Пошук

Документ № 119320688

  • Дата засідання: 28/05/2024
  • Дата винесення рішення: 28/05/2024
  • Справа №: 991/4090/24
  • Провадження №: 42021172060000006
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Шкодін Я.В.

справа №991/4090/24

провадження №1-кс/991/4126/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

«20» травня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива НАБУ ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021172060000006 від 24 березня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання прокурора.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021172060000006 від 24 березня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України. Так, за версією органу досудового розслідування, в порушення норм законодавства, в.о. директора ПОКВКП «Полтавапаливо» ОСОБА_5, не маючи відповідних повноважень, одноосібно, без згоди власника майна, здійснив відчуження комунального майна на користь ТОВ «Євробіт» в особі директора ОСОБА_6 . При цьому, перед передачею ТОВ «Євробіт» об`єктів нерухомого майна ОСОБА_5 звернувся до оцінювача ОСОБА_7, який склав звіт про оцінку цього майна, визначивши його сукупну вартість у розмірі 1 794 874 грн, що є значно нижче за ринкову. Зокрема, відповідно до висновків оціночно-будівельних експертиз, загальна ринкова вартість переданого ПОКВКП «Полтавапаливо» майна (6 паливних складів) становить 14 536 029 грн. Відповідно до висновку комплексної судової оціночно-будівельної та економічної експертизи від 23 грудня 2022 року, внаслідок передачі об`єктів нерухомого майна ТОВ «Євробіт» матеріальна шкоди (втрата активів) територіальній громаді в особі Полтавської обласної ради може вважатися завданою в сумі 12 741 155 грн. При цьому, за твердженням органу досудового розслідування, передані ТОВ «Євробіт» від ПОКВКП «Полтавапаливо» нежитлові будівлі і споруди 09 грудня 2020 року були продані громадянину ОСОБА_8 за ціною 508 058 грн, який в свою чергу продав їх сину в.о. директора ПОКВКП «Полтавапаливо» ОСОБА_5 - ОСОБА_9 за 825 000 грн.

09 травня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року в межах даного кримінального провадження проведено обшук у частині домоволодіння (3/4 частки), за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у власності та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_5, в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone 7, чорного кольору, серійний номер НОМЕР_1, номер моделі MN8X2GH/A, іmеі: НОМЕР_2, а також ноутбук Lenovo IdeaPad S340, чорного кольору, S/N: НОМЕР_3, що, на переконання органу досудового розслідування, містять відомості, які стосуються предмету розслідування та можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим було прийнято рішення про їх вилучення для проведення огляду та експертного дослідження із залученням спеціаліста, в тому числі з метою відновлення видалених даних, а постановою від 10 травня 2024 року їх визнано речовими доказами, тож наявні підстави для накладення арешту з метою збереження речових доказів.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Детектив ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Додатково зазначив, що на даний час огляд вилученої техніки ще триває, при цьому інформація, скопійована з ноутбука є зашифрованою, тобто її неможливо відкрити, у зв`язку з чим наразі здійснюється огляд із здійсненням фотокопій, після чого технічні пристрої будуть направлені експертам. При цьому, долучив постанову про призначення комплексної судової телекомунікаційної експертизи та експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів від 20 травня 2024 року.

Належним чином повідомлений представник власник майна в судове засідання не з`явилися, у зв`язку з чим,з урахуванням положень ч.1 ст.172 КПК України, було прийнято рішення про розгляд клопотання без його участі.

Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості (п.7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна та допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).

Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України, для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. При цьому, згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до клопотання, що відповідає даним витягу з ЄРДР від 10 травня 2024 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021172060000006 від 24 березня 2021 року здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, зокрема стосовно того, що службові особи ПОКВКП «Полтавапаливо» за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Євробіт», з метою одержання неправомірної вигоди для вказаного товариства та інших невстановлених осіб, використали владу та службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Слідчий суддя досліджує лише питання достатності підстав вважати, що мало місце кримінальне правопорушення шляхом оцінки існуючих відомостей про діяння та можливість їх сприяння формуванню внутрішнього переконання в тому, що це діяння становить собою склад кримінального правопорушення безвідносно до особи, яка могла його вчинити.

Наведені детективом відомості про обставини вчинення дій, в сукупності з наданими у судовому засіданні детективом поясненнями та доданими до клопотання матеріалами, дають слідчому судді підстави для висновку, що могли мати місце обставини, про які зазначається у цьому клопотанні.

З матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою від 26 квітня 2024 року у справі №991/3581/24 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду надаворгану досудового розслідування дозвіл на проникнення до житла ОСОБА_9, дійшовши висновку про наявність достатніх підстав вважати, що могло бути вчинене зазначене у клопотанні детектива кримінальне правопорушення та про можливу причетність до його вчинення в.о. директора ПОКВКП «Полтавапаливо» ОСОБА_5 .

