Документ № 118656024

Дата засідання: 23/04/2024
Дата винесення рішення: 23/04/2024
Справа №: 991/2919/24
Провадження №: 42023000000000406
Інстанція: АП ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне
Тип рішення: Ухвала про часткове задоволення апеляційних скарг

Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.

Справа № 991/2919/24

Провадження №11-сс/991/286/24

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Головуючий: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

підозрюваного ОСОБА_6,

захисників- адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8,

прокурора ОСОБА_9,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.04.2024 про застосування запобіжного заходу відносно

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Чугуїв Харківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у кримінальному провадженні № 42023000000000406 від 13.03.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

ВСТАНОВИЛА :

1.Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.04.2024 частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 09.06.2024 включно, та визначено заставу у розмірі 3 000 000 гривень, у випадку внесення якої покладено на підозрюваного процесуальні обов`язки, визначені ст. 194 КПК:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;

- не відлучатись із Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_6, із іншим підозрюваним та свідками у цьому кримінальному провадженні, перелік яких прокурор чи слідчий зобов`язані повідомити стороні захисту;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків у разі внесення застави визначити у два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, однак у межах строку досудового розслідування.

Підозрюваного ОСОБА_6 взято під варту в залі суду.

Прокурора у кримінальному провадженні зобов`язано забезпечити перевірку обставин застосування до підозрюваного ОСОБА_6 примусу під час проведення у нього обшуку.

Слідчим суддею встановлено наступні обставини.

08.04.2024 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у розтраті чужого майна (коштів державного бюджету) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, а також у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, у перешкоджанні законній діяльності інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Проаналізувавши надані органом досудового розслідування документальні докази, слідча суддя прийшла до висновку, що вони об`єктивно зв`язують підозрюваного із наведеними кримінальними правопорушеннями, хоча і є недостатніми для засудження, але наразі достатні, щоб виправдати подальше розслідування.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваному злочини, а також можливістю нелегального перетину кордону ОСОБА_6, адже у держави наразі з об`єктивних причин через дії російської федерації відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.

Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні слідча суддя вважала доведеним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від свідків шляхом їх безпосереднього допиту, а також із врахуванням зв`язків ОСОБА_6 в силу раніше займаної ним посади, чим може примусити до зміни показань чи до відмови від їх надання, а також узгодження позиції із іншими підозрюваними.

Слідча суддя вважала доведеним ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, адже нині у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, отже, продовжується збір фактичних даних, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_6 .

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слідча суддя також вважала доведеним, адже ОСОБА_6, ознайомившись із повідомленням про підозру, доказами, долученими до цього клопотання слідчого, може повідомити нині невстановленим спільникам про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали йому відомі під час досудового розслідування, що може ускладнити притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення суддя вважала не доведеним.

При визначенні виду запобіжного заходу, який слід застосувати, слідча суддя зважала на ймовірність заподіяння злочином, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, шкоди охоронюваним законом державним інтересам, зокрема, у сфері службової діяльності та громадського порядку, національної безпеки; майновий стан підозрюваного; нагороди та відзнаки ОСОБА_6, пов`язані із виконанням ним службових обов`язків у Службі безпеки України. Оскільки слідчою суддею встановлені ризики, передбачені п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, до підозрюваного ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому з огляду на положення ч.6 ст.176 КПК України, оцінка можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, слідчою суддею не надавалась.

Оскільки немає підстав стверджувати, що підозрюваний з моменту повідомлення про підозру до застосування запобіжного заходу намагався реалізувати встановлені ризики, а також враховуючи майновий стан підозрюваного, слідча суддя вважала обґрунтованим розмір застави у 3 000 000 гривень.

Через те, що під час розгляду клопотання підозрюваний повідомляв про жорстоке поводження з ним під час проведення обшуку 08.04.2024, слідча суддя відповідно до приписів ст. 206 КПК зобов`язала прокурора забезпечити перевірку обставин застосування примусу щодо підозрюваного ОСОБА_6 під час проведення у нього обшуку.

