Документ № 119398546

Справа № 761/2940/17

Провадження 1-кп/991/50/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2024 Вищий антикорупційний суд у складі колегії:

головуючого судді ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3 за участю секретаря ОСОБА_4 прокурора ОСОБА_5 обвинуваченоїОСОБА_6 її захисника, адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7 про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015220000001081 від 14.12.2015, за обвинуваченням

ОСОБА_6, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Фастові Київської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

I.Історія провадження.

1.1.13.05.2024 із Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2.Ухвалою від 14.05.2024 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

1.3.У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_7 звернулась до суду із клопотанням про повернення прокурору обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні.

II. Позиції сторін судового провадження.

2.1. Вказане клопотання про повернення прокурору обвинувального акта захисник обґрунтовує тим, що прокурор не дотримався вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення за ч. 4 ст. 368 КК України, яке б узгоджувалось із диспозицією зазначеної статті.

На думку захисника, прокурор, формулюючи обвинувачення, не виклав обставини таким чином, щоб воно було доступним для розуміння його суті. Зокрема, адвокат вказує на те, що у формулюванні обвинувачення відсутнє посилання на повноваження ОСОБА_6, якими вона була наділена та які могла використати в інтересах ОСОБА_8, також завищено обсяг обвинувачення, що позбавляє можливості здійснювати захист від такого нечіткого обвинувачення.

Поряд з цим, адвокат вказує на те, що всупереч вимог п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті не вказано розміру завданої кримінальним правопорушенням шкоди та чи завдана така шкода взагалі.

Крім того, обвинувальний акт складено з порушенням презумпції невинуватості, оскільки прокурор констатує вчинення ОСОБА_6 інкримінованого їй кримінального правопорушення, а також зазначає про вчинення кримінального правопорушення іншою особою, вина якої не була встановлена у визначеному законом порядку, та вказує прізвище такої особи, чим порушує її право на захист.

2.2. Обвинувачена ОСОБА_6 клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору підтримала та просила задовольнити.

2.3. Прокурор заперечувала щодо задоволення клопотання про повернення обвинувального акта. Зазначила, що доводи сторони захисту фактично є незгодою із кваліфікацією дій обвинуваченої за ч. 4 ст. 368 КК України, що є предметом судового розгляду. Вважає, що викладене формулювання обвинувачення є чітким та зрозумілим, а складений обвинувальний акт відповідає вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

2.4. Щодо доводів захисника про те, що в обвинувальному акті не зазначено розміру завданої школи, то прокурор зауважила, що така шкода не була заподіяна.

2.5. У частині доводів про зазначення ОСОБА_9 в обвинувальному акті, то прокурор вказує на те, що ця особа не має процесуального статусу ні підозрюваного, ні обвинуваченого, тому його права жодним чином не порушуються у цьому кримінальному провадженні.

ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду.

3.1. Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши доводи клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

3.2. Приписами ст. 314 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

3.3. Основне завдання стадії підготовчого судового засідання полягає в тому, щоб процесуально та організаційно забезпечити проведення судового розгляду відповідно до положень кримінального процесуального законодавства.

3.4. Так, однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.

3.5. Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

3.6. Зокрема, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

3.7. За змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України закон вимагає від прокурора обов`язкового відображення в обвинувальному акті трьох складових: фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації та формулювання обвинувачення.

3.8. Із наявного в матеріалах справи обвинувального акта вбачається, що він містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_6 та яке прокурор вважає встановленим, правову кваліфікацію інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а саме - ч. 4 ст. 368 КК України. Також в обвинувальному акті викладено формулювання висунутого ОСОБА_6 обвинувачення.

3.9. Колегія суддів констатує, що наведені в обвинувальному акті фактичні дані у своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість співставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, яка має своє відображення у формулюванні обвинувачення, в достатній мірі інформує обвинувачену як про підстави обвинувачення, так і про його характер.

3.10. Отже, обвинувальний акт містить усі необхідні складові, передбачені п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, тому доводи захисника обвинуваченої ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7 про недотримання прокурором вимог вказаного пункту є безпідставними.

3.11. Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що кримінальний процесуальний закон не наділяє суд повноваженням перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати змінювати його формулювання, викладати в інший спосіб. У протилежному випадку, це призведе до порушення принципу змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій у ході судового розгляду.

3.12. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

3.13. Колегія суддів погоджується із доводами адвоката про те, що висунуте обвинувачення має бути зрозумілим, тобто в доступній для сприйняття формі, проте, ані сторона захисту чи потерпілі, ані суд не можуть вимагати від прокурора викладення обвинувачення так, як, на їх думку, це має бути.

3.14. Доводи захисника про те, що прокурором неправильно кваліфіковані дії ОСОБА_6, не можуть бути зроблені на стадії підготовчого судового засідання, такі обставини є предметом доказування під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

3.15. Щодо тверджень захисника про те, що прокурором не було дотримано вимог п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України, то колегія суддів звертає увагу на те, що зазначення розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є необхідним лише за умови наявності такої шкоди.

3.16. У разі відсутності завданої кримінальним правопорушенням шкоди, кримінальний процесуальний закон не встановлює вимоги зазначити про це в обвинувальному акті, отже доводи адвоката в цій частині є безпідставними.

3.17. Обґрунтовуючи необхідність повернення обвинувального акта прокурору, захисник також вказує на те, що стороною обвинувачення було порушено презумпцію невинуватості, оскільки прокурор констатує про вчинення ОСОБА_6 інкримінованого їй кримінального правопорушення, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне зазначити таке.

3.18. Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

3.19. За змістом закону обвинувачення повинно ґрунтуватись на обставинах, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, факти, які впливають на ступінь його тяжкості тощо.

3.20. Таким чином, необхідність твердження в обвинувальному акті про вчинення обвинуваченою інкримінованого їй кримінального правопорушення зумовлена вимогами закону, тому доводи захисника в цій частині є також безпідставними.

3.21. Щодо доводів захисника про те, що в обвинувальному акті зазначено про вчинення кримінального правопорушення іншою особою, вина якої не була встановлена у визначеному законом порядку, то колегія суддів звертає увагу на те, що вказана особа - ОСОБА_9 є свідком у цьому кримінальному провадженні, його права жодним чином не порушуються, як і не встановлюється його причетність до кримінального правопорушення.

3.22. Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

3.23. Із обвинувального акта вбачається, що обвинувачення висунуте лише ОСОБА_6, тому питання притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб не вирішується у цьому кримінальному провадженні.

3.24. Судом встановлено, що обвинувальний акт містить усі відомості, передбачені ст. 291 КПК України, зокрема у ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

3.25. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстав для повернення обвинувального акта прокурору немає, а тому у задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7 про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015220000001081 від 14.12.2015, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3