- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/3712/24
Провадження 1-кс/991/3749/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
01 травня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді застави щодо:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Голубинівка, Солонянського району Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000312 від 13.07.2023,
ВСТАНОВИВ:
30.04.2024 вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У своєму клопотанні прокурор просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 514 000 гривень та покласти на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування заявленого клопотання прокурор зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000312 від 13.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України за фактом одержання неправомірної вигоди головою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 за пособництва ОСОБА_7 за ухвалення ОСОБА_4 рішень про скасування арешту майна.
Так, у ході досудового розслідування встановлено, що 23.05.2023 на автодорозі Н-08 сполученням Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя між населеними пунктами с. Бородаївка та с. Правобережне Кам`янського району Дніпропетровської області працівниками поліції був зупинений автомобіль марки FAW, номерний знак НОМЕР_1, який перевозив 15 кубічних метрів колод деревини. Автомобіль FAW перебував у користуванні ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а деревина перебувала у власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 .
Надалі, у межах кримінального провадження №12023041430000226, ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 від 29.05.2023 (справа №173/1465/23, провадження №1-кс/173/318/2023) накладено арешт шляхом заборони розпоряджатися та користуватися автомобілем FAW та деревиною.
За твердженням прокурор, у період з 19.06.2023 по 23.06.2023 у ОСОБА_7, який був обізнаний про факт накладення арешту, оскільки був знайомий з головою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4, а також з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, виник злочинний умисел на створення умов для подальшого одержання неправомірної вигоди суддею Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 за скасування арешту з автомобіля FAW та деревини при посередництві ОСОБА_7 .
Зокрема, слідством встановлено, що починаючи реалізовувати свій злочинний умисел, 23.06.2023 ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_10 та повідомив останньому, що обізнаний про накладення арешту на автомобіль FAW та деревину, а також запевнив, що існує можливість скасування арешту з вищезазначеного майна за умови надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди.
Прокурор зазначає, що приблизно у цей же час ОСОБА_7 вступив у злочинну змову з ОСОБА_4 щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та вони розподілили між собою ролі у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема ОСОБА_7 повинен був одержати від ОСОБА_10 та/або ОСОБА_11 неправомірну вигоду в сумі, яку вони визначать пізніше, для подальшої передачі ОСОБА_4, а ОСОБА_4 після одержання неправомірної вигоди мав ухвалити рішення про скасування арешту з автомобіля FAW та деревини.
02.02.2024, у м. Верхньодніпровськ Кам`янського району Дніпропетровської області працівниками поліції був зупинений автомобіль марки Renault, номерний знак НОМЕР_2 та причіплений до нього причіп, номерний знак НОМЕР_3, які перебували у користуванні ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 від 06.02.2024 (справа №173/412/24, провадження №1-кс/173/105/2024) у межах кримінального провадження №12024041430000068 накладено арешт шляхом заборони розпоряджатися та користуватися автомобілем Renault та причепом.
За версією слідства, після накладення арешту на автомобіль Renault та причіп ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у продовження раніше досягнутої згоди на спільне вчинення кримінального правопорушення, припускаючи, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в силу регулярного користування послугами ОСОБА_8 щодо перевезення деревини, можуть бути зацікавленими у скасуванні арешту з автомобіля Renault, яким користується ОСОБА_8, усвідомлюючи наявність у ОСОБА_4 повноважень скасувати арешт автомобіля Renault та причепу, вступили у злочинну змову щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за зняття арешту з автомобілей FAW, Renault, деревини та причепу.
Діючи на виконання вказаних домовленостей ОСОБА_7 11.02.2024 зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що арешт з автомобіля Renault та причепу можливо скасувати за умови надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди. Цього ж дня, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_11 про необхідність надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди у розмірі приблизно 1500-2000 доларів США за прийняття ним рішень про скасування арешту з автомобіля FAW, деревини, автомобіля Renault та причепу, а також повідомив, що з метою створення формальних підстав для скасування арешту майна необхідно подати до суду відповідне клопотання.
