Документ № 119458058

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/4368/24

Провадження № 1-кп/991/54/24

УХВАЛА

27 травня 2024 року місто Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, представників потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 12016220000000460 від 25.04.2016

клопотання захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності,

в с т а н о в и в:

До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016220000000460 від 25.04.2016 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України та ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009).

Ухвалою від 23.05.2024 у зазначеному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

27.05.2024 до суду надійшли клопотання захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009) у зв`язку із закінченням строків давності.

Обґрунтування клопотань

У своїх клопотаннях захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зазначають, що ОСОБА_11, серед іншого, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009), яке ст. 12 КК України віднесено до нетяжкого злочину. В силу п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України строк притягнення до кримінальної відповідальності за таке кримінальне правопорушення становить п`ять років.

Відповідно до висунутого обвинувачення за цим злочинним епізодом ОСОБА_11, обіймаючи посаду виконуючого обов`язки генерального директора Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», здійснив незаконне видобування корисної копалини загальнодержавного значення у період з 01.11.2015 по 30.11.2015. Отже, на даний час минув п`ятирічний строк притягнення ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009).

З урахуванням наведеного та оскільки відсутні підстави вважати, що строк давності зупинявся та переривався і на інкриміноване ОСОБА_11 кримінальне правопорушення не поширюються обмеження, визначені ч. 5 ст. 49 КК України, обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вказаною статтею, а кримінальне провадження в цій частині - закриттю.

Позиції учасників судового провадження

Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтримали подані клопотання з мотивів, що у них наведені.

Обвинувачений ОСОБА_11 прохав задовольнити клопотання його захисників, звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009) у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження в цій частині. Відмовився від судового розгляду обвинувального акта в цій частині у загальному порядку, зауважив, що йому цілком зрозумілі суть обвинувачення, порядок та правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності із зазначених підстав.

Прокурор ОСОБА_3 також уважав, що клопотання захисників слід задовольнити, оскільки на даний час вже спливли строки давності притягнення ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009). Водночас, прокурор зазначив, що перебіг строку давності за ч. 2 ст. 240 КК України переривався у зв`язку із вчиненням обвинуваченим нового злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Представники потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вирішенні клопотань покладалися на розсуд суду.

Представник потерпілого ОСОБА_4 прибув у судове засідання, проте під час технічної перерви залишив приміщення суду та не повернувся. Причин відсутності у судовому засіданні не повідомив. Між тим, інтереси Державної екологічної інспекції України, як потерпілої особи та цивільного позивача, були представлені ОСОБА_6 .

За таких обставин, неприйняття участі у судовому засіданні зазначеного представника потерпілого не перешкоджає проведенню підготовчого судового засідання.

Мотиви суду

Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що клопотання захисників підлягаю задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ст. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених, зокрема ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Приписами ст. 285 КПК України регламентовано, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

Обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.

Положеннями ст. 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минути строки, диференційовані залежно від класифікації кримінальних правопорушень, визначеної у ст. 12 КК України (ч. 1 ст. 49 КК України).

Водночас, ч. 2 та ч. 3 ст. 49 КК України мітять застереження, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у ч. 1 та ч. 2 цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

У силу ч. 5 ст. 49 КК України давність не може бути застосовано у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у ст. 109-1142, катування, передбаченого ч. 3 ст. 127, проти миру та безпеки людства, передбачених у ст. 437-439 і ч. 1 ст. 442 цього ж Кодексу.

Аналіз наведених норм матеріального та процесуального закону свідчить про те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності можливе у разі (1) настання обставин та дотримання умов, передбачених ч. 1-3 ст. 49 КК України, (2) відсутності передбачених ч. 5 ст. 49 КК України обмежень на застосування давності та (3) за наявності згоди обвинуваченого на таке звільнення.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції Закону № 1708?VI від 05.11.2009) та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Зі змісту сформульованого в обвинувальному акті обвинувачення вбачається, що ОСОБА_11 інкриміновано вчинення трьох епізодів злочинної діяльності, а саме:

І. ОСОБА_11, обіймаючи посаду виконуючого обов`язки генерального директора Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі - ДП), будучи обізнаний про відсутність відповідної дозвільної документації, зловживаючи своїм службовим становищем, залучив працівників ДП до самовільного користування надрами та незаконного видобування корисної копалини загальнодержавного значення (кам`яного вугілля). Внаслідок зазначених діянь, що були вчинені у період з 01.11.2015 по 30.11.2015, здійснено незаконний видобуток кам`яного вугілля загальним обсягом 112 512 тон, чим завдано збитків державі на суму 210 856 488,96 грн.

