- Головуючий суддя (ВАКС) : Кравчук О.О.
Справа № 991/7772/23
Провадження 1-кп/991/96/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
її захисника адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_8
його захисника адвоката ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_10
його захисника адвоката ОСОБА_11
обвинуваченої ОСОБА_12
її захисника адвоката ОСОБА_13
обвинуваченої ОСОБА_14
ії захисника адвоката ОСОБА_15
обвинуваченої ОСОБА_16
її захисника адвоката ОСОБА_17
обвинуваченої ОСОБА_18
її захисника адвоката ОСОБА_19
обвинуваченого ОСОБА_20
його захисника адвоката ОСОБА_21
обвинувачених: ОСОБА_22, ОСОБА_23
їх захисника адвоката ОСОБА_24
обвинуваченого ОСОБА_25
його захисника адвоката ОСОБА_26
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 20.05.2014 р. за № 42014000000000409 за обвинуваченням:
ОСОБА_6, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у Республіці Молдова, громадянка України, зареєстрована та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5, ст. 191 КК України;
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, громадянин України, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5, ст. 191 КК України;
ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у смт. Крижопіль Вінницької області, громадянин України, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5, ст. 191 КК України;
ОСОБА_12, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Таллінн, Республіка Естонія, громадянка України, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5, ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України;
ОСОБА_14, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Києві, громадянки України, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5, ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України;
ОСОБА_16, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Одеса, громадянка України, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5, ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України;
ОСОБА_27, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Суми, громадянка України, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_7, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_20, який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Києві, громадянин України, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_8, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_22, який народився ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Києві, громадянин України, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_9, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_23, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_10 у с. Журжиниці Лисянського району Черкаської області, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_11, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_25, який народився ІНФОРМАЦІЯ_11 у м. Чернівці, громадянин України, зареєстрований за адресою, АДРЕСА_12, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_13, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1. Історія провадження
04.09.2023 р. до Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС) від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (надалі - САП), в порядку передбаченому ч. 1 ст. 32, ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК), надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42014000000000409 від 20.05.2014 р. за обвинуваченням: ОСОБА_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5, ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_8, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5, ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_10, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5, ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_12, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5, ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_14, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5, ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_16, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5, ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_28, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5, ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_29, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_20, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_22, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_23, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_25, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023 р., згідно з ч. 3 ст. 35 КПК, для розгляду зазначеного кримінального провадження було визначено колегію суддів ВАКС у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (т. 2, а.с. 16)
Ухвалою суду від 18.09.2023 р. у вказаному кримінальному провадженні на 26.09.2023 р. було призначено підготовче судове засідання (т. 2, а.с. 34-38).
Ухвалою суду від 30.10.2023 р. на підставі ст. 49 КК України п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК звільнено від кримінальної відповідальності та закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження в частині наступних обвинувачених: ОСОБА_23, ОСОБА_22 за обвинуваченням за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_10, ОСОБА_8 за обвинуваченням за ч. 1 ст. 366 КК України (т. 4, а.с. 149-154).
Ухвалою суду від 10.11.2023 р. на підставі ст. 49 КК України п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК звільнено від кримінальної відповідальності та закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження в частині наступних обвинувачених: ОСОБА_20 за обвинуваченням за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_30, ОСОБА_6 за обвинуваченням за ч. 1 ст. 366 КК України (т. 4, а.с. 208-214).
Ухвалою суду від 07.12.2023 р. обвинувачену ОСОБА_29 оголошено в міжнародний розшук (т. 5, а.с. 18-22).
Ухвалою суду від 31.01.2024 р. постановлено здійснювати щодо обвинуваченої ОСОБА_29 спеціальне судове провадження та виділено матеріали щодо неї в окреме провадження (т. 5, а.с. 135-137).
2. Зміст поданих клопотань та позиції учасників
На стадії підготовчого судового засідання до канцелярії суду надійшов ряд клопотань про повернення обвинувального акта прокурору від захисників: ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_31, ОСОБА_8, ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_25 ; клопотання про закриття кримінального провадження від захисника обвинувачених ОСОБА_23, ОСОБА_22, адвоката ОСОБА_24 ; скарга на постанову про зміну групи прокурорів від 21.08.2023 р. (в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України) захисника ОСОБА_24 (т. 2, а.с. 238-242); заперечення на ухвали слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2016 (справа №757/32/16-к), від 02.02.2016 р. (справа №757/3271/16-к), від 23.02.2016 р. (справа №757/7960/16-к) (т. 3, а.с. 129-145) та заперечення на ухвалу слідчого судді ВАКС від 02.03.2023 р. (справа №991/734/23) (т. 3, а.с. 146-158) захисника обвинуваченого ОСОБА_32, адвоката ОСОБА_9 .
2.1. У клопотанні про повернення обвинувального акта прокурору від 04.10.2023 р. (т. 3, а.с. 24-128) захисник обвинуваченого ОСОБА_8, адвокат ОСОБА_9 просить повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42014000000000409 від 20.05.2014 р.
