- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/4455/24
Провадження 1-кс/991/4491/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
29 травня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
захисника - адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді застави щодо:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Харків, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000046 від 25.01.2024,
ВСТАНОВИВ:
27.05.2024 вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У своєму клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 000 000 гривень та покласти на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обгрунтування клопотання зазначено, що у межах вказаного кримінального провадження здійснюється досудове розслідування щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 3 ст. 369 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що 18.01.2024 рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ГУ ДПС у Харківській області (далі - Комісії) № 3993 ТОВ «Оушен Фудз» віднесено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
22.01.2024 ОСОБА_7 під час зустрічі з начальником відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_8, зазначив, що представляє за довіреністю інтереси ТОВ «Оушен Фудз» та повідомив про віднесення товариства до відповідного переліку і попросив проконсультувати його, яким чином можливо виключити із вказаного переліку, оскільки така ситуація призводить до блокування податкових накладних та фактичного зупинення господарської діяльності ТОВ «Оушен Фудз», на що ОСОБА_8 пообіцяла з`ясувати це питання та надати відповідь пізніше, оскільки воно не відноситься до її компетенції.
Відповідно до наказу ГУ ДПС у Харківській області № 50 від 20.01.2023 утворено Комісію Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісію) та затверджено її склад. Так, згідно з додатком до цього наказу Головою Комісії є в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_9, а одним із заступників - ОСОБА_4, який обіймав посаду начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Харківській області.
За версією слідства, після такої зустрічі у ОСОБА_8 виник умисел на підбурення ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_9, який відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також й іншим членам Комісії за прийняття необхідних для ТОВ «Оушен Фудз» рішень про його виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також рішень про реєстрацію зупинених податкових накладних цього товариства.
Для реалізації вказаного, усвідомлюючи, що не має можливості самостійно впливати на рішення Комісії, ОСОБА_8 залучила до вчинення злочину свою підлеглу ОСОБА_10, яка у свою чергу залучила свого знайомого ОСОБА_11 .
Так, ОСОБА_11 погодившись на участь у злочині, діючи умисно, як пособник, за попередньою змовою із ОСОБА_10, використовуючи особисті зв`язки, у період з 22.01.2024 по 24.01.2024, висловив пропозицію надання неправомірної вигоди своєму знайомому - начальнику управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_4, який у тому числі є заступником Голови Комісії, за прийняття рішення про невідповідність ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податку.
На вказану пропозицію останній погодився та 24.01.2024 надіслав у «WhatsApp», повідомлення своїй підлеглій ОСОБА_12, яка також є заступником Голови Комісії, надавши вказівку вчиняти дії з метою підготовки пакету документів/проектів документів, необхідних для подальшого прийняття Комісією рішення про невідповідність ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податків. Крім того, повідомив ОСОБА_11 умови прийняття вищевказаного рішення Комісією, а саме надання неправомірної вигоди у сумі 5 000 доларів США та у подальшому кожного місяця 0,6% від суми щомісячного обороту ТОВ «Оушен Фудз».
У свою чергу, ОСОБА_11 передав отримані ним від ОСОБА_4 умови ОСОБА_10, а остання вже передала їх ОСОБА_8 . Під час зустрічі 30.01.2024 ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_7 про необхідність надання неправомірної вигоди у розмірі 6000 (шість тисяч) доларів США, а також щомісячно передавати неправомірну вигоду у розмірі 0,5% з обороту ТОВ «Оушен Фудз». При цьому ОСОБА_8 зазначила, що до її службових повноважень не віднесене дане питання, вона є лише посередником. Також вона попрохала ОСОБА_7 погодити з керівництвом ТОВ «Оушен Фудз» питання надання неправомірної вигоди працівникам ГУ ДПС у Харківській області та надати їй відповідь.
Під час зустрічі 31.01.2024 ОСОБА_8 уточнила, що необхідно передати неправомірну вигоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) доларів США, а також щомісячно через довірену особу передавати неправомірну вигоду у розмірі 0,6% з обороту вказаного товариства, а також повідомила, що головою Комісії є ОСОБА_9 та що рішення про відповідність/невідповідність ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податку фактично прийматиме саме він, а тому вищевказана неправомірна вигода за прийняття необхідних для ТОВ «Оушен Фудз» рішень Комісією, призначається ОСОБА_9 .
