- Головуючий суддя (ВАКС): Дубас В.М.
Справа № 761/18132/18
Провадження 1-кп/991/186/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (далі - суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції) та захисника ОСОБА_7,
обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції) та захисника ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді ВАКС ОСОБА_3
у об`єднаному кримінальному провадженні:
1) від 21.02.2018 №52018000000000142 щодо обвинувачення:
ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Прага, Чеська республіка, громадянин України, українець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, одружений, працює головою спостережної ради акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Тандем») у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 209, частинами 3, 4 статті 358 Кримінального кодексу України (далі-КК),
ОСОБА_8 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Порошково Перечинського району Закарпатської області, громадянин України, українець, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3, одружений, не працює) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27/частиною 5 статті 191, частиною 5 статті 27/частиною 2 статті 209 КК,
2) від 28.02.2019 №52019000000000177 щодо обвинувачення:
ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частинами 3, 4 статті 358 КК,
ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 5 статті 191 КК,
ВСТАНОВИВ:
1.Стислий опис судового провадження.
1.1. 17.05.2018 до Шевченківського районного суду міста Києва із Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52018000000000142 від 21.02.2018, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена колегія суддів у складі головуючої судді ОСОБА_10, суддів ОСОБА_11 і ОСОБА_12
26.06.2018 ухвалою цієї колегії суддів таке кримінальне провадження направлено до Апеляційного суду міста Києва для звернення до Верховного суду з поданням для вирішення питання про направлення даного кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, та 16.07.2018 ухвалою Апеляційного суду міста Києва відмовлено у задоволенні такого подання.
Такою колегією суддів Шевченківського районного суду міста Києва призначались підготовчі судові засідання на 26.06.2018, 14.11.2018, 07.12.2018, та 07.12.2018 ухвалою призначено судовий розгляд на 17.12.2018, далі на 26.12.2018, 30.01.2019, 06.02.2019, 14.02.2019, 04.03.2019, 14.03.2019, 28.03.2019, 03.04.2019, 17.04.2019, 30.05.2019, 17.07.2019, 31.07.2019, 19.09.2019, 14.11.2019.
1.2. 18.06.2019 до Шевченківського районного суду міста Києва із САП надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52019000000000177 від 28.02.2019, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 КПК на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями в справі №761/24033/19 визначена колегія суддів у складі головуючої судді ОСОБА_13, суддів ОСОБА_14 і ОСОБА_15
14.08.2019 ухвалою цієї колегії суддів в справі №761/24033/19 призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні №52019000000000177 від 28.02.2019, та матеріали цього кримінального провадження (справа №761/24033/19) передано іншому складу суду Шевченківського районного суду міста Києва для вирішення питання про об`єднання в одне провадження з кримінальним провадженням (справа №761/18132/18).
1.3. 14.11.2019 ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва в справі №761/18132/18 кримінальне провадження №52018000000000142 передано до ВАКС для розгляду в установленому порядку та кримінальне провадження №52019000000000177 (справа №761/24033/19), що надійшло від колегії суддів Шевченківського районного суду міста Києва передано до ВАКС для розгляду в установленому порядку та для вирішення питання щодо об`єднання.
1.4. 28.11.2019 до ВАКС відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 14.11.2019 надійшов обвинувальний акт разом із матеріалами судової справи №761/18132/18 у кримінальному провадженні №52018000000000142 від 21.02.2018 та матеріалами судової справи №761/24033/19 у кримінальному провадженні №52019000000000177 від 28.02.2019, для розгляду яких відповідно до частини 3 статті 35 КПК на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена колегія суддів ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_16, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3
03.12.2019 на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями внаслідок неможливості здійснення розгляду справи головуючий суддя ОСОБА_16 замінений на головуючого суддю ОСОБА_1
28.12.2019 ухвалою колегії суддів ВАКС вирішено звернутися до Апеляційної палати (АП) ВАКС з поданням для вирішення питання про направлення до іншого суду кримінального провадження №52019000000000177 від 28.02.2019, та 21.01.2020 ухвалою АП ВАКС таке подання залишено без задоволення.