Своє клопотання захисник обґрунтовує наступними доводами:
- на думку захисника ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42014000000000409 від 20.05.2014 р. сплинули строки досудового розслідування, визначені ст. 219 КПК, а строк досудового розслідування завершився 16.11.2019 р.;
- за переконанням захисника ОСОБА_9, обвинуваченому ОСОБА_8 не направлялось повідомлення прокурора про завершення досудового розслідування, як наслідок, строки досудового розслідування у зв`язку із відкриттям матеріалів в порядку ст. 290 КПК щодо обвинуваченого не зупинялись;
- оскільки, на думку захисника ОСОБА_9 в цьому кримінальному провадженні мало місце направлення обвинувального акта до суду після завершення строків досудового розслідування, до провадження мають бути застосовані норми п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, які, на переконання захисника, по своїй суті є нормами кримінально-правовими, а не кримінально-процесуальними, і як наслідок, обвинувальний акт має бути повернуто прокурору;
- в обвинувальному акті зазначені прізвища, імена та по-батькові осіб, які не є обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 підтримала своє клопотання, просила його задовольнити та додатково зазначила, що ще одним недоліком обвинувального акта є те, що в ньому зазначена неправдива інформація щодо місця проживання обвинуваченої ОСОБА_29 .
2.2. У клопотанні про повернення обвинувального акта прокурору від 04.10.2023 р. (т. 3, а.с. 159-165), захисник обвинуваченої ОСОБА_16, адвокат ОСОБА_17 просить повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42014000000000409 від 20.05.2014 р.
Своє клопотання захисник обґрунтовує наступними доводами.
- на думку захисника ОСОБА_17 стороною обвинувачення допущено неконкретність викладу обвинувачення в частині обвинувачення ОСОБА_16, а також, невідповідність викладеного обвинувачення фактичному викладу обставин кримінального правопорушення;
- за твердженнями захисника, обвинувальний акт не містить: викладу суспільно-небезпечних наслідків, та причинно-наслідкового зв`язку між діяннями та наслідками; конкретного часу вчинення кримінального правопорушення; викладу обстановки та засобів вчинення злочину; ознак суб`єктивної сторони злочину (умисел, мотив, мета).
У судовому засіданні захисник ОСОБА_17 підтримав своє клопотання та просив його задовольнити, додатково зазначив, що підтримує доводи захисника ОСОБА_9 щодо закінчення строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні та наявності в обвинувальному акті неправдивих відомостей щодо обвинуваченої ОСОБА_29 .
2.3. У клопотанні про повернення обвинувального акта прокурору від 09.11.2023 р. (т. 4, а.с. 167-169) обвинувачений ОСОБА_25 просить повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42014000000000409 від 20.05.2014 р.
Своє клопотання захисник обґрунтовує наступними доводами:
- обвинувальний акт не містить прізвища, імена, по-батькові та займаних посад всіх слідчих та прокурорів, які перераховані на аркушах 2, 3 обвинувального акта (зазначені лише прізвище та ініціали);
- обвинувальний акт, в частині обвинувачення ОСОБА_25, (арк. 309-333) не містить: чіткого конкретного обвинувачення, а є лише копією обставин, викладених у підозрі пред`явленій ОСОБА_25 ; зазначення місця, обставин та умов так званої змови між учасниками;
- на арк. 309 обвинувального акта, де має бути вказане так зване обвинувачення, висунуте ОСОБА_25, зазначено прізвище обвинуваченого ОСОБА_20 ;
- у всьому тексті обвинувального акта систематично зазначається, що документи завірені печаткою ФОП ОСОБА_25, що за твердженнями обвинуваченого, не відповідає дійсності, оскільки він здійснював підприємницьку діяльність без печатки;
- на обвинувальному акті відсутня печатка, що на думку обвинуваченого ОСОБА_25 є порушенням ст. 291 КПК.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_25 підтримав доводи попередніх захисників щодо повернення обвинувального акта прокурору та доводи, висловлені в його клопотанні, просив їх задовольнити. Також, додатково зазначив про існування іншого кримінального провадження, виділеного із кримінального провадження № 42014000000000409 від 20.05.2014 р., яке стосувалось трьох інших осіб та подій, про які йдеться в цьому обвинувальному акті. За твердженнями обвинуваченого ОСОБА_25, це виділене провадження закрите прокурором ОСОБА_5 у зв`язку із спливом строків досудового розслідування.
2.4. У клопотанні про повернення обвинувального акта прокурору від 10.11.2023 р. (т. 4, а.с. 175-178) захисник обвинуваченого ОСОБА_20, адвокат ОСОБА_33 просить повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42014000000000409 від 20.05.2014 р.
Своє клопотання захисник обґрунтовує наступними доводами:
- на думку захисника, обвинувальний акт не містить: викладу суспільно небезпечних наслідків та причинно-наслідкового зв`язку між діяннями та наслідками; конкретного часу вчинення кримінального правопорушення (зокрема на арк. 25, 248); зазначення умислу, мотиву та мети злочину.
Наведені недоліки, на думку захисника, є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
Під час судового засідання клопотання про повернення обвинувального акта захисника ОСОБА_31 було проголошене іншим захисником обвинуваченого ОСОБА_20 адвокатом ОСОБА_21, яка його підтримала та просила задовольнити.
2.5. У клопотанні про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК від 19.10.2023 (т. 4, а.с. 1-112) захисник обвинувачених ОСОБА_23, ОСОБА_22, адвокат ОСОБА_24 просив кримінальне провадження № 42014000000000409 від 20.05.2014 р. закрити у зв`язку із повідомленням про підозру після закінчення строку досудового розслідування.
Своє клопотання захисник обґрунтовує наступними доводами:
- посилаючись на те, що перше повідомлення про підозру у цьому кримінальному провадженні обвинуваченій ОСОБА_6 було здійснено 28.05.2015 р. та враховуючи численні зупинення досудового розслідування, а також продовження строків досудового розслідування, захисник стверджує, що станом на 06.11.2019 р. досудове розслідування тривало 370 днів (12 повних місяців та 2 дні), що є порушенням строків здійснення досудового розслідування, визначених ст. 219 КПК і підставою для закриття кримінального провадження (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК).
