Документ № 118842211

Справа № 991/3661/24

Провадження № 1-кс/991/3697/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,

учасників кримінального провадження:

з боку обвинувачення: детектива Національного бюро ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),

представника володільця майна - адвоката ОСОБА_4,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна від 26.04.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000312 від 13.07.2023,

УСТАНОВИВ:

29.04.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_3 від 26.04.2024 про арешт майна вилученого в ході обшуку у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000312 від 13.07.2023.

І. Суть клопотання

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000312 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України щодо одержання неправомірної вигоди головою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 за пособництва ОСОБА_6 . За одержану неправомірну вигоду ОСОБА_5 мав прийняти рішення про скасування арешту майна у кримінальних провадженнях.

Під час досудового розслідування встановлено, що 23.05.2023 на автодорозі Н-08 між населеними пунктами с. Бородаївка та с. Правобережне, Кам`янського району, Дніпропетровської області автомобіль FAW, який перевозив 15 кубічних метрів колод деревини, був зупинений працівниками поліції. Автомобіль перебував у користуванні ОСОБА_7, ОСОБА_8, а деревина перебувала у власності фізичної-особи підприємця ОСОБА_9 .

За результатом проведених слідчих дій автомобіль та вантаж (деревина) були вилучені працівниками поліції та розпочато кримінальне провадження № 12023041430000226 за ч. 1 ст. 246 КК України. У подальшому, слідчим за погодженням з прокурором подано клопотання про накладення арешту на автомобіль та деревину до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 29.05.2023 накладено арешт на автомобіль FAW та деревину шляхом заборони розпоряджатися та користуватися ними. Ухвалою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 19.06.2023 рішення слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області залишено без змін.

У період з 19.06.2023 по 23.06.2023, у ОСОБА_6, який був обізнаний про факт накладення арешту на автомобіль та деревину у кримінальному провадженні № 12023041430000226, виник злочинний умисел для подальшого одержання неправомірної вигоди суддею Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 за скасування арешту з автомобіля та деревини при посередництві ОСОБА_6 .

Починаючи реалізовувати свій злочинний умисел, 23.06.2023 ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_9, що йому відомо про накладення арешту на автомобіль та деревину, зазначив про можливість скасування арешту за умови надання неправомірної вигоди ОСОБА_5 .

01.09.2023 ОСОБА_6 під час зустрічі з ОСОБА_9 та його партнером по бізнесу ОСОБА_10 повторно наголосив на необхідності надання неправомірної вигоди ОСОБА_5 . Також зазначив, що ОСОБА_5 має довірливі відносини з ОСОБА_6, тому з іншими особами суддя не буде обговорювати питання отримання неправомірної вигоди за скасування арешту.

Приблизно у цей же час ОСОБА_6 вступив у злочинну змову з ОСОБА_5 щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 та ОСОБА_10, також вони розподілили між собою ролі у вчиненні кримінального правопорушення. За їхнім планом, ОСОБА_6 повинен був одержати від ОСОБА_9 або ОСОБА_10 неправомірну вигоду в сумі, яку буде визначено пізніше для подальшої передачі ОСОБА_5, а ОСОБА_5 після одержання неправомірної вигоди мав ухвалити рішення про скасування арешту з автомобіля та деревини.

02.02.2024 працівниками поліції у м. Верхньодніпровськ, Кам?янського району, Дніпропетровської області був зупинений автомобіль марки Renault (номерний знак НОМЕР_1 ) з причіпом, які перебували у користуванні ОСОБА_7 .

За результатом проведених слідчих дій автомобіль Renault та причіп були вилучені працівниками поліції та розпочато кримінальне провадження № 12024041430000068 за ч. 1 ст. 246 КК України. У подальшому, слідчим за погодженням з прокурором до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області було подано клопотання про накладення арешту на автомобіль Renault та причіп.

Ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 від 06.02.2024 накладено арешт на автомобіль Renault з причепом шляхом заборони розпоряджатися та користуватися ними.

Після накладення арешту на автомобіль Renault та причіп, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у продовження раніше досягнутої згоди на спільне вчинення кримінального правопорушення, припускаючи, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в силу регулярного користування послугами щодо перевезення деревини можуть бути зацікавленими у скасуванні арешту, вступили в злочинну змову щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за зняття арешту з автомобілей FAW, Renault, деревини та причепу.

Діючи на виконання домовленості з ОСОБА_5, 11.02.2024 ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_10, що йому відомо про накладення арешту на автомобіль Renault, а скасування арешту з вищезазначеного майна можливо лише за умови надання неправомірної вигоди ОСОБА_5 за пособництва ОСОБА_6 .