18.05.2020 ухвалою колегії суддів ВАКС відмовлено в об`єднанні в одне провадження кримінального провадження №52018000000000142 від 21.02.2018 та кримінального провадження №52019000000000177 від 28.02.2019, та передано обвинувальний акт з додатками та матеріали кримінального провадження №52019000000000177 від 28.02.2019 (справа № 761/24033/19) до канцелярії ВАКС для здійснення автоматизованого розподілу судової справи.
25.05.2020 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду кримінального провадження №52019000000000177 від 28.02.2019 визначена колегія суддів ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_17, суддів ОСОБА_18 і ОСОБА_19
17.09.2020 ухвалою такої колегії суддів ВАКС повернуто прокурору САП обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52019000000000177 від 28.02.2019 для виконання вимог глави 25 КПК.
1.5. 04.12.2019 ухвалою колегії суддів ВАКС в справі №761/18132/18 призначено підготовче судове засідання на 13.12.2019 з перервами до 20.01.2020, 27.01.2020, та 27.01.2020 ухвалою колегії суддів ВАКС призначено судовий розгляд на 06.02.2020 з перервами до 12.02.2020, 21.04.2020, 22.04.2020, 28.04.2020, 18.05.2020, 14.07.2020, 13.08.2020, 18.09.2020, 16.10.2020, 23.10.2020, 13.11.2020, 18.12.2020, 18.01.2021, 22.01.2021, 01.02.2021, 22.03.2021, 02.04.2021, 05.04.2021, 19.04.2021, 26.04.2021, 21.05.2021, 05.07.2021.
1.6. 24.05.2021 до ВАКС із САП надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52019000000000177 від 28.02.2019, та для розгляду питання про об`єднання (спільного розгляду) такого кримінального провадження в справі №991/3471/21 на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначена колегія суддів ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
25.05.2021 ухвалою суду призначено підготовче судове засідання на 05.07.2021.
05.07.2021 ухвалою суду об`єднано в одне судове провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи №761/18132/18 (провадження 1-кп/991/186/19): матеріали кримінального провадження від 28.02.2019 за №52019000000000177 (судова справа №991/3471/21, провадження №1-кп/991/24/21) щодо обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частинами 3, 4 статті 358 КК, та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191 КК із матеріалами кримінального провадження від 21.02.2018 за №52018000000000142 (судова справа №761/18132/18, провадження 1-кп/991/186/19) щодо обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 209, частинами 3, 4 статті 358 КК та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191, частиною 5 статті 27 та частиною 2 статті 209 КК.
1.7. В об`єднаному кримінальному провадженні судом призначались підготовчі судові засідання на 09.07.2021, 12.07.2021, 16.07.2021, 23.07.2021, 04.10.2021, 22.10.2021, 22.11.2021, 13.12.2021, 29.12.2021.
29.12.2021 ухвалою суду в об`єднаному кримінальному провадженні призначено судовий розгляд на 29.12.2021 з перервами до 07.02.2022, 28.02.2022, 12.04.2022, 16.05.2022, 23.05.2022, 10.06.2022, 04.07.2022, 11.07.2022, 01.08.2022, 05.09.2022, 19.09.2022, 14.10.2022, 21.10.2022, 07.11.2022, 12.12.2022, 23.12.2022, 20.01.2023, 13.02.2023, 27.02.2023, 31.03.2023, 17.04.2023, 28.04.2023, 19.05.2023, 26.05.2023, 17.07.2023, 03.08.2023, 08.08.2023, 10.08.2023, 18.09.2023, 02.10.2023, 06.10.2023, 30.10.2023, 06.11.2023, 17.11.2023, 01.12.2023, 11.12.2023, 15.12.2023, 15.01.2024, 26.01.2024, 05.02.2024, 12.02.2024, 23.02.2024, 11.03.2024, 01.04.2024, 22.04.2024.
