Пошук

Документ № 119172438

  • Дата засідання: 16/05/2024
  • Дата винесення рішення: 16/05/2024
  • Справа №: 991/4028/24
  • Провадження №: 52019000000000842
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Ткаченко О.В.

Справа № 991/4028/24

Провадження № 1-кс/991/4064/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

16 травня 2024 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 25 вересня 2019 року за № 52019000000000842.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].

Підозрюваний ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Севастополь, проживає і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Захисник ОСОБА_4

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про закриття провадження за скаргою на повідомлення про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.

Зазначене питання вирішується за ініціативою слідчого судді.

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

13 травня 2024 року до провадження слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_4, яка здійснює захист підозрюваного ОСОБА_3, на повідомлення про підозру.

У вказаній скарзі адвокат просить скасувати здійснене стосовно ОСОБА_3 повідомлення про підозру з урахуванням повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 23 січня 2024 року у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.

14 травня 2024 року від захисника ОСОБА_4 надійшла заява про повернення зазначеної вище скарги.

З матеріалів скарги видно, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 було повідомлено про підозру двічі: 25.10.2023 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28. ч. 2 ст. 364 КК України, та 23 січня 2024 року, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 209КК України (повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру).

Крім того, за даними системи документообігу суду Д-3 та відомостями Єдиного реєстру судових рішень, сторона захисту у період з грудня 2023 року по травень 2024 року неодноразово оскаржувала повідомлення про підозру ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні, а саме:

- 26 грудня 2023 року була подана скарга на повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 25.10.2023 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.5 ст.191; ч. 3 ст.27, ч. 2 ст.28, ч.2 ст. 364 КК України, у відкритті провадження за якою ухвалою слідчого судді від 28 грудня 2023 року було відмовлено (справа № 991/11144/23);

- 28 грудня 2023 року була подана скарга на повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 25.10.2023 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.5 ст.191; ч. 3 ст.27, ч. 2 ст.28, ч.2 ст. 364 КК України. Ухвалою слідчого судді від 08 січня 2024 року повідомлення про підозру було скасовано у частині кваліфікації за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України. Ухвалою колегії суддів АП ВАКС від 23 січня 2024 року ухвала слідчого судді була скасована, а у задоволенні скарги було відмовлено, а ухвалою колегії суддів ККС ВС від 05 лютого 2024 року стороні захисту було відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою (справа № 991/11249/23);

- 24 січня 2024 року була подана скарга на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_3 від 23.01.2024 року у частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України. Ухвалою слідчого судді від 31 січня 2024 року у задоволенні скарги було відмовлено, а ухвалою колегії суддів АП ВАКС від 06 лютого 2024 року ухвала слідчого судді була залишена без змін. Ухвалою ККС ВС від 15 лютого 2024 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження (справа № 991/650/24);

- 13 березня 2024 року була подана скарга на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_3 від 23.01.2024 року у частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України, провадження за якою ухвалою слідчого судді від 28 березня 2024 року було закрито (справа № 991/2050/24);

- 26 березня 2024 року була подана скарга на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_3 від 23.01.2024 року у частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України. Ухвалою слідчого судді від 01 квітня 2024 року у задоволенні скарги було відмовлено, а ухвалою колегії суддів АП ВАКС від 10 квітня 2024 року ухвала слідчого судді була залишена без змін.

Слідчим суддею досліджений зміст скарги та заява про її повернення.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України: «Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 1 і 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України: «Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення».

Відповідно до вимог п. п. 1-8 ч. 1 ст. 277 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення»

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».

Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником».

Судовому розгляду скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду.

Сторона захисту у цьому кримінальному провадженні у період з грудня 2023 року по травень 2024 року п`ять разів оскаржувала повідомлення про підозру ОСОБА_3, зокрема, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у частині вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України було оскаржено три рази на протязі січня-травня 2024 року. За наслідками розгляду цих трьох скарг сторони захисту ухвалами слідчого судді два рази було відмовлено у їх задоволенні, а один раз провадження за скаргою було закрито. Вказані ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарг переглядалися в апеляційному порядку і були залишені без змін.

Зі змісту ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України видно, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні, а також кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ).

Виходячи з практики ЄСПЛ, одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто остаточності рішення суду у спірних правовідносинах. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (рішення у справі Brumarescu v. Romania, заява № 28342/95, 28 листопада 1999 року, § 61, 62).

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що відсутність у кримінальному процесуальному законодавстві переліку зловживань процесуальними правами учасниками кримінального провадження, не означає, що такі зловживання не можуть бути встановлені судом або слідчим суддею під час здійснення правосуддя, а особи які їх вчиняють не зазнають негативних наслідків своєї поведінки.

Виходячи із викладеного вище, слідчий суддя вважає, що четверте звернення сторони захисту 13 травня 2024 року зі скаргою на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 23 січня 2024 року, яке є вже четвертим за рахунком на протязі січня-травня 2024 року, свідчить про зловживання стороною захисту підозрюваного ОСОБА_3 правами на звернення до слідчого судді, оскільки порушене питання вже неодноразово було предметом судового контролю слідчого суді і було вирішено ним, а його рішення були переглянуті в апеляційному порядку і залишені без змін.

Слідчий суддя враховує, що заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала від 07.02.2022 у справі № 266/108/22, від 07.11.2022 у справі № 757/9655/22-к, та інші). Також, у своїй ухвалі від 09 липня 2018 року Перша колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України зазначила, що повторне звернення до Конституційного Суду України тієї самої особи з клопотанням щодо перевірки того самого положення закону України на відповідність тим самим положенням Конституції України, свідчить про зловживання правом на подання конституційної скарги (справа № 213-1(І)/2018).

Крім того, заборона зловживання правами закріплена і у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція). У розвиток цієї загальної заборони у ст. 35 Конвенції наводяться критерії прийнятності, серед яких зловживання правом на подання заяви до ЄСПЛ є самостійною підставою для визнання неприйнятною індивідуальної заяви. Як наслідок - позбавлення суб`єктивного права на звернення до ЄСПЛ, що певним чином є заходом відповідальності заявника.

Слідчий суддя зазначає, що відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК та завдань кримінального провадження, у разі наявності судового рішення щодо аналогічного предмета оскарження, наступні скарги цієї особи на рішення (повідомлення про підозру) уповноваженої на те особи не можуть бути предметом повторного судового розгляду. В той же час, багаторазове подання до слідчого судді тотожних скарг, свідчить не про спрямованість особи чи її захисника поновити порушені права, а про очевидне зловживання заявником своїми процесуальними правами.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що звернення сторони захисту з цією скаргою є зловживанням правом на звернення до слідчого судді, а тому провадження за цією скаргою слід закрити.

З огляду на наведене вище заява адвоката ОСОБА_4 про повернення скарги без розгляду слідчим суддею розгляду не підлягає.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження, а також керуючись положеннями ст. ст. 7, 9, 22, 26, 372 КПК України дійшов висновку, що закриття провадження за скаргою адвоката ОСОБА_4 .

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив:

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження за скаргою захисника ОСОБА_4 на повідомлення про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та оголошений 21 травня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1