11.04.2024, ОСОБА_7, продовжуючи реалізовувати його з ОСОБА_4 спільний злочинний умисел, повідомив ОСОБА_11, що за надання ОСОБА_4 за посередництва ОСОБА_7 неправомірної вигоди у розмірі 2 500 доларів США ОСОБА_4 скасує арешт з автомобіля FAW, деревини, автомобіля Renault та причепу, для чого ОСОБА_11 необхідно приїхати до ОСОБА_7 та передати неправомірну вигоду.
Наступного дня, за попередньою домовленістю між собою ОСОБА_10 та ОСОБА_11 приїхали до місця проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3, де ОСОБА_7, діючи умисно, отримав від ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 2 500 доларів США для подальшої передачі частини цих грошових коштів ОСОБА_4 як неправомірної вигоди за прийняття ним рішення про зняття арешту з автомобілів, причепу та деревини. Під час цієї ж зустрічі ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 проект клопотання про зняття арешту з автомобіля FAW та деревини.
13.04.2024 ОСОБА_4 приїхав до місця проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3, де, знаходячись з 17 години 42 хвилини по 18 годину 03 хвилини, отримав від ОСОБА_7 частину грошових коштів, попередньо одержаних від ОСОБА_11 в якості неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США, ознайомився з наданим йому ОСОБА_7 текстом проекту клопотання про скасування арешту з автомобіля FAW та деревини, дав вказівки щодо коригування тексту клопотання, а також вказав на необхідність подати таке клопотання наступного дня, а також обов`язково прибути на засідання, відомості про дату та час якого надійдуть у «СМС-повідомленні».
23.04.2024 ОСОБА_4 розглянув клопотання про скасування арешту автомобіля FAW та деревини у судовій справі 173/1465/23, а також клопотання про скасування арешту автомобіля Renault та причепу у судовій справі 173/412/24, задовольнив вказані клопотання та скасував арешт автомобіля FAW та деревини, а також автомобіля Renault та причепу.
Прокурор зазначає, що 29.04.2024 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе та для третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду та в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади.
При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри прокурор у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі.
На переконання прокурора, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».
Як зазначає прокурор, підставами застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
За твердженням прокурора, встановлені в ході досудового розслідування обставини вчинення злочину, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м`які, запобіжні заходи, окрім застави, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_4 . Отже, застосування запобіжного заходу більш м`якого, ніж застава, на переконання прокурора, не забезпечить запобігання встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Посилаючись на положення ч. 5 ст. 182 КПК України, у разі задоволення клопотання, прокурор просить визначити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 514 000 гривень, оскільки, на його переконання, майновий стан підозрюваного та сума одержаної ним неправомірної вигоди свідчить, що застава у межах від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, не здатна забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків. На думку прокурора, відповідає майновому стану підозрюваного та не є завідомо непомірним для нього.
Крім того, прокурор зазначає, що з метою досягнення мети застосування запобіжного заходу та виконання завдань кримінального провадження, існує необхідність в покладенні на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатись за межі м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області без дозволу до слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним ОСОБА_7 та свідками ОСОБА_11, ОСОБА_10 ;
5) здати на зберігання до ГУ ДМС в Дніпропетровській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України і в`їзд в України (у разі його наявності чи оформлення);
6) носити електронний засіб контролю.
2.Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи заявленого клопотання та просив його задовольнити.
Захисники підозрюваного - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання, зазначивши, що прокурором не долучено достатніх доказів, які б свідчили про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри. Зокрема, за твердженням сторони захисту, незважаючи на те, що досудове розслідування та комплекс негласних слідчих (розшукових) дій у цьому кримінальному провадженні проводяться з 13.07.2023 слідством не зафіксовано розмов та дій ОСОБА_4, які могли б свідчити про наявність в його діях ознак об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. З ст. 368 КК України.
