Пошук

Документ № 118711217

  • Дата засідання: 24/04/2024
  • Дата винесення рішення: 24/04/2024
  • Справа №: 991/2807/24
  • Провадження №: 72023000410000042
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.

Справа № 991/2807/24

Провадження 1-кс/991/2835/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотаня адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 72023000410000042 від 22.09.2023 р.,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.01.2024 (справа № 761/47454/23) у кримінальному провадженні № 72023000410000042 від 22.09.2023 р. (далі - Кримінальне провадження). Клопотання мотивовано, що потреба у накладенні арешту відпала з огляду на те, що про підозру ОСОБА_4, а також посадовим особам ПрАТ «Запорізький Абразивний Комбінат», у якому вона працює, не повідомлялося, відсутні докази того, що належне ОСОБА_4 майно одержане внаслідок вчинення злочину, підстави для арешту відсутні, таке втручання у мирне володіння майном є невиправданим (далі - Клопотання).

Представник власника/володільця майна - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні Клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив задовольнити Клопотання у повному обсязі.

Від детектива ОСОБА_5 надійшли письмові заперечення, згідно яких просив відмовити у задоволенні Клопотання з огляду на те, що наразі досудове розслідування триває, у Кримінальному провадженні призначено комп`ютерно-технічну експертизу, об`єктом дослідження якої є вилучені у ОСОБА_4 ноутбук та мобільний телефон, проведення якої наразі триває, та за результатом проведення якої можуть бути здобуті відомості, які можуть бути використані як доказі факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, а за такого лише після завершення проведення вказаної експертизи можна буде об`єктивно дійти висновку про наявність/відсутність потреби у подальшому застосуванні арешту.

Дослідивши Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника власника/володільця майна, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на визначене, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що при розгляді клопотання про скасування арешту слідчий суддя з урахуванням наданих доказів має з`ясувати питання обґрунтованості арешту, накладеного з тих чи інших підстав, визначених у ч. 2 ст. 170 КПК України, а також доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Отже, прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що у відповідності до постанови прокурора від 18.03.2024 про визначення підслідності детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у Кримінальному провадженні № 72023000410000042 від 22.09.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме встановлено, що службові особи ПАТ «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) у період з 2019 року по теперішній час, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи - ПрАТ «Запоріжабразив» (код ЄДРПОУ 00222226), всупереч інтересам служби, занизили клас тарифу споживання електричної енергії, чим спричинили тяжкі наслідки (далі - Кримінальне провадження).

У рамках Кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.01.2024 (справа № 761/47454/23) накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання керівника департаменту зовнішньоекономічних зв`язків ПрАТ «Запорізький Абразивний Комбінат» ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, а саме на: чорновий запис у вигляді таблиці з інформацією щодо розрахунків з підприємствами на 1 арк.; ноутбук НР сірого кольору; мобільний телефон іРhone 12 s/n НОМЕР_3 IMEI НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 .

Підставою арешту став встановлений слідчим суддею факт існування достатніх підстав вважати, що вилучено майно відповідає ознакам речового доказу, оскільки в ході судового розгляду встановлено достатні підстави вважати, що до вчинення вищевказаного злочину можуть бути причетні службові особи ПрАТ «Запорізький Абразивний Комбінат», а за такого майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відтак відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у ст. 98 КПК України. Постановою детектива Бюро економічної безпеки України від 22 грудня 2023 року вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №72023000410000042 від 22.09.2023.

У відповідності до Ухвали метою арешту майна відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України є забезпечення збереження речового доказу.

Крім того, під час вирішення питання про накладення арешту слідчий суддя врахував, що таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, а встановлені в ході судового розгляду обставини кримінального провадження вимагають вжиття такого заходу забезпечення як арешт з метою запобігання ризикам приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення майна. При цьому, слідчим суддею не встановлено доказів завдання негативних наслідків внаслідок застосування арешту майна.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у разі необхідності забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на зазначене, арешт на майно з метою його збереження як речового доказу накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи у випадку встановлення слідчим суддею наявності достатніх підстав вважати щодо відповідності такого майна критеріям речового доказу (ст. 98 КПК України) та необхідності такого арешту, та для вирішення даного питання не є обов`язковим встановлення факту перебування такої особи у певному процесуальному статусі у кримінальному провадженні, зокрема, у статусі підозрюваного, що спростовує доводи заявника.

Як встановлено слідчим суддею в ході дослідження Ухвали арешт на майно накладено обґрунтовано, вказані в Ухвалі підстава, мета та необхідність такого арешту відповідає положенням чинного законодавства.

Слідчим суддею встановлено, що у рамках Кримінального провадження постановою детектива Бюро економічної безпеки України призначено комп`ютерно-технічну експертизу, об`єктом дослідження якої є вилучені у ОСОБА_4 ноутбук та мобільний телефон. Листом ІСТЕ СБУ (експерта установа) від 05.01.2024 повідомлено, що у зв`язку із великим завантаженням напрямку комп`ютерно-технічних досліджень в ІСТЕ СБУ та з урахуванням черги судових експертиз та експертних досліджень, що знаходяться на виконанні, проведення призначеної експертизи можливо у термін понад 90 календарних днів.

Таким чином, проведення експертизи наразі триває, за результатом проведення якої можуть бути здобуті відомості, які можуть бути використані як доказі факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування.

Оцінюючи доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення як арешт майна, слідчий суддя враховує, що на теперішній час досудове розслідування у Кримінальному провадженні не завершено, наразі триває проведення комп`ютерно-технічної експертизи, об`єктом якої є вилучені речі, арешт майна необхідний для забезпечення збереження речового доказу у Кримінальному провадженні, забезпечення проведення вказаної експертизи, а отже скасування арешту на даній стадії досудового розслідування може призвести до негативних наслідків, зокрема, приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення майна, унеможливлення проведення призначеної експертизи задля отримання відомостей та інформації, що може бути використано у якості доказів у Кримінальному провадженні, що зі свого боку зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування, скасування арешту майна прав на даному етапі досудового розслідування не сприятиме досягненню дієвості Кримінального провадження.

Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що потреба у подальшому застосуванні арешту наразі не відпала, а з огляду на обґрунтованість накладеного арешту, підстави для скасування арешту, накладеного на майно, наразі відсутні.

Інші доводи заявника не спростовують того факту, що арешт накладено обґрунтовано, а у його застосуванні не відпала потреба.

За таких обставин, підстави для задоволення Клопотання відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_6