2. Короткий виклад заяви про самовідвід та позицій учасників судового провадження.
2.1. 22.04.2024 в судовому засіданні суддя ОСОБА_3 подав заяву про самовідвід у цьому об`єднаному кримінальному провадженні на підставі частини 1 статті 76 КПК, яка обґрунтовувалась зокрема таким:
«27 березня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_7, яка діє в інтересах ОСОБА_20 (дружина ОСОБА_6 ), про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42016000000002249 від 02 вересня 2016 року (справа №991/2525/24, провадження №1-кс/991/2552/24).
З клопотання адвоката ОСОБА_7 вбачається, що арешт на автомобіль марки Меrсedes Benz ML 350 д.н.з. НОМЕР_1, щодо скасування арешту з якого вона звернулася до слідчого судді, був накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2017 року в межах кримінального провадження №42016000000002249 від 02 вересня 2016 року, в якому ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 209, ст. 366-1 КК України, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч,5 ст. 27, ч.2 ст. 209 КК України.
Далі, як вбачається тексту клопотання, 21 лютого 2018 року з кримінального провадження №42016000000002249 матеріали відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 були виділені в окреме провадження №52018000000000142.
В подальшому у кримінальному провадженні №42016000000002249 ОСОБА_21 було вручено повідомлення про підозру за ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 368-2 КК України та ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру за ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України. 28 лютого 2019 року матеріали відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_8 виділені в окреме провадження за №52018000000000177.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 27 березня 2024 року на підставі ст. 35 КПК України клопотання адвоката ОСОБА_7 яка діє в інтересах ОСОБА_20, було розподілене мені як слідчому судді.
01 квітня 2024 року в межах розгляду клопотання мною був заявлений самовідвід на підставі п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, з метою запобігання виникненню у стороннього спостерігача та учасників провадження підстав для сумнівів у моїй неупередженості та/або створення умов, що можуть стати підставою для заявлення мені відводу у об`єднаній справі №761/18132/18.
Ухвалою судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_22 від 08 квітня 2024 року у задоволенні моєї заяви, як слідчого судці, про самовідвід від розгляду справи №991/2525/24, провадження №1-кс/991/2552/24 відмовлено, оскільки моя участь у розгляді об`єднаного кримінального провадження №52018000000000177 та №52018000000000142, яке було виділено із кримінального провадження №42016000000002249, та в межах якого подано клопотання адвоката про скасування арешту майна, не свідчить про упередженість слідчого судді при розгляді цього клопотання, так як професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватися впливу будь-яких зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд, а тому відсутні підстави для самовідводу слідчого судді ОСОБА_23, визначені ст. ст. 75-76 КПК України, а сама заява про самовідвід не містить об`єктивних даних, які свідчили б про мою упередженість під час розгляду клопотання адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту майна.
Враховуючи той факт, що мої сумніви були розвіяні суддею ОСОБА_24 я продовжив розгляд клопотання адвоката ОСОБА_7, яка діє в інтересах ОСОБА_20, та прийняв за результатом його розгляду рішення про відмову в його задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Фактично на сьогоднішній день обставини склалися таким чином, що клопотання адвоката ОСОБА_7 (справа №991/2525/24, провадження №1-кс/991/2552/24) та матеріали об`єднаного кримінального провадження (справа №761/18132/18, провадження №1-кп/991/186/19), які наразі перебувають на розгляді колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, пов`язані між собою, оскільки об`єднане кримінальне провадження, що розглядається судом, було виділено із кримінального провадження, в межах якого адвокат ОСОБА_7 звернулася з клопотанням про скасування арешту майна та в межах якого тепер вже обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 повідомлялося про підозри…
Враховуючи викладені обставини, повідомляю, що за положеннями ч. 1 ст. 76 КПК України я не можу брати участь у розгляді об`єднаного кримінального провадження №52018000000000177 та №520180000&0000142 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_8 (справа №761/18132/18, провадження №1-кп/991/186/19), а тому вважаю за необхідне поставити перед колегією суддів та учасниками провадження питання про мій самовідвід від його розгляду».