До того ж, захисники зауважили, що судові рішення, ухвалені суддею ОСОБА_4 є законними та обґрунтованими, прийнятими у відкритому судовому засіданні на підставі наданих сторонами доказів у спосіб, передбачений КПК України, а тому відсутні підстави стверджувати, їх прийняття може бути пов`язане з отриманням ОСОБА_4 неправомірної вигоди.
Також наголосили, що у сторони захисту є обґрунтовані сумніви щодо достовірності обставин відшукання предмету неправомірної вигоди в житлі ОСОБА_4, оскільки існують підстави вважати, що вказані кошти були підкинуті співробітниками Департаменту стратегічних розслідувань НПУ та Управління стратегічних розслідувань ДСР НПУ в Дніпропетровській області. З метою перевірки вказаних фактів сторона захисту звернулась до Дніпропетровської обласної прокуратури з заявою про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Крім того, за твердженням захисників, обставини, що характеризують особу ОСОБА_4, вказують на відсутність в нього реальної можливості внести заставу в розмірі 1 514 000 гривень, яка є для нього завідомо непомірною, а також на відсутність в нього намірів та можливості переховуватись від слідства та суду або перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином.
При цьому, захисники звернули увагу на те, що ОСОБА_4 є особою похилого віку, має хронічні вікові захворювання, так само як і його дружина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка перебуває на його утриманні.
Також, на думку захисників, прокурором не доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4, а події, що відбулись під час проведення слідчих дій, ставлять під сумнів допустимість отриманих доказів.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників та просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до нього запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у виді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Частиною п`ятої цієї статті визначено межі розміру застави, який може бути визначений, залежно від тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також може покласти виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1)чи набула особа статусу підозрюваного?
2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4)чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?
5)чи можливо застосувати запобіжний захід у виді застави та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
6)які обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1.Щодо набуття статусу підозрюваного
На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру. При цьому, у разі здійснення кримінального провадження стосовно судді необхідно враховувати положення ст. 481 КПК України, відповідно до яких письмове повідомлення про підозру судді здійснюється Генеральним прокурором або його заступником. Саме ж фактичне вручення такого повідомлення може здійснюватися прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за наявності відповідного доручення.
Як встановлено слідчим суддею, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 який є суддею, 29.04.2024 складене та підписане заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 та за його письмовим дорученням, прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 29.04.2024 вручено особисто ОСОБА_4, що підтверджується підписом останнього у тексті такого повідомлення.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактом одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе та третьої особи, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 07.02.2002 № 3060-ІІІ ОСОБА_4 обрано безстроково на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області.
Отже, ОСОБА_4 як суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області при виконанні службових обов`язків постійно здійснює функції представника влади та згідно з п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що голова Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 за пособництва ОСОБА_7 одержав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду за ухвалення ним рішень про скасування арешту майна.
Зокрема, за версією слідства, ОСОБА_7, будучи обізнаний про факт накладення арешту на автомобілів FAW та Renault, 15 кубічних метрів колод деревини та причіп, оскільки був особисто знайомий з головою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4, який і ухвалював рішення про арешт, а також з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, у користуванні яких перебувало вказане майно, усвідомлюючи зацікавленість останніх в скасуванні арешту, створив умови для подальшого одержання неправомірної вигоди суддею Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 за скасування арешту з вказаного майна.
З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_10 та ОСОБА_11, що арешт з автомобілів FAW та Renault, деревини та причіпу можливо скасувати за умови надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди у розмірі 2 500 доларів США. При цьому, ОСОБА_7 наголошував, що має з ОСОБА_4 довірливі відносини і запевняв, що останній з будь?якими іншими особами не буде обговорювати питання отримання неправомірної вигоди за скасування арешту з в вказаного майна.