Після уточнень, остаточна сума неправомірної вигоди визначалася за участі ОСОБА_4 і її розмір склала 5 000 (п`ять тисяч) доларів США та 1,6% з обороту ТОВ «Оушен Фудз» за попередній період, тобто загалом грошові кошти у сумі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) доларів США. Вказана сума включала прийняття рішення Комісією і виключення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також рішень про реєстрацію зупинених податкових накладних цього товариства.
Зазначене було повідомлено ОСОБА_13 під час зустрічі 01.02.2024, а також наступного дня обумовлено, що рішення про виключення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, буде прийнято тільки після одержання нею усієї суми неправомірної вигоди для подальшої її передачі ОСОБА_9 .
Так, ОСОБА_4 забезпечив винесення 08.02.2024 на засідання Комісії питання про невідповідність вказаного підприємства критеріям ризиковості, однак розгляд питання перенесено на 13.02.2024.
13.02.2024 ОСОБА_8 у месенджері «WhatsApp» з використанням належного їй абонентського номеру НОМЕР_1, шляхом надіслання ряду повідомлень та здійснення дзвінків у цьому ж месенджері, повідомила ОСОБА_13 про те, що неправомірну вигоду, а саме грошові кошти у сумі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) доларів США, він повинен передати цього ж дня адвокату ОСОБА_14, у проміжку часу з 12 до 13 години, а саме у приміщенні Адвокатського об`єднання «Квашин і Партнери», за адресою: м. Харків, вул. Культури, 3.
Надалі, 13.02.2024 приблизно о 12 год 52 хв ОСОБА_13 діючи відповідно до вказівок наданих ОСОБА_8, прийшов до приміщення Адвокатського об`єднання «Квашин і Партнери», за адресою: м. Харків, вул. Культури, 3, де зустрівся адвокатом цього об`єднання ОСОБА_15 та передав останньому неправомірну вигоду, а саме грошові кошти у сумі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.02.2024 складає 2 084 230,50 грн.
Цього ж дня Комісією, у тому числі за участі ОСОБА_9 та ОСОБА_12 прийнято рішення № 10610 про невідповідність ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податку.
У свою чергу, ОСОБА_14 передав вказану неправомірну вигоду, а саме грошові кошти у сумі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) доларів США, ОСОБА_16 .
Після чого, ОСОБА_11 зустрівся із ОСОБА_10, яка у телефонному режимі повідомила ОСОБА_8 про передачу неправомірної вигоди та отримала частину з цих коштів, у сумі 2 500 доларів США, як винагороду останньої, як пособника.
Наступного дня, тобто 14.02.2024 ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_17 та здійснив обмін щонайменше 32 500 доларів США, які були частиною переданої ОСОБА_13 неправомірної вигоди, на інші неідентифіковані грошові кошти відповідної суми, зокрема, у доларах США.
Надалі, цього ж дня відбулася зустріч ОСОБА_11 у транспортному засобі марки «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado», р.н.з. НОМЕР_2, із ОСОБА_4 та іншим працівником ГУ ДПС у Харківській області, під час якої ОСОБА_4 було передано частину неправомірної вигоди, у тому числі перетвореної, загалом в сумі 43 000 доларів США.
Також 14.02.2024 ОСОБА_11 діючи відповідно до їх спільного із ОСОБА_10 умислу, передав останній частину перетвореної неправомірної вигоди, а саме грошові кошти у сумі 2 000 доларів США, які були передані ОСОБА_8, як частину її винагороди за підбурювання ОСОБА_7 до надання ОСОБА_9 та іншим службовим особам ГУ ДПС у Харківській області, зокрема ОСОБА_4 неправомірної вигоди у розмірі 55 000 доларів США.
Також ОСОБА_11, діючи в межах їх спільного із ОСОБА_10 умислу залишив собі 7 500 доларів США, як винагороду за пособництво у наданні ОСОБА_7 неправомірної вигоди, а саме грошових коштів у розмірі 55 000 доларів США ОСОБА_9 та іншим службовим особам ГУ ДПС у Харківській області, зокрема ОСОБА_4 .
Таким чином, у період з 22.01.2024 по 14.02.2024, начальник управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_4, діючи з прямим умислом та за попередньою змовою з іншими, невстановленими на даний час, службовими особами ГУ ДПС у Харківській області, знаходячись у м. Харкові, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав неправомірну вигоду, в особливо великому розмірі, а саме грошові кошти у сумі 43 000 доларів США, за вчинення ним в інтересах ТОВ «Оушен Фудз» дій, зокрема вжиття заходів завдяки своєму службовому становищу, спрямованих на прийняття Комісією рішення про невідповідність вказаного підприємства критеріям ризиковості.