2.2. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5, захисники ОСОБА_7, ОСОБА_9 та обвинувачені ОСОБА_6 і ОСОБА_8 заперечили проти задоволення заяви про самовідвід.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частинами 1, 2 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Окрім того, частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, згідно з частиною 4 статті 80 КПК, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі- ЄСПЛ).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу чи самовідводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання об`єктивного чи суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування складу суду для розгляду конкретної справи у встановлений законом спосіб (об`єктивний критерій), та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
3.2. Із матеріалів цієї судової справи вбачається таке.
02.09.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) прокурором САП внесено відомості щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 КК та Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016000000002249;
21.11.2016 постановою детектива НАБУ змінено кваліфікацію можливого вчинення кримінального правопорушення на частину 2 статті 364 КК, про що внесено відповідні відомості до ЄРДР;
24.07.2017 постановою детектива НАБУ змінено кваліфікацію можливого вчинення кримінального правопорушення на частину 5 статті 191 КК, про що внесено відповідні відомості до ЄРДР;
07.09.2017 детективом НАБУ внесено відомості до ЄРДР щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 209 КК, та відтак НАБУ розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000599;
07.09.2017 детективом НАБУ внесено відомості до ЄРДР щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 358 КК, та відтак НАБУ розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000600;
07.09.2017 детективом НАБУ внесено відомості до ЄРДР щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК, та відтак НАБУ розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000601;
08.09.2017 детективом НАБУ внесено відомості до ЄРДР щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК, та відтак НАБУ розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000608;
08.09.2017 детективом НАБУ внесено відомості до ЄРДР щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 368-2 КК, та відтак НАБУ розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000609;
13.09.2017 постановою прокурора САП об`єднано в одне провадження №42016000000002249 матеріали кримінальних проваджень №42016000000002249 від 02.09.2016, №52017000000000599 від 07.09.2017, №52017000000000600 від 07.09.2017, №52017000000000601 від 07.09.2017, №52017000000000608 від 08.09.2017, №52017000000000609 від 08.09.2017.
13.09.2017 ОСОБА_6 та ОСОБА_8 затримано на підставі пункту 3 частини 1 статті 208 КПК, та у кримінальному провадженні №42016000000002249 від 02.09.2016 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частинами 3, 4 статті 358, частиною 2 статті 209, статтею 366-1 КК, й ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27/частиною 5 статті 191 та частиною 5 статті 27/частиною 2 статті 209 КК.
21.02.2018 із кримінального провадження №42016000000002249 виділено кримінальне провадження №52018000000000142 та 28.02.2019 виділено кримінальне провадження №52019000000000177, які відповідно 17.05.2018 та 18.06.2019 направлені для розгляду до Шевченківського районного суду міста Києва, й згодом передані до ВАКС.
3.3. Ухвалою слідчого судді Солом`янського району від 15.09.2017 в справі №760/18317/17-к в рамках кримінального провадження №42016000000002249 від 02.09.2016 задоволено частково клопотання детектива НАБУ про арешт майна, та накладено арешт на майно, а саме на:
- прості іменні акції у бездокументарній формі, емітовані Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Тандем» (код ЄДРПОУ 40169284), у кількості 3041700 штук, номінальною вартістю 3041700 гривень, які належать ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зберігачем яких є ТОВ «Інформаційно-депозитарний центр «Глобал» (код ЄДРПОУ 35093607);
- частку у статутному капіталі ТОВ «Новопечерський посад» (код ЄДРПОУ 37144553), вартістю у грошовому вираженні 2347650 гривень, що становить 99% статутного капіталу та належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- частку у статутному капіталі ТОВ «Юридичний центр «Правозахисник» (код ЄДРПОУ 38327862), вартістю у грошовому вираженні 2000 гривень, що становить 100% статутного капіталу та належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- автомобіль марки Mercedes-Benz ML 350, державний реєстраційний номер. НОМЕР_1, 2012 року випуску, що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_20 .