Після цього, ОСОБА_7 вступив у злочинну змову з ОСОБА_4 щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 та ОСОБА_11, відповідно до якої ОСОБА_7 повинен був одержати від ОСОБА_10 та/або ОСОБА_11 неправомірну вигоду для подальшої передачі ОСОБА_4, а ОСОБА_4 - після одержання неправомірної вигоди ухвалити рішення про скасування арешту з автомобіля FAW та деревини.
Надалі, ОСОБА_7, отримавши 12.04.2024 від ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 2 500 доларів США для подальшої передачі частини цих грошових коштів ОСОБА_4 як неправомірної вигоди за прийняття ним рішення про зняття арешту з автомобілів, причепу та деревини.
При цьому, слідством встановлено, що 13.04.2024, ОСОБА_4 особисто приїхав до місця проживання ОСОБА_7 та отримав від нього частину грошових коштів, попередньо одержаних ОСОБА_7 від ОСОБА_11 в якості неправомірної вигоди у сумі 2500 доларів США, дав вказівки щодо коригування тексту клопотання про скасування арешту, вказав про необхідність подати таке клопотання наступного дня, а також зауважив про обов`язковість прибуття на засідання.
23.04.2024 ОСОБА_4 розглянув клопотання про скасування арешту автомобіля FAW та деревини у судовій справі № 173/1465/23, а також клопотання про скасування арешту автомобіля Renault та причепу у судовій справі № 173/412/24, поданих до суду у зв`язку з домовленістю про їх задоволення за умови надання неправомірної вигоди, задовольнив вищезазначені клопотання та скасував арешт автомобіля FAW та деревини, а також автомобіля Renault та причепу.
24.04.2024 в ході обшуків проведених за місцями проживання ОСОБА_4 були віднайдені грошові кошти, які є частиною попередньо наданої неправомірної вигоди, зокрема 22 купюри номіналом 100 доларів США.
Викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що мало місце вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке може бути вчинене ОСОБА_4 .
Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрювану з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та ознаками складу інкримінованого йому злочину.
Зазначені обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:
-заявою ОСОБА_10 про вимагання суддею Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 неправомірної вигоди за зняття арешту з транспортного засобу;
-показаннями свідка ОСОБА_10 від 17.07.2023, відповідно до яких 23.06.2023 ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_10, що для зняття арешту з автомобіля FAW та деревини необхідно надати неправомірну вигоду судді ОСОБА_4 за посередництва ОСОБА_7 ;
-показаннями свідка ОСОБА_10 від 11.09.2023, відповідно до яких 01.09.2023 ОСОБА_10 разом зі своїм компаньйоном по бізнесу ОСОБА_11 прибули до ОСОБА_7 для повернення боргу у розмірі 400 доларів США і в ході розмови ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_10 та ОСОБА_11, що для зняття арешту з автомобіля FAW та деревини необхідно надати неправомірну вигоду судді ОСОБА_4 за посередництва ОСОБА_7, однак суддя ОСОБА_4 на даний час знаходиться на лікаряному, тому це питання буде вирішено пізніше;
-показаннями свідка ОСОБА_10 від 05.12.2023, відповідно до яких 01.12.2023 ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_11, що скасування арешту з автомобіля за надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди може відбутися до кінця грудня 2023 року;
-показаннями свідка ОСОБА_11 від 18.01.2024, відповідно до яких 07.01.2024 ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_11, що найближчим часом він має передати ОСОБА_7 грошові кошти для надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди за скасування арешту з автомобіля, не уточнивши точну суму неправомірної вигоди;
-показаннями свідка ОСОБА_11 від 13.02.2024, відповідно до яких 11.02.2024 ОСОБА_7 запитав у ОСОБА_11, чи не на його автомобіль був нещодавно накладений арешт, маючи на увазі вилучення та подальше накладення арешту на автомобіль Renault з причіпом слідчим суддею ОСОБА_4, та запропонував ОСОБА_11 надати неправомірну вигоду ОСОБА_4 за скасування арешту і з цього автомобіля;