2.Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Посилаючись на невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, прокурор в апеляційній скарзі ставить вимогу про скасування ухвали слідчого судді від 11.04.2024 та постановлення нової, якою клопотання слідчого слід задовольнити в повному обсязі та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під варто без можливості внесення застави.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор зазначив, що слідчий суддя в цілому прийшла до вірних висновків щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри та доцільності обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Втім інкримінований ОСОБА_6 злочин, що передбачений ч. 1 ст.114-1 КК України, не передбачає можливість обрання іншого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, що не було дотримано слідчим суддею. А тому ухвалу слід скасувати.

3.Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні. Пояснення надав аналогічні її змісту.

Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували, вважали ухвалу слідчого судді такою, що відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості. Зауважили, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 114-1 КК, оскільки відповідно практики Верховного Суду об`єктивна сторона вказаного злочину передбачає наявність в діях винної особи активних дій, які у ОСОБА_6 відсутні.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію своїх захисників та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді.

4.Мотиви суду.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

За вимогами ч.1 ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених у статті 177 КПК ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, передбачені ст.178 КПК.

Із матеріалів апеляційного провадження вбачається, що міжвідомчою слідчою групою з числа слідчих ГСУ СБ України та детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000406 від 13 березня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України (т. 1 а.п. 60-63).

Зазначене досудове розслідування здійснюється, зокрема, щодо встановлення обставин вчинення злочинів ОСОБА_6 та ОСОБА_11 за наступних обставин.

ОСОБА_6, обіймаючи посаду начальника Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України, діючи разом зі своїм першим заступником ОСОБА_11, будучи обізнаними про запровадження в Україні воєнного стану, а також про критичну потребу у забезпеченні Служби безпеки України паливно-мастильними матеріалами, всупереч вимогам законодавства, із використанням свого службового становища та пов`язаних з цим можливостей, протягом 2022 року, вчинили перешкоджання законній діяльності Служби безпеки України, а також розтрату бюджетних коштів, виділених на потреби Служби безпеки України на користь підібраних ними підприємств, зокрема, ТОВ «УКРПРОМ СОЛД», ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ», шляхом проведення закупівлі у них пального та дизельного палива за цінами вищими за ринкові, унаслідок чого державі в особі Служби безпеки України було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 26 869 667 грн.

08.04.2024 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (розтрата чужого майна (коштів державного бюджету) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах) а також за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України (перешкоджання законній діяльності інших військових формувань в особливий період, вчинене за попередньою змовою групою осіб) (т. 2 а.п. 119-174).

Слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання матеріали в їх сукупності та взаємозв`язку, прийшла до висновку, що вони можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, та виправдовують подальше розслідування, а докази, надані стороною захисту, вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.

Прокурор в апеляційній скарзі не оскаржує висновки слідчого судді щодо обґрунтованості підозри, а стороною захисту апеляційні скарги подані не були. Відтак колегія суддів не вдається до детального аналізу обґрунтованості повідомленої підозри. Водночас, з метою дослідження питання безальтернативності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає за необхідне зважити на доводи захисників щодо відсутності в діях ОСОБА_6 об`єктивної сторони інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК, зазначивши наступне.

Відповідно до висновків, до яких прийшов Верховний Суд у постанові від 26.02.2019 у справі № 653/1302/15, перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань України, як об`єктивну сторону складу злочину, передбаченого статтею 114-1 КК, за наявності правового режиму особливого періоду, необхідно вважати умисне створення перешкод або встановлення будь-яких обмежень у законній діяльності військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань України при виконанні ними своїх службових обов`язків в особливий період, із переліком способів такого перешкоджання. Втім, наведений перелік дій, що можуть мати ознаки перешкоджання законній діяльності військових формувань, є орієнтовним та його не можна вважати вичерпним. Наявність в діях особи вказаних ознак має встановлюватись під час досудового розслідування у кожному конкретному випадку окремо, виходячи із обставин його вчинення, а також специфіки сукупності корупційного злочину та злочину проти основ національної безпеки. Відтак такі твердження сторони захисту мають бути оцінені під час здійснення досудового розслідування у подальшому.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується, що прокурором доведено існування у даному випадку події кримінального правопорушення та ймовірну участь у ньому ОСОБА_6, який був наділений певним обсягом повноважень в силу займаної ним посади начальника Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України, а матеріали кримінального провадження № 42023000000000406 у своїй сукупності можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, та виправдовують подальше розслідування.