17.05.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Детектив вважає, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра повністю відповідає критерію обгрунтованості, сформованим ЄСПЛ та на підтвердження вказаних обставин навів у клопотанні перелік доказів.
Також детектив вважає, що наявні ризики, передбачені п.1-4 ч.1. ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.
Так, на обгрунтування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду детектив просить врахувати тяжкість передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному злочин; наявність достатніх майнових ресурсів для такого переховування; наявність двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон; історію перебування за кордоном; наявність у близьких осіб безперешкодного виїзду закордон; можливість підозрюваного нелегального перетину кордону.
Детектив вказує на можливість знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, оскільки з набуттям ОСОБА_4 вже статусу підозрюваного та отримання доступу до частини доказів можливість оцінити обсяг наявних у сторони обвинувачення доказів, а також роль речей і документів, які можуть бути використані як докази стороною обвинувачення, проте знаходяться у володінні самого підозрюваного, інших співучасників вищеописаних злочинів чи/та працівників ГУ ДПС у Харківській області, у тому числі колишніх підлеглих ОСОБА_4 . Також детектив зауважує, що наразі не відшукано 12 500 доларів США, що може вказувати на перетворення предмету неправомірної вигоди та/або приховування речових доказів.
Також детектив стверджує про існування ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, адже підозрюваний може скористатися знайомствами, зв`язками, і авторитетом, набутими зокрема під час здійснення професійної діяльності, у тому числі більше 18 років у правоохоронному органі, для впливу на свідків, більшість з яких є колишніми підлеглими, колегами. Детектив наголошує на короткому періоді досудового розслідування, що унеможливило на даному етапі встановити усіх свідків та осіб, які можуть бути причетними до вчинення злочину.
На переконання детектива існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки професійні та дружні зв`язки підозрюваного з особами, які займають керівні посади в органах державної влади, у тому числі правоохоронних органах дають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження, а також обставини та характер кримінального правопорушення вказують про високий рівень підготовки та конспіративності дій підозрюваного та його схильність до викривлення у власних інтересах фактів.
Детектив вважає, що зазначені ризики можуть бути нівельовані виключно застосуванням запобіжного заходу, найбільш дієвим з яких є застава.
Посилаючись на відомості про майновий стан ОСОБА_4, членів його сім`ї та близьких осіб, детектив вважає, що необхідно визначити заставу у розмірі 20 000 000 гривень. Зазначений розмір застави не є завідомо непомірним з огляду на викладені можливості підозрюваного, його близьких осіб, а також пов`язаних з нею осіб, із внесення відповідної суми коштів в якості застави.
Також детектив просить покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
2.Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала доводи заявленого клопотання та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти застосування запобіжного заходу ОСОБА_4, вказуючи на необгрунтованість пред`явленої підозри. Адвокат вважає, що підозра базується виключно на припущеннях, а викладені у клопотанні обставини не підтвердженні матеріалами. Так, адвокат стверджує, що жодним чином не обгрунтовано обізнаність ОСОБА_4 із злочинним умислом інших осіб, що унеможливлює вчинення злочину у співучасті, а надане стороною обвинувачення листування із підлеглими носить виключно робочий характер. Також на спростування підозри свідчить той факт, що ОСОБА_4 не був присутнім на зустрічах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та не вирішував спосіб передачі неправомірної вигоди. При цьому, захисник вважає, що в діях заявника наявні провокативні дії, направлені на збільшення розміру неправомірної вигоди. До того, ж адвокат наголошує, що Комісією прийнято рішення раніше, аніж передано неправомірну вигоду, і винесено колегіальним органом.
На переконання захисника відсутні будь-які ризики перешкоджання кримінальному провадженню, оскільки ОСОБА_4 не вважає себе винним і готовий відстоювати свою позицію у суді. Відсутні будь-які наміри та бажання переховуватися, а виїзд за кордон є неможливим, з урахуванням обмежень у період воєнного стану. До того ж, з моменту затримання ОСОБА_8 та проведення обшуку у житлі підзахисного минуло майже 3 місяці, а за вказаний період ОСОБА_4 не вчиняв будь-яких протиправних дій, зокрема і не покинув територію України. Неможливим вважає і вплив на свідків та знищення будь-яких документів, оскільки ОСОБА_4 звільнений із займаної посади і не має доступу до приміщення ГУ ДПС у Харківській області.
