Документ № 118759006

Дата засідання: 26/04/2024
Дата винесення рішення: 26/04/2024
Справа №: 991/3541/24
Провадження №: 52019000000000585
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.

Справа № 991/3541/24

Провадження 1-кс/991/3577/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

26 квітня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного - ОСОБА_4,

захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15.07.2019 року, відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Острівка, Очаківського р-ну Миколаївської обл., громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України

ВСТАНОВИВ:

24.04.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді вказане клопотання було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

1.Зміст поданого клопотання

У поданому клопотанні детектив просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до ОСОБА_4 із альтернативою внесення застави у сумі 4 955 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 003 740 грн.

За версією слідства, у період з 02.03.2017 по 09.02.2021 ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, умисно, з корисливих мотивів, діючи в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008» та його бенефіціарного власника ОСОБА_12, організували заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами ГУ Держгеокадастру в Сумській області своїм службовим становищем, а саме 1250 земельними ділянками загальною площею 2 493,1387 гектарів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області.

Заволодіння земельними ділянками стало можливим внаслідок протиправного вилучення службовими особами ГУ ДГК в Сумській області землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», ринкова вартість якої на момент безповоротного вибуття з державної власності становила 291 122 287 грн, чим завдано збитків державі в особі ГУ ДГК в Сумській області.

За аналогічних обставин вказана група осіб з корисливих мотивів, діючи в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008» та його бенефіціарного власника ОСОБА_12, вчинили незакінчений замах на організацію заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовими особами ГУ Держгеокадастру в Сумській області своїм службовим становищем, а саме 291 земельною ділянкою загальною площею 3281,9152 га, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», ринкова вартість яких на момент формування становила 190 341 832 гривні.

Так, детектив вказує, що ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ «Надія» набули землю у постійне користування у 50-х роках минулого століття у спосіб, який передбачало законодавство, що діяло на момент набуття такого права, зокрема за с/г артіллю ім. Сталіна (тодішня назва ДП «ДГ «Іскра») закріплено безстрокове довічне користування 377,4 га землі та видано державний акт, а за с/г артіллю ім. Сталіна (тодішня назва ДП «ДГ «Іскра») на безстрокове довічне користування 2377,4 га землі.

Відповідні записи про безстрокове право користування землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» внесено до Державної земельної книги реєстрації землі Роменського району Сумської області УРСР. У подальшому, землі закріплено за ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ «Надія», які у період з 1952 року по 2017 рік неодноразово змінювали організаційну структуру та площу землекористування на підставі рішень уповноважених органів.

Станом на 01.01.2017 на підставі рішень виконкому Роменської районної ради депутатів трудящих, у ДП «ДГ «Іскра» на праві постійного користування перебувало 2840,5749 га землі сільськогосподарського призначення, а у ДП «ДГ «АФ Надія» - 3620,22978 га землі такої ж категорії.

За версією слідства, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, вчинили інкриміновані дії за попередньою змовою з такими співучасниками: довіреними особами ОСОБА_10 - ОСОБА_4 та ОСОБА_13 ; довіреною особою ОСОБА_14 - ОСОБА_15 ; довіреними особами ОСОБА_9 - ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ; начальником ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_20, начальником юридичного управління ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_21, начальником відділу у Роменському районі ГУ ДГК у Сумській області ОСОБА_22 .

Так, у період вчинення інкримінованих дій ОСОБА_9 був співзасновником низки юридичних осіб, які займалися вирощенням сільськогосподарської продукції в різних регіонах України - ТОВ «УАХ», ТОВ «РОЖНІВКА-АГРО», ТОВ «НАТАША-АГРО» та СТОВ «АГРО ЛУЧКИ», а з 2019 був обраним народним депутатом України та Головою Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

При цьому, ОСОБА_9 мав довірених осіб, зокрема ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_18, яких залучив до діяльності, та роль яких полягала у пошуку та оформленні земельних ділянок в інтересах пов`язаних з ОСОБА_9 юридичних осіб для оброблення таких ділянок та одержання прибутку. Останні і повідомили ОСОБА_9 про перебування у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» перебуває сукупно близько 5800 га землі.

У період з 02.03.2017 по 06.03.2017 ОСОБА_9, знаючи, що на розгляді Держгеокадастру перебуває депутатське звернення народного депутата України ОСОБА_23 від 27.02.2017 № 138-91 про перевірку додержання ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» вимог земельного законодавства при використанні землі на території Роменського району Сумської області, довів до відома ОСОБА_10 про свій намір заволодіти землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області в інтересах третіх осіб.

Також повідомив про такий намір директора ТОВ «АВІС УКРАГРО» ОСОБА_11, товариство якого займалося вирощенням сільськогосподарської продукції у тому числі на території Сумської області. Бенефіціарним власником вказаного товариства був ОСОБА_12, під контролем якого також було ТОВ «АФ «Довіра 2008».