Під час судового засідання захисник ОСОБА_24 підтримав своє клопотання та просив його задовольнити, додатково зазначив, що наявні підстави для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки перед передачею обвинувального акта до суду було змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні, а прокурор ОСОБА_5 визначена керівником групи прокурорів, у яку входять керівники органу прокуратури. Також, захисник у підготовчому судовому засіданні 18.04.2024 р. висловив незгоду із способом підрахунків використаним прокурором ОСОБА_5, наведеним в підготовленій нею та поданій до суду довідці про обчислення строків досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні.
2.6. У клопотанні про повернення обвинувального акта прокурору від 05.02.2024 (т. 5, а.с. 163-225) захисник обвинуваченої ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_8 просить повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42014000000000409 від 20.05.2014 р.
Своє клопотання захисник обґрунтовує наступними доводами:
- 28.05.2015 р. обвинувачена ОСОБА_6 повідомлена про підозру, а 17.10.2019 р. про зміну раніше повідомленої підозри. У подальшому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.10.2020 р. (провадження №757/12540/20-к) за результатами розгляду скарги сторони захисту, скасовано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 (ухвала залишена в силі ухвалою Київського апеляційного суду від 16.11.2020 р.). Разом із тим, ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 12.01.2021 р. задоволено апеляційну скаргу САП на ухвалу слідчої судді Печерського районного суду м. Києва від 20.10.2020 р. (провадження №757/12540/20-к), зазначену ухвалу скасовано. Аналогічні доводи викладені й в заяві обвинуваченої ОСОБА_6 про не набуття нею статусу обвинуваченої (т. 2, а.с. 166-214). Посилаючись на наявність двох ухвал апеляційної інстанції із протилежними за своєю суттю висновками, сторона захисту вважає, що ОСОБА_6 не могла набути статусу обвинуваченої, оскільки, на їх думку, підозра щодо обвинуваченої ОСОБА_6 була скасована, а обвинувальний акт складається і вручається виключно підозрюваному;
- обвинувачена ОСОБА_6 не отримувала обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК, а тому строк досудового розслідування давно закінчився;
- обвинувальний акт містить посилання на прізвища осіб ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, які за переконанням сторони обвинувачення створили передумови для виділення коштів, заволодіння якими інкриміновано обвинуваченим у цьому провадженні (стор. 12, 40, 65,91, 115-116, 165, 214, 258, 262, 286, 311). Разом із тим, провадження щодо указаних осіб було виділено в окреме провадження та закрите у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування. Таким чином, переважна частина обвинувального акта від 04.09.2023 р. щодо безпідставного виділення Міністерством юстиції коштів для проведення порівняльно-правових досліджень, відбулась задовго до призначення ОСОБА_6 на посаду міністра;
- як убачається із реєстру матеріалів досудового розслідування, захисник обвинуваченої ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_8 не був повідомлений про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів стороні захисту в порядку ст. 290 КПК;
- у кримінальному провадженні сплинули строки проведення досудового розслідування, а обвинувальний акт направлений в суд поза його межами.
Під час судового засідання захисник ОСОБА_8 своє клопотання підтримав та просив задовольнити.
2.7. У клопотанні про повернення обвинувального акта прокурору від 15.04.2024 р. (т. 6, а.с. 75-78) захисник обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_11 просить повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42014000000000409 від 20.05.2014 р.
Своє клопотання захисник обґрунтовує наступними доводами:
- обвинувачення, викладене в обвинувальному акті, на думку захисника, є неконкретним, зокрема, щодо способу заволодіння обвинуваченим чужим майном в особливо великих розмірах, а також місця та часу отримання обвинуваченим вказаного майна;
- на думку захисника, стороною обвинувачення не дотримано строків досудового розслідування, визначених КПК України, що є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
Під час судового засідання захисник ОСОБА_11 підтримала клопотання інших захисників про повернення обвинувального акта та просила їх задовольнити.
2.8. У скарзі на постанову заступника Генерального прокурора керівника САП ОСОБА_38 від 21.08.2023 р. захисник ОСОБА_24 просить скасувати зазначену постанову у зв`язку із наступним (т. 2, а.с. 238-242).
Зазначеною постановою заступника Генерального прокурора керівника САП ОСОБА_38 від 21.08.2023 р. визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 42014000000000409 від 20.05.2014 р., включено до неї: керівника САП - ОСОБА_39, заступника керівника САП - ОСОБА_40, прокурорів САП: ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_5, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, старшим групи прокурорів визначено ОСОБА_5 .
На думку захисника ОСОБА_24 включення до групи прокурорів керівника САП, його заступника та підлеглих їм прокурорів у поєднанні із визначенням старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурора ОСОБА_5, що підпорядкована за посадою керівнику САП та його заступнику створює конфлікт процесуальних повноважень прокурорів різного рівня та унеможливлює реалізацію положень, передбачених § 2 Глави 28 КПК України.
Захисник наполягав на розгляді цієї скарги на підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що порушене в ній питання перешкоджає призначенню судового розгляду
2.9. У запереченнях на ухвали слідчих суддів в порядку ч. 3 ст. 309 КПК від 04.10.2023 р. (т. 3, а.с. 129-145) захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 стверджує, що є незаконними наступні ухвали слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва: ухвала від 28.01.2016 (справа №757/3271/16-к), якою суддя задовольнив клопотання сторони обвинувачення та надав дозвіл на проведення Державною фінансовою інспекцією України позапланової виїзної ревізії Міністерства юстиції України у кримінальному провадженні; ухвала від 02.02.2016 (справа №757/3271/16-к), якою виправлено описку в ухвалі від 28.01.2016 р.; ухвала від 23.02.2016 р. (справа №757/7960/16-к), якою продовжено строк проведення позапланової ревізії.