Розмір застави, який просить сторона обвинувачення застосувати до підозрюваного, на думку адвоката, є завідомо непомірним та високим. Наведена детективом у клопотанні вартість належного підзахисному майна не відповідає дійсності, оскільки не проведено оцінки експерта і не враховує, що деякі об`єкти власності перебувають у спільній частковій власності з іншими особами. Адвокат стверджує, що ОСОБА_4 активно допомагає Збройним силам України фінансово, прикладом чого є надання коштів для купівлі протезу бійцю ССО.
Перелічені вище обставини, за твердженнями адвоката, переконливо свідчать про відсутність підстав, передбачених ст. 194 КПК України та відповідно небгрунтованість поданого клопотання та застосування запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника та просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України запобіжний захід у виді застави полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Частиною п`ятої цієї статті визначено межі розміру застави, який може бути визначений, залежно від тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також може покласти виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1)чи набула особа статусу підозрюваного?
2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4)чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?
5)чи можливо застосувати запобіжний захід у виді застави та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
6)які обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1.Щодо набуття статусу підозрюваного
На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 було 17.05.2024 складене та вручено особисто підозрюваному, що підтверджується підписом останнього у тексті такого повідомлення.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється, зокрема за фактом одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третьої особи, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 обіймав посаду начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Харківській області та був заступником Голови Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ГУ ДПС у Харківській області.
Із наданих матеріалів встановлено, що під час особистих зустрічей протягом 22.01.2024 по 01.02.2024, начальник відділу ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_8 висловила представнику ТОВ «Оушен Фудз» ОСОБА_7 прохання про надання їй та іншим службовим особам ГУ ДПС у Харківській області неправомірної вигоди, а саме грошових коштів у сумі 55 000 доларів США, за вчинення дій в інтересах ТОВ «Оушен Фудз» - прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ГУ ДПС у Харківській області рішення про виключення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також рішень про реєстрацію зупинених податкових накладних цього товариства.
При цьому, оскільки ОСОБА_8 не входила до складу Комісії та не мала повноважень на прийняття відповідного рішення, а до вчинення злочину було залучено інших осіб, зокрема ОСОБА_10 і ОСОБА_11 .
За версією слідства, ОСОБА_11 мав особисті зв`язки із ОСОБА_4, який в силу своєї займаної посади та входження до Комісії, мав повноваження на прийняття рішення про невідповідність ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податку. ОСОБА_4 погодився на пропозицію отримання неправомірної вигоди за винесення рішення в інтересах ТОВ «Оушен Фудс» та надав вказівки своїй підлеглій ОСОБА_12 щодо підготовки пакету документів/проектів документів, необхідних для подальшого прийняття Комісією рішення про невідповідність ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податків.
При цьому, узгодження суми неправомірної вигоди та обставини її передачі відбувалися на зустрічах та у спілкуванні між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
01.02.2024 ОСОБА_8 повідомила передані їй умови, якими передбачалося, що для виключення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, необхідно передати неправомірну вигоду у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) доларів США та 1,6% з обороту ТОВ «Оушен Фудз» за попередній період, тобто загалом грошові кошти у сумі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) доларів США.
Під час таких зустрічей ОСОБА_8 неодноразово наголошувала, що кошти будуть для надання в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_9, який забезпечить прийняття необхідних для ТОВ «Оушен Фудз» рішення про виключення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також рішень про реєстрацію зупинених податкових накладних цього товариства.
У свою чергу, ОСОБА_4 узгодив з ОСОБА_9, як Головою Комісії та в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області, який наділений повноваженнями, що надають останньому реальні можливості вжиття заходів для забезпечення позитивного голосування іншими членами Комісії, рішення по питанню невідповідності ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податку, у тому числі й шляхом особистого позитивного голосування ОСОБА_9 .
У ході досудового розслідування було встановлено, що 13.02.2024 за вказівками ОСОБА_8 обумовлена передача відбулася за визначеними умовами, зокрема ОСОБА_13 передав кошти у сумі 55 000 доларів США доларів США через сторонню особу ОСОБА_14, який у свою чергу віддав кошти чи її частину іншій особі - ОСОБА_11, а також у подальшому було здійснено ряд дій щодо передачі, обміну коштів та розподілу такої неправомірної вигоди між іншими особами, у т.ч. службовими особами ГУ ДПС у Харківській області.