При цьому, вказаною ухвалою надано дозвіл на відшукання та вилучення мобільних телефонів та SIM-карт, комп`ютерної техніки, електронних та комп`ютерних носіїв інформації (планшетів, флеш-карт, флеш-накопичувачів, жорстких дисків, CD-DVD-дисків та інших електронних цифрових пристроїв, призначених для створення, копіювання та зберігання інформації), які перебувають у користуванні ОСОБА_5, чорнових записів, блокнотів, щоденників, нотаток та інших рукописних чи друкованих носіїв інформації, що містять відомості про спілкування чи зустрічі між ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_8 або іншими особами, залученими до скоєння кримінального правопорушення щодо відчуження у 2020 році на користь ТОВ «Євробіт» нерухомого майна, що перебувало на балансі ПОКВКП «Полтавапаливо», а також набуття ОСОБА_9 та використання нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_2, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

03 травня 2024 року на підставі вказаної ухвали проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 у частині домоволодіння (3/4 частки) за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone 7 чорного кольору, серійний номер НОМЕР_1, номер моделі НОМЕР_4, imei: НОМЕР_2 та ноутбук Lenovo IdeaPad S 340 чорного кольору, S/N: НОМЕР_3 .

Відповідно до клопотання, що підтверджується даними протоколу обшуку від 03 травня 2024 року, під час такого обшуку ОСОБА_5 добровільно надав для огляду мобільний телефон, в ході огляду якого встановлено наявність у записній книжці контактів: «ОСОБА_24»; «ОСОБА_25»; « ОСОБА_13 »; « ОСОБА_14 », яким, за наявною інформацією, користується ОСОБА_6 ; « ОСОБА_15 », яким, за наявною інформацією, користується ОСОБА_7 ; « ОСОБА_16 », яким користується ОСОБА_9 . Крім того, на вказаному мобільному телефоні виявлено мобільний додаток «Viber», в якому міститься чати з перепискою з: « ОСОБА_14 », перше повідомлення датоване 27 липня 2020 року, останнє - 13 січня 2022 року, при цьому в чаті містяться відомості про видалення повідомлень, зокрема від 27 липня 2020 року, 28 січня 2021 року (за наявною інформацією, даним абонентом є ОСОБА_6 ); « ОСОБА_17 »; «ОСОБА_26» - перше повідомлення датоване 31 грудня 2019 року, а останнє - 05 травня 2024 року, серед повідомлень наявне фото Розпорядження 96 від 13 травня 2020 року голови Полтавської обласної ради ОСОБА_18 «Про виконуючого обов`язки директора ПОКВКП «Полтавапаливо», яким вказані обов`язки покладено на ОСОБА_5, а також фото інших документів, зі слів ОСОБА_5, вказаним абонентом є ОСОБА_19, яка займала посаду секретаря ОСОБА_5 директора ПОКВКП «Полтавапаливо» у 2020 році; « ОСОБА_15 », яким, за наявними даними, є ОСОБА_7 ; « ОСОБА_13 »; « ОСОБА_16 » яким, за наявними даними, є ОСОБА_9 ; «ОСОБА_27»; « ОСОБА_20 », перше повідомлення датоване 25 червня 2019 року, а останнє - 22 січня 2024 року, зі слів ОСОБА_5, вказаним абонентом є ОСОБА_21, який у 2020 році працював начальником комерційного відділу ПОКВКП «Полтавапаливо». На вказаний мобільний телефон встановлено і інші месенджери, а саме: «WhatsApp», «Telegram», «Signal», «Threema», на яких також знаходяться чати з перепискою, в тому числі з вказаними вище абонентами та дослідження якої вимагає значного часу. У зв`язку з наявністю на цьому мобільному телефоні відомостей про спілкування ОСОБА_5 із вказаними вище абонентами, частина повідомлень з яких видалена, даний мобільний телефон був вилучений для проведення експертного дослідження із залученням спеціаліста.

Під час огляду вмісту інформації ноутбука виявлено, що на ньому встановлено додаток «Viber» з обліковим записом на ім`я « ОСОБА_22 ». У вказаному додатку міститься переписка з абонентами: « ОСОБА_14 », « ОСОБА_15 », « ОСОБА_13 », а також ряд інших абонентів. У зв`язку з наявністю на цьому ноутбуці відомостей про спілкування ОСОБА_5 із вказаними вище абонентами, його було вилучено для проведення експертного дослідження із залученням спеціаліста, в тому числі з метою відновлення видалених файлів.

Постановою детектива від 10 травня 2024 року вилучені мобільний телефон та ноутбук визнані речовими доказами, оскільки вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а постановою від 20 травня 2024 року стосовно них призначено проведення комплексної судової телекомунікаційної експертизи та експертизи комп`ютерної техніки і програмних продуктів з метою відновлення та відшукання видаленої інформації, необхідної для встановлення обставин, що мають значення для досудового розслідування.

Щодо ознак речових доказів

Детектив стверджує, що вилучені у ОСОБА_5 мобільний телефон та ноутбук містять відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та необхідні для проведення експертного дослідження, а тому необхідно накласти на них арешт на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - збереження речових доказів.

