Документ № 118758940

Справа № 991/10792/23

Провадження 1-кп/991/129/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену

ОСОБА_6, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Сміла Черкаської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України

у межах кримінального провадження № 52023000000000132 від 23.03.2023,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23.03.2023 за обвинуваченням, у тому числі ОСОБА_6 .

11.04.2024 прокурором ОСОБА_5 подано до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6 .

Прокурором у клопотанні наведені обставини, які були встановлені у ході досудового розслідування та які стали підставою для повідомлення, у тому числі, ОСОБА_6 про підозру.

Так, 11.07.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України, 06.09.2023 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України. 11.10.2023 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України.

20.09.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду стосовно підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 53680 грн та покладено на строк до 09.11.2023 обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_7 та іншими особами щодо обставин, викладених у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_6 від 06.09.2023 у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23.03.2023; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.11.2023, 05.12.2023 строк дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_6 неодноразово продовжувався, востаннє до 25.12.2023.

12.12.2023 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6, ОСОБА_7 скеровано до суду.

19.12.2023 ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду продовжено строк, покладених на ОСОБА_6 обов`язків, до 19.02.2024. У подальшому строк дії покладених на обвинувачену ОСОБА_6 процесуальних обов`язків не продовжувався, а тому з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України вважаються скасованими.

Водночас, ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 22.02.2024 на обвинувачену ОСОБА_6, строком до 22.04.2024, покладено додаткові обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_7 та іншими особами щодо обставин, викладених у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_6 від 06.09.2023 у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23.03.2023; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Прокурор зазначає, що станом на даний час існує необхідність у продовженні строку покладених на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язків, з урахуванням того, що з часу застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, встановлені судом ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та наразі виправдовують застосований запобіжний захід. Крім цього, застосування такого запобіжного заходу з відповідними обов`язками себе виправдало як ефективний захід для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків та досягнення завдань кримінального провадження.

На обґрунтування існування ризику переховування від суду прокурор зазначає, що ОСОБА_6 (1) обвинувачується у вчиненні корупційних злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років, які можуть бути призначені реально; (2) має паспорт громадянина для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, також остання протягом 2019-2023 років систематично виїжджала за межі України; (3) введений в Україні воєнний стан і обвинувачена, як мати малолітньої дитини для її супроводу, може виїхати за кордон та переховуватись там; (4) необхідним є врахування обставин вчинення кримінального правопорушення та наявність у обвинуваченої зв`язків у прикордонних та митних органах. Тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути до неї застосовано, вагомість зібраних доказів, обвинувачена може вжити заходів щодо переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Існування ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, прокурор, зокрема, обґрунтовує (1) характером та обставинами вчинення інкримінованих ОСОБА_6 злочинів; (2) можливістю використання ОСОБА_6 набутих зв`язків серед службових осіб Державної прикордонної служби, народних депутатів України; (3) тим, що відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Відтак, обвинувачена ОСОБА_6 може особисто чи опосередковано впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Прокурор зазначає, що вказані ризики з урахуванням призначення у кримінальному провадженні судового розгляду актуалізуються. Зокрема, про це свідчить подання прокурором до суду клопотання про виклик свідків, з показаннями яких ОСОБА_6 вже ознайомлювалась на стадії досудового розслідування.

Також прокурор вважає необхідним врахувати той факт, що вчинені корупційні кримінальні правопорушення мають високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права обвинуваченої, а й стандарти охорони загальносуспільних інтересів. Отже, не продовження строку дії, покладених на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може призвести до недосягнення мети застосування запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подане клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив суд задовольнити.

Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначив, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки воно є формальним. Наведені прокурором ризики є нічим не обґрунтованими. ОСОБА_6 не вчиняла жодних дій спрямованих на виїзд за кордон чи вплив на свідків. Водночас покладені на обвинувачену обов`язки, у тому числі здати на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон та дипломатичний паспорт, ускладнюють виконання ОСОБА_6 депутатських повноважень.

Захисник ОСОБА_10 підтримав позицію захисника ОСОБА_8 та зазначив, що через покладені обов`язки ОСОБА_6 була позбавлена можливості виїхати за кордон на конференцію Парламентської асамблеї ЄС-Східні Сусіди як член постійної делегації. Також захисник вважає, що покладений на обвинувачену обов`язок здати на зберігання дипломатичний паспорт суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України, оскільки дипломатичний паспорт на відміну від паспорту громадянина України для виїзду за кордон видається лише у визначених випадках та має зберігатись у Міністерстві закордонних справ України.

Обвинувачена ОСОБА_6 погодилась зі думкою своїх захисників, додатково зазначила, що її було виключено зі списку членів постійної делегації Верховної Ради України, оскільки у нею на виконання ухвали суду здані документи для виїзду з України.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Глава 18 КПК України регулює питання щодо застосування, зміни, скасування запобіжних заходів.

За ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються у тому числі під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що Національним антикорупційним бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23.03.2023, а саме: що народний депутат України ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою групою осіб, обіцяли ОСОБА_11 здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за надання неправомірної вигоди, а також одержали від ОСОБА_11 неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме службових осіб Київської ОВА (епізод 1); а також те, що народний депутат України ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою групою осіб, обіцяли ОСОБА_11 та ОСОБА_15 здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за надання неправомірної вигоди, а також одержали від ОСОБА_11 та ОСОБА_15 неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме службових осіб Київської ОВА (епізод 2) (т. 7 а.с. 23-24).

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.09.2023 у справі № 991/7994/23 стосовно підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 53680 грн та покладено до 09.11.2023 обов`язки, передбачені абз. 1 п. 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, що підтверджується копією судового рішення (т. 7 а.с. 213-225).

У подальшому строк покладених на підозрювану ОСОБА_6 обов`язків неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023 у справі № 991/10534/23 строк дії обов`язків, продовжено до 25.12.2023, що підтверджується копією судового рішення (т. 7 а.с. 243-247).

19.12.2023 ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду визнано доведеним існування ризиків переховування від суду та вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні, і продовжено до 19.02.2024 строк дії, покладених на ОСОБА_6 обов`язків, що підтверджується судовим рішенням (т. 3 а.с. 22-26).

22.02.2024 ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду на обвинувачену ОСОБА_6 покладено до 22.04.2024 додаткові обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_7 та іншими особами щодо обставин, викладених у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, що підтверджується копією судового рішення (т. 6 а.с. 34-40).

Щодо обґрунтованості підозри

Колегія суддів звертає увагу, що в силу положень ч. 2 ст. 42 КПК України ОСОБА_6 наразі перебуває у статусі обвинуваченої, тому судом не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України). При цьому суд враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини, зокрема обвинуваченої у вчиненні нею кримінальних правопорушень, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.

Окрім цього стороною захисту також не порушувалось таке питання.

Щодо наявності ризиків

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому провадженню або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченої, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор стверджував про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися, а навпаки з урахуванням призначення у кримінальному провадженні судового розгляду актуалізувались, а саме: остання може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Колегія суддів вважає доведеним прокурором продовження існування ризику переховування від суду.

Про наявність вказаного ризику свідчить, у першу чергу, тяжкість покарання, яка загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 369-2 КК України. Злочини, передбачені ч. 2 ст. 369-2 КК України, відповідно до ст. 12, примітки до ст. 45 КК України класифікуються, як нетяжкі злочини, і відносяться до корупційних, що позбавляє можливості застосувати норми ст. 69, 75 КК України, тобто покарання є реальним.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченої переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченої у виді її можливого засудження до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Окрім врахування тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6, суд враховує наявність у обвинуваченої паспорту громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорту та її досвід перетину державного кордону України, зокрема за період з 2019 по 2023 роки (т. 7 а.с. 123-126).

Крім того, суд також враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в країні введено воєнний стан, строк дії якого продовжено до 13.05.2024. Оскільки перевага у виїзді закордон у зв`язку з відповідними обставинами надається жінкам, дітям та людям похилого віку, а ОСОБА_6, як мати малолітньої дитини, для супроводу дитини може виїхати за межі території України та переховуватися від суду у будь-якій країні світу.

Не залишається поза увагою суду роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

Продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії покладених на ОСОБА_6 додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Доводи сторони захисту щодо неправомірності покладання на обвинувачену обов`язку здати на зберігання дипломатичний паспорт, суперечать нормам п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, згідно з яким суд може зобов`язати здати на зберігання будь-який документ, що дає право на виїзд з України і в`їзд в Україну, без виключень.

Перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченої на свідків, колегія суддів враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 352 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Колегія суддів вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження під час збирання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та їх дослідження. На переконання колегії суддів, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачена стає обізнаною про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.

Так, відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на обвинувачених як на осіб, що вчинили кримінальне правопорушення, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження. Оскільки судовий розгляд кримінального провадження триває, а свідки ще не допитані, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченої ОСОБА_6, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від надання показань у суді.

Суд враховує ту обставину, що у кримінальному провадженні призначено судовий розгляд та прокурором подано до суду відповідне клопотання про виклик свідків (т. 3 а.с. 183, 220-223).

Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язку: утримуватися від спілкування з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_7 та іншими особами щодо обставин, викладених у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 .

Враховуючи доведеність наведених вище ризиків, що можуть спричинити настання негативних наслідків для розгляду цього кримінального провадження, а також відомості про обсяг матеріалів кримінального провадження, на дослідження яких у судовому засіданні може знадобитись тривалий час, суд вважає за доцільне необхідність продовжити строк дії покладених на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язків на два місяці, тобто до 11.06.2024.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії покладених на обвинувачену ОСОБА_6 обов`язків, є обґрунтованим, тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 176-178, 182, 193, 194, 314, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити до 11 червня 2024 року строк дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_6, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_7 та іншими особами щодо обставин, викладених у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрювану ОСОБА_6, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23.03.2023.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченій негайно після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3