Як вказує детектив, ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_11 розширити площі сільськогосподарських земель, які перебувають в обробітку підконтрольних ОСОБА_12 юридичних осіб, за рахунок оренди земель, які перебувають в постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», з можливістю їхнього подальшого викупу. ОСОБА_11, діючи в інтересах бенефіціарного власника ТОВ «АВІС УКРАГРО» та ТОВ «АФ «Довіра 2008» ОСОБА_12, погодився на таку пропозицію, та вказані особи домовилися про спільне вчинення дій, які детектив виокремлює в декілька етапів.

Перший етап передбачав створення видимості того, що ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» без належних правових підстав використовують землі на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області. На цьому етапі особи забезпечили приховання (знищення) частини документів, на підставі яких у ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» виникло право постійного користування землею на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, а саме Державний акт на вічне користування землею колгоспами № 545709, а також інші документи, які зберігалися в місцевому фонді документації із землеустрою та на підставі яких у ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» виникло право постійного користування.

При цьому, на виконання наказу Держгеокадастру від 06.03.2017 № 7 ДК, державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель складено акт про те, що державні підприємства самовільно зайняли земельні ділянки на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області. При цьому ДП «ДГ «Іскра» самовільно зайняло 2638 га землі, ДП «ДГ «АФ Надія» - 3294 га.

На другому етапі злочину передбачалося унеможливити отримання сторонніми особами у власність чи користування земельних ділянок за рахунок землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», на виконання чого ОСОБА_16 27.07.2017 звернувся як генеральний директор ТОВ «Спектор Агро+» до начальника ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_20 з проханням продати право оренди на 24 земельні ділянки на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області із значенням 24 земельних ділянок, які зареєстровані за ДП та площа яких становила 6820, 3199 га.

У зв`язку з чим, ОСОБА_20 ініціювала засідання комісії з добору земельних ділянок та/або прав на них, які можуть виставлятися на земельні торги окремими лотами ГУ ДГК у Сумській області. На засіданні Комісії 04.08.2017 начальник відділу у Роменському районі ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_22 як член комісії, знаючи про наявність права постійного користування землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», повідомив недостовірні відомості про те, що у державних підприємств відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області і за результатами засідання члени Комісії, вирішили рекомендувати начальнику ГУ ДГК у Сумській області включити до переліку 90 земельних ділянок орієнтованою площею 5866,2347 га землі на території Перехрестівської сільської ради Роменського району, яку використовували ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

У подальшому, 09.08.2017 начальник ГУ ДГК у Сумській області ОСОБА_20 з урахуванням протоколу засідання Комісії, прийняла рішення про включення 90 земельних ділянок на території Перехрестівської сільської ради Роменського району загальною площею 5866,2347 га до переліку вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах, а 12.09.2017 нею підписано 83 наказів про надання дозволу на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», з подальшим продажем права оренди на земельних торгах (аукціоні) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У ході розроблення відповідних проєктів, начальник відділу у Роменському районі ГУ ДГК в Сумської області ОСОБА_22 у період з 18.09.2017 по 19.09.2017, усвідомлюючи правомірність права постійного користування землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», видав щодо 83 земельних ділянок довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, не зазначивши, що ці землі перебувають у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» та вказавши, що документи, які посвідчують право користування на земельні ділянки, в установленому порядку не виготовлялись.

Також під час розроблення проєктів землеустрою щодо продажу права оренди земельних ділянок на аукціоні державними реєстраторами ГУ ДГК в Сумській області у період з 06.11.2017 по 23.02.2018 здійснено державну реєстрацію 83 земельних ділянок, які повністю накладаються на земельні ділянки з кадастровими номерами, які раніше реєструвалися за ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

У подальшому, начальник ГУ ДКГ у Сумській області ОСОБА_20 підписала 67 наказів про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», з подальшим продажем права оренди на земельних торгах (аукціоні). Решта 16 наказів були підписані в.о. начальника ГУ ДГК у Сумській області ОСОБА_24 яка не була обізнана із злочинним планами.

Як наслідок, у період з 04.12.2017 по 22.02.2018 державними реєстраторами ГУ ДКГ у Сумській області перенесено до архівного шару Державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровими номерами, які зареєстровані за ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

Третій етап злочину полягав у заволодінні землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» шляхом передачі заздалегідь підшуканим громадянам України у приватну власність земельних ділянок, які сформовані за рахунок земель державних підприємств.

Зокрема, для виконання злочину передбачалося необхідність вчинення сукупності таких дій:

- підшукання громадян України для оформлення у їхню приватну власність земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», у порядку безоплатної приватизації землі;

- забезпечення видачу громадянами України довіреностей на довірених осіб ОСОБА_9 та ОСОБА_11 на представлення їхніх інтересів при оформленні права власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія»;

- підписання громадянами України комплекту документів на отримання земельних ділянок у приватну власність та договору про її оренду визначеній співучасниками юридичній особі приватного права;

- підшукання землевпорядної організації, яка виготовить проєкти землеустрою про відведення земельних ділянок у приватну власність заздалегідь підшуканих громадян України відповідно до ст. 50 Закон України «Про землеустрій»;

- зняття визначених співучасниками злочину земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», з переліку на проведення земельних торгів (аукціону);

- надання дозволу службовими особами ГУ ДГК у Сумській області на виготовлення проєктів землеустрою про відведення земельних ділянок у приватну заздалегідь підшуканих громадян України відповідно до ст. 50 Закон України «Про землеустрій»;

- розроблення проєктів землеустрою про відведення земельних ділянок у приватну заздалегідь підшуканих громадян України, а також їхнє погодження за принципом екстериторіальності;

- затвердження службовими особами ГУ ДГК у Сумській проєктів землеустрою про відведення земельних ділянок у приватну заздалегідь підшуканим громадянам України відповідно до ст. 50 Закон України «Про землеустрій»;

- забезпечення державної реєстрації права власності на земельні ділянки, які відведені громадянам України за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», а також забезпечити державну реєстрацію права оренди таких ділянок в інтересах ТОВ «АФ «Довіра 2008».

Детектив стверджує, що втілення третього етапу відбулося у період з 25.01.2018 по 09.02.2021, відповідно до якого кожен із співучасників виконав відведені йому співорганізаторами дії.

Як наслідок у період з 02.03.2017 року по 09.02.2021 співучасникам злочину вдалося заволодіти 1250 земельними ділянками загальною площею 2493,1387 га.

Разом з цим співучасники злочину з причин, що не залежали від їхньої волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

Співучасники злочину мали намір заволодіти усіма землями сільськогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні державних підприємств на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, а саме 5712,0539 га. Однак, з невстановлених стороною обвинувачення обставин, співучасники не здійснили державну реєстрацію права приватної власності на 291 земельну ділянку загальною площею 3281,9152 га, сформовану за рахунок землі, що перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ «Надія», на території Перехрестівської сільської ради Роменського району.

ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Дії ОСОБА_25, як пособника, виразилися в усуненні перешкод у вчиненні злочину шляхом надання вказівок та координації діями службових осіб ГУ ДГК у Сумській області при заволодінні землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія»; усуненні перешкод у вчиненні злочину шляхом контролю за погодженням по принципу екстериторіальності проєктів землеустрою про відведення земельних ділянок у приватну заздалегідь підшуканих громадян України; виконанні інших вказівок доручень ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з метою заволодіння землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

Детектив на підтвердження обґрунтованості повідомленої підозри у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі. На переконання детектива, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».

Також детектив вказує, що наявні підстави вважати про можливість вчинення ОСОБА_4 дій, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, виникла необхідність у застосуванні до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Зокрема, детектив стверджує про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, що обгрунтовується тяжкістю інкримінованих злочинів та суворістю можливого покарання; наявністю закордонних паспортів та відсутності законодавчих обмежень для виїзду у період воєнного стану, оскільки він є батьком трьох неповнолітніх осіб; наявністю значних матеріальних статків та історією перетину кордону.

Також детектив вказує про наявність ризику знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, враховуючи, що спосіб злочину передбачав знищення та виготовлення недостовірних документів, а також беручи до уваги поведінку підозрюваного під час проведення обшуку за місцем його проживання, а саме пошкодження належної комп`ютерної техніки та очищення мобільних телефонів.

На думку детектива існує ризик незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки набуті ОСОБА_4 зв`язки і статус неформального куратора ГУ ДГК у Сумській області дасть йому можливість незаконно впливати на всю вертикаль органів Держгеокадастру та його службових осіб, а також існує можливість впливу на подальших власників земельних ділянок.

Окрім цього, детектив вказує про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки наявні відомості, що предметом зацікавленості ОСОБА_4 були не лише земельні ділянки ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», а також інші землі сільськогосподарського призначення на території Сумської області.

Враховуючи викладені ризики, застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а саме особистого зобов`язання, особистої поруки, застави чи домашнього арешту, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

Крім того, зважаючи на високий майновий стан підозрюваного, його роль у вчиненні злочину та розмір предмету заволодіння, детектив вважає, що необхідно визначити останньому, як альтернативу заставу в розмірі 4 955 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 15 003 740 гривень, на підставі абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та у разі внесення ним такої застави покласти ряд обов`язків, визначених ч.5 ст. 194 КПК України.

2. Позиція учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 повністю підтримав доводи заявленого клопотання та просив його задовольнити, долучивши додаткові матеріали.