Посилаючись на положення ст. 131 КПК (перелік заходів забезпечення кримінального провадження), а також на практику Верховного Суду (постанова від 16.11.2021 р. №234/8805/18, від 06.03.2018 р. №243/6674/14-к) захисник зазначала, що КПК України не передбачає серед повноважень слідчого судді повноваження на надання дозволу на проведення ревізії, а тому вказані ухвали є незаконними.
Ураховуючи викладені обставини, захисник ОСОБА_9 просила свої заперечення долучити до матеріалів справи та врахувати їх при прийнятті рішення в нарадчій кімнаті.
2.10. У своїх запереченнях на ухвалу слідчого судді ВАКС від 02.03.2023 р. (справа №991/734/23), якою слідчий суддя встановив стороні захисту строк до 02.09.2023 включно для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування (т. 3, а.с. 146-158) захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 посилалась на те, що висновки, зроблені суддею, не відповідають дійсним обставинам справи, а саме, що підозрюваний (на той час) ОСОБА_8 не був повідомлений про завершення досудового розслідування.
Ураховуючи викладені обставини, захисник ОСОБА_9 просила свої заперечення долучити до матеріалів справи та врахувати їх при прийнятті рішення в нарадчій кімнаті.
2.11. Прокурор ОСОБА_5 зазначила, що на її думку, підстави для повернення обвинувального акта прокурору або закриття провадження відсутні, а отже, провадження має бути призначене до судового розгляду.
Щодо обчислення строків досудового розслідування, то прокурор додатково надала довідку про обрахунок строків досудового розслідування із урахуванням зупинень провадження, відповідно до змісту якої, слідство здійснювалось в межах строків, визначених КПК України (т. 6, а.с. 22-23).
Щодо доводів сторони захисту про неповідомлення обвинувачених та їх захисників про завершення досудового розслідування, прокурор зазначила, що усі обвинувачені та їх захисники повідомлялись про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів у порядку ст. 290 КПК, на підтвердження надала копії повідомлень про завершення досудового розслідування (т. 6, а.с. 24-35).
Щодо скарги захисника ОСОБА_24 на постанову Генерального прокурора керівника САП ОСОБА_38 від 21.08.2023 р. прокурор ОСОБА_5 зазначила, що вона не ґрунтується на нормах закону, а керівник САП не позбавляється повноважень керівника органу прокуратури тільки на тій підставі, що старшим групи прокурорів у конкретному кримінальному провадженні визначено іншого прокурора.
2.12. О 09 год. 24 хв. до судового засідання (18.04.2024 р.) у режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів приєднався захисник обвинуваченого ОСОБА_25, адвокат ОСОБА_26 .
2.13. Захисник обвинуваченої ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_7 під час підготовчого судового засідання 18.04.2024 р. зазначив, що підтримує клопотання інших захисників про повернення обвинувального акта прокурору і наголосив, що, на його думку, обвинувачена ОСОБА_6 не набула статусу обвинуваченого, оскільки повідомлення їй про підозру було скасоване ухвалою слідчого судді. Також, захисник зазначив, що обвинувальний акт у цьому провадженні не містить відомостей про причинно-наслідковий зв`язок між інкримінованими обвинуваченим діями і суспільно-небезпечними наслідками, що є підставою для повернення обвинувального акта прокурора.
3. Мотиви суду
Дослідивши подані клопотання та додатки до них, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Узагальнюючи доводи сторони захисту, наведені в п. 2.1.-2.7. цієї ухвали у клопотаннях про повернення обвинувального акта прокурору та закриття кримінального провадження, суд виділяє серед них 3 групи: 1) доводи щодо перевищення граничних строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, і як наслідок, направлення обвинувального акта до суду поза межами граничних строків та необхідності застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК; 2) доводи щодо змісту обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті; 3) інші доводи щодо невідповідності обвинувального акта вимогам процесуального закону.
Суд уважає за необхідне надати послідовну оцінку усім із наведених груп доводів.
3.1. Щодо перевищення граничних строків досудового розслідування
Зазначений довід висловлений у клопотаннях про повернення обвинувального акта прокурору захисників ОСОБА_9, ОСОБА_8, в клопотанні про закриття кримінального провадження захисника обвинувачених ОСОБА_23, ОСОБА_22, адвоката ОСОБА_24, клопотанні про повернення обвинувального акта захисника обвинуваченого ОСОБА_10, адвоката ОСОБА_11 та під час виступу в підготовчому судовому засіданні 18.04.2024 р. обвинуваченим ОСОБА_25 .
Із реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному державному реєстрі досудового розслідувань (далі - ЄРДР) 20.05.2014 р. (т. 1, а.с. 169), про першу підозру у цьому провадженні була повідомлена обвинувачена ОСОБА_6 28.05.2015 р. (т. 1, а.с. 217), а в подальшому 17.10.2019 р. вона була повідомлена про зміну раніше повідомленої підозри (т. 1, а.с. 217). За час проведення досудового розслідування провадження неодноразово зупинялось і відновлювалось (т. 1, а.с. 218-241).