Того ж дня, 13.02.2024 Комісією, у тому числі за участі ОСОБА_9 та ОСОБА_12 прийнято рішення № 10610 про невідповідність ТОВ «Оушен Фудз» критеріям ризиковості платника податку.
Також слідством було встановлено, що наступного дня - 14.02.2024 ОСОБА_11
зустрівся із ОСОБА_4 та іншим працівником ГУ ДПС у Харківській області та під час зустрічі передав останньому частину неправомірної вигоди, у тому числі перетвореної, загалом в сумі 43 000 доларів США.
На переконання слідчого судді, встановлені обставини зустрічей ОСОБА_4, зміст спілкування між переліченими особами, зафіксовані відомості листування, у сукупності переконують слідчого суддю у тому, що мало місце вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, яке може бути вчинене ОСОБА_4 .
Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та ознаками складу інкримінованого йому злочину.
Зазначені обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_18 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:
- заяви від 25.01.2024 ОСОБА_19 ( ОСОБА_7 ) про вчинення кримінального правопорушення, у якій вказувалося про вимагання ОСОБА_8 неправомірної вигоди у розмірі 150 000 доларів США за неперешкоджання у здійсненні господарської діяльності ТОВ «Суші Продукт Плюс»;
- протоколу від 25.01.2024 допиту свідка ОСОБА_19 ( ОСОБА_7 ), який у своїх показаннях, зокрема, зазначив, що 19.01.2024 ОСОБА_8 звернулась до нього із запрошенням на зустріч, а 22.01.2024 під час їх особистої зустрічі у службовому кабінеті ОСОБА_8, остання висловила ОСОБА_19 прохання про надання їй та іншим службовим особам ГУ ДПС у Харківській області неправомірної вигоди у сумі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) доларів США;
- протоколу від 02.02.2024 допиту свідка ОСОБА_19, який зазначив, про зустрічі з ОСОБА_8 31.01.2024 та 01.02.2024, на яких остання знову повідомила про необхідність надання неправомірної вигоди у сумі 150 000 доларів США, а також описала умови надання їй та її керівнику ОСОБА_9 неправомірної вигоди у сумі 6000 доларів США та 0,5% з обороту ТОВ «Оушен Фудз» (у подальшому ОСОБА_8 напише у повідомленні, що помилилась і умови 5000 доларів та 0,6% з обороту ТОВ «Оушен Фудз»)
- протоколів від 02.02.2024 за результатами проведення НСРД відносно ОСОБА_8 та додатком до нього, у яких зафіксовано вищеописану зустріч свідка ОСОБА_19 та ОСОБА_8, що відбулась 30.01.2024;
- протоколів від 06.02.2024 за результатами проведення НСРД відносно ОСОБА_8 та додатком до нього, у яких зафіксовано вищеописану зустріч ОСОБА_19 та ОСОБА_8, що відбулася 31.01.2024;
- протоколів від 25.01.2024 від 02.02.2024, від 02.04.2024 огляду мобільного телефону марки «Samsung», IMEI 1: НОМЕР_3, IMEI 2: НОМЕР_4, з SIM-карткою з абонентським номером НОМЕР_5, якими користується свідок ОСОБА_19, у якому зафіксовано факти листування свідка з ОСОБА_8, за допомогою месендрежа WhatsApp (контакт останньої збережений під іменем « ОСОБА_20 », з абонентським номером НОМЕР_1 ), із погодженнями дати та часу зустрічей; пересилання документів, які стосуються ТОВ «Оушен Фудз», зокрема рішення Комісії про віднесення цього товариства до переліку ризикових, проекту листа ТОВ «Оушен Фудз» до Комісії щодо виключення його з переліку ризикових, надіслання ОСОБА_8 повідомлення про зміну умов надання неправомірної вигоди; узгодження способу та часу передачі 13.02.204 неправомірної вигоди ОСОБА_19, а саме через адвоката ОСОБА_14, підтвердження ОСОБА_19 факту передачі неправомірної вигоди та отримання від ОСОБА_8 повідомлення про розблокування;
- протоколу від 13.02.2024 допиту свідка ОСОБА_19, який зазначив, що 13.02.2024 протягом першої половини дня йому надходили повідомлення у месенджері «Whats App» від ОСОБА_8, яка надіслала координати місцезнаходження адвоката та повідомила, що неправомірну вигоду необхідно передати йому, а рішення про розблокування податкових накладних ТОВ «Оушен Фудз» вже прийнято. Після цього, о 13 год ОСОБА_19 знаходячись за адресою адвокатського об`єднання «Квашин і партнери» передав адвокату ОСОБА_14 пакет чорного кольору у якому знаходилася неправомірна вигода у розмірі 55 000 доларів США;
- протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 13.02.2024, де зафіксовано факт огляду та вручення грошових коштів ОСОБА_19 у розмірі 55 000 доларів США для подальшої передачі у вигляді неправомірної вигоди службовим особам ГУ ДПС у Харківській області;
- протоколу обшуку автомобіля Nissan д.н. « НОМЕР_6 », який належить ОСОБА_21 від 14.02.2024, у якому відшукано 32500 доларів США, які є предметом неправомірної вигоди;
- протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 від 14.02.2024, де відшукано, зокрема 15 000 доларів США із яких 7500 доларів США є предметом неправомірної вигоди;
- протоколу обшуку від 14.02.2024 за місцем роботи ОСОБА_8, де відшукано 2000 доларів США та 2500 доларів США, які є предметом неправомірної вигоди;
- протоколу від 16.02.2024 за результатами проведення НСРД спостереження за річчю, у якому зафіксовано переміщення неправомірної вигоди, а саме грошових коштів у сумі 55 000 доларів США від ОСОБА_19 до адвокатів АО «Квашин і Партнери», від них ОСОБА_11, який в свою чергу передав частину неправомірної вигоди ОСОБА_10, а надалі 14.02.2024 здійснив перетворення частини неправомірної вигоди у сумі щонайменше 32500 доларів США, шляхом обміну у ОСОБА_17, та в подальшому передав перетворену неправомірну вигоду двом особам, які у подальшому ідентифіковані як ОСОБА_4 та його підлеглий головний державний інспектор ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_22 ;
- протоколів від 16.02.2024 огляду документів;
- протоколу огляду від 13-14.03.2024 речей, документів та комп`ютерних даних, а саме мобільного телефона Iphone 14 Pro Maх, яким користувалась ОСОБА_12, у якому виявлено листування ОСОБА_12 з ОСОБА_4, зокрема надання ним вказівки на вчинення дій з метою виведення ТОВ «Оушен Фудз» з ризикових;
- протоколу від 05.04.2024 огляду речей та документів, зокрема відеозаписів за 14.02.2024 з камер відеоспостереження встановлених на окремих вулицях м. Харкова, і якими зафіксовано безпосередню зустріч (під час якої за версією слідства ОСОБА_11 передав перетворену неправомірну вигоду ОСОБА_4 ), подальше повернення ОСОБА_4 та ОСОБА_22 до ГУ ДПС у Харківській області, зустріч ОСОБА_4 з ОСОБА_9 (під час якої за версією слідства ОСОБА_4 передав частину перетвореної неправомірної вигоди ОСОБА_9 );
- протоколу від 04.04.2024 огляду речей, документів та комп`ютерних даних, зокрема відеозаписів за 14.02.2024 з камер відеоспостереження встановлених ззовні та всередині ГУ ДПС у Харківській області, на якій зафіксовано зустріч ОСОБА_4 з ОСОБА_9 перед будівлею ГУ ДПС, а також подальше проведення обшуку (одразу після вказаної зустрічі) у кабінеті ОСОБА_9, відшукання у його сумці грошових коштів у сумі 13200 доларів США, вилучення цих грошових коштів, а також подальше встановлення співпадіння за порядковістю 2200 доларів США з 2000 доларів США, які 14.02.2024 вилучені у ОСОБА_8 ;
- електронними документами вилученими у операторів ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна» та ТОВ «лайфселл», щодо з`єднань абонентських номерів, якими користуються, зокрема ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 . Вказаними відомостями підтверджується зокрема перебування їх номерів у зоні дії базових станцій де відбувались описані вище зустрічі;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України за викладених у клопотанні обставин, а доводи сторони захисту щодо її необґрунтованості не спростовують вказаний висновок.
Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності в діях підозрюваного складу інкримінованого йому злочину, оскільки при розгляді цього клопотання слідчий суддя на підставі оцінки сукупності досліджених доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. У даному випадку, слідчий суддя вважає наявними докази причетності ОСОБА_4 до описаних вище подій, зокрема враховуючи послідовність дій вказаних осіб у співставленні із діями підозрюваного (зустрічі, зміст на період надсилання повідомлень).
Сторона захисту посилається на відсутність кваліфікуючої ознаки вчинення злочину у співучасті, однак оцінивши послідовність дій осