Документ № 119458061

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/4368/24

Провадження № 1-кп/991/54/24

УХВАЛА

27 травня 2024 року місто Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, представників потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_11,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника ОСОБА_10 про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12016220000000460 від 25.04.2016,

в с т а н о в и в:

До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016220000000460 від 25.04.2016 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України та ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009).

Ухвалою від 23.05.2024 у зазначеному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 27.05.2024 ОСОБА_11 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 240 КК України (в редакції Закону № 1708-VI від 05.11.2009) у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження у цій частині закрито.

27.05.2024 від захисника ОСОБА_10 надійшло клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

Обґрунтування клопотання

У своєму клопотанні захисник ОСОБА_10 прохав повернути прокурору обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_11 у зв`язку з його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України.

Мотивуючи таке клопотання захисник зазначив про неконкретність пред`явленого ОСОБА_11 обвинувачення, що перешкоджає здійсненню ефективного захисту проти нього у суді.

На думку захисника, така неконкретність та незрозумілість обвинувачення полягає у такому.

(І) Виклад обставин кримінальних правопорушень в обвинувальному акті щодо ОСОБА_11 суттєво відрізняється від їх викладу у зміненому повідомленні про підозру від 10.08.2023. Указане свідчить про відсутність у сторони обвинувачення сталої позиції до встановлених у кримінальному провадженні обставин.

(ІІ) В обвинувальному акті зазначено про те, що кримінальні правопорушення, передбачені ст. 364 КК України, вчинені ОСОБА_11 за попередньою змовою з невстановленими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження. Однак, в обвинуваченні не відображені обставини, за яких ОСОБА_11 з іншими особами була досягнута домовленість про спільне вчинення дій на користь ТОВ «Дантрейд ЛТД».

Водночас, матеріали даного кримінального провадження не містять жодних об`єктивних відомостей про інших причетних до злочинів осіб. Виділені відносно вказаних невстановлених осіб матеріали не надавалися стороні захисту для ознайомлення у порядку ст. 290 КПК України, що перешкоджає здійсненню ефективного захисту ОСОБА_11 .

На переконання захисника, не встановлення інших причетних до злочинів осіб свідчить про передчасність завершення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом. До того ж, посилання в обвинуваченні ОСОБА_11 на таких осіб, які не є учасниками цього кримінального провадження, порушує презумпцію невинуватості.

(ІІІ) В обвинувальному акті не відображені належним чином складові ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364 КК України, та не зазначено, у чому полягав корисливий мотив у вчиненні злочинів, хто саме одержав і яку неправомірну вигоду внаслідок дій обвинуваченого.

(ІV) Усупереч вимог ст. 291 КПК України, обвинувачення ОСОБА_11 за ст. 240 КК України містить посилання на доказ, а саме на висновок інженерно-екологічної експертизи.

Окрім наведеного, захисник зауважив, що в обвинувальному акті безпідставно зазначена обставина, що обтяжує покарання ОСОБА_11 . Водночас, не відображені обставини, що його пом`якшують, як це передбачено п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме про: позитивну характеристику обвинуваченого за місцем роботи та від представників громадянського суспільства; стан його здоров`я; відсутність судимості; вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких обставин - аварії на шахті державного підприємства, внаслідок якої загинули та зазнали травм люди, а вугільній компанії завдано багатомільйонні збитки.

Позиції учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_10 підтримав своє клопотання про повернення обвинувального акта прокурору з мотивів, що у ньому наведені. Захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_11 наполягали на задоволенні цього клопотання з наведених у ньому підстав.

Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання захисника заперечив. Вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам кримінального процесуального закону та містить виклад усіх необхідних відомостей, а доводи захисника є безпідставними.

Представник потерпілого ОСОБА_6 також заперечив проти задоволення клопотання та зазначив, що не вбачав підстав для повернення обвинувального акта.

Представники потерпілих ОСОБА_4 особисто та ОСОБА_5 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів приймали участь на початку підготовчого судового засідання. Проте, під час технічної перерви представник ОСОБА_4 залишив приміщення суду та не повернуся. Причин відсутності у судовому засіданні не повідомив. Між тим, інтереси Державної екологічної інспекції України, як потерпілої особи та цивільного позивача, були представлені ОСОБА_6 .

Окрім того, представник ОСОБА_5, який представляє потерпілу особу - Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська», перервав із судом відеозв`язок, про причини не повідомив. В силу ч. 6 ст. 336 КПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв`язку тощо несе учасник кримінального провадження, який подав відповідне клопотання.

За таких обставин, неприйняття участі у судовому засіданні зазначених представників потерпілих не перешкоджає проведенню підготовчого судового засідання.

Мотиви суду

Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що клопотання захисника задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Отже, з`ясування під час підготовчого судового засідання відповідності обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону передбачає з`ясування наявності у такому процесуальному рішенні прокурора його обов`язкових реквізитів, перелік яких наведено у ч. 2 ст. 291 КПК України.