В цьому контексті слідчий суддя перш за все вважає за необхідне вказати на власне критичне ставлення до можливості визнання електронних носіїв інформації речовими доказами в принципі як носіїв певної інформації, оскільки, як правило, орган досудового розслідування не надає переконливих доказів того, що такі носії були знаряддям злочину (містяться явні сліди) або на них встановлене шкідливе програмне забезпечення, за допомогою якого вчинявся злочин, при цьому формально посилається на «існування сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом» (ч.1 ст.170 КПК України) та/або «зберіг» на собі сліди кримінального правопорушення» (абз.2 ч.3 ст.170 КПК України). За такою логікою органу досудового розслідування доцільно було б арештовувати обладнання мобільних операторів, на якому також зберігається потрібна слідству інформація, однак орган досудового розслідування в таких випадках обмежується лише інформацією, отриманою за допомогою тимчасового доступу.

Як правило, і цей випадок не виключення, орган досудового розслідування цікавить інформація, яка міститься/може міститися чи містилася на цих носіях інформації (електронні документи) і арешт потрібен виключно для їх копіювання належним суб`єктом (експертом/спеціалістом) та у належний спосіб і формі (висновок/огляд).

Аналізуючи наявну вже на цьому етапі розслідування інформацію, яка була попередньо віднайдена у вилучених носіях та представлена слідчому судді, можливо переконатися, що її зміст співвідноситься з обставинами, що перевіряються в межах цього провадження, відомості про видалену інформацію зафіксовані та містяться у листуванні з іншими фігурантами провадження, причетність яких перевіряється в межах провадження, а тому у органу досудового розслідування наявна потреба в перевірці усього змісту цих носіїв, у тому числі за допомогою експертів.

Підсумовуючи, враховуючи різну судову практику з цього приводу, у тому числі позицію Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, недоцільність відокремлення картки пам`яті (диску тощо), на якій зберігається уся наявна інформація у вилучених носіях без зайвого втручання у їх форму та цілісність від безпосередньо телефону/ноутбука, слідчий суддя, за встановлених та доведених детективом обставин, погоджується з можливістю застосування до цих правовідносин положення п.1 ч.2 ст.170 КПК України та необхідності накладення арешту.

На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку кримінального правопорушення, яке розслідується, його специфіку, ступінь тяжкості, а також обставини щодо необхідності проведення відповідної експертизи вилучених телефона та ноутбука, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. Таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, з дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності окремої особи. З огляду на характер кримінального правопорушення, підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту телефона і ноутбука. Що стосується прав та законних інтересів власника/власників, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не будуть занадто обтяжливими для них з огляду на обставини справи.

Для запобігання надмірному обмеженню права власності, слідчий суддя вважає за доцільне вже на цьому етапі обмеження прав власника запропонувати органу досудового розслідування забезпечити можливість зацікавленим особам скопіювати з вилучених носіїв контакти та іншу інформацію, яка не має відношення до цього провадження, але до неї має інтерес власник.

В той же час, слідчий суддя зазначає, що вилучені носії є складними пристроями, а, з урахуванням рівня розвитку людства в цілому, є засобами зберігання великої за обсягом особистої/професійної інформації та швидкого спілкування осіб між собою і обміном великою за кількістю і обсягом інформацією, яка є досить «чутливою» та потребує захисту, у тому числі за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому після спливу максимально можливих строків проведення експертиз (п. 1.13 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 №53/5),за наявності факту неправомірності подальшого утримання майна органом досудового розслідування, власник має право поставити перед слідчим суддею питання про його повернення (скасування арешту). При цьому, слідчий суддя акцентує увагу органу досудового розслідування на необхідності організації проведення відповідних дій в розумні строки, а отримання інформації від експерта у найкоротший строк є клопотом саме ініціатора і жодним чином зволікання з її наданням, незалежно від поважності причин (зайнятість експерта, завантаженість, відпустка тощо), не може негативно впливати на права власника.

Врахувавши правову підставу арешту майна (відповідні положення ст. 170 КПК України); можливість досягнення заявленої детективом мети, зокрема щодо збереження речових доказів через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна; встановлення обставин, що підтверджують факт можливого вчинення кримінального правопорушення; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; обставини кримінального провадження, з яких, серед іншого, вбачається відсутність негативних наслідків такого арешту майна для третіх осіб, слідчий суддя приходить до висновку, що, з метою виконання завдань цього кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування зазначене у клопотанні детектива майно підлягає арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_4 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 09 травня 2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

-мобільний телефон iPhone 7 чорного кольору, серійний номер НОМЕР_1, номер моделі НОМЕР_4, imei: НОМЕР_2 ;

-ноутбук Lenovo IdeaPad S 340 чорного кольору, S/N: НОМЕР_3 .

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали після її постановлення вручити детективу та іншим учасникам кримінального провадження.

Слідчий суддя ОСОБА_1