Стороною захисту наводяться різні версії розрахунків загальної тривалості досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні, зокрема, за підрахунками захисника ОСОБА_9 строк досудового розслідування завершився 16.11.2019 р., за підрахунками захисника ОСОБА_24 строк досудового розслідування закінчився 06.11.2019 р., за підрахунками захисника ОСОБА_8 строк досудового розслідування завершився в листопаді 2019 р.
Разом із тим, посилаючись на відповідний довід (щодо спливу строків досудового розслідування) захисник ОСОБА_8 вважає, що це є підставою для повернення обвинувального акта прокурору згідно з п. 3 ч. 1 ст. 314 КПК; захисник ОСОБА_9 вважає, що це є підставою для повернення обвинувального акта прокурора на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК; захисник ОСОБА_24 вважає, що це є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
3.1.1. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 р.) кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
3.1.2. Надаючи оцінку доводам захисника ОСОБА_8 в світлі положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК суд відзначає, що сплив строків досудового розслідування, на який посилається захисник, не може бути витлумачений як недолік обвинувального акта, оскільки згадані положення КПК, покликані забезпечити перевірку форми і змісту обвинувального акта на відповідність, зокрема, положенням ст. 110, 291 КПК, що установлює імперативні вимоги щодо відомостей, які має містити обвинувальний акт.
З огляду на те, що питання порушення строків досудового розслідування, вочевидь, не є тим питанням, що входить до інституту повернення обвинувального акта у зв`язку із його невідповідністю положенням КПК, суд відкидає ці доводи захисника ОСОБА_8 .
3.1.3. Надаючи оцінку посиланням захисників: ОСОБА_9, ОСОБА_24, ОСОБА_11 на положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 р.) як на підставу для повернення обвинувального акта прокурору чи закриття кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, як убачається із змісту п. 4 § 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII, застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР починаючи з 16.03.2018 р.
Як убачається із змісту обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, кримінальне провадження № 42014000000000409 внесене до ЄРДР 20.05.2014 р., тобто, до 16.03.2018 р., що унеможливлює застосування до нього п. 10. ч. 1 ст. 284 КПК і як наслідок, закриття провадження на цій підставі.
Указана позиція узгоджується із висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 11.09.2023 р. по справі № 711/8244/18 (провадження № 51-769кмо22).
І зв`язку із викладеним, суд відхиляє наведені доводи захисників ОСОБА_9, ОСОБА_24, ОСОБА_11 як такі, що не ґрунтуються на нормі закону.
3.1.4. Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_25 про наявність іншого кримінального провадження, яке раніше було виділено із цього кримінального провадження та його подальшого закриття, суд виходить із того, що на стадії підготовчого судового засідання суд наділений повноваженнями розглядати матеріали конкретного кримінального провадження в рамках обвинувального акта, що надійшов до суду.
Посилання обвинуваченого на наявність інших кримінальних проваджень та прийняті в них прокурором процесуальні рішення виходять за межі юрисдикції суду в цьому провадженні, в силу приписів ст. 314-317 КПК, а отже, суд відхиляє зазначені доводи обвинуваченого ОСОБА_25 як такі, що не ґрунтуються на нормі закону.
3.2. Щодо недоліків формулювання обвинувачення та визначення розміру завданої шкоди
У клопотаннях про повернення обвинувального акта прокурору захисника обвинуваченої ОСОБА_16 адвоката ОСОБА_17, обвинуваченого ОСОБА_25, захисника обвинуваченого ОСОБА_20 адвоката ОСОБА_31, захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11 міститься доводи про численні недоліки формулювання обвинувачення, викладені в обвинувальному акті.
Аналізуючи зміст обвинувального акта, суд приходить до висновку, що він містить структурний та послідовний виклад обставин та подій кримінального провадження, що містить у собі опис дій кожного із обвинувачених.
Щодо доводів сторони захисту про відсутності зазначення розміру шкоди в обвинувальному акті, суд зазначає, що на арк. 333 обвинувального акта зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Суд враховує, що за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані, в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного Кримінального Суду в складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03 липня 2019 року по справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якої, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи, перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора. Це є підставою для відхилення судом клопотань сторони захисту про повернення обвинувального акта в частині, що стосується недоліків формування обвинувачення.
3.3. Щодо інших доводів про невідповідності обвинувального акта вимогам процесуального закону
3.3.1. Щодо доводів захисника ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_8 про неповідомлення обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_6 про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів в порядку ст. 290 КПК, суд виходить із того, що п. 279 реєстру матеріалів досудового розслідування (т. 1, а.с. 241) містить посилання на ухвалу слідчого судді ВАКС від 02.03.2023 р., якою стороні захисту, в т.ч. підозрюваній ОСОБА_6 та її захисникам (захисником якої є ОСОБА_8 ) установлено строк для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК до 02.09.2023 р. Отже, питання повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування було предметом судового контролю, в процесі якого слідчий суддя установив, що обвинувачений ОСОБА_8 був повідомлений про завершення досудового розслідування, а у подальшому мало місце зволікання сторони захисту при ознайомленні із матеріалами досудового розслідування.
Таким чином, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вважаються такими, що реалізували своє право на ознайомлення із матеріалами в порядку ст. 290 КПК та є такими, що повідомлені про завершення досудового розслідування.
3.3.2. У частині доводів обвинуваченого ОСОБА_25 про відсутність в обвинувальному акті печатки, суд зазначає, що ч. 3 ст. 291 КПК містить вимоги щодо посвідчення обвинувального акта виключно шляхом підпису слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно, при цьому жодних додаткових вимог щодо посвідчення обвинувального акта печаткою ст. 291 КПК не містить, а отже, у цій частині доводи обвинуваченого судом відкидаються як такі, що не ґрунтуються на нормах закону.
