Пошук

Документ № 118928627

  • Дата засідання: 09/05/2024
  • Дата винесення рішення: 09/05/2024
  • Справа №: 991/3479/24
  • Провадження №: 52018000000001172
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.

Справа № 991/3479/24

Провадження 1-кс/991/3515/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52018000000001172 від 29.11.2018,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання у кримінальному провадженні № 52018000000001172 від 29.11.2018 (далі - Кримінальне провадження), у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 6 056 000 грн та покладанням додаткових процесуальних обов`язків (далі - Клопотання).

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та нетяжкого кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України відповідно;

2) наявні ризики того, що ОСОБА_4 може протидіяти Кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України;

3) застосування до ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не здатне забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;

4) для належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків доцільно визначити заставу у розмірі 6 056 000 грн та покласти ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

У судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти доводів Клопотання, зазначив, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою, оскільки ОСОБА_4 виконував свої посадові обов`язки належним чином, при здійсненні митного контролю перевіряв фактичний вміст автомобілів та не міг знати, які товари дійсно ввозилися на митну територію України та в подальшому замінювались; заявлені стороною обвинувачення ризики відсутні, оскільки ОСОБА_4 не вчиняв жодних дій, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду, не здійснював вплив чи тиск на свідків; при розгляді Клопотання необхідно взяти до уваги особисту ситуацію підозрюваного: ОСОБА_4 одружений (дружина є пенсіонером-інвалідом ІІІ групи), має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується, на утриманні має двох малолітніх внуків (зять несе службу в ЗСУ), має незадовільний стан здоров`я; розмір застави, який просить визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірним для ОСОБА_4 . Захисник просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Слідчий суддя, дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

18.04.2024 детективом НАБУ ОСОБА_7 за погодженням з прокурором САП ОСОБА_8 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, яке цього ж дня вручено останньому (далі - Повідомлення про підозру).

Згідно викладених у Повідомленні про підозру обставин ОСОБА_4, обіймаючи посаду головного державного інспектора ВМО № 5 МП «Ягодин» Волинської митниці ДФС, мав повноваження на здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, виконував функції представника влади та відповідно під час виконання цих функцій, згідно з пунктом 1 примітки до статті 364 КК України, був службовою особою.

03.05.2019 учасники злочинної організації, створеної та очолюваної ОСОБА_9, діючи в інтересах суб`єктів господарської діяльності, які займалися продажем імпортованих товарів з країн Європейського Союзу на території України (надалі - замовники товарів), реалізуючи схему незаконного ввезення комерційних товарів за допомогою вантажних автомобілів з причепами, при якій здійснювалося декларування товарів з невеликою митною вартістю відносно об`єму та ваги, зокрема будівельних матеріалів та плит деревостружкових (надалі - «товарів прикриття»), митна вартість яких значно менша, ніж митна вартість фактично імпортованих товарів, забезпечили проходження прикордонного та митного контролю в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Ягодин» (надалі - МАПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 відповідно до поданої від імені ТОВ «ПРОЕКТ БУД ІНВЕСТ» до Волинської митниці ДФС недостовірної митної декларації типу «ІМ 40 ЕЕ» № UA205000/2019/909648, насправді перемістивши вказаним транспортним засобом на митну територію України інші комерційні товари.

В подальшому вказаний автомобіль прибув до складських приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, де ОСОБА_10, діючи відповідно до попередньо визначених йому ОСОБА_9 функцій, організував вивантаження незаконно ввезених на митну територію України комерційних товарів, після чого виготовив цифрові фотографії ніби завантаженого до причепу «товару прикриття», для можливого подальшого їх надання службовим особам митного органу призначення.

У свою чергу ОСОБА_11, діючи відповідно до визначених йому ОСОБА_9 функцій, використовуючи кваліфікований сертифікат відкритого ключа та пароль до нього (надалі - ЕЦП) директора ТОВ «ПРОЕКТ БУД ІНВЕСТ», забезпечив подання митної декларації типу «ІМ 40 ДЕ» № UA205020/2019/012098, тобто додаткової декларації до попередньої митної декларації при ввезенні товарів у режимі імпорту (випуск для вільного обігу), та товаросупровідних документів, в яких були зазначені завідомо неправдиві відомості щодо придбання, експорту з митної території ЄС із метою імпорту на митну територію України «товарів прикриття».

