- Головуючий суддя (АП ВАКС): Семенников О.Ю.
справа № 991/3109/24
провадження №11-сс/991/292/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
підозрюваного ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 квітня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №52024000000000115 від 15 березня 2024 року,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 квітня 2024 року частково задоволено клопотання сторони обвинувачення та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 червня 2024 року включно з визначенням застави у розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн., із покладенням на підозрюваного відповідних процесуальних обов`язків.
При ухваленні судового рішення слідчий суддя вказала на доведеність стороною обвинувачення необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахувала наявність обґрунтованої підозри, доведеність стороною обвинувачення наявності ризиків того, що підозрюваний зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, визначений розмір застави не становитиме надмірного тягаря для ОСОБА_6 та не є непомірним для нього, проте застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, вважаючи його таким, що прийняте без належної оцінки доводів сторони обвинувачення та матеріалів клопотання, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_8 звернувся з апеляційною скаргою, за вимогами якої просив скасувати ухвалу слідчого судді від 12 квітня 2024 року та постановити нову, якою задовольнити клопотання детектива про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 6 млн 1 тис. 496 грн., із покладенням на підозрюваного відповідних процесуальних обов`язків.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор наводив наступні доводи.
Детектив при зверненні із клопотанням про застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 просив визначити заставу у розмірі 6 001 496 грн., у той же час при постановленні оскаржуваного рішення слідчий суддя не взяла до уваги докази, які могли істотно вплинути на її висновки, висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.
Зокрема, як свідчать подані суду матеріали родина ОСОБА_6 має на зберіганні готівкові кошти, загальна сума яких в перерахунку складає 2 009 200 грн. Крім того, вартість автомобіля «Ніссан Рог», 2016 року випуску, який можливо використати для внесення застави відповідно до загальнодоступних даних з мережі інтернет складає від 570 тис. грн. Таким чином загальна сума, якою може користуватись підозрюваний для внесення застави із врахуванням коштів, відомості про наявність яких зафіксована в отриманих стороною обвинувачення доказах, складає близько 2,5 млн.грн., що лише на 500 тис. грн. менше від суми встановленої застави. При цьому, якщо врахувати розмір предмета неправомірної вигоди, який отримано в ході вчинення задокументованого злочину, як того передбачає законодавство, сума отриманих в якості неправомірної вигоди коштів склала 5 899 500 грн., що в 10 разів перевищує суму в 500 тис. грн. Враховуючи обставини вчинення злочину, можливу причетність і інших осіб до нього, наявна можливість використання інших джерел за рахунок яких можливо внести заставу, що в свою чергу також слід врахувати при встановлені її кінцевої суми.
Таким чином судом не в повній мірі враховані обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_5 судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити у повному обсязі з зазначених у ніх підстав.
Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 в у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на непомірність визначеного оскаржуваною ухвалою розміру застави та ч.2 ст.404 КПК просили суд визначити її розмір в максимальних межах, встановлених у п.3 ч.5 ст.182 КПК, а саме трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Мотиви та висновки суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.2 ст.177 КПК є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За вимогами ч.1 ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, передбачені ст.178 КПК.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши позицію прокурора, а також заперечення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи та обґрунтування апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 слідчий суддя у повному обсязі належним чином дотрималась вищевказаних вимог кримінального процесуального закону.
Так, з наданих суду матеріалів провадження вбачається, що наведені у клопотанні детектива підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчим суддею при розгляді клопотання належним чином перевірялись, при цьому у судовому засіданні заслухані доводи сторони обвинувачення, заперечення сторони захисту, досліджені письмові матеріали клопотання детектива та надані стороною захисту характеризуючі ОСОБА_6 відомості, з`ясовані всі необхідні обставини, що повинні бути встановлені при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.
Водночас, колегія суддів відхиляє доводи сторони обвинувачення щодо неврахування слідчим суддею при визначенні розміру застави обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного інших даних про його особу та встановлених ризиків.
Так, визначаючи розмір застави, слідчим суддею враховано надані детективом відомості про матеріальний стан підозрюваного та його дружини ОСОБА_9, у власності якої перебуває автомобіль «Ніссан Рог», 2016 року випуску. Згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2023 рік у власності ОСОБА_9 перебувають грошові активи розміром 40 000 доларів США та 240 000 грн., у ОСОБА_6 - 4000 доларів США та 40 000 грн., доходи ОСОБА_6 з 1998 по 2023 роки становили 3 208 355 грн, а його дружини - 7 652 грн.
Також під час надання оцінки матеріального стану підозрюваного слідчим суддею обґрунтовано не враховано майно, яке належить ОСОБА_6 та його дружині, що перебуває на тимчасово окупованій території, адже у теперішній час підозрюваний об`єктивно позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися ним.
Враховуючи наведені відомості про майновий стан підозрюваного та його родини, а також розмір предмету неправомірної вигоди, в отриманні якої підозрюється ОСОБА_6, слідчий суддя дійшла висновку, з яким погоджується колегія суддів, про те, що застава у розмірі 3 млн.грн. не становитиме надмірного тягаря для ОСОБА_6 та не є непомірною для нього. Зазначений розмір застави є значним та цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.
В обґрунтування необхідності скасування визначеного слідчим суддею розміру застави та визначення його у більшому розмірі, прокурор в апеляційній скарзі посилався на те, що у підозрюваного наявна можливість використання інших джерел за рахунок яких можливо внести заставу, що в свою чергу також слід врахувати при встановлені її кінцевої суми. Разом з цим, в апеляційній скарзі не зазначено відомостей щодо цих інших джерел та можливості використання їх підозрюваним. Під час розгляду апеляційної скарги таких відомостей також не надано та судом не встановлено, а тому такі доводи відхиляються як необґрунтовані.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч.5 ст.182 КПК).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п.78, 82) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п.3 ст.5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.
Як вбачається з клопотання детектив просив визначити заставу у розмірі 6 001 496 грн.
Разом з цим, враховуючи встановлені ризики, слідчий суддя дійшла висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків.
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо виключності випадку, яка обумовлюється самими обставинами можливого вчинення особливо тяжкого злочину, що на даний час відповідають стандарту доведення «обґрунтована підозра», розміром неправомірної вигоди та значним майновим становищем підозрюваного.
На переконання суду слідчий суддя при визначенні розміру застави ґрунтовно визначила розмір застави та зазначила мотиви можливості внесення підозрюваним застави в призначеному понад 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб розмірі - на виконання приписів ч.4 ст.182 КПК обґрунтовано взято до уваги обставини можливого вчинення кримінального правопорушення, встановлені ризики в сукупності з майновим станом підозрюваного та близьких осіб, особистими даними тощо, у зв`язку з чим визначено заставу як альтернативний запобіжний захід в розмірі 3 млн грн.
З врахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для прийняття рішення відповідно до положень ч.2 ст.404 КПК на користь підозрюваного, в інтересах якого апеляційна скарга не надходила, щодо зменшення розміру застави до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, правомірно визначений слідчим суддею розмір застави у 3 млн. грн. з огляду на вищевикладене, всупереч доводам сторони захисту, не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_6, разом з тим є значним та цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
Надані суду відомості щодо матеріального становища підозрюваного та висловлені в судових засіданнях відповідні доводи сторін, в тому числі на запитання колегії суддів апеляційної інстанції, вищевказаних висновків не спростовують.
В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи сторони обвинувачення, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, ст.6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі та висловленими сторонами під час апеляційного розгляду, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 404, 405, 407, 409, 412, 532 КПК, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 квітня 2024 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
___________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3