Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя виходив з того, що обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_9, є доведеною з огляду на відомості, які містять надані на дослідження в судовому засіданні матеріали кримінального провадження.

За висновком слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів ризики переховування ОСОБА_9 від органів досудового розслідування та незаконного впливу на учасників кримінального провадження.

Не погоджуючись з ухвалою, захисник подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива.

Зазначає, що відсутні правові підстави для обрання щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він не набув у кримінальному провадженні статусу підозрюваного. Повідомлення про підозру йому направлено на адресу в Україні, в той час, як органу досудового розслідування було відомо про відсутність підозрюваного на території України. Детектив до клопотання не надав доказів підтвердження отримання ОСОБА_9 повідомлення про підозру та ознайомлення з її змістом.

Вважає, що повідомлення особи, яка перебуває за кордоном, про підозру має здійснюватися в рамках міжнародної правової допомоги.

Крім того, ОСОБА_9 оголошено про підозру неуповноваженою особою, оскільки керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 не входив до групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

Оголошення ОСОБА_9 у міжнародний розшук носить формальний характер. Органом досудового розслідування в порушення вимог кримінально-процесуального закону не вжито всіх заходів щодо встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Захисник посилається на необґрунтованість підозри, яка не підтверджена належними доказами.

Матеріали клопотання не містять доказів, які б давали підстави для висновку про існування ризиків. При встановленні ризику переховування підозрюваного не взято до уваги дані про особу ОСОБА_9, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має хвору матір похилого віку, незадовільний стан здоров`я, виїхав за межі України з метою забезпечення безпечних умов життя для себе, оскільки з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан та тривають активні бойові дії.

У запереченнях на апеляційну скаргу прокурор просить залишити її без задоволення, враховуючи обґрунтовану підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, наявність ризиків, виїзд його за межі території України, оголошення в міжнародний розшук, що підтверджується всебічно дослідженими слідчим суддею доказами.

Підозрюваний ОСОБА_9 у судове засідання не з`явився.

Колегія суддів, з урахуванням думки учасників провадження, постановила здійснювати апеляційний розгляд за відсутності підозрюваного, що відповідає вимогам ч.6 ст.193 КПК України.

Захисники та прокурор підтримали в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги та заперечення на неї, навели доводи в її обґрунтування.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Слідчий суддя дійшов такого на підставі досліджених у судовому засіданні документів, яким дав належну оцінку та навів у своєму рішенні. Це, зокрема: документація конкурсних торгів по закупівлям; договори постачання вугілля; протоколи обшуку, огляду, результатів НСРД; показання свідків щодо результатів здійснення закупівель; висновки експертиз.

Стандарт доказування обґрунтованості підозри не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи невинуватості особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Погоджується колегія суддів із висновком про існування у даному провадженні ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування; незаконного впливу на свідків, підозрюваних у кримінальному провадженні.

Зокрема, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_9, з огляду на підозру у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, тяжкість покарання за його вчинення, відсутність відомостей про його місцезнаходження на території України чи постійне місце проживання за кордоном, неодноразові факти перетину підозрюваним державного кордону під час воєнного стану, довготривале перебування за межами України, може переховуватися від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_9 не з'являється на виклик до слідчого, у зв`язку з необхідністю доглядати за хворою матір`ю спростовується наявним у матеріалах клопотання витягом про перетин державного кордону. Згідно вказаного витягу він неодноразово в`їжджав в Україну, зокрема, 09.02.2022, 20.02.2022, 11.10.2022, 05.03.2023, 30.04.2023, тобто, до повідомлення про підозру, а після повідомлення про підозру жодного разу державний кордон не перетинав (т.4 а.п.25).

Зважаючи на зазначену стороною обвинувачення роль ОСОБА_9 як організатора вчинення кримінального правопорушення, підозрюваний може координувати дії та показання інших співучасників кримінального правопорушення, у тому числі, службових осіб АТ «Укрзалізниці» щодо їх процесуальної поведінки, впливати на підпорядкованих йому осіб, які наразі є свідками у кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

З наведених причин колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та відхиляє доводи про недоведеність чи відсутність будь-якого з вищезазначених ризиків.

Згідно ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст.177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено внаслідок невстановлення її місцезнаходження, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Відповідно до ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Стаття 136 КПК України передбачає, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, у тому числі, на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.

Аналіз положень ст.ст.135,136 КПК України вказує на те, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд наділені широкими можливостями для повідомлення особи про процесуальні дії, її виклик. Належним є таке повідомлення, внаслідок якого до відома особи доведено відомості про суть процесуальної дії (час, місце її проведення, зміст, тощо). Якщо особа постійно проживає за кордоном, то її може бути повідомлено про процесуальні дії або здійснено виклик шляхом вручення повістки у порядку, передбаченому міжнародним договором про правову допомогу.

Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про зміну ОСОБА_9 постійного місця проживання.

Тому повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення надіслано йому поштовим зв`язком за відомою адресою останнього місця проживання в Україні: АДРЕСА_1 .

Крім того, повідомлення про підозру ОСОБА_9 для передачі йому направлено Голові об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ахматової 30» ОСОБА_15 .

15.08.2023 повідомлення про підозру ОСОБА_9 надіслано на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, яка стала відомою органу досудового розслідування під час проведення слідчих дій та 17.08.2023 опубліковане на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що орган досудового розслідування вжив достатньо заходів для вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, а тому погоджується з висновком слідчого судді про набуття ним процесуального статусу підозрюваного.

Особливий порядок здійснення повідомлення про підозру суб`єктам визначеним у ч. 1 ст. 481 КПК України саме Генеральним прокурором або його заступником, які обіймають керівні адміністративні посади в органі прокуратури найвищого рівня, є однією з гарантій їх захисту від протиправного впливу та втручання будь-яких осіб у їхню професійну діяльність.

За змістом ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень. Для реалізації своїх повноважень в частині повідомлення про підозру Генеральний прокурор чи його заступник не повинні обов`язково здійснювати процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, що відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеній у постанові від 11.12.2019 (справа № 536/2475/14-к).

Як вбачається з матеріалів провадження, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_9, який є адвокатом, складено та підписано заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 . У подальшому, 14.08.2023 надано доручення на здійснення повідомлення про підозру прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .

За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи захисника про те, що ОСОБА_9 про підозру повідомлено неуповноваженою особою, зокрема, керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14, який не був включений до групи процесуальних прокурорів у кримінальному провадженні.

Обґрунтована підозра, доведені прокурором ризики, оголошення ОСОБА_9 в міжнародний розшук дають підстави для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційної скарги захисника - без задоволення.

Керуючись статтями 177, 193, 407, 418 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.02.2024 про обрання запобіжного заходу ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 52023000000000467 від 12.09.2023 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3