03.05.2019 вантажний автомобіль з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 прибув до митного органу призначення - ВМО № 5 МП «Ягодин» Волинської митниці ДФС, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Здійснення митного контролю та подальше митне оформлення товарів, які ніби переміщалися вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2, відповідно до митної декларації типу «ІМ 40 ДЕ» № UA205020/2019/012098, було розподілено на головного державного інспектора ВМО № 5 МП «Ягодин» Волинської митниці ДФС ОСОБА_4 .

Після початку митного оформлення відбулося спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР), яке зобов`язувало ОСОБА_4 здійснити форми митного контролю, які б викрили факт незаконного переміщення товарів, у тому числі: «забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки», «проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації».

Того ж дня ОСОБА_11, діючи відповідно до заздалегідь визначених йому ОСОБА_9 функцій, із залученням інших учасників злочинної організації, з числа працівників очолюваного ним ПП «СІА-БРОК», робоче місце яких знаходилося безпосередньо в МАПП «Ягодин», у не встановлений досудовим розслідуванням спосіб схилив ОСОБА_4 до вчинення зловживання своїм службовим становищем, шляхом нездійснення заходів щодо документування протиправної діяльності, виявленої в ході здійснення митного контролю, внесення до Автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» (надалі - АСМО «Інспектор») завідомо неправдивої інформації, складання завідомо неправдивого акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі чи багажу.

ОСОБА_11, діючи із залученням інших учасників злочинної організації, з числа працівників очолюваного ним ПП «СІА-БРОК», надав ОСОБА_4 заздалегідь виготовлені, редаговані за допомогою програми графічного редактора цифрові фотографії «товару прикриття», «товару прикриття», який ніби завантажений до причепу з номерними знаками НОМЕР_2 та вантажного автомобіля з номерними знаками НОМЕР_1 .

ОСОБА_4, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди іншими особами внаслідок незаконного ввезення на митну територію України комерційних товарів без належної сплати митних платежів, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, склав завідомо неправдивий офіційний документ - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі, багажу, в який вніс завідомо неправдиві відомості щодо проведення огляду та відповідності наявних у вантажному автомобілі з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 товарів тим, які декларувалися відповідно до митної декларації типу «ІМ 40 ДЕ» № UA205020/2019/012098. Надалі ОСОБА_4 завантажив до АСМО «Інспектор» вказаний акт та заздалегідь виготовлені та редаговані учасниками очолюваної ОСОБА_9 злочинної організації цифрові фотографії «товару прикриття», який ніби завантажений до причепу з номерними знаками НОМЕР_2, вантажного автомобіля з номерними знаками НОМЕР_1, та «товару прикриття», як такі, які ніби виготовлені ним у ході здійснення митного огляду. Разом з цим, ОСОБА_4, діючи умисно, в інтересах очолюваної ОСОБА_9 злочинної організації та «замовників товарів», вніс до АСМО «Інспектор» неправдиві відомості щодо проведення митних процедур, а саме: «Контроль із застосуванням систем управління ризиками», «Проведення митного огляду товарів», «Перевірка правильності класифікації та кодування товарів», «Перевірка правильності визначення митної вартості товарів», «Перевірка правильності нарахування митних платежів» та інших, після чого 03.05.2019 о 18:12, діючи протиправно, в порушення покладених на нього посадових обов`язків та зазначених вище норм МК України, не здійснив заходів щодо документування виявленої ним протиправної діяльності, закінчив митне оформлення, та вантажний автомобіль з причепом виїхав із зони митного контролю.

Всього, внаслідок вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, Державному бюджету України було завдано матеріальної шкоди в загальному розмірі 25 493 120,17 гривень.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється:

- у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України;

- у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри.

У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо цієї особи обмежувальних заходів.

Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів:

- наказу Волинської митниці ДФС від 27.01.2017 №51-о відповідно до якого, з 01.02.2017 ОСОБА_4 обіймав посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС (Том № 1 а. 99);

- посадової інструкції зі змінами з переліком посадових обов`язків, якими повинен був керуватися ОСОБА_4 в період вчинення ним кримінальних правопорушень, серед яких: здійснювати митний контроль та митне оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, з використанням інформаційних технологій; здійснювати митний контроль та митне оформлення товарів, поміщених у відповідні митні режими; застосовувати відповідно до закону заходи тарифного та нетарифного регулювання під час переміщення товарів через митний кордон України; нараховувати та стягувати податки, збори й інші платежі, які відповідно до законодавства справляються при переміщенні товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; здійснювати функції управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю; забезпечувати проведення заходів щодо запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил, ініціювати та складати протоколи про порушення митних правил; здійснювати контроль за дотриманням режиму зони митного контролю; проводити огляд товарів та транспортних засобів, що перетинають митний кордон України (Том № 1 а. 101-119);

- листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.02.2022 № 7.3-15/2459 з додатками, відповідно до яких надана інформація про фактично сплачені митні платежі при здійсненні імпорту на митну територію України товарів вантажними автомобілями з причепами, зокрема внаслідок імпорту на митну територію України товарів 03.05.2019 вантажним автомобілем з причепом з номерними знаками НОМЕР_1/НОМЕР_2 були сплачені митні платежі у загальній сумі 286 818,21 гривень (Том № 1 а. 120-122);

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 01.05.2023, відповідно до якого вилучені документи (в тому числі й електронній формі), які перебували в володінні Волинської митниці щодо здійснення митного оформлення «товарів прикриття», які ніби переміщалися на митну територію України за допомогою вантажних автомобілів з причепами, в тому числі й тих митне оформлення щодо яких здійснював ОСОБА_4 (НОМЕР_1/НОМЕР_2 - 03.05.2019) (Том № 1 а. 128-129);

- протоколом огляду від 02.05.2023, відповідно до якого були оглянуті документи, що містяться на оптичному носії інформації (DVD-R диск), вилучені 01.05.2023 в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів, які перебували у володінні Волинської митниці, зокрема документи щодо проведення митних формальностей, в тому числі акти про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, цифрові фотознімки ніби виготовлені в ході здійснення митних формальностей, в тому числі щодо митного оформлення ОСОБА_4 імпорту на митну територію України товарів 03.05.2019 вантажним автомобілем з причепом з номерними знаками НОМЕР_1/НОМЕР_2 (Том № 1 а. 130-132);

- документів щодо митного оформлення в МП «Ягодин» «товарів прикриття», які ніби переміщалися 03.05.2019 вантажними автомобілем з причепом з номерними знаками НОМЕР_1/НОМЕР_2, а саме: копію вантажно митної декларації «ІМ 40 ДЕ» № UA205020/2019/012098, фотознімки завантаженні до АСМО «Інспектор» ОСОБА_4, копії акту (Том № 1 а. 138) про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 03.05.2019, в якому вказані завідомо неправдиві відомості щодо товарів, які переміщалися на митну територію України через МАПП «Ягодин» вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2, складений головним державним інспектором ОСОБА_4, як особою, яка проводила митний огляд (Том № 1 а. 133-146);

- протоколу додаткового огляду від 23.07.2019, відповідно до якого було оглянуто мобільний телефон Xiaomi Mi A2 Lite, модель: НОМЕР_3, IMEI1: НОМЕР_4, IMEI2: НОМЕР_5, вилучений в ході обшуку 12.06.2019 за місцем проживання ОСОБА_10, за адресою: АДРЕСА_3, та виявлено спілкування ОСОБА_10 за допомогою месенджеру «Telegram» (абонентський номер НОМЕР_6 та НОМЕР_7 ) з іншими учасниками злочинної організації, замовниками товарів, та іншими особами, які підтверджують факти незаконного переміщення товарів на митну територію України, виготовлення цифрових фотографій вантажних автомобілів з причепами, «товарів прикриття», які ніби завантаженні до вказаних причепів та пересилання їх іншим учасникам злочинної організації, які відповідали за їх обробку та подальше надання службовим особам митного органу призначення для використання при зловживанні своїм службовим становищем, в тому числі вантажного автомобіля з причепом з номерними знаками НОМЕР_1/НОМЕР_2 (Том № 1 а. 147-175);

- висновку експерта №СЕ-19-23/27690-ФП від 12.06.2023, відповідно до якого фотозображення які були завантаженні до АСМО «Інспектор», як результати проведення митних формальностей щодо митних оформлень товарів, які ввезені на митну територію України через МАПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 03.05.2019 вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1/НОМЕР_2 виготовлені з фотозображень, які містяться на мобільному телефоні Xiaomi Mi A2 Lite, модель: НОМЕР_3, IMEI1: НОМЕР_4, IMEI2: НОМЕР_5 (вилученого в ході обшуку 12.06.2019 за місцем проживання ОСОБА_10, за адресою: АДРЕСА_3 ) (Том № 1 а. 176-190);

