Документ № 118832285

Справа № 991/3329/24

Провадження № 1-кс/991/3365/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

його захисника адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2023 року за № 52023000000000187, за підозрою

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання

1.1. 17 квітня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор ОСОБА_3 просила продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 лютого 2024 року, а саме:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та підозрюваними ОСОБА_10, ОСОБА_11 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 квітня 2023 року за № 52023000000000187.

У його межах ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 лютого 2024 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покладені на нього згадані обов`язки строком до 22 квітня 2024 року.

Прокурор зазначила, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4, що, на її думку, обумовлює необхідність продовження строку дії зазначених обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просив ухвалити рішення на розсуд суду та звернув увагу на те, що ОСОБА_4 сумлінно виконував покладені на нього процесуальні обов`язки. У теперішній час ОСОБА_4 проходить службу в Збройних Силах України, що, на думку адвоката, нівелює зазначені прокурором ризики.

2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Кримінальний процесуальний закон під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, передбачає можливість покладення на обвинуваченого одного або кількох обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Зазначені обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України, яка регулює порядок продовження строку тримання під вартою (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов`язків розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів.

Зокрема, ч. 2 ст. 177 КПК України передбачає, що слідчий суддя має встановити: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, положення ч. 3 ст. 199 КПК України орієнтують слідчого суддю додаткового оцінити:

- обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії обов`язків;

- обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

3.2. Обставини, встановлені слідчим суддю

08 листопада 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 лютого 2024 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 22 квітня 2024 року.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 лютого 2024 року продовжений до 08 квітня 2024 року.

04 квітня 2024 року досудове розслідування у кримінальному провадженні завершене, матеріли відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, у теперішній час триває ознайомлення з ними.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

3.3.1. Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

3.3.2. Згідно з повідомленням про підозру від 08 листопада 2023 року кримінальне правопорушення було вчинене ОСОБА_4 за таких обставин.

Розпорядженням селищного голови Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 39-К від 18 грудня 2020 року ОСОБА_4 призначений на посаду заступника Великоберезовицького селищного голови з 22 грудня 2020 року.

У липні 2022 року ОСОБА_9 вирішив придбати ПП «Онікс» разом з належним йому майном та для юридичного супроводу процесу уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом ОСОБА_8 .

Під час їх зустрічі з директором ПП «Онікс» ОСОБА_11 останній повідомив, що підприємству належить територія господарських дворів загальною площею 24 га, які розміщені по АДРЕСА_2 . Під час ознайомлення з документацією ПП «Онікс» ОСОБА_8 дізнався про відсутність належного оформлення в установленому законом порядку права власності ПП «Онікс» на зазначені земельні ділянки, у зв`язку з чим був ініційований процес їх оформлення, до якого на договірних засадах були залучені співробітники ТОВ «Галицькі землі».

На початку грудня 2022 року представник ТОВ «Галицькі землі» ОСОБА_12 повідомила ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про неможливість зареєструвати право власності ПП «Онікс» на деякі земельні ділянки, позаяк 11 листопада 2022 року державний реєстратор зареєструвала право власності на вказані земельні ділянки за Великоберезовицькою селищною радою Тернопільського р-ну Тернопільської обл.

У зв`язку з викладеним у ОСОБА_11 виник умисел на підбурювання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди заступнику голови Великоберезовецької селищної ради ОСОБА_4 за нестворення штучних перешкод під час оформлення права власності на вказані земельні ділянки, а також за неоскарження у майбутньому судового рішення щодо скасування реєстрації зазначених земельних ділянок.

31 січня 2023 року ОСОБА_11, перебуваючи в кафе «Арт Авеню» за адресою: просп. Степана Бандери, 53, м. Тернопіль, у ході особистої розмови з ОСОБА_8 повідомив останньому, що для скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, оформленого за Великоберезовицькою селищною радою, необхідно надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 доларів США для судді Господарського суду Тернопільської області за прийняття рішення в інтересах ПП «Онікс» про скасування державної реєстрації права власності на вказані земельні ділянки, право власності на які 11 листопада 2022 року було зареєстровано за Великоберезовицькою селищною радою.

Також ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_8 про необхідність додаткового надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 20 000 доларів США заступнику голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_4 за неоскарження органом місцевого самоврядування рішення Господарського суду Тернопільської області та невчинення у подальшому перешкод для оформлення права власності на земельні ділянки за ПП «Онікс». ОСОБА_11 взяв на себе зобов`язання подати відповідний позов до Господарського суду Тернопільської обл.

Крім того, ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_8, що для реалізації домовленостей з суддями Господарського суду Тернопільської області щодо передачі неправомірної вигоди може допомогти адвокат ОСОБА_10 .