- показаннями свідка ОСОБА_10 від 26.02.2024, відповідно до яких 19.02.2024 ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_10 та ОСОБА_11, що для зняття арешту з автомобіля необхідно надати ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 4000 доларів США;
-протоколом огляду і вручення грошових коштів від 12.04.2024, відповідно до якого ОСОБА_11 були вручені грошові кошти у сумі 2500 доларів США;
-протоколом від 12.04.2024 огляду проєкту клопотання про часткове скасування арешту майна, яке в подальшому було передано ОСОБА_7 ;
-показаннями свідка ОСОБА_11 від 15.04.2024, відповідно до яких 16 або 18.02.2024 ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_11, що той має позичити ОСОБА_7 4000 доларів США до кінця місяця, уточнивши, чи зрозумів це ОСОБА_11, маючи на увазі передання неправомірної вигоди для ОСОБА_4 під виглядом позики, але в подальшому 11.04.2024 ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_11, що розмір неправомірної вигоди становить 2500 доларів США і її вже треба надати. 12.04.2024 ОСОБА_11 та ОСОБА_10 приїхали до ОСОБА_7 у його будинок по АДРЕСА_3, де передали ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 2500 доларів США для їх передачі ОСОБА_4, а також надали ОСОБА_7 проєкт клопотання про скасування арешту з автомобіля FAW та деревини у судовій справі № 173/1465/23 для узгодження з ОСОБА_4 правильності його складання і можливості подання до суду. В подальшому, на думку свідка ОСОБА_11, 13.04.2024 ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_11 про необхідність внесення конкретних правок до проєкту клопотання;
-протоколом від 15.04.2024 огляду мобільного телефону ОСОБА_11, в якому зафіксовано отримання від ОСОБА_7 фотографій сторінок клопотання про часткове скасування арешту у судовій справі № 173/1465/23 з рукописними правками, озвученими суддею ОСОБА_4 ;
-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 27.11.2023, відповідно до якого 01.09.2023 ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_11 та ОСОБА_10, що суддя ОСОБА_4 хворів, потім захворіла його секретар і що ОСОБА_7 певний час не спілкувався з ОСОБА_4, однак планує обговорити скасування арешту з автомобіля за надання неправомірної вигоди, але ОСОБА_4 це питання буде обговорювати тільки з ОСОБА_7 ;
-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 21.12.2023, відповідно до якого 03.10.2023 ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7, що питання (вірогідно зі зняттям арешту з автомобіля) планує вирішити після свят;
-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 11.01.2024, відповідно до якого 22.12.2023 ОСОБА_7 обговорював з ОСОБА_4 арештований автомобіль, у скасуванні арешту якого зацікавлений ОСОБА_11 ;
-протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, - відеоконтролю особи від 26.02.2024, відповідно до якого 19.02.2024 ОСОБА_7 повідомив, що за 4000 доларів США ОСОБА_4 скасує арешт з автомобілів;
- протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 26.02.2024, відповідно до якого 11.02.2024 ОСОБА_7 запитав у ОСОБА_11, чи не на його автомобіль був нещодавно накладений арешт, маючи на увазі вилучення та подальше накладення арешту на автомобіль Renault з причіпом слідчим суддею ОСОБА_4, та запропонував ОСОБА_11 надати неправомірну вигоду ОСОБА_4 за скасування арешту і з цього автомобіля у розмірі 1500-2000 доларів США, а також подати до суду клопотання про зняття арешту. А 22.02.2024 ОСОБА_4 вказував ОСОБА_7 на необхідності дотримуватися заходів конспірації при одержанні неправомірної вигоди від ОСОБА_11 та ОСОБА_10 ;
-протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 23.04.2024, відповідно до якого 04.04.2024 ОСОБА_11 запитав у ОСОБА_7, планується чи не планується надання ОСОБА_4 неправомірної вигоди за зняття арешту з автомобіля, а у разі, якщо не планується, то ОСОБА_11 виплатить вартість автомобіля його фактичному користувачу, закривши це питання. 14.04.2024 ОСОБА_4 повідомляє ОСОБА_7, що особи, які подали клопотання про скасування арешту, мають обов`язково бути присутніми у суді, про дату та час засідання їм надійде «СМС повідомлення», а також зазначив необхідність корегування проєкту клопотання у судовій справі № 173/1465/23 шляхом зазначення повної адреси, номеру телефону, а також необхідність подачі тільки одного клопотання у справі 173/1465/23, одразу після отримання цієї інформації від ОСОБА_4 ОСОБА_7 повідомив її ОСОБА_11 ;
-протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, - відеоконтроль відносно особи від 23.04.2024, відповідно до якого 12.04.2024 ОСОБА_11 та ОСОБА_10 приїхали до ОСОБА_7 у його будинок по АДРЕСА_3, де передали ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 2500 доларів США для їх передачі ОСОБА_4, а також надали ОСОБА_7 . проєкт клопотання про скасування арешту з автомобіля FAW та деревини у судовій справі № 173/1465/23 для узгодження з ОСОБА_4 правильності його складання і можливості подання до суду;
-протоколом обшуку в Верхньодніпровському районному суді Дніпропетровської області від 24.04.2024, в якому вилучені судові справи № 173/1465/23 та 173/412/24, в яких містяться ухвали від 23.04.2024 про скасування арешту майна, що винесені ОСОБА_4 ;
-протоколом від 24.04.2024 обшуку в квартирі ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4, де виявлені купюри номіналом 100 доларів США РВ52715533F, РВ52715521F, РВ52715534F, РВ52715548F, РВ52715522F, РВ52715524F, РВ52715523F, РВ52715535F, РВ52715539F, РВ52715540F, РВ52715542F, РВ52715541F, РВ52715543F, РВ52715545F, РВ52715546F, РВ52715544F, РВ52715547F, РВ08099971G, РВ52715532F, РВ52715531F, які попередньо під контролем передавалися ОСОБА_7 як неправомірна вигода для ОСОБА_4 ;
-протоколом від 24.04.2024 обшуку в будинку ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3, де виявлені купюри номіналом 100 доларів США FK55415155A, HB60167275B, FF21961211A, KB26717859L, HF65795406D, дві з яких попередньо під контролем передавалися ОСОБА_7 як неправомірна вигода для ОСОБА_4 ;
-протоколом від 24.04.2024 обшуку в будинку ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, де виявлені купюри номіналом 100 доларів США РВ52715536F та РВ52715538F, які попередньо під контролем передавалися ОСОБА_7 як неправомірна вигода для ОСОБА_4 ;
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за викладених у клопотанні обставин, а доводи сторони захисту щодо її необґрунтованості не спростовують вказаний висновок.
Зокрема, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності в діях підозрюваного складу інкримінованого йому злочину, оскільки при розгляді цього клопотання слідчий суддя на підставі оцінки сукупності досліджених доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини вчинення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами отриманими у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
При цьому, слідчий суддя відзначає, що стороною захисту не надано доказів на підтвердження існування обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину. Зокрема, на цей час слідчий суддя не вбачає підстав для висновку, що відшукані за місцем проживання ОСОБА_4 грошові кошти, які становили предмет неправомірної вигоди, були попередньо підкинуті співробітниками Департаменту стратегічних розслідувань НПУ та Управління стратегічних розслідувань ДСР НПУ в Дніпропетровській області, оскільки на момент відшукання та вилучення вказаних коштів ОСОБА_4 не озвучував вказану версію походження віднайдених коштів та не заперечував того факту, що він був обізнаний про перебування цих коштів у його сейфі, що вбачається з протоколу обшуку від 24.04.2024.