Відносно доводів апеляційної скарги з приводу наявності щодо підозрюваного ОСОБА_6 усіх п`яти ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 11.04.2024 встановила доведеність чотирьох ризиків, зокрема тих, що передбачені пунктами 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК: переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду; ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні; ризик знищення, переховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. В свою чергу ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення прокурором не були доведені перед слідчим суддею.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів погоджується із такими висновками, які ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та обґрунтовано встановлені слідчим суддею, що стороною захисту не оспорюється.

Водночас, прокурор в апеляційній скарзі наполягає на існуванні п`ятого ризику, передбаченого ч. 5 ст. 177 КПК, який обґрунтовує ймовірністю вчинення ОСОБА_6 воєнного злочину, зокрема, дезертирства, та продовження вчинення злочину, в якому підозрюється. Однак колегія суддів відхиляє такі твердження, оскільки наразі ОСОБА_6 звільнений із посади начальника ДГЗ СБУ, що виключає можливість продовження здійснення ним закупівель паливно-мастильних матеріалів для потреб СБУ, а інкриміновані йому злочини є закінченими. Щодо можливості вчиненні ним дезертирства з огляду на те, що підозрюваний є дотичним до військової служби, то такі твердження ґрунтуються на необґрунтованих припущеннях, відтак не сприймаються колегією суддів як переконливі. А тому висновок слідчого судді про недоведеність прокурором такого ризику колегія суддів вважає обґрунтованими.

Розглядаючи доводи прокурора щодо виду запобіжного заходу та неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 колегія суддів виходить із наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим суддею було встановлено факт достатньої обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчинені особливо тяжкого корупційного та тяжкого злочину проти основ національної безпеки, та встановлені ризики, передбачені п.п 1-4 ч.1 ст.177 КПК України, відтак до підозрюваного застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без надання оцінки питанню можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.

Зазначений висновок слідчого судді є правильним з огляду на імперативні вимоги ч.6 ст.176 КПК України, щодо неможливості застосування іншого запобіжного заходу крім тримання під вартою під час дії воєнного часу до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, зокрема, передбаченого ст. 114-1 КК України.

Водночас, під час дії правового режиму воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема ст. 114-1 КК України.

Слідчий суддя, реалізуючи свої дискреційні повноваження та вирішуючи питання про можливість поряд із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, взяла до уваги доведеність чотирьох, з п`яти передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, вік ОСОБА_6, сімейний стан та професійну, наукову діяльність, що вказують на наявність у нього міцних соціальних зв`язків, ймовірність вчинених ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, не пов`язаних із загрозою для життя та здоров`я інших осіб, дійшла висновку щодо можливості визначення застави у розмірі 3 000 000 грн.

Втім, колегія суддів не погоджується із визначеним слідчим суддею розміром застави, оскільки він, за переконанням колегії суддів, не здатен в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

За версію органу досудового розслідування, що на цьому етапі здійснення судового контролю знайшло своє підтвердження у вигляді обґрунтованості висунутої підозри, ОСОБА_6 від 21.10.2020 займав посаду начальника Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України, який є функціональним підрозділом Центрального управління СБ України, що організовує, координує, контролює та здійснює господарське забезпечення в системі СБУ, в тому числі у сфері тилового, транспортного забезпечення та озброєння. Сторона обвинувачення стверджує, що злочинний умисел у ОСОБА_6 у розтраті бюджетних коштів, виділених на потреби СБУ, виник не пізніше 09.03.2022, тобто фактично у перші дні повномасштабного вторгнення рф на територію України. При цьому ОСОБА_6 використав своє службове становище та пов`язані із цим можливості, залучив підпорядкованих йому співробітників, зокрема, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які перебували з ОСОБА_6 у відносинах прямої підлеглості і виконання наказів.