Цього ж дня ОСОБА_6, діючи узгоджено з ОСОБА_5, повідомив ОСОБА_10 про необхідність надання неправомірної вигоди в орієнтовному розмірі 1500-2000 доларів США за прийняття рішень суддею про скасування арешту з автомобілей, деревини та причепу. Також зазначив, що з метою створення формальних підстав для скасування арешту майна необхідно подати до суду відповідне клопотання.

У подальшому, ОСОБА_5 вказав ОСОБА_6 надання неправомірної вигоди у розмовах називати передачею грошових коштів у борг. Діючи на виконання вказівки ОСОБА_5 щодо найменування «позикою» прохання надати неправомірну вигоду, 18.03.2024 ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_10 про те, що він має позичити ОСОБА_6 4 000 доларів США.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_10, що за надання неправомірної вигоди у розмірі 2 500 доларів США при його посередництві, ОСОБА_5 скасує арешт з автомобілей, деревини та причепу.

12.04.2024 за попередньою домовленістю між собою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 приїхали до місця проживання ОСОБА_6, де останній отримав від ОСОБА_10 кошти у сумі 2 500 доларів США для подальшої передачі частини цих коштів ОСОБА_5, як неправомірної вигоди за прийняття рішення про зняття арешту з автомобілів, причепу та деревини. Під час цієї ж зустрічі ОСОБА_10 передав ОСОБА_6 проект клопотання про зняття арешту з автомобіля FAW та деревини.

13.04.2024 ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_6 частину грошових коштів, одержаних від ОСОБА_10 в якості неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США. Суддя ОСОБА_5 ознайомився з наданим йому ОСОБА_6 текстом проекту клопотання про скасування арешту з автомобіля FAW та деревини, дав вказівки щодо коригування тексту клопотання, а також вказав на необхідність подачі клопотання наступного дня та обов`язкового прибуття в засідання. Отримавши від ОСОБА_5 вищезазначену інформацію, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_10 про необхідність коригування тексту клопотання та обов`язкову участь заявника у розгляді клопотання в суді.

23.04.2024 суддя ОСОБА_5 задовольнив клопотання про скасування арешту з автомобілей FAW, Renault, деревини, причепу та скасував арешт з майна, відповідно до домовленості про надання неправомірної вигоди за пособництва ОСОБА_6

24.04.2024 за місцем роботи ОСОБА_5 детективами Національного бюро було проведено обшук, в ході якого вилучено: мобільний телефон Samsung Galaxy A51 серійний номер НОМЕР_2 з сім-карткою номеру НОМЕР_3 ; технічний пристрій у коробці жовтого кольору з надписами китайською мовою та позначками МРЗ, МР4.

Постановою детектива від 25.04.2024 було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 52023000000000312: мобільний телефон Samsung Galaxy A51 серійний номер НОМЕР_2 з сім-карткою номеру НОМЕР_3 ; технічний пристрій у коробці жовтого кольору з надписами китайською мовою та позначками МР3, МР4. На переконання детектива, технічні пристрої можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Таким чином, детектив просить накласти арешт на мобільний телефон та технічний пристрій, з метою забезпечення збереження речових доказів на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, із тимчасовою забороною користування та розпорядження ними.

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження

У судовому засіданні детектив Національного бюро ОСОБА_3 клопотання про арешт майна підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити. Зазначив, що кримінальному провадженні № 52023000000000312 повідомлено про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . За місцями їх проживання під час проведених обшуків було знайдено 23 купюри по 100 доларів США, які ймовірно були передані в якості неправомірної вигоди. Під час досудового розслідування зафіксовано переговори між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також з ОСОБА_6, як посередником, з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо вчинення дій для скасування арешту. На думку сторони обвинувачення, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є співучасниками вчиненого кримінального правопорушення, тому їм було оголошено повідомлення про підозру та обрано запобіжні заходи. За місцем роботи судді ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон та технічний пристрій з позначками MP3 і MP4, які визнано речовими доказами. Ураховуючи те, що через мобільний телефон здійснювалось спілкування ОСОБА_11 з ОСОБА_6, а технічний пристрій з позначками MP3 і MP4 може бути засобом негласного зняття інформації, ці речі мають значення для кримінального провадження. Детектив не заперечує, що доступ до мобільного телефону було надано, проте можливо інформація з телефону частково видалялась, тому необхідно провести експертне дослідження. У разі відновлення видаленої інформації, її буде скопійовано як файл-образ телефону та носій буде повернуто власнику. Також, у мобільному телефоні зафіксовано факти спілкування ОСОБА_6 з ОСОБА_5 . Щодо технічного пристрою з позначками MP3 і MP4, не зрозуміло чи має він пароль доступу, щоб з`ясувати дані обставини та його функціонал, необхідно провести експертне дослідження. Існує ймовірність, що технічний пристрій міг бути засобом забезпечення конспірації судді ОСОБА_5 . Також, детектив звертає увагу на те, що на момент подачі клопотання про арешт майна ОСОБА_5 не було повідомлено про підозру, це було здійснено лише 29.04.2024.

Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про арешт майна та просив повернути речі володільцю. Підтвердив, що ОСОБА_5 набув статус підозрюваного лише 29.04.2024. Щодо обставин кримінального провадження вказує, що органом досудового розслідування не було задокументовано факт передачі коштів судді, його не було затримано на місці вчинення злочину. На думку адвоката, під час проведення обшуків відбулась фальсифікація доказів, зокрема грошових коштів, які віднайдено в квартирі та в садибному будинку. Стосовно вилученого технічного пристрою вказує, що це сигналізація на автомобіль, яка періодично потребує зарядки, тому й знаходилась у кабінеті судді. Вважає, що цей пристрій немає жодного значення для досудового розслідування. Щодо мобільного телефону зазначає, що ОСОБА_5 надав його для огляду добровільно та детективами було встановлено факт спілкування, проте всі ці розмови задокументовані в матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій. Також, Національним бюро під час огляду було встановлено, що відсутнє будь-яке інше листування. Вважає, що відсутня потреба для вилучення та арешту речей, оскільки в них відсутня інформація, яка має важливе значення для досудового розслідування, там міститься лише особиста інформація ОСОБА_5 (контакти номерів телефонів, фотографії). Твердження детектива щодо ймовірності видалення інформації з телефону не відповідають дійсності. Адвокат вважає, що з 24.04.2024 у сторони обвинувачення було достатньо часу для копіювання відомостей з мобільного телефону.

ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді

Подане детективом клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).

Зазначені вище вимоги детективом дотримані, 26.04.2024 клопотання про арешт майна направлено до Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», в межах строку 48 годин після проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_5 .

У відповідності до п.п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 170 КПК України).

Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:

- правову підставу для арешту майна;

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна, зокрема, для підозрюваного (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.

1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна

29.04.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що в судовому засіданні сторонами не заперечувалось.

Під час розгляду клопотання детектив довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінального правопорушення та вагомість наявних доказів про їх вчинення підтверджуються долученими до клопотання матеріалами, в копіях: протоколами допитів свідків від 17.07.2023, 11.09.2023, 05.12.2023, 18.01.2024, 13.02.2024, 15.04.2024; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.11.2023, 21.12.2023, 23.04.2024; протоколами огляду від 12.04.2024, 15.04.2024, 24.04.2024.

Факти, обставини, матеріали які були озвучені та досліджені під час судового засідання, з розумною достатністю та вірогідністю, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, що підозрюваний ОСОБА_5 може бути безпосередньо причетним до цього кримінального правопорушення. У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

2) Правові підстави для арешту майна

Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.

Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.04.2024 надано дозвіл на проведення обшуку приміщень Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, які використовуються головою суду ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1 та 2 поверхи), з метою відшукання, зокрема: мобільних телефонів, які містять відомості про спілкування між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 щодо вимагання неправомірної вигоди за прийняття рішення про зняття арешту; записів на паперових чи електронних носіях про обставини вимагання неправомірної вигоди за прийняття суддею ОСОБА_5 рішення про зняття арешту з автомобіля FAW, н.з. НОМЕР_4, з дровами.

Відповідно до протоколу від 24.04.2024, у ході проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_5 детективами Національного бюро вилучено, зокрема: мобільний телефон Samsung Galaxy A51 серійний номер НОМЕР_2 з сім-карткою номеру НОМЕР_3 ; технічний пристрій у коробці жовтого кольору з надписами китайською мовою та позначками МР3, МР4.