На початку лютого 2023 року ОСОБА_11 під час зустрічі ОСОБА_8 за місцем роботи ОСОБА_10 з метою подальшого схиляння ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди, повідомив їм про необхідність зустрічі із заступником голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_4 та надання йому неправомірної вигоди.

Таким чином ОСОБА_11 підбурив ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди заступнику голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_4 .

У лютому 2023 року ОСОБА_11 організував зустріч ОСОБА_8 та ОСОБА_10 із ОСОБА_4 у приміщенні, де здійснює свою адвокатську діяльність адвокат ОСОБА_10 .

У цей час у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на вимагання неправомірної вигоди для себе від ОСОБА_9 через його адвоката ОСОБА_8 . З цією метою під час особистої розмови, останній повідомив, що він має можливість забезпечити неоскарження рішення Господарського суду Тернопільської області на користь ПП «Онікс» та нестворення штучних перешкод під час оформлення права власності на вказані земельні ділянки, однак повідомив про те, що ОСОБА_8 необхідно буде надати йому неправомірну вигоду за це, суму якої він зазначить пізніше.

У подальшому, у лютому 2023 року ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_8 та повідомив, що йому необхідно надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 000 доларів США.

Цього ж місяця суддя Господарського суду Тернопільської області ОСОБА_7 відкрила провадження у справі № 921/129/123 за позовом ПП «Онікс» до Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району та державного реєстратора Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_13 про скасування державної реєстрації на земельні ділянки.

У подальшому 02 травня 2023 року ОСОБА_4, перебуваючи за місцем здійснення адвокатської діяльності ОСОБА_10 особисто зустрівся із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 за участі адвоката ОСОБА_10 та висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 000 доларів США з попереднім наданням авансу у сумі 50 000 доларів США.

Окрім цього повідомив, що передача першої частини неправомірної вигоди для нього має відбутися через адвоката ОСОБА_10 і за місцем здійснення ним адвокатської діяльності, на що ОСОБА_10 погодився та сказав, що це буде гарантією передачі решти суми неправомірної вигоди.

Надалі, 10 травня 2023 року ОСОБА_11, перебуваючи у приміщенні кафе «56 кабінет» за адресою: АДРЕСА_3, повідомив ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про те, що він спілкувався з суддею Господарського суду Тернопільської області та заступником керівника апарату цього суду, які повідомили йому про продовження намірів отримати неправомірну вигоду та прийняти рішення в інтересах ПП «Онікс» та про те, що неправомірну вигоду необхідно буде передати перед судовим засіданням, на якому буде прийнято рішення на користь ПП «Онікс».

30 травня 2023 року ОСОБА_11, перебуваючи у приміщенні кафе «56 кабінет», у ході зустрічі з ОСОБА_8 повідомив йому, що судді, яка розглядає справу за позовом ПП «Онікс», повідомлено суму неправомірної вигоди, яку їй мають надати, а тому вона здійснює розгляд справи таким чином, щоб винести рішення на користь ПП «Онікс».

Таким чином, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади чи службового становища в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності наведених прокурором фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри прокурор надав такі матеріали:

- заяву ОСОБА_9 про злочин від 21 квітня 2023 року, в якій зазначаються обставини вимагання у нього неправомірної вигоди заступником голови Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_10 та підбурювання його ОСОБА_11 до надання неправомірної вигоди судді Господарського суду Тернопільської області;

- попередній договір купівлі-продажу корпоративних прав від 15 квітня 2023 року, згідно з умовами якого ОСОБА_11 зобов`язується у майбутньому продати ОСОБА_9 100% статутного капіталу ПП «Онікс»;

- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 21 квітня 2023 року, який повідомив обставини вимагання у нього неправомірної вигоди. Показання ОСОБА_9 узгоджуються з обставинами, зазначеними у заяві про вчинення кримінального правопорушення і повідомленні про підозру та деталізують їх. Зокрема, ОСОБА_9 зазначив, що на зустрічі, організованої ОСОБА_11 з ОСОБА_10 та ОСОБА_4 останній повідомив йому, що за нестворення штучних перешкод ПП «Онікс» у реєстрації права власності на земельні ділянки та неподання апеляційної скарги на рішення Господарського Тернопільської області необхідно надати йому неправомірну вигоду у розмірі 280 тис. доларів США;

- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 13 жовтня 2023 року, який також підтвердив, що ОСОБА_11 висловив вимогу щодо передачі неправомірної вигоди судді Господарського суду Тернопільської області, суддям Верховного Суду, посереднику ОСОБА_14 та ОСОБА_4, а також організував зустріч зі своїм адвокатом ОСОБА_10 та ОСОБА_4, який висловив вимогу передачі неправомірної вигоди у розмірі 300 тис. доларів США;