3.3.Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, (3) незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
3.3.1.Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкриміноване йому кримінальне правопорушення. Так, санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду з огляду й на те, що за законодавчими приписами у відповідній категорії справ неможливо застосувати пільгові інститути кримінального права такі як звільнення від відбування покарання з випробуванням.
До того ж враховуючи наявність в підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, слідчий суддя вважає, що підозрюваний має реальну можливість безперешкодного виїзду за межі держави, оскільки з огляду на його вік (63 роки) він є особою, що не підлягає мобілізації. При цьому, майновий стан підозрюваного, зокрема наявність у його власності та членів його родини нерухомого та рухомого майна, на думку слідчого судді, свідчать про наявність в нього фінансових можливостей забезпечити власні потреби під час можливого переховування.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі свідчить про наявність такого ризику.
3.3.2.Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність вказаного ризику, оскільки досудове розслідування на даний час не завершене, і процес збору доказів триває, а тому існує вірогідність того, що ОСОБА_4 може знищити або сховати речі та документи, які дають підстави підозрювати його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а так само спотворити документи, які в результаті викривлення об`єктивних даних будуть створювати видимість законності підстав передачі грошових коштів, зокрема розписок про отримання грошових коштів у борг, що обговорювалося ним з ОСОБА_7 .
При цьому, слідчий суддя також враховує, що наразі органу досудового розслідування не вдалось віднайти всю суму наданої неправомірної вигоди, а тому існує ризик перетворення, знищення чи приховування таких коштів, які є важливими доказами у цьому кримінальному провадженні.
3.3.3.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя враховує, що інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті, у зв`язку з чим він може координувати свої дії з іншим співучасником, впливаючи на зміст, характер, обсяг його показань та процесуальну поведінку. Також, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4, використовуючи здобуті ним за час перебування його перебування на посаді судді зв`язки серед службових осіб судових та правоохоронних органів, має можливість впливати на свідків, зокрема, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, які є заявниками у цьому кримінальному провадженні та брали участь у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій щодо підозрюваного, а також інших свідків, які ще не були допитані.
З огляду на викладене підозрюваний матиме можливість впливати на вказаних осіб задля надання ними неправдивих показань на його користь (наприклад, щодо змісту їх спілкування з іншим підозрюваним ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, ОСОБА_4, обставин зустрічей між ними, обговорюваних питань тощо).
Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
3.4.Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України;
-пред`явлення йому підозри у вчиненні тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-на день розгляду клопотання підозрюваному ОСОБА_4 виповнилось 63 роки;
-достатній майновий стан, який буде описаний у 3.6. цієї ухвали;
-міцність соціальних зв`язків підозрюваного за місцем проживання, який одружений та має повнолітню доньку, тривалий час займає посаду судді, на сьогодні є головою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області;
-має хронічне захворювання серцево-судинної системи;
-раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
3.5. Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу
Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні, оскільки з урахуванням встановлених у п. 3.3. цієї ухвали ризиків та наведених у п. 3.4. індивідуальних обставин підозрюваного, такий запобіжний захід буде достатнім та необхідним стримуючим фактором від ймовірної неналежної поведінки та перешкоджання кримінальному провадженню.
Водночас, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. Тим більше, слідчий суддя відзначає, що у ході розгляду вказаного клопотання не встановлено осіб, які б виявили бажання взяти підозрюваного на поруки.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого корупційного злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.
3.6. Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного
При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому він підозрюється, його майновий та сімейний стан, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Зважаючи на тяжкість та характер злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, роль останнього у його вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки в цьому випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням загально-кримінального злочину, мова йде про тяжкий корупційний злочин, вчинений, за версією обвинувачення, діючим суддею з використанням наданої йому влади і становища судді та під час здійснення ним правосуддя по кримінальній справі.
Водночас, слідчий суддя вважає, що прохання прокурора визначити підозрюваному заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 514 000 гривень, є необґрунтованим, оскільки ним не доведено необхідність застосування саме вказаного розміру застави.
