- Головуючий суддя (ВАКС) : Ткаченко О.В.
Справа № 991/579/21
Провадження № 1-кп/991/1/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 травня 2024 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі - суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
обвинуваченої ОСОБА_8
представника особи у володінні якої знаходяться речі та документи (Офісу Генерального прокурора) ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 23 січня 2020 року за № 52020000000000055 за обвинуваченням
ОСОБА_8 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові, громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 23 січня 2020 року за № 52020000000000055 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
13 лютого 2024 року захисник ОСОБА_7 звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме до:
- витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені ІНФОРМАЦІЯ_3 як органом досудового розслідування, до якого звернувся ОСОБА_10 із заявою про вчинення службовою особою судової? гілки влади, яка займає відповідальне становище, дій, спрямованих на отримання неправомірної вигоди від 20 січня 2020 року;
- постанови прокурора ІНФОРМАЦІЯ_2 про визначення підслідності кримінального провадження відомості про яке внесені ІНФОРМАЦІЯ_3 як органом досудового розслідування, до якого звернувся ОСОБА_10 із заявою про вчинення службовою особою судової гілки влади, яка займає відповідальне становище, дій, спрямованих на отримання неправомірної вигоди від 20 січня 2020 року. Захист посилається на те, що з матеріалів кримінального провадження та з Витягу з ЄРДР вбачається існування розбіжностей у підставах, порядку внесення відомостей до ЄРДР та реєстрації кримінального провадження № 52020000000000055. Відомості, які містяться у документах, до яких планується отримати тимчасовий доступ, у сукупності з іншими доказами можуть свідчити про невинуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та мають важливе значення для надання судом оцінки зібраним стороною обвинувачення та захисту доказам.
Захисник ОСОБА_7 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Обвинувачена ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_6 клопотання підтримали.
Прокурор ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував у зв`язку з відсутністю підстав для його задоволення. Також зазначив, що з доказів наданих стороною обвинувачення видно, що 20 січня 2020 року ОСОБА_10 звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ_4, яка надалі буда направлена до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відомості до ЄРДР у цьому кримінальному провадженні вносилися працівниками НАБУ, а не СБУ. За таких обставин у ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні документи про внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_10 від 20 січня 2020 року.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про тимчасовий доступ до речей та документів. Надав суду письмові заперечення де зазначив що:
- у клопотанні не зазначено, до яких саме речей та документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2, має бути наданий доступ, а лише міститься посилання на відшукувану інформацію (не зазначений номер кримінального провадження);
- адвокатом не долучено до клопотання документів, які б підтвердили факт представництва ним інтересів ОСОБА_10 або письмового дозволу на розголошення персональних даних іншій особі, а саме адвокату, який подав клопотання;
- ІНФОРМАЦІЯ_2 є власником і розпорядником реєстру, а також володільцем інформації, що у ньому обробляється, а тому позбавлений можливості надавати будь-які витяги з ЄРДР, оскільки витяги мають право надавати виключно реєстратори, до яких ІНФОРМАЦІЯ_2 не належить;
- клопотання не містить викладу обставин, які відносяться до тих, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, в розумінні ст. 91 КПК України.
Колегія суддів вважає що клопотання захисника ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2, не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України: «Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 та 6 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-3 ст. 93 КПК України: «Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: тимчасовий доступ до речей і документів».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3, ч. ч. 5 та 6 ст. 132 КПК України: «Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 159 КПК України: «Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп`ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду».
Відповідно до вимог п. п. 1-7 ч. 2 ст. 160 КПК України: «У клопотанні зазначаються: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження».
Відповідно до вимог п. п. 1-3 ч. 5 і ч. 6 ст. 163 КПК України: «Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 333 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов`язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу».
З аналізу наведених вище норм кримінального процесуального права норм видно, що кримінальне процесуальне законодавство містить вичерпний перелік вимог до відомостей, які мають бути зазначені у клопотанні сторони кримінального провадження про тимчасовий доступ до речей і документів (ч. 2 ст. 160 КПК України) і покладає на неї обов`язок обґрунтувати наявність передбачених законом підстав для надання тимчасового доступу (ч. 5 ст. 163 КПК України) та довести існування причин, через які він не був здійснений під час досудового розслідування (ч. 2 ст. 333 КПК України).
Суд приймає до уваги заперечення представника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відсутності у нього повноважень з надання витягів з ЄРДР у кримінальних провадженнях.