3.3.3. Стосовно доводів обвинуваченого ОСОБА_25 про невідповідність обставин, викладених в обвинувальному акті, дійсним фактичним обставинам справи, а саме, зазначення в обвинувальному акті, що ФОП ОСОБА_25 використовував печатку для посвідчення договорів, а насправді, ФОП ОСОБА_25 здійснював діяльність без печатки, суд приходить до наступних висновків.
Зважаючи на стадію, на якій перебуває кримінальне провадження (стадія підготовчого засідання), суд позбавлений можливості оглянути докази, на підтвердження обставин, на які посилається обвинувачений, не є предметом підготовчого провадження. Обставини справи, відповідно до ч. 1 ст. 363 КПК, встановлюються судом лише в ході судового розгляду.
3.3.4. Щодо доводів обвинуваченої ОСОБА_6 наведених в її заяві від 26.09.2023 р. (т. 2, а.с. 166-214) та клопотанні про повернення обвинувального акта її захисника адвоката ОСОБА_8, стосовно скасування підозри у відношенні ОСОБА_6, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.10.2020 р. (справа №757/12540/20-к), а також, наявності ухвали Апеляційної палати ВАКС від 12.01.2021 р., якою скасовано указану ухвалу Печерського районного суду м. Києва, суд зазначає наступне.
Доводи сторони захисту у цій частині зводяться до незгоди із рішенням Апеляційної палати ВАКС від 12.01.2021 р., якою скасована ухвала Печерського районного суду м. Києва від 20.10.2020 р. про скасування повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 від 17.10.2019 р.
Статтею 314 КПК визначено вичерпний перелік рішень, які суд може прийняти на стадії підготовчого судового засіданні, тим самим, встановлено коло питань, що розглядаються судом на цій стадії. Надання оцінки рішенням суду апеляційної інстанції, постановленим на стадії досудового розслідування, не належить до кола зазначених питань.
Отже, суд відхиляє зазначені доводи захисту як такі, що не ґрунтуються на нормах закону, відхиляючи заяву обвинуваченої ОСОБА_48 від 26.09.2023 р. та клопотання захисника ОСОБА_8 із цих підстав.
3.3.5. У частині доводів захисника ОСОБА_9, висловлених в судовому засіданні, щодо зазначення в обвинувальному акті неправдивої інформації щодо місця проживання обвинуваченої ОСОБА_29, що на думку захисника також є підставою для повернення обвинувального акта прокурору суд зазначає наступне.
Ухвалою від 31.01.2024 р. провадження у відношенні обвинуваченої ОСОБА_29 виділено із цього провадження в окреме провадження, а тому, для забезпечення принципу справедливого судового розгляду (ст. 6 Конвенції), засад диспозитивності (ст. 26 КПК), питання про вирішення її прав та обов`язків може розглядатись виключно в межах виділеного провадження, оскільки ОСОБА_29 не є стороною цього судового провадження.
3.3.6. Стосовно доводів захисника обвинуваченого ОСОБА_25 про те, що обвинувальний акт не містить прізвищ, імен, по батькові та займаних посад всіх слідчих та прокурорів, які перераховані на аркушах 2,3 обвинувального акта, суд зазначає, що п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК визначає, що обвинувальний акт повинен містити зазначення прізвища, імені, по батькові та займану посаду слідчого, прокурора.
Судом установлено, що на аркушах 1, 334 обвинувального акта зазначено прізвища, імена, по-батькові, посади детектива (слідчого) що склав, підписав обвинувальний акт, та прокурора, що його затвердив. На аркушах 3-4 обвинувального акта, вказані прізвища слідчих та прокурорів, що здійснювали досудове розслідування та процесуальне керівництво на досудовому розслідуванні. Як убачається із змісту реєстру матеріалів досудового розслідування, слідчі і прокурори у цьому провадженні неодноразово змінювались (арк. 92-143 реєстру матеріалів досудового розслідування).
Суд виходить із того, що п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК не містить імперативної норми щодо зазначення прізвища, імені, по-батькові та займаної посади кожного слідчого та прокурора, що приймали участь у досудовому розслідуванні. На противагу, ч. 2 ст. 291 КПК містить вказівку щодо зазначення в обвинувальному акті саме кожного обвинуваченого і кожного потерпілого.
Ураховуючи викладене, доводи обвинуваченого ОСОБА_25, у цій частині, не ґрунтуються на вимогах закону.
3.3.7. Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_25 про те, що на арк. 309 обвинувального акта, де має бути вказане так зване обвинувачення висунуте ОСОБА_25, зазначено прізвище обвинуваченого ОСОБА_20 суд зазначає, наступне.
Судом установлено, що обвинувачення висунуте ОСОБА_25 викладене на арк. 309-333 обвинувального акта, а друге речення другого абзацу обвинувального акта в частині обвинуваченого ОСОБА_25 дійсно містить зазначення прізвища ОСОБА_20 (арк. 309 обвинувального акта).
Разом із тим, із системного аналізу обвинувального акта, вбачається, що обвинувачення в частині кожного з обвинувачених починається із ідентичного речення, що 16.07.1994 р. між Україно та Європейським Співтовариством та його державами членами укладено Угоду про партнерство та співробітництво. Відмінним у цьому реченні є тільки прізвище відповідного обвинуваченого.