- ухвали судді Господарського суду Тернопільської області ОСОБА_7 у судовій справі № 921/129/23, які відображають процес розгляду позову ПП «Онікс», зокрема підтверджують факт надходження від ПП «Онікс» позовної заяви про скасування державної реєстрації земельної ділянки, відкриття провадження за заявою від 23 лютого 2023 року та залишення позову без розгляду за заявою ПП «Онікс» від 22 вересня 2023 року;

- розпорядження Голови Великоберезовицької селищної ради від 18 грудня 2020 року № 39-к про призначення ОСОБА_4 на посаду заступника Великоберезовицького селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 22 грудня 2023 року та розпорядження про розподіл обов`язків, згідно з яким до компетенції ОСОБА_4 належали питання, пов`язані з координацією роботи відділу юридичного забезпечення;

- протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи від 03, 11, 31 травня 2023 року, в яких зафіксовані розмови ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_4 з приводу вирішення питання скасування реєстрації земельних ділянок у судовому порядку, неперешкоджання ОСОБА_4 подальшому їх оформленню та обговорюється необхідність надання та розмір неправомірної вигоди.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх, та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Слідчий суддя наголошує, що на цій стадії досудового розслідування встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та пов`язаних з ним заходів забезпечення кримінального провадження. Ці критерії не передбачають обов`язку детальної перевірки та аналізу кваліфікації кримінального правопорушення та встановлення вини конкретної особи.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. Ті докази, які б під час судового розгляду могли б бути приводом для розумного сумніву, під час оцінки обґрунтованості підозри не переконують слідчого суддю в іншому.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 лютого 2024 року при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу були констатовані наступні ризики:

- переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послалась на незменшення та продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має надати оцінку такому твердженню.

3.5. Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 13 травня 2021 року, виданий Тернопільським відділом управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області.

Враховуючи наявність у ОСОБА_4 трьох неповнолітніх дітей, на нього не поширюються законодавчі заборони щодо виїзду чоловіків за межі України, запроваджені на період воєнного стану Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про обґрунтованість доводів прокурора щодо існування зазначеного ризику.

3.6. Щодо ризику незаконного впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Наявність зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, зокрема, залучення на окремих його етапах інших осіб, не обізнаних у повній мірі з обставинами кримінального правопорушення. Деякі з них, враховуючи керівну посаду ОСОБА_4, могли перебувати у його підпорядкуванні. Також слід врахувати, що ризик впливу може бути реалізований і щодо інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Викладене свідчить про існування ризику впливу на цих осіб з боку підозрюваного з метою підбурювання їх до відмови від дачі показань чи дачі неправдивих показань.

3.7. Щодо неможливості завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали

Прокурор послалась на неможливість закінчення досудового розслідування до завершення строку дії попередньої ухвали про покладення на підозрюваного обов`язків. Зокрема, наголосила на необхідності вчинити процесуальні дії, пов`язані із закінченням досудового розслідування, а саме ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження, скласти обвинувальний акт та реєстр досудового розслідування.

На переконання слідчого судді, обов`язок здійснити зазначені процесуальні дії безпосередньо покладений на сторону обвинувачення кримінальним процесуальним законом, а враховуючи значний обсяг матеріалів, його виконання потребуватиме відповідного часу їх здійснення, що свідчить на користь висновку про неможливість завершити досудове розслідування до 22 квітня 2024 року, тобто у межах строку дії покладених на ОСОБА_4 ухвалою від 21 лютого 2024 року обов`язків.

3.8. Висновки слідчого судді

Ані сторона захисту, ані сторона обвинувачення не повідомили слідчому судді про зміну обставин, які стали підставою для застосування запобіжного заходу.

Отже, з метою мінімізації ризиків, установлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного слід продовжити строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому, слідчий суддя враховує, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 лютого 2024 року продовжений до 08 квітня 2024 року.

Втім, строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, за загальним правилом не обмежується чинним кримінальним процесуальним законом строком досудового розслідування, у межах якого особі обирається (продовжується) відповідний запобіжний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу в частині покладення/продовження обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, залишається чинною після закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України. При цьому, судовий контроль за дотриманням прав підозрюваного у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який в тому числі може приймати рішення про застосування та продовження строку застосування до підозрюваного запобіжних заходів.

Таким чином, обов`язки, покладені на підозрюваного ОСОБА_4, строк дії яких просила продовжити прокурор на два місяці, кореспондують встановленим ризикам, здатні їм запобігти, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

За таких обставин клопотання прокурора слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання - задовольнити.

2. Продовжити до 23 червня 2024 року включно строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, а саме:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та підозрюваними ОСОБА_10, ОСОБА_11 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

3. Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

4. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1