Наведені дії ОСОБА_11 кваліфіковано за ч. 2 ст. 240 КК України.

ІІ. Окрім того, усупереч Наказу Міністерства енергетики і вугільної промисловості України від 11.03.2014 № 237 «Про невідкладні заходи стабілізації фінансового стану галузі та запобігання проявам корупції», яким керівникам вуглевидобувних підприємств наказано забезпечити продаж збагаченого вугілля за ринковими цінами безпосередньо генеруючим компаніям теплових електростанцій, ОСОБА_11, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Дантрейд ЛТД» (далі - ТОВ та Товариство), від імені ДП уклав із ТОВ, яке виступало посередником, договір поставки вугілля № 12/11?1 від 12.11.2015 та додаток № 1 до нього. У зв`язку із цим, у період з 16.11.2015 по 28.11.2015, ДП відвантажило Товариству 28 854,644 тон вугілля, у тому числі незаконно видобутого, на загальну суму 22 593 941,19 грн.

Наведені дії ОСОБА_11 кваліфіковано за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

ІІІ. Окрім того, у період з 28.12.2015 по 29.12.2016 ОСОБА_11, зловживаючи своїм службовим становищем, уклав від імені ДП з ТОВ додаткові угоди №1, 2 до договору поставки вугілля № 12/11?1 від 12.11.2015 та додатки до нього № 2?43, на підставі яких з 30.11.2015 по 24.01.2017 посереднику поставлено 756 857,454 тон вугілля за цінами, нижче ринкових. Внаслідок цього ДП спричинено матеріальну шкоду у вигляді недоодержаних доходів на суму 336 218 929,11 грн.

Наведені вище дії ОСОБА_11 кваліфіковано за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

З наведеного слідує, що в силу ч. 1 ст. 13 КК України інкримінований ОСОБА_11 злочин, що передбачений ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009), був вчинений (закінчений) 30.11.2015.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції Закону № 1708?VI від 05.11.2009), у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_11, передбачає покарання у виді штрафу від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або у виді обмеження волі на строк до трьох років, або у виді позбавлення волі на той самий строк.

У силу ст. 12 КК України (в редакції Закону № 4025-VI від 15.11.2011, що діяла на час події) таке кримінальне правопорушення віднесено до злочину середньої тяжкості.

Чинна класифікація кримінальних правопорушень відносить його до нетяжкого злочину.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у разі вчинення нетяжкого злочину строк давності становить п`ять років.

Водночас, за версією органу досудового розслідування, після злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, ОСОБА_11 скоїв інше кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, яке було вчинено (закінчено) 24.01.2017.

Тобто, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг строку давності вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009), перервався 24.01.2017.

У підготовчому судовому засіданні, наполягаючи на тому, що перебіг строку давності за ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009) має відраховуватися з 30.11.2015, захист послався на те, що інкриміновані ОСОБА_11 епізоди злочинної діяльності складають ідеальну сукупність злочинів. Проте, зазначене твердження не ґрунтується на змісті висунутого ОСОБА_11 обвинувачення.

Ба більше, другий епізод зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України), за версією слідства, не був пов`язаний із поставкою посереднику незаконно видобутого вугілля, тобто із вчиненням злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009).

Отже, п`ятирічний строк давності вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009), сплив 25.01.2022.

Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що ОСОБА_11 ухилявся чи переховувався від суду, що в силу ч. 2 ст. 49 КК України було б підставою для зупинення перебігу строку давності. Не вказував про це й прокурор у судовому засіданні.

Окрім того, на зазначене інкриміноване ОСОБА_11 кримінальне правопорушення не поширюються визначені ч. 5 ст. 49 КК України заборони застосування давності.

З огляду на викладене та позицію обвинуваченого ОСОБА_11, який безпосередньо у судовому засіданні надав згоду на застосування до нього передбаченого ст. 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності, не наполягав на здійсненні за цим обвинуваченням судового розгляду у загальному порядку, суд вважає наявними підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009) у зв`язку із закінченням строків давності та для закриття кримінального провадження у цій частині на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 КК України та ст. 284, 314, 372 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Красний Луч Луганської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції Закону № 1708?VI від 05.11.2009) у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12016220000000460 від 25.04.2016 в частині обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009), - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Копію ухвали направити учасникам кримінального провадження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня оголошення ухвали через Вищий антикорупційний суд.

Суддя ОСОБА_1