- Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.
Cправа №991/1926/23
Провадження №11-кп/991/87/24
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
28 травня 2024 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 під час підготовки до апеляційного розгляду, розглянувши клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_2 про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу,
в с т а н о в и в :
Вироком Вищого антикорупційного суду від 15 квітня 2024 року ОСОБА_3 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України, та виправдано у зв`язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. Також вирішено питання щодо документів, наданих сторонами та процесуальних витрат на проведення оціночно-будівельної експертизи.
На вирок прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
У своїй апеляційній скарзі, окрім іншого, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_2 просить застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Посилається на процесуальну поведінку обвинуваченого, можливе призначення покарання останньому у виді обмеження волі та ризик переховування від відбування покарання.
Ухвалою від 22 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_2 на вирок Вищого антикорупційного суду від 15 квітня 2024 року.
Згідно із ч.3 ст.401 КПК України суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції, зокрема, вирішує клопотання щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу.
Аналіз положень ст.184, 194 КПК України дає підстави вважати, що у клопотанні про застосуваннязапобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, на підставі яких:прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами (рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України»). При цьому, загрозу переховування обвинуваченого не можна оцінювати виключно на підставі суворості можливого покарання (рішення ЄСПЛ «Томазі проти Франції» та «Пірузян проти Вірменії»).
Разом з тим прокурором не наведено жодного доказу на підтвердження обставин, що свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик переховування від відбування покарання.
Крім того, сама лише можливість призначення покарання у виді обмеження волі не може бути підставою для застосування запобіжного заходу. А тому клопотання прокурора не є обґрунтованим.
На підставі викладеного, керуючись ст.401 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_2 про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1