Зі змісту протоколу обшуку слідує, що ОСОБА_5 надав згоду на огляд мобільного телефону. Під час огляду телефону Самсунг А51 Галаксі, модель SM - A515F\DSN, IMЕI1 НОМЕР_5, IMEI2 НОМЕР_6 зі сім-картою НОМЕР_7, у журналі дзвінків виявлено дзвінок абоненту з номером НОМЕР_3, яким користується ОСОБА_12 . Національним бюро прийнято рішення про вилучення мобільного терміналу, сім-карта залишена ОСОБА_5 . У шухляді столу, яким користується ОСОБА_5, виявлено технічний пристрій у коробці жовтого кольору з надписами китайською мовою та позначками МРЗ, МР4. Пристрій складається із зарядного блоку 220 В, USB з перехідником, корпусу чорного кольору з акумулятором та мікро отворами, в корпусі наявна сім-карта «Djuice». Детективом прийнято рішення про тимчасове вилучення пристрою, у зв`язку з наявністю ознак СТЗ (спеціального технічного засобу). Також, здійснено переклад надпису китайською мовою за допомогою Google Translate and Google Objective - «пристрій призначений для відслідковування авто, слідкування за людьми».

25.04.2024 постановою детектива Національного бюро ОСОБА_3 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 52023000000000312, які вилучені під час проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_5, зокрема: мобільний телефон ОСОБА_13 Samsung Galaxy A51, серійний номер НОМЕР_8 з сім-карткою номеру НОМЕР_3 ; технічний пристрій ОСОБА_5 у коробці жовтого кольору з надписами китайською мовою та позначками МРЗ, МР4.

Оцінюючи вилучені під час обшуку мобільний телефон та технічний пристрій у коробці жовтого кольору з надписами китайською мовою та позначками MP3, MP4 на предмет наявності у них ознак речового доказу, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Мобільний телефон Samsung Galaxy А51, серійний номер НОМЕР_8 з сім-карткою номеру НОМЕР_3, технічний пристрій у коробці жовтого кольору з надписами китайською мовою та позначками MP3, MP4, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, можуть містити відомості, які в майбутньому можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні та відповідають ознакам речового доказу.

Крім того, у вилученому мобільному телефоні можуть міститися видалені відомості, які можливо відновити лише із залученням експерта, про що у судовому засіданні зазначив детектив Національного бюро ОСОБА_3 . Також детектив звертав увагу на необхідності проведення експертного огляду технічного пристрою з позначками MP3, MP4 для встановлення його функцій та відомостей, які містяться на ньому.

Саме з метою отримання відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження та ймовірно містяться у вилучених мобільному телефоні та технічному пристрої з позначками MP3, MP4, відновлення ймовірно видаленої інформації, проведення відповідного експертного дослідження мобільний телефон та технічний пристрій, які належать ОСОБА_5, детективом Національного бюро вилучено.

Відновити видалені відомості, за таких обставин, можливо лише із залученням експерта. У такому випадку суттєвим для відновлення такої інформації є наявність самого пристрою, який буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується з положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.З метою отримання відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження та ймовірно містяться у вилученому мобільному телефоні, є необхідність у призначенні судової експертизи.

Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучений мобільний телефон та технічний пристрій з позначками MP3, MP4 відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та існує можливість використання відомостей, які у них містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Таке майно зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, а їх надання є необхідною умовою для проведення експертного дослідження, у зв`язку з чим існують правові підстави для накладення арешту.

3) Речі є тим видом майна, на яке може бути накладено арешт

Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку, зокрема, на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Детектив у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільний телефон та технічний пристрій з позначками MP3, MP4. Таке майно відповідає положенням ч. 2 ст. 181 ЦК України (оскільки є рухомим) та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт.

4) Завдання, для виконання яких детектив звертається із клопотанням про арешт майна

Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість приховування, пошкодження, псування або знищення мобільного телефону та технічного пристрою з позначками MP3, MP4, вилучених у ОСОБА_5, та інформації, яка в них міститься, є обґрунтованою.

5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Положення КПК України узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).

Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливих кримінальних правопорушень, їх специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту у цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити ОСОБА_5 належного йому майна, а лише тимчасово обмежити його право користування та розпорядження ним, зокрема до завершення експертного дослідження або кримінального провадження.

У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна ОСОБА_5, слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього.

Враховуючи викладене, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.

Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати тимчасову заборону користування та розпорядження вказаним у клопотанні детектива майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, псування або знищення мобільного телефону, технічного пристрою з позначками MP3, MP4, вилучених у ході проведення обшуку, та інформації, яка в них міститься.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що на цьому етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь вини.

На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання детектива Національного бюро ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 24.04.2024 в ході проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_2, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.04.2024, а саме:

-мобільний телефон Samsung Galaxy А51, серійний номер НОМЕР_8 з сім-карткою номера НОМЕР_3 ;

-технічний пристрій у коробці жовтого кольору з надписами китайською мовою та позначками MP3, MP4,

який полягає у тимчасовій забороні користування та розпорядження.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_14