- Головуючий суддя (АП ВАКС): Глотов М.С.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/2389/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/270/24
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
24 квітня 2024 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
представників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
підозрюваного ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазіс 51», подану представником ОСОБА_6, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2024 року щодо відмови в скасуванні арешту майна у кримінальному провадженні №42019110350000029,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді залишено без задоволення клопотання адвоката ОСОБА_6, подане в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку /далі - ОСББ/ «Оазіс 51», про скасування арешту, накладеного на майно.
У судовому засіданні представники ОСОБА_6, ОСОБА_7 огли та підозрюваний ОСОБА_8 зазначили про необхідність і можливість розгляду апеляційної скарги по суті.
Прокурор ОСОБА_9 зазначила, що ухвала, на яку подано апеляційну скаргу, не підлягає перегляду в апеляційному порядку.
Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін щодо можливості перегляду в апеляційному порядку оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції виходить із того, що ОСББ «Оазіс 51» подало апеляційну скаргу на рішення слідчого судді про залишення без задоволення клопотання про скасування арешту майна (т. 1 а. с. 27, 30-34, 38-45, 65), постановлене згідно зі ст. 174 КПК.
Порядок та перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, чітко визначено та регламентовано нормами Глави 31 КПК.
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено ч. ч. 1 та 2 ст. 309 КПК.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна, або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені в порядку ст. 173 КПК.
Можливості оскарження ухвал слідчого судді, постановлених у порядку ст. 174 КПК, зокрема про залишення без задоволення клопотання про скасування арешту майна, кримінальний процесуальний закон не передбачає.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Виходячи з наведеного, арешт майна передбачає встановлення певного обмеження прав особи щодо вільного володіння майном, на яке накладається арешт. Повне або часткове скасування арешту, у свою чергу, повністю або в певній частині поновлює права особи щодо відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Саме тому, при формулюванні в ст. 309 КПК переліку ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, законодавець відніс до їх числа ухвали про арешт майна або відмову у ньому, оскільки це питання стосується необхідності обмеження прав володільця майна, але не зазначив у цьому переліку ухвали про скасування арешту майна чи відмову у його скасуванні, адже таке рішення означає повне або часткове скасування або відмову у скасуванні вже накладених обмежень.
Таким чином, в аспекті положень ст. 309 КПК оскаржувана ухвала слідчого судді про залишення без задоволення клопотання про скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню. До зазначеного висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в ухвалі від 19.02.2019 по справі № 569/17036/118 (провадження № 51-598кмо).
Крім того, 14.03.2023 (у справі №760/5570/22) і 24.10.2023 (у справі №569/19829/21) колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду постановляла ухвали про передачу кримінального провадження за касаційною скаргою прокурора (в першому випадку) та касаційними скаргами власника майна і його представника (в другому випадку) на розгляд Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
Однак 25.09.2023 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду закрила касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора у справі №760/5570/22, у зв`язку із відмовою прокурора від касаційної скарги.
28.11.2023 колегія суддів Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду постановила ухвалу у справі №569/19829/21, якою повернула матеріали провадження за касаційною скаргою на розгляд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду для прийняття рішення по суті з мотивів того, що між провадженнями не убачається подібності правовідносин, за яких було застосовано норми права, передбачені ст. ст. 174, 309 КПК, з огляду на що констатовано відсутність підстав для відступу від висновку про застосування норм права, викладеного в ухвалі Об`єднаної палати у справі №569/17036/18.
Колегія суддів звертає увагу, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
У даному випадку колегія суддів враховує наведені вище висновки Верховного Суду та імперативні норми КПК.
За вимогами ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. При цьому зазначена норма застосовується лише на етапі перевірки прийнятності апеляційної скарги до моменту відкриття апеляційного провадження, інших повноважень суду апеляційної інстанції щодо зазначеної апеляційної скарги кримінальним-процесуальним законодавством не визначено.
Оскільки провадження за апеляційною скаргою було помилково відкрито суддею-доповідачем, апеляційна скарга подана ОСББ «Оазіс 51» на рішення слідчого судді, яке не може бути предметом перегляду в апеляційному порядку, підстави для розгляду доводів апеляційної скарги по суті - відсутні.
Відповідно до позиції, висловленої в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №569/17036/18, якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, суд апеляційної інстанції має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.
У зв`язку із встановленням, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає оскарженню, провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст. 2, 7, 8, 9, 170, 174, 369, 370, 376, 392, 395, 399, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазіс 51», поданою представником ОСОБА_6, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2024 року закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4