Нормами Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30 червня 2020 року № 298) визначено таке:
- «Відомості з Реєстру надаються в порядку та у випадках, встановлених КПК України, у вигляді витягу за формою, наведеною у додатку 6 до цього Положення» (пункт 1 розділу IV. Надання відомостей з Реєстру Положення про ЄРДР);
- «Витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування» (пункт 2 розділу IV. Надання відомостей з Реєстру Положення про ЄРДР);
- «До витягу з Реєстру включається інформація про: номер та дату реєстрації кримінального провадження (виділення матеріалів досудового розслідування);
дату надходження заяви, повідомлення та дату і час внесення відомостей про заяву, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Реєстру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, наслідок розслідування кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР); короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові та дату народження особи, якій повідомлено про підозру, або особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, або особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї; найменування, код ЄДР, юридичну адресу юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, а також анкетні дані її представника; орган досудового розслідування; прізвище та ініціали слідчого (слідчих), дізнавача (дізнавачів), які здійснюють досудове розслідування, та прокурора (прокурорів), який (які) здійснює(ють) процесуальне керівництво; прізвище, ініціали та посаду Реєстратора, який сформував витяг з Реєстру, та дату формування документа» (пункт 3 розділу IV. Надання відомостей з Реєстру Положення про ЄРДР);
- «Реєстратори самостійно формують (отримують) витяг з Реєстру в межах унесеної інформації та посвідчують його своїм підписом» (пункт 4 розділу IV. Надання відомостей з Реєстру Положення про ЄРДР).
Суд враховує вказані вище норми Положення про ЄРДР, які не передбачають надання будь-яких розширених витягів з ЄРДР Офісом Генерального прокурора.
Суд зауважує, що будь-яка інформація, яка міститься у ЄРДР, не може мати доказового значення у кримінальному провадженні, оскільки ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів у розумінні ч. 2 ст. 84 КПК України.
Суд бере до уваги доводи прокурора про те, що відомості до ЄРДР у цьому кримінальному провадженні вносилися працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 та враховує, що захисником у клопотанні не зазначений конкретний номер кримінального провадження відомості про яке, на його думку, були внесені ІНФОРМАЦІЯ_3 як органом досудового розслідування, до якого звернувся ОСОБА_10 із заявою про вчинення кримінального правопорушення від 20 січня 2020 року.
Суд також зазначає, що відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, тобто у даному випадку стосовно кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 23 січня 2020 року за № 52020000000000055 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а тому з`ясування і дослідження існування будь-яких інших кримінальних проваджень щодо обвинуваченої виходить за межу судового розгляду у цьому кримінальному провадженні та не може мати доказового значення для нього.
Суд вважає за необхідне зазначити, що 02 березня 2021 року в межах підготовчого провадження у цьому кримінальному провадженні адвокатом ОСОБА_6 було подано клопотання про витребування у ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ) документу - рішення, прийнятого у порядку, передбаченому КПК України, на підставі якого заяву ОСОБА_10 було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_5, яке колегією суддів було задоволено частково.
На виконання ухвали Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2021 року ІНФОРМАЦІЯ_7 надало відповідь, де повідомило, що 20 січня 2020 року до ІНФОРМАЦІЯ_8 звернувся ОСОБА_10 із заявою про вчинення злочину (№ В-43 від 20.01.2020). На підставі розгляду вказаної заяви був складений відповідний рапорт (№14/5/5-158 від 20.01.2020). Згідно резолюції керівництва ІНФОРМАЦІЯ_8 вищезазначені заява та рапорт направлені супровідним листом (№14/В-43/14/5/2-159 від 20.01.2020) на адресу НАБУ для розгляду та прийняття відповідного процесуального рішення. За результатами розгляду матеріалів 23.01.2020 року детективами НАБУ відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000055, за фактом вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, дій, спрямованих на отримання неправомірної вигоди, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України
За таких обставин, відомості до яких сторона захисту просить надати тимчасовий доступ, вже були нею отримані під час реалізації свого права у формі подання клопотання про витребування документів на стадії підготовчого судового засідання, інформація про що міститься у матеріалах кримінального провадження, та не заперечується прокурором.
Крім того, сторона захисту не довела наявність причин, через які такий тимчасовий доступ не був здійснений під час досудового розслідування, що свідчить про недотримання нею вимог ч. 2 ст. 333 КПК України стороною захисту.
Суд вважає за необхідне зазначити, що решта доводів учасників судового провадження не мають суттєвого значення для розгляду зазначеного вище клопотання сторони захисту та не можуть вплинути на результат його розгляду. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 159-166, 333, 369-372 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12 лютого 2024 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 06 травня 2024 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3