Сторона захисту заперечувала проти задоволення вказаного клопотання. Адвокат зазначає про необгрунтованість підозри, вказуючи такі доводи:

- чинне законодавство передбачало необхідність отримання державного акту, однак у ДП «Іскра» та ДП «Надія» відсутні такі акти на право користування, які б посвідчували право на спірні земельні ділянки;

- відсутні будь-які докази на підтвердження факту знищення державних актів на користування державними підприємствами земельними ділянками;

- ухвалами господарських судів підтверджено відсутність постійного права користування земельними ділянками ДП «Надія», зокрема ухвалою від 08.02.2022 у справі №910/367/22;

- надані на підтвердження клопотання документи жодним чином не пов`язують ОСОБА_4 з іншими підозрюваними та не містять відомостей про вчинення ним злочинів, і так само відсутні докази зв`язків ОСОБА_4 із посадовими особами Держгеокадастру;

- у матеріалах справи наявні суперечливі відомості, а саме у висновку експертів №37/23-41 зазначено про неможливість визначити накладення низки земельних ділянок на землі, які перебували у межах землі ДП «ДГ «Іскра»;

- відсутні докази впливу підозрюваного на затвердження проєктів землеустрою та визнання їх незаконними або протиправними;

- відсутні підтверджуючі матеріали щодо поінформованості ОСОБА_4 про перебіг діянь, спрямованих на заволодіння землями, а також отримання будь-яких матеріальних благ від таких дій саме ОСОБА_4 ;

Також захисник вважає недоведеним наявність будь-яких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки кримінальне провадження триває протягом 4 років, і його підзахисним не вчинялося перешкоджання. Так, навіть після проведення обшуку ОСОБА_4 не виїхав закордон та не переховується. Ризик знищення чи приховування важливих документів не може обґрунтовуватися обставинами із знищення державних актів, оскільки причетність ОСОБА_4 до таких дій не доведена, а також недостовірною є інформація про знищення доказів під час обшуку. Відсутні будь-які докази на підтвердження наявності сталих зв`язків ОСОБА_4 з керівниками Держгеокадастру, або можливості впливу на власників земельних ділянок, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Захисник також вказав, що розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу буде непомірним для його підзахисного, оскільки значно перевищує його дохід та майновий стан. Адвокат просив врахувати стан здоров`я ОСОБА_4, який має захворювання опорно-рухової системи та потребує оперативного втручання, а також протягом тривалого часу має проблеми із шлунково-кишковим трактом, що супроводжується сильним болем та чутливістю.

Також адвокат зазначив, що ОСОБА_4 є багатодітним батьком трьох дітей, яких він утримує та виховує, а також активно допомагає ЗСУ від початку повномасштабного вторгнення.

Враховуючи вказане, представники сторони захисту просили відмовити у задоволенні клопотання.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1) чи набула особа статусу підозрюваного?

2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

6) який розмір застави необхідно визначити та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного?

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

3.1.Щодо набуття статусу підозрюваного

На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру 23.04.2024 було вручено особисто ОСОБА_4 про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про її отримання.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкриміновані йому злочини. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

Предметом досудового розслідування є заволодіння земельними ділянками шляхом зловживання службовими особами ГУ Держгеокадастру в Сумській області своїм службовим становищем, а саме 1250 земельними ділянками загальною площею 2 493,1387 гектарів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області та незакінченого замаху на організацію заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовими особами ГУ Держгеокадастру в Сумській області своїм службовим становищем, а саме 291 земельною ділянкою загальною площею 3281,9152 га, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області.

За версією слідства, заволодіння земельними ділянками відбулося внаслідок протиправного вилучення службовими особами ГУ ДГК в Сумській області землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», шляхом знищення документів, які підтверджували право такого користування.

Сторона обвинувачення вказує, що втілення злочинного плану по заволодінню земельними ділянками передбачало поетапне вчинення необхідних дій, кожним із співучасників, а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які забезпечували процес заволодіннями земельними ділянками; ОСОБА_19, ОСОБА_17 та ОСОБА_18,. ОСОБА_4 та ОСОБА_13 як пособники; ОСОБА_22, ОСОБА_20, ОСОБА_21 які були службовими особами ГУ ДГК у Сумській області та були виконавцями.

Зокрема, перший етап передбачав знищення державного акту на вічне користування землею колгоспами № 545709, а також інших документів, які зберігалися в місцевому фонді документації із землеустрою та на підставі яких у ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» виникло право постійного користування.

На другому етапі передбачалося виставлення земельних ділянок на земельні торги окремими лотами ГУ ДГК у Сумській області, зокрема у зв`язку із відсутністю документів на право постійного користування земельними ділянками державними підприємствами, для чого начальником ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_20 було ініційовано комісію з добору земельних ділянок та/або прав на них. Рішенням зазначеної комісії було прийнято про включення 90 земельних ділянок на території Перехрестівської сільської ради Роменського району загальною площею 5866,2347 га до переліку вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах.

Також було підписано накази про надання дозволу на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», з подальшим продажем права оренди на земельних торгах (аукціоні) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населеного пункту на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області та здійснено державну реєстрацію 83 земельних ділянок та підписані накази про затвердження проєктів землеустрою.