Так, визначаючи необхідність застосування запобіжного заходу у виді застави в більшому розмірі, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного, відповідно до яких, у володінні ОСОБА_4 перебуває низка об`єктів рухомого та нерухомого майна, а саме:
- житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_5, площею 20,8 кв.м;
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_6, площею 169,7 кв.м;
- частка квартири за адресою: АДРЕСА_4, площею 68,5 куб.м;
- гараж за адресою: АДРЕСА_7 ;
- нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_8 ;
- земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_9 ;
- земельна ділянка з кадастровим номером 1221087700:02:017:0029, розташована за адресою: АДРЕСА_10, площею 0,0865 га;
-автомобіль Mitsubishi Outlander 2007 року випуску, вартістю 207 625 грн.
Крім того, ОСОБА_4 за період з 1999 по 2023 роки одержав дохід, нарахованих податковими агентами загалом на суму 9 157 209 грн, з яких у 2021 році - 1 627 983 грн, у 2022 році - 1 498 602 грн, у 2023 році - 1 609 698 грн.
Наявність фінансових збережень у вигляді готівкових коштів у сумі 27800 доларів США, 242000 грн., 950 євро.
З урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного, врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень. На переконання слідчого судді, з урахуванням тяжкості та специфіки злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, даних про його особу та рівня майнового стану, такий розмір застави на достатньому та необхідному рівні зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним із офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного підозрюваному майна та розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення.
За описаних вище обставин запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялися б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Крім того, слідчий суддя вважає, що встановлений та доведений ризик переховування та імовірної втечі можливо нівелювати шляхом покладення на підозрюваного обов`язків повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи, не відлучатись за межі м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон. Також, беручи до увагу доведеність існування ризику впливу на свідків та іншого підозрюваного, слідчий суддя вважає, що обов`язок утримуватися від спілкування з ними не дасть можливості втіленню такому ризику.
Також, на переконання слідчого судді, прокурором доведено, що на цьому етапі кримінального провадження необхідним є покладення на підозрюваного обов`язку носіння електронного засобу контролю, що забезпечить можливість відслідковування його місцеперебування та переміщення, оскільки наразі існує об`єктивна необхідність в здійсненні контролю за його пересуванням з метою унеможливлення реалізації встановленого ризику переховування.
Отже, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:
1)прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2)не відлучатись за межі м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області без дозволу до слідчого (детектива), прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4)утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним ОСОБА_7 та свідками ОСОБА_11, ОСОБА_10 ;
5)здати на зберігання до ГУ ДМС в Дніпропетровській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України і в`їзд в України (у разі його наявності чи оформлення);
6)носити електронний засіб контролю.
Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків. При цьому, слідчий суддя вважає, що застосовані до підозрюваного обов`язки цілком корелюються із встановленими ризиками та покликані на унеможливлення їх реалізації.
Строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 25 червня 2024 року включно.
За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 184, 186, 193-196, 205, 309, 372, 376, 483 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді застави у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000312 від 13.07.2023, - задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.
3.У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави на підозрюваного ОСОБА_4, покласти на нього такі обов`язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) не відлучатись за межі м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області без дозволу до слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним ОСОБА_7 та свідками ОСОБА_11, ОСОБА_10 ;
5) здати на зберігання до ГУ ДМС в Дніпропетровській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України і в`їзд в України (у разі його наявності чи оформлення);
6) носити електронний засіб контролю.
4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити строком у 2 місяці, з урахуванням строку досудового розслідування до 25 червня 2024 року включно.
5.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:
Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_4 ;
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти
застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва
суду).
6.Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
7.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.
8.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
9.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000312 від 13.07.2023, та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
10.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захисникам.
11.Повідомити Вищу раду правосуддя та Президента України про застосування запобіжного заходу у виді застави щодо ОСОБА_4, який є суддею.
12.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1