Інформація, наведена у цьому, першому, реченні не містить, ані викладу дій (бездіяльності), будь-кого із обвинувачених, а ні змісту власне обвинувачення, а є інформацією про історичні події, що передують обставинам кримінального правопорушення.
Наступні декілька абзаців обвинувачення в частині кожного з обвинувачених теж є ідентичними і не містять посилань на прізвища обвинувачених чи їх дії (бездіяльність), а включають інформацію про події, що є спільними для усіх обвинувачених.
Подальший аналіз обвинувального акта в частині обвинувачення ОСОБА_25 (арк. 309-333 обвинувального акта) дозволяє прийти до висновку, що перша згадка про дії власне обвинуваченого ОСОБА_25 міститься на арк. 314 обвинувального акта.
Таким чином, абсолютно очевидним є те, що зазначення в першому реченні другого абзацу обвинувачення в частині ОСОБА_25 прізвища іншого обвинуваченого, є опискою.
Ураховуючи, що указане речення містить тільки характеристику історичних подій і не містить указівок на будь-які дії чи бездіяльність які би інкримінувались обвинуваченому ОСОБА_25, суд не уважає це тією обставиною, що перешкоджає призначенню обвинувального акта до судового розгляду.
3.3.8. У частині доводів захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9, захисника обвинуваченої ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_8 про наявність в обвинувальному акті посилань на прізвища інших осіб, яким не пред`явлено обвинувачення в цьому провадженні, зокрема: ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 (арк. 12, 40, 65, 91, 115-116, 165, 214, 262, 286-287, 311 обвинувального акта) суд зазначає наступне.
Зазначаючи про те, що обвинувальний акт містить П.І.Б. інших осіб (яким не висунуто обвинувачення), сторона захисту посилається на те, що це порушує п. 1, 2, 10, 13, 15 ч. 1 ст. 7 КПК - засади кримінального провадження. При цьому, сторона захисту жодним чином не мотивує, в чому саме полягає порушення указаних засад, а лише наводить їх перелік.
Наводячи згаданий довід, сторона захисту посилається на практику Апеляційної палати ВАКС (ухвала від 19.12.2019 р. по справі №757/62356/18-к).
Судом установлено, що на відповідних аркушах обвинувального акта, на які посилається сторона захисту, дійсно, містяться згадки про осіб, яким обвинувачення не висувалось у цьому кримінальному провадженні.
Однак, з огляду на межі судового розгляду, суд розглядає справу лише стосовно осіб, яким висунуто обвинувачення. Інформація про дії інших осіб виходить за межі судового розгляду, тому наведені обставини не перешкоджають призначенню судового розгляду.
Зазначені висновки релевантні практиці Апеляційної палати ВАКС (ухвала від 28.10.2020 р. по справі №757/20661/18-к), де судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що презумція невинуватості може бути порушена судом лише у випадку постановлення судового рішення по суті обвинувачення.
3.4. Зважаючи на висновки суду, зроблені в п. 3.2. та 3.3. цієї ухвали, суд приходить до висновку про те, що вказані стороною захисту в їх клопотаннях обставини та доводи не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта, а тому у задоволенні клопотань про повернення обвинувального акта прокурору та закриття кримінального провадження, слід відмовити.
3.5. Стосовно скарги захисника ОСОБА_24 на постанову заступника Генерального прокурора керівника САП ОСОБА_39 від 21.08.2023 р. про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні.
Суд зазначає, що підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором є конституційною засадою судочинства (ст. 129 Конституції України). Гарантії незалежності прокурора в кримінальному провадження передбачені також ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 36 КПК.
Стаття 37 КПК визначає, що прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури, ним же визначається і старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Таким чином, суд підкреслює, що КПК не містить норми яка би забороняла включення до групи прокурорів, прокурорів із різним рівнем адміністративних посад, не містить відповідного посилання на будь-яку норму КПК із цього приводу і скарга захисника ОСОБА_24 .
Глава 37 КПК встановлює особливості кримінального провадження щодо окремих категорій осіб, де передбачено здійснення окремих процесуальних дій прокурорами вищого рівня, тому включення до групи прокурорів прокурора вищого рівня, заступника генерального грокурора-керівника САП, відповідає вимогам КПК.
Суд наголошує, що у випадку наявності в сторони захисту сумнівів в упередженості прокурора, дане питання розглядається шляхом відводу.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги захисника ОСОБА_24, слід відмовити.
3.6. Щодо заперечень захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 від 04.10.2023 р. (т. 3, а.с. 129-145) на ухвали слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва: ухвала від 28.01.2016 (справа №757/3271/16-к), від 28.01.2016 р. (справа №757/3271/16-к), від 23.02.2016 р. (справа №757/7960/16-к) та заперечень від 04.10.2023 р. (т. 3, а.с. 146-158) на ухвалу слідчого судді ВАКС від 02.03.2023 р. (справа №991/734/23) суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Системний аналіз зазначених положень КПК дає підстави вважати, що підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта. При цьому судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам кримінального провадження та законності проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень.
Таким чином, на такій стадії як підготовче судове провадження, оцінка судом законності проведених у ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень слідчого (детектива) чи прокурора виключно на підставі доказів, наданих стороною захисту, порушить засаду змагальності, згідно з якою сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів та інших доказів.
Сторони не заперечували проти долучення заперечень до матеріалів кримінального провадження для врахування викладених у них доводів і вимог під час оцінки відповідних доказів на стадії судового розгляду.