У подальшому, на заключному етапі було забезпечено передачу таких земельних ділянок заздалегідь визначеним особам, які передадуть земельні ділянки в оренду ТОВ «АФ Довіра 2008», тобто товариству підконтрольного ОСОБА_12, а у випадку їх продажу земельних ділянок, то на користь рідного брата ОСОБА_26 та батька ОСОБА_27 .

При цьому, за даними слідства, вказані особи мали намір заволодіти усіма землями сільськогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні державних підприємств на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, а саме 5712,0539 га, однак з невстановлених стороною обвинувачення обставин, співучасники не здійснили державну реєстрацію права приватної власності на 291 земельну ділянку загальною площею 3281,9152 га, сформовану за рахунок землі, що перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ «Надія», на території Перехрестівської сільської ради Роменського району, тобто не вчинили всіх дій, які вважали необхідними для закінчення кримінального правопорушення до кінця.

Із матеріалів долучених до клопотання вбачається, що для реалізації схеми заволодіння земельними ділянками було залучено ОСОБА_4, який виконував дії, направлені на усунення перешкод у вчиненні злочину шляхом надання вказівок та координації дій службових осіб ГУ ДГК у Сумській області при заволодінні землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», а також шляхом забезпечення погодження проєктів землеустрою про відведення земельних ділянок у приватну власність заздалегідь підшуканим громадянам України по принципу екстериторіальності.

Зокрема, з досліджених матеріалів вбачається спілкування ОСОБА_4 із службовими особами ГУ ДГК у Сумській області, а саме ОСОБА_22 та ОСОБА_20, у ході якого підозрюваний надає поради та вказівки зазначеним службовим особам держегеокадастру щодо дій, пов`язаних із земельними ділянками, які перебували у користуванні державних підприємств. При цьому, зміст такого спілкування вказує на наявність певного підпорядкування та звіт службової особи ОСОБА_4 щодо стану відведення земельних ділянок та внесенню відомостей до кадастру.

Таким чином із долучених до клопотання матеріалів вбачається, що дії ОСОБА_4 уможливили реалізацію злочинного умислу на етапі передачі земельних ділянок фізичним особам у приватну власність, а саме із використанням налагоджених зв`язків із службовими особами керівного складу ГУ ДГК у Сумській області, підозрюваний контролював діяльність останніх з метою втілення злочинного плану.

Описані вище дії зазначених осіб, їх взаємоузгодженість та взаємозалежність, характер та послідовність дій, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, певний рівень підпорядкованості, розподіл ролей та передбачених для кожного дій.

Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та ознаками інкримінованих злочинів.

При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості підозри ОСОБА_4 встановлені слідчим суддею на підставі досліджених в ході судового засідання копій документів:

- рішення органів виконавчої влади, на підставі яких у ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДП «АФ «Надія» виникло право постійного користування на землю;

- державного акту на вічне користування землею колгоспами № 545709, який посвідчує право постійного користування ДП «ДГ «Іскра», вилучений за місцем проживання начальника відділу у Роменському районі ГУ ДГК у Сумській області ОСОБА_22 ;

- державних земельних книг реєстрації землі за 1950-1970 роки, у яких здійснено запис про постійне (безстрокове) користування землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія»;

- акту інвентаризації землекористування ДП «ДГ «Іскра» від 21.12.2011, згідно з яким у постійному користуванні державного підприємства перебуває 3111,5749 га землі на території Перехрестівської та Пустовійтівської сільських рад Роменського р-ну Сумської області;

- акту інвентаризації землекористування ДП «ДГ «АФ Надія» від 06.12.2011, згідно з яким у постійному користуванні державного підприємства перебуває 3944,2297 га землі на території Перехрестівської сільської ради Роменського р-ну Сумської області;

- довідки із статичної звітності 6-зем, у яких зазначено відомості про право постійного користування ДП «ДГ «АФ Надія» та ДП «ДГ «Іскра»;

- листів ГУ ДГК в Сумській області від 28.07.2016 та 05.04.2017, згідно з якими Головним управлінням відмовлено ДП «ДГ «АФ Надія» у відведенні у постійне користування 3520,1 га землі території Перехрестівської сільської ради, оскільки ця земля вже знаходиться у постійному користуванні державного підприємства;

- наказу ГУ ДГК в Сумській області від 09.08.2017 № 432, яким включено землю ДП «ДГ «АФ Надія» та ДП «ДГ «Іскра» до переліку для продажу права оренди на земельних торгах;

- протоколу огляду інформації, вилученої під час обшуку житла ОСОБА_16 від 17.05.2022;

- протоколу огляду інформації, вилученої під час обшуку житла ОСОБА_16 від 18.04.2024, відповідно до якого ОСОБА_16 та ОСОБА_17 здійснюють умовний розподіл земель ДП «ДГ «АФ Надія» та ДП «ДГ «Іскра» на масиви, які в майбутньому будуть передаватися в оренду ТОВ «АФ Довіра 2008» через використання механізму безоплатної приватизації;