В резолютивній частині такої ухвалі зазначено, що арешт на майно накладено на строк проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000002249 від 02.09.2016.
Згодом, під час судового провадження у справі №761/18132/18 прокурором подано до Шевченківського районного суду міста Києва клопотання в кримінальному провадженні №52018000000000142 від 21.02.2018 про накладення арешту на майно, а саме: земельні ділянки з кадастровим номерами: 8000000000:88:053:0020; 8000000000:88:053:0022; 8000000000:88:053:0053, які належать ТОВ «Міральянс», частку у статутному капіталі ТОВ «Юридичний Центр «Правозахисник» вартістю у грошовому вираженні 2000 грн., що становить 100 відсотків статутного капіталу та належить ОСОБА_6 та автомобіль марки «Mercedes» д.н.р. НОМЕР_1, що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_20
26.12.2018 ухвалою колегії суддів Шевченківського районного суду в справі №761/18132/18 з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як покарання задоволено частково клопотання прокурора та накладено арешт на таке майно: 1) земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:88:053:0020; 8000000000:88:053:0022; 8000000000:88:053:0053, які належать ТОВ «Міральянс», заборонивши розпоряджатись вказаними земельними ділянками; 2) частку у статутному капіталі ТОВ «Юридичний Центр «Правозахисник», вартістю у грошовому вираженні 2000 грн., що становить 100 відсотків статутного капіталу та належить ОСОБА_6 . В іншій частині клопотання відмовлено.
В мотивувальній частині цієї ухвали зокрема зазначено таке: «враховуючи те, що земельні ділянки відповідають ознакам ст. 98 КПК України тобто мають ознаки речового доказу, оскільки є предметом вчинення злочину, окрім того є достатні підстави вважати, що вони можуть бути відчужені. Також, з урахуванням того, що санкція ч. 5 ст. 191 КК України за якою обвинувачується ОСОБА_6 передбачає обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню. При цьому, не підлягає задоволенню клопотання в частині накладення арешту на майно дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_20, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що вказане майно належить на праві спільної сумісної власності в тому числі обвинуваченому, також суду не надано відповідних даних, що зазначене майно перейшло у власність ОСОБА_20 не на підставі правочину, що виключає спільну сумісну власність подружжя».
З огляду на вищенаведене, в рамках кримінального провадження №52018000000000142 від 21.02.2018 відсутній чинний арешт на вищезгаданий автомобіль марки Mercedes-Benz, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_20 .
3.4. Із заяви про самовідвід вбачається, що на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 27.03.2024 в справі №991/2525/24 на розгляд слідчого судді ВАКС ОСОБА_3 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_20 в рамках кримінального провадження №42016000000002249 від 02.09.2016 про скасування арешту майна, а саме автомобіля марки Mercedes-Benz.
01.04.2024 слідчий суддя ВАКС ОСОБА_3 в справі №991/2525/24 заявив самовідвід, який обґрунтовувався тим, що кримінальне провадження №42016000000002249, в межах якого подано клопотання адвоката про скасування арешту майна, а також об`єднані кримінальні провадження за №52018000000000177 та №52018000000000142, які перебувають на розгляді колегії суддів по суті, є пов`язаними між собою, оскільки останні були виділені з кримінального провадження №42016000000002249. Крім того, клопотання адвоката ОСОБА_7 подане в інтересах ОСОБА_20, яка є дружиною ОСОБА_6, який в свою чергу має статус обвинуваченого в об`єднаному кримінальному провадженні за № 52018000000000177 та № 52018000000000142.