- матеріалів виконання запитів про міжнародну правову допомогу, отриманих від компетентних органів Республіки Польща, Чеської Республіки, Федеративної Республіки Німеччина, Французької Республіки, Італійської Республіки, Королівства Нідерландів, Республіки АДРЕСА_4, в яких містяться документи щодо проведення митних формальностей компетентними митними органами вказаних країн щодо товарів, які надалі були незаконно переміщенні на митну територію України, в тому числі вантажно-митних декларації, контракти, інвойси, специфікації, накладні, рахунки-фактури, пакувальні листи та інші документи, які містять відомості про статистичну вартість, характеристику та кількість товарів, що були подані для оформлення зазначених вантажно-митних декларацій, а також інформацію щодо осіб, які здійснювали перевезення товарів на території ЄС, в тому числі й учасників злочинної організації, транспортні засоби, осіб, які здійснювали вивіз товарів з території ЄС через Oddzial Celny w Dorohusku PL 302060 (митний відділ в Дорогуську) (Том № 1 а. 191-234);

- висновку експерта № СЕ-19/103-22/8982-ЕК від 28.02.2023 (Том № 1 а. 235-325), відповідно до якого встановлено, що сума митних платежів, які підлягали нарахуванню та сплаті при здійсненні імпорту на митну територію України 3 травня 2019 року товарів вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1/НОМЕР_2, складає в загальній сумі 25 779 938,38 гривень. Розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої Державному бюджету України, внаслідок несплати різниці суми митних платежів між фактично сплаченими при здійсненні імпорту на митну територію України 3 травня 2019 року товарів вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1/НОМЕР_2 та тими, які підлягали сплаті при здійсненні імпорту на митну територію України 3 травня 2019 року товарів вантажним автомобілем з причепом із номерними знаками НОМЕР_1/НОМЕР_2, складає 25 493 120,17 гривень (Том № 1 а. 304);

- іншими доказами, доданими до Клопотання.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами Клопотання факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За такого, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, про яку повідомлено ОСОБА_4, відхиляються, оскільки обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із кримінальними правопорушеннями, які йому інкримінуються, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у Повідомленні про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 364 КК України є тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі). Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у підозрюваного можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, про відсутність перешкод для підозрюваного покинути територію України свідчить також і те, що ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_8 від 26.03.2018 (строк дії до 26.03.2028), що підтверджується особовою карткою ОСОБА_4 . Державної міграційної служби України (Том № 1 а.47), та значні майнові активи підозрюваного та його близьких осіб (Том № 1 а. 55-96).

Слідчим суддею береться до уваги, що з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов`язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України.

Разом з тим, ОСОБА_4 є діючим працівником Волинської митниці. На думку слідчого судді наявні обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може використати напрацьовані ним у силу займаної посади зв`язки, у тому числі не формальні, з посадовими особами митних органів, прикордонної служби задля виїзду за межі території України.

Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку щодо існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Посилання детектива у рапорті (Том № 1 а. 326-327) на те, що при намаганні вручити ОСОБА_4 повістку за місцем його проживання, він проігнорував відповідне прохання детектива, хоча був вдома, не підтверджується жодними доказами. Слідчим суддею відхиляються доводи сторони обвинувачення щодо ухилення ОСОБА_4 від отримання повісток про виклик до НАБУ в період 3-5 квітня 2024 року, оскільки згідно пояснень ОСОБА_4 3-4 квітня 2024 року у нього були вихідні дні, а з 05 квітня 2024 року ОСОБА_4 перебував на лікарняному.

При цьому, слідчий суддя в сукупності із встановленими обставинами також враховує і те, що підозрюваний на території України має міцні соціальні зв`язки (одружений, члени його сім`ї проживають на території України), має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи, за першим викликом з`явився особисто до суду для розгляду Клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу.

Таким чином, на думку слідчого судді запобігти вказаному ризику можливо шляхом покладання на підозрюваного певних обов`язків та застосуванням більш м`якого запобіжного заходу.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Як зазначає сторона обвинувачення, при вчиненні кримінальних правопорушень, які розслідуються у рамках Кримінального провадження, була задіяна значна кількість осіб, та наразі не встановлено та не допитано усіх свідків, яким можуть бути відомі обставини вчинення протиправних дій, показання яких мають значення для встановлення обставин у Кримінальному провадженні, які підлягають доказуванню.

Покази свідків, серед яких є і ті, які були водіями вищевказаних вантажних автомобілів з причепами, інших підозрюваних, зокрема працівників Волинської митниці, де ОСОБА_4 продовжує працювати, у даному Кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю як самостійно, так і через інших осіб, незаконно впливати шляхом шантажу, підкупу, погроз, на свідків/ інших підозрюваних у Кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді/ відмовитися від дачі показань для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності, оскільки жоден зі свідків та інших підозрюваних безпосередньо судом допитаний не був, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.

Існування ризику перешкоджати Кримінальному провадженню іншим чином не знайшло свого підтвердження за результатами розгляду даного Клопотання.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого (ч. 2 ст. 364 КК України) та нетяжкого (ч. 1 ст. 366 КК України) злочинів.