Клопотання захисника ОСОБА_10 зводиться до невідповідності обвинувального акта вимогам п. 5 та п. 6 ст. 291 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, зокрема такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (пункт 5); обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання (пункт 6).

З огляду на зміст п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складових: (1) фактичних обставин кримінального правопорушення, (2) правової кваліфікації та (3) формулювання обвинувачення.

Пунктом 13 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

З урахуванням зазначеного та приписів ч. 1 ст. 290 КПК України обвинувачення повинно ґрунтуватися на зібраних у ході досудового розслідування фактичних даних про вчинення особою кримінального правопорушення, які прокурор вважає достатніми.

Водночас, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Зазначений висновок цілком узгоджується із правовим висновком, сформульованим Касаційним кримінальним судом у складі Верховного суду у постановах від 03.07.2019 (справа № 273/1053/17), від 10.09.2020 (справа № 504/3802/15-к).

У цьому ж контексті слід зауважити, що кримінальний процесуальний закон містить положення про зміну обвинувачення в суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримки державного обвинувачення (ч. 2 ст. 337 та ст. 338-340 КПК України), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження (ч. 3 ст. 337 КПК України).

Неповнота, необґрунтованість, неконкретність та невідповідність обвинувачення, відсутність доказової бази щодо вчинення обвинуваченим дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, не є предметом оцінки у підготовчому судовому засіданні. Така оцінка здійснюється судом під час та за результатами судового розгляду кримінального провадження по суті пред`явленого обвинувачення.

Підсумовуючи суд зазначає, що неконкретність викладу фактичних обставин, формулювання обвинувачення та неправильність правової кваліфікації кримінального правопорушення не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

З огляду на наведене, здійснення оцінки доводів захисника ОСОБА_10 стосовно неконкретності сформульованого ОСОБА_11 обвинувачення, не повного та не належного, на його думку, розкриття у тексті обвинувального акта всіх складових ознак інкримінованих кримінальних правопорушень, зокрема щодо їх вчинення за попередньою змовою групою осіб, та стосовно невідповідності обвинувачення правовій кваліфікації кримінальних правопорушень, виходить за межі повноважень суду у підготовчому судовому засіданні.

Також, усупереч твердженням захисника, на даній стадії судового провадження суд не може аналізувати встановлені та зазначені прокурором в обвинувальному акті обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого.

Водночас, дискреційні повноваження прокурора щодо викладу в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, здійснення їх правової кваліфікації, наведення пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, не позбавляють сторону захисту права доводити наявність інших обставин, які можуть бути витлумачені на користь обвинуваченого, або ж доводити необхідність зміни правової кваліфікації його діянь під час судового розгляду.

Суд констатує, що наведені в обвинувальному акті фактичні дані у своїй сукупності дають зрозуміле уявлення стосовно обставин інкримінованих ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, а також можливість співставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, яка має своє відображення у формулюванні обвинувачення. Сформульоване обвинувачення в достатній мірі інформує обвинуваченого як про підстави обвинувачення, так і про його характер.

На переконання суду, наведені в клопотанні захисника аргументи не свідчать про наявність перешкод для реалізації обвинуваченим свого права на захист, а також для визначення судом меж судового розгляду на підставі цього обвинувального акта.

З приводу твердження захисника стосовно відмінного викладу обставин кримінальних правопорушень в обвинувальному акті та у зміненому повідомленні про підозру суд зауважує, що: по?перше, вони не можуть бути перевірені на стадії підготовчого судового засідання з огляду на визначену у ч. 4 ст. 291 КПК України заборону надавати суду інші документи до початку судового розгляду; по?друге, у розумінні ст. 291 та п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України зазначене не свідчить про невідповідність обвинувального акта вимогам закону та не є підставою для його повернення прокурору.

Стосовно доводів захисника про те, що в тексті обвинувального акта є посилання на доказ у справі, а саме на висновок інженерно?екологічної експертизи, суд зазначає, що кримінально?процесуальний закон не забороняє при формулюванні обвинувачення згадувати певні документи.

Аргументи захисника щодо порушення презумпції невинуватості у відношенні згаданих в обвинувальному акті невстановлених осіб, матеріали стосовно яких виділені в окреме провадження, а також про ненадання захисту доступу до таких виділених матеріалів та про передчасне завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, є неприйнятними у контексті вирішення питання щодо повернення обвинувального акта прокурору з огляду на зазначені раніше норми закону. Суд наголошує, що передбачена ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України презумпція невинуватості передбачає, зокрема встановлення винуватості особи судом на підставі вироку. Тому, всупереч твердженням захисника, згадка в обвинувальному акті про інших осіб, тим більше без їх ідентифікації, не є свідченням порушення презумпції невинуватості. До того ж, в силу ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд здійснюється лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_11 відповідає вимогам закону та про відсутність підстав для його повернення прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 291, 314, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12016220000000460 від 25.04.2016 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1