08.04.2024 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_22 в справі №991/2525/24 відмовлено у задоволенні заяви про самовідвід від розгляду справи №991/2525/24, провадження №1-кс/991/2552/24, оскільки «кримінальне процесуальне законодавство передбачає заборону участі судді у кримінальному провадженні у суді першої інстанції, у випадку якщо він брав участь у цьому ж кримінальному провадженні як слідчий суддя під час досудового розслідування, але кримінальне процесуальне законодавство України не містить заборони слідчому судді здійснювати судовий контроль у кримінальному провадженні, з якого були виділені в окреме провадження інші кримінальні провадження, та які на теперішній час перебувають на розгляді у цього ж судді. З огляду на викладене, суддя зазначає, що участь судді ОСОБА_3 у розгляді об`єднаного кримінального провадження за № 52018000000000177 та № 52018000000000142, яке було виділено з кримінального провадження № 42016000000002249, та в межах якого подано клопотання про скасування арешту майна, не свідчить про упередженість слідчого судді при розгляді цього клопотання, оскільки професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу будь-яких зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд».
19.04.2024 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_3 в справі №991/2525/24 відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування накладеного у кримінальному провадженні №42016000000002249 арешту.
3.5. В постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 18.02.2021 в справі №127/17123/19, від 19.10.2021 в справі №127/18010/17 та від 30.06.2022 в справі №679/999/18 викладена така правова позиція:
«недопустимість повторної участі судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, у розгляді кримінального провадження по суті диктується логікою побудови системи судового контролю. Судовий контроль не належить до правосуддя і є специфічною діяльністю суду. Вона має контрольний характер і забезпечує охорону конституційних прав громадян від свавільного і невиправданого втручання та обмеження з боку органів державної влади. Беручи до уваги те, що ці обставини можуть позначитися на об`єктивності й неупередженості судді при розгляді кримінального провадження по суті, законодавець включив зазначені дії до числа тих, що перешкоджають участі судді в його розгляді по суті. Адже, хоча діяльність судді із судового контролю не має прямого відношення до вирішення кримінального провадження по суті, проте він знайомиться з матеріалами провадження, і у нього при цьому складається внутрішнє переконання щодо його обставин, особи підозрюваного. Закріплена в даній статті недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні спрямована на те, щоб запобігти можливій необ`єктивності та упередженості судді, пов`язаній із захистом права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
3.6. Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з`їзду суддів України від 22.02.2013, визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.
Відповідно до пункту 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів, а згідно з їх пунктом 2.5 суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. До таких прикладів відноситься якщо: 1) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається; 2) раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок; 3) суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
В коментарях до Бангалорських принципів поведінки суддів від 2007 року, розміщених на офіційному сайті Ради суддів України, зазначено, що .особисті цінності, яких дотримується суддя, його світогляд чи уявлення про закон не можуть вважатися упередженістю. Той факт, що суддя має певну загальну думку щодо правового чи соціального питання, яке безпосередньо стосується справи, не позбавляє його/її права розглядати справу.
3.7. Таким чином, участь ОСОБА_3 як слідчого судді ВАКС в квітні 2024 року в розгляді клопотання адвоката про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42016000000002249 від 02.09.2016 не охоплюється диспозицією частини 1 статті 76 КПК та жодним чином не належить до повторної участі в розгляді кримінальних проваджень №52018000000000142 від 21.02.2018 і №52019000000000177 від 28.02.2019, який розпочався задовго до цього у травні 2018 року, враховуючи те, що ОСОБА_3 не здійснював будь-якого судового контролю під час досудового розслідування як у таких кримінальних провадженнях, так і в кримінальному провадженні №42016000000002249 від 02.09.2016, й відтак не міг (й не може бути) необ`єктивним чи упередженим. При цьому суд погоджується із мотивами ухвали слідчого судді ВАКС ОСОБА_25 від 08.04.2024 в справі №991/2525/24 про відмову в задоволенні самовідводу.
З огляду на вищенаведене належить відмовити у задоволенні заяви про самовідвід.
Керуючись статтями 75, 76, 80, 81, 369-372, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні заяви про самовідвід судді ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 29.04.2024.
Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 ____________________________________________________________________