Як вже зазначалось вище, стороною обвинувачення доведено, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні вказаних злочинів є обґрунтованою, слідчим суддею встановлено існування ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків та інших підозрюваних у Кримінальному провадженні, проте не в тому обсязі, який би давав беззаперечні підстави застосувати до підозрюваного в цьому Кримінальному проваджені винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Приймаючи рішення про відсутність підстав для застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який є найбільш суворим запобіжним заходом, слідчий суддя враховує особисту ситуацію підозрюваного ОСОБА_4 (одружений (дружина є пенсіонером-інвалідом ІІІ групи), має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується, має проблеми зі здоров`ям).

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку щодо відсутності підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На думку слідчого судді, запобіжний захід у вигляді застави повною мірою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у Кримінальному провадженні та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.

За такого, у задоволенні Клопотання слід відмовити.

Обґрунтування розміру застави.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, у таких межах: від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб, встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК, а також розмір майнової шкоди (збитків), у завданні якої підозрюється особа, помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.

Як встановлено вище, внаслідок вищезазначених кримінальних правопорушень, вчинення яких інкримінується ОСОБА_4, одне з яких є тяжким злочином (ч.2 ст. 364 КК України), Державному бюджету України було завдано матеріальної шкоди в загальному розмірі 25 493 120,17 гривень.

Як вбачається із копій щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих ОСОБА_4 за 2021-2023 роки (Том № 1 а. 56-96), за період 2021-2023 років Коляда отримав офіційний дохід в загальній сумі 913 880 гривень. У власності ОСОБА_4 серед нерухомого та рухомого майна наявні:

- житловий будинок площею 122,1 м2 за адресою АДРЕСА_5 ;

- земельна ділянка площею 1667 м.кв, за адресою АДРЕСА_5 ;

- земельна ділянка площею 1000 м.кв, в АДРЕСА_6 ;

Дружині ОСОБА_4 - ОСОБА_12 на праві власності належить:

- земельна ділянка площею 1810 м.кв, за адресою АДРЕСА_7 ;

- квартира площею 35,1 м2 за адресою АДРЕСА_8 ;

- приміщення магазину площею 40,1 м2 за адресою АДРЕСА_9 ;

- частина підвального приміщення площею 18,6 м2 за адресою АДРЕСА_9 ;

- приміщення санпропускника площею 220,0 АДРЕСА_10 ;

- земельна ділянка площею 1000 м.кв, за адресою АДРЕСА_2 ;

- причіп житловий Sprite Musketter;

- автомобіль марки Mercedes Benz Е 200 2005 року випуску.

Таким чином, враховуючи характер та обставини кримінальних правопорушень, майновий стан підозрюваного та членів його сім`ї, особисті обставини підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи значний розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, вбачається, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, а саме - визначається у розмірі 333 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 008 324 (один мільйон вісім тисяч триста двадцять чотири) гривні, яка не є завідомо непомірною для підозрюваного (з урахуванням майнового стану підозрюваного та його близьких осіб) та буде достатньою для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Так, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язку не відлучатись без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду за межі Володимирського району Волинської області, крім проїзду до місця роботи та повернення з місця роботи до місця проживання, що не зашкодить інтересам Кримінального провадження та не є надмірним вторуванням у права особи.

Таким чином, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам після сплати застави, на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких прокурором доведена, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 52018000000001172 від 29.11.2018, прокурора, суду; (2) не відлучатись без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду за межі Володимирського району Волинської області, крім проїзду до місця роботи та повернення з місця роботи до місця проживання; (3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання; (4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду), з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема, із підозрюваними ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, та свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.01.2024 (справа № 991/10914/23) строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до 7 місяців, тобто до 08.06.2024 включно.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

З огляду на вищевикладене, строк дії ухвали в частині покладених на ОСОБА_4 обов`язків слід встановити два місяці, до 03 липня 2024 року, але в межах строку досудового розслідування.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 333 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1008324 (один мільйон вісім тисяч триста двадцять чотири) гривені, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN UA678201720355279004000096000

Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури І ОСОБА_22 . Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження № 52018000000001172 від 29.11.2018, прокурора, суду;

2) не відлучатись без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду за межі Володимирського району Волинської області, крім проїзду до місця роботи та повернення з місця роботи до місця проживання.

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду), з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, зокрема, із підозрюваними ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, та свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - два місяці, до 03 липня 2024 року, але в межах строку досудового розслідування.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1