- протоколів допиту свідка ОСОБА_28 від 24.09.2019, представників ДП «ДГ «Іскра» ОСОБА_29 та ДП «ДГ «АФ Надія» ОСОБА_30, які повідомили, зокрема, про те, що уповноважені органи не приймали рішення про припинення права постійного користування державних підприємств на землю;

- протоколу огляду блокноту ОСОБА_19 від 21.08.2020 та документів ОСОБА_19 від 21.08.2020, які містять інформацію про узгодження співучасниками механізму відведення землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» на користь ТОВ «АФ Довіра 2008»;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_31 від 23.02.2024, який повідомив, що весь процес відведення землі забезпечувало ТОВ «АФ Довіра 2008», а власник зобов`язаний передати землю в оренду для товариства;

- протоколу огляду реєстраційних справ від 18.04.2024, згідно з яким встановлено, що щодо окремих земельних ділянок договори про оренду з ТОВ «АФ «Довіра 2008» укладалися раніше, ніж здійснювалася первинна реєстрація права власності на земельну ділянку;

- висновків за результатами проведення судових земельно-технічних експертиз від 12.02.2014, згідно з якими встановлено, що частина земельних ділянок, які відведені в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», накладають на межі землекористування ДП «ДГ «Іскра» станом на 1953, 1973, 1981, 1993 та 2011 роки;

- протоколів огляду від 18.04.2024, від 12.04.2024;

- звітів ДНВП «Картографія», згідно з яким з якими встановлено, що частина земельних ділянок, які відведені в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», повністю накладають на межі землекористування ДП «ДГ «Іскра» закріплені станом на 1953, 1973, 1981, 1993 та 2011 рік та що частина земельних ділянок, які відведені в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», накладаються на межі землекористування ДП «ДГ «Іскра» закріплені станом на 1953, 1973, 1981, 1993 та 2011 рік;

- висновків за результатами проведення судових земельно оціночних експертиз, згідно з якими встановлено ринкову вартість земельних ділянок, відведених в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», на момент передачі у приватну власність або на момент формування;

- протоколу огляду телефонів, вилучених під час обшуку ОСОБА_4, на яких встановлено спільні фото з ОСОБА_10 ;

- протоколу огляду відновленого носія, вилученого під час обшуку ОСОБА_4, на якому містилася службова інформація ГУ ДГК в Сумській області;

-протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_32, який містить інформацію про вплив ОСОБА_4 в органах Держгеокадастру та відношення до обставин справи;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_33 від 12.04.2024, яка підтвердила, що службова інформація вилучена в ОСОБА_4 сформована нею як службовою особою центрального апарату Держгеокадастру;

- протоколу огляду телефону ОСОБА_22 від 28.04.2022, згідно з яким ОСОБА_22 звітує ОСОБА_4 про розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність за рахунок землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», а також надсилає номери таких проєктів, які мають значення для процедури погодження за принципом екстериторіальності;

- протоколу порівняльного огляду від 06.01.2023 реєстраційних номерів проєктів землеустрою ПП «Ромни-Проект» та листування ОСОБА_22 з ОСОБА_4 ;

- інших матеріалів досудового розслідування.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо необгрунтованості підозри через недостатність доказів, які б вказували на причетність підозрюваного до розслідуваних подій. Зокрема, слідчий суддя відзначає, що версія сторони обвинувачення щодо розслідуваних злочинів полягає у поетапному вчиненні дій, які були направлені на заволодіння земельними ділянками, які вчинялися різними особами. Інкриміновані підозрюваному дії, які обумовлюються роллю пособника передбачали усунення ним перешкод, які виникали на етапі реалізації другого етапу злочину, а саме щодо передачі земельних ділянок громадянам, і долучені матеріали вказують, що саме підозрюваний контролював діяльність службових осіб Держгеокадастру на цьому етапі.

Також слідчий суддя критично ставиться до тверджень захисника про необізнаність підозрюваного про дії усіх учасників між собою та характер участі кожного співучасника, з огляду на таке. При співучасті за великої кількості осіб діяльність співучасників може мати таємний і законспірований характер, і іншому співучаснику достатньо усвідомлювати найближчу до нього ланку співучасника, якому він сприяє у вчиненні кримінального правопорушення. Разом з тим, для співучасті не потрібно обов`язкового усвідомлення співучасниками всіх (у повному обсязі) індивідуально-визначених рис кримінального правопорушення, вчинюваного виконавцями і характеру їх участі, а досить того, щоб вони усвідомлювали хоча б у загальних рисах властивості кримінального правопорушення, вчинюваного виконавцями і розуміли, що сприяють їм у цьому. У цьому контексті, слідчий суддя зауважує, що надані прокурором матеріали вказують на зв`язок ОСОБА_4 та ОСОБА_10, який імовірно був одним із співорганізаторів.

За таких обставин, позиція сторони захисту та зазначені ними не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 .