Таким чином, заперечення захисника ОСОБА_9 слід долучити до матеріалів кримінального провадження, надати оцінку доводам, зазначеним у цих запереченнях при постановленні вироку в нарадчій кімнаті.
4. Щодо забезпечення права на захист
Підготовче судове засідання в цій справі неодноразово відкладалось. Відповідно до ухвали від 04.10.2023 р. (т. 3, а.с. 193-197) суд призначив обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_25 захисників з числа адвокатів центру із надання безоплатної вторинної правової допомоги та надавав захисникам час для ознайомлення з матеріалами в обсязі, необхідному для підготовки до підготовчого судового засідання. Дорученнями центру з надання безоплатної вторинної допомоги від 06.10.2023 р. обвинуваченій ОСОБА_6 було призначено захисника ОСОБА_7, обвинуваченому ОСОБА_25, захисника ОСОБА_26 (т. 3, а.с. 185-186).
Надалі, обвинувачена ОСОБА_6 уклала угоду з захисником ОСОБА_8, який є обвинуваченим в цій справі (т. 4, а.с. 133-134).
У підготовчому судовому засіданні судом перед сторонами поставлено питання про з`ясування відсутності конфлікту інтересів, щодо чого стороною захисту обвинуваченої ОСОБА_6 зазначено про погодження позиції та відсутність такого конфлікту. Відводів захиснику заявлено не було.
Також суд відзначає, що через неодноразові неявки в підготовче судове засідання без поважних причин, суд, під час підготовчого судового засідання 18.04.2024 р., ухвалою постановив звернутись до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для порушення питання про притягнення захисника ОСОБА_50 до дисциплінарної відповідальності та до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві для розгляду питання про заміну захисника обвинуваченому ОСОБА_51 у зв`язку з неналежним здійсненням захисту.
Надалі в цьому ж судовому засіданні (18.04.2024 р.) захисник ОСОБА_26 прибув у засідання в режимі відеоконференції, підключившись о 09 год. 24 хв., сторони не заперечували щодо відеоконференції.
Враховуючи, що неналежне здійснення захисту в ухвалі від 18.04.2024 р. було обумовлено неявками без поважних причин, те, що захисник врешті прибув, а клопотань про відкладення заявлено не було, суд вважав за можливе продовжити підготовче судове засідання.
5. Щодо можливості призначення до судового розгляду
Вирішуючи питання можливості призначення судового розгляду суд, дослідивши обвинувальний акт із додатками, вислухавши думки учасників кримінального провадження, з огляду на відсутність підстав для прийняття інших, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України рішень, приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, виходячи із наступного.
Кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК, підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктами1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні.
Під час проведення підготовчого судового засідання також установлено, що угода про визнання винуватості, у порядку статей 468, 469, 470, 472-475 КПК, до суду не надходила.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України, або повернення обвинувального акта прокурору судом не встановлено.
Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено, клопотань від учасників про розгляд провадження у закритому судовому засіданні не надходило, а тому воно повинно бути розглянуте у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
Зважаючи на тяжкість інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, суд не вбачає підстав для складання досудової доповіді та подання відповідного доручення органу пробації.
Клопотань про вчинення інших процесуальних дій від учасників не надходило.
Таким чином, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні жодних обставин, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не встановлено, суд під час підготовки до судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні для підготовки судового розгляду дії, завершує підготовку до судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК, суд після завершення підготовки до судового розгляду постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
6. Строки призначення справи
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно до ч. 1 ст. 28 КПК під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Частиною 2 ст. 316 КПК передбачений граничний строк для призначення судового розгляду, зокрема, судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 291, 314, 315, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_8, адвоката ОСОБА_9, захисника обвинуваченої ОСОБА_16, адвоката ОСОБА_17, клопотання обвинуваченого ОСОБА_25, захисника обвинуваченого ОСОБА_52, адвоката ОСОБА_31, захисника обвинуваченої ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_8, захисника обвинуваченого ОСОБА_10, адвоката ОСОБА_11 про повернення обвинувального акта прокурору відмовити.
2. У задоволенні клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_23, ОСОБА_22, адвоката ОСОБА_24 про закриття кримінального провадження, відмовити.
3. У задоволенні скарги захисника обвинувачених ОСОБА_23, ОСОБА_22 адвоката ОСОБА_24 на постанову заступника генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 21.08.2023 про зміну групу прокурорів відмовити.
4. Долучити до матеріалів кримінального провадження, наступні заперечення, подані у порядку ст. 309 КПК, надати оцінку доводам зазначених заперечень при постановленні вироку у нарадчій кімнаті:
4.1. Заперечення на ухвали слідчих суддів від 28.01.2016 р. та 23.02.2016 р. захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 від 04.10.2023 р.;
4.2. Заперечення на ухвалу слідчого судді ВАКС від 02.03.2023 р. захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 від 04.10.2023 р.
5. Закінчити підготовче судове засідання.
6. Призначити на 24 квітня 2024 р. на 08 годину 00 хвилин у приміщенні Вищого антикорупційного суду (м. Київ, проспект Берестейський, буд. 41) судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.05.2014 р. за № 42014000000000409, за обвинуваченням: ОСОБА_6, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5, ст. 191 КК України; ОСОБА_8, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5, ст. 191 КК України; ОСОБА_10, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5, ст. 191 КК України; ОСОБА_12, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_14, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5, ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_16, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_27, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5, ст. 191 КК України; ОСОБА_20, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_22, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_23, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_25, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України.
7. Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
8. Викликати у судовий розгляд прокурора, обвинувачених, захисників.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3