Крім наведеного, надважливим є факт ймовірного вчинення підозрюваним наведених злочинів у період дії воєнного стану, адже вчинення корупційного кримінального правопорушення, пов`язаного з втручанням у матеріальне забезпечення сил оборони, у сукупності із вчиненням злочину проти основ національної безпеки під час повномасштабної збройної агресії з боку російської федерації, несе виключну загрозу державним та суспільним інтересам, що потребує відповідних заходів процесуального реагування з боку держави.

Окрім іншого колегія суддів приймає до уваги розмір ймовірно завданої шкоди державі в особі Служби безпеки України, який становить понад 26 млн. грн., професійний досвід ОСОБА_6, знання законодавства, зокрема в сфері державних закупівель, чим в даному випадку зловживав ОСОБА_6 задля досягнення злочинного умислу.

Оцінюючи матеріальний стан підозрюваного, колегія суддів враховує наявні у своєму розпорядженні матеріали апеляційного провадження. Так, у 2023 році ОСОБА_6 отримано дохід у вигляді заробітної плати під час роботи в Службі безпеки України у сумі 556 075 грн (т. 4 а.п. 115). За 2024 рік відомості про офіційні доходи відсутні, однак колегія суддів має врахувати, що такі, незалежно від джерел їх походження, мали бути достатніми для забезпечення утримання родини.

У власності підозрюваного перебуває автомобіль Mercedes-Benz Vito 116 CDI, 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрований за підозрюваним 26.02.2020 (т. 4 а.п. 76- 77), земельна ділянка загальною площею 0,0898 га за адресою: АДРЕСА_2, набута ним на підставі договору дарування 23.11.2015, а також гараж, площею 16,30 м.кв. за адресою: АДРЕСА_3, набутий ним 21.04.2011 (т. 4 а.п. 78-81).

Надані стороною обвинувачення копії договорів купівлі-продажу садового будинку АДРЕСА_4, укладеного між громадянками ОСОБА_14 та ОСОБА_15 колегія суддів не сприймає як належний доказ підтвердження матеріального стану підозрюваного через недоведеність зв`язку зазначених осіб із ОСОБА_6 . Також не приймаються як доказ належного дружині підозрюваного - ОСОБА_16 будинку АДРЕСА_5, площею 23.6 кв.м., оскільки зазначений Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформований 13.02.2017, що ставить під сумнів актуальність зазначених у ньому відомостей станом на день вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу.

Вирішуючи питання щодо розміру застави, колегія суддів враховує, що вона повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного ОСОБА_6 від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для нього, що призведе до неможливості її внесення.

Оцінивши зазначені обставини у сукупності, суд апеляційної інстанції, керуючись внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що застава у сумі 12 000 000 здатна запобігти наведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України, з огляду на встановлені ризики, та обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, колегія суддів вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, що передбачені ст. 194 КПК, у разі внесення застави:

1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом;

2) не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_6, із іншим підозрюваним та свідками у цьому кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

5. Висновки суду

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

За наслідком апеляційного перегляду колегією суддів було встановлено невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження в частині визначення розміру застави, достатнього щоб запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Зазначене в силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 409, п. 2 ч. 1 ст. 411 КПК України є підставою для скасування ухвали слідчого судді від 11.04.2024 та постановлення рішення про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 12 000 000 гривень. Водночас, через недоведеність прокурором неможливості застосувати до підозрюваного ОСОБА_11 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, апеляційна скарга прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 412, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.04.2024 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України підполковника юстиції ОСОБА_10 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня постановлення цієї ухвали, тобто до 21 червня 2024 включно, але в межах строку досудового розслідування.

Підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, взяти під варту в залі суду.

Визначити підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, заставу у розмірі 12 000 000 (дванадцять мільйонів) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами:

код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_2 .

У разі внесення застави у визначеному розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:

3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

6) носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на слідчих, детективів у даному кримінальному провадженні.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, однак у межах строку досудового розслідування.

У задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4

Пошук

Документ № 118656024