3.3. Щодо наявності ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний може (1) переховуватися від органу досудового розслідування, (2) знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, (3) незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, (4) вчинити інше кримінальне правопорушення.

3.3.1. Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи:

1)високий матеріальний стан підозрюваного, з огляду на кількість рухомого та нерухомого майна в його близьких осіб та самого підозрюваного, що свідчить про можливість забезпечення умов для життя за межами України;

2)можливість підозрюваного залишити територію України, з огляду на наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а також відсутності законодавчих обмежень для виїзду закордон (має трьох неповнолітнім батьком);

3)історія виїздів закордон у тому числі у період воєнного стану;

4)тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 та суворість можливого покарання та пов`язані із цим негативні наслідки.

Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.3.2. Щодо ризику знищити документи та інші речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

В обгрунтування зазначеного ризику сторона обвинувачення наголошує на способі вчинення розслідуваного злочину, який полягав у знищенні документації, якою підтверджувалося право користування земельними ділянками ДП та виготовлення недостовірної документації. Слідчий суддя погоджується, що вказані обставини слід врахувати у контексті зазначеного ризику, оскільки розслідувані злочини були вчинені у співучасті осіб, і хоча прокурор не інкримінує такі дії саме ОСОБА_4, однак саме вони створили подальшу можливість реалізацію злочину, що може свідчити про погодження підозрюваних з ними.

Більше того, слідчий суддя враховує поведінку підозрюваного під час проведення обшуку за місцем його проживання, а саме недопуск детективів у будинок, очищення інформації з двох мобільних телефонах марки «iPhone» шляхом переведення їх до стану заводських налаштувань, а також механічне пошкодження ноутбуку марки «Apple» та твердотілого накопичувача, який у ньому містився, шляхом його перелому. Слід взяти до уваги той факт, що при подальшому дослідженні таких пристроїв було виявлено на них відомості, які мають важливе значення для кримінального провадження, що може свідчити про направленість умислу підозрюваного знищити пристрої, саме через збереження на них документів, які можуть пов`язати його з розслідуваними обставинами.

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності високого ступеню ризику знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3.3.3.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що:

- інкриміновані підозрюваному злочини передбачають вчинення незаконних дій у співучасті, а тому у нього наявні можливості та способи впливу на інших підозрюваних;

- у ході слідства встановлено, що дії ОСОБА_4 як імовірного співучасника обумовлювалися саме контролем за діями службових осіб ГУ ДГК у Сумській області. Які зверталися до нього за порадами та вказівками, а також наявні відомості про наявність тісних усталених зв`язків з керівною ланкою центрального апарату Держгеокадастру, що вказує на можливість впливати службових осіб Держгеокадастру;

- на цій стадії досудового розслідування не допитані всі особи, яким можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину;

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

3.3.4. Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення

Прокурор вказує про можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки зібрано відомості про зацікавленість підозрюваного іншими земельними ділянками на території Сумської області.

Однак, на переконання слідчого судді, зазначене не може бути враховане в якості обумовленого ризику, оскільки стороною обвинувачення не наводиться конкретних обставин та не надається відомостей, які би обгрунтовували зазначене.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме -ризику переховування від органів досудового розслідування, ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

3.4.Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 15 ч.5 ст. 191 КК України;

-пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжких корупційних злочинів, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-високий майновий стан;

-станом на день розгляду клопотання ОСОБА_4 виповнилося 46 років, одружений, має трьох неповнолітніх дітей;

- ОСОБА_4 має захворювання опорно-рухової системи, а також проблеми з шлунково-кишковим трактом;

- ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце роботи - є головою ФГ «Продовольча компанія «АГРОДАР»;

-наявні подяки та грамоти від Збройних сил України за сприяння оборони держави.

3.5.Щодо можливості застосування запобіжного заходу більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.

З огляду на це, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема, наявність обов`язків щодо утримання близьких осіб, міцні соціальні зв`язки за місцем свого проживання, стан здоров`я, активну громадську позицію в допомозі Збройним Силам України, а також, беручи до уваги позицію прокурора, який в судовому засіданні обмежився виключно твердженням про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу без будь-якого обґрунтування, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомі підстави для застосування відносно підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні. При цьому, слідчий суддя відзначає, що право на свободу та особисту недоторканність, яке обмежується у разі застосування тримання під вартою має кореспондуватися із відповідними ризиками. Однак, прокурор жодним чином не заперечив на твердження сторони захисту щодо можливості запобігти втечі підозрюваного шляхом обмеження його пересування покладенням обов`язків. Реалізацію встановлених слідчим суддею ризиків незаконного впливу на свідків та знищення важливих для цього кримінального провадження речей і документів можна запобігти покладенням на підозрюваного певних обов`язків, яких він має дотримуватися, а не ізоляцією підозрюваного від суспільства.

Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, на думку слідчого судді, також є необгрунтованим, враховуючи доводи зазначені вище. Застосування такого заходу фактично позбавить можливості виконувати свої професійні обов`язки як голови фермерського господарства та отримувати заробіток для утримування сім`ї, що буде непропорційним обмеженням як для самого підозрюваного.

Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні. Водночас, слідчий суддя вважає, що досліджені під час судового засідання ризики та індивідуальні особливості кримінального провадження і підозрюваного свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого корупційного та особливо тяжкого майнового злочинів у співучасті, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.

3.6.Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочинів, в яких підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 15 ч.5 ст. 191 КК України, тобто особливо тяжких злочинів, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на тяжкість та характер злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_4, роль останнього у їх вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, а також інкримінування вчинення злочину у складі організованої групи, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України. Адже в даному випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням загально-кримінального злочину, мова йде в т.ч. про особливо тяжкий корупційний злочин, вчинений, за версією обвинувачення у співучасті, та стосується заволодіння земельними ділянками в особливо великих розмірах, які перебували у користуванні державних підприємств.

Визначаючи необхідність застосування запобіжного заходу у виді застави в більшому розмірі, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного та його близьких осіб.

Так, відповідно до долучених до клопотання відомостей, підозрюваний ОСОБА_4 особисто володіє: чотирма земельними ділянками, 1/4 квартири у АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31723342); автомобіль TOYOTA CAMRY, номерний знак НОМЕР_1, рік випуску 2014; автомобіль LEXUS LX 450D УНІВЕРСАЛ-B, номерний знак НОМЕР_2, рік випуску 2019; автомобіль MERCEDES-BENZ E 320, номерний знак НОМЕР_3, рік випуску 2007. У власності дружини перебуває квартира у АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2042283432224); житловий будинок загальною площею 131,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1791394032224); земельна ділянка площею 0,08 га; домоволодіння загальною площею 267,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 619354); автомобіль BMW X6, номерний знак НОМЕР_4, рік випуску 2010; автомобіль TOYOTA RAV4, номерний знак НОМЕР_5, рік випуску 2011.

При цьому, ОСОБА_34 є засновницею низки товариства, а саме ТОВ «ІНСТИТУТ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» (розмір внеску становить 30 272 грн), ФГ «ПК «АГРОДАР» (статутний капітал - 1 927 400 грн, що складає 100% від розміру статутного капіталу підприємства), ВКЗ «СИНЕРГІЯ» (розмір частки статутного капіталу 30 000 грн, що складає 9,09% від розміру статутного капіталу підприємства).

Більше того, на праві власності за ФГ «ПК «АГРОДАР», 100% якого належить ОСОБА_35, зареєстровано майно: нежитлова будівля загальною площею 15,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6, більше 200 земельних ділянок площею 2 га, будівля за адресою: АДРЕСА_2, автомобіль RENAULT DUSTER, номерний знак НОМЕР_6, рік випуску 2017; автомобіль RENAULT DUSTER 1.5 D УНІВЕРСАЛ-B, номерний знак НОМЕР_7, рік випуску 2018; автомобіль MAN TGX 18.440 СІДЛОВИЙ ТЯГАЧ-E, номерний знак НОМЕР_8, рік випуску 2012; автомобіль GRAS GS Н/ПР-САМОСКИД-E, номерний знак НОМЕР_9, рік випуску 2009.

Задекларований ОСОБА_4 у період з 2018-2023 років дохід складає 383 294 грн, а його дружина ОСОБА_34 за аналогічний період отримала 5 563 024 грн. доходу, а також 313 530 грн доходу від підприємницької діяльності.

Додатково слідчий суддя враховує, що вартість земельних ділянок, які були об`єктом злочинного посягання становить 291 122 287 грн та 190 341 832 гривні.

З урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного та його сім`ї, врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у виді застави у розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 570 000 грн.

Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних обставин зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним із офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного йому та його близьким особам майна та розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;

2) не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

5) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні та зі свідками: ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, іншими підозрюваними: ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_20, а також особами, які вказані у повідомленні про підозру ОСОБА_4, які отримали або мали намір отримати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

Беручи до уваги проблеми підозрюваного з опорно-руховою системою, слідчий суддя вважає необгрунтованим покладення обов`язку носити електронний засіб контролю.

Строк дії таких обов`язків слід визначити тривалістю два місяці та в межах строку досудового розслідування, тобто до 24 червня 2024 року включно.

За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000585 від 15.07.2019 - задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді застави у розмірі 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 570 000 грн (сім мільйонів п`ятсот сімдесят тисяч) гривень.

3.У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави на підозрюваного ОСОБА_4, покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні за першою вимогою;

2) не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити строком у 2 місяці, з урахуванням строку досудового розслідування - до 24 червня 2024 року включно.

5.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.

6.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_10 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави,

згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

7.Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

8.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжких корупційних злочинів, передбачених ч.5 ст. 191 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

9.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

10.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019, та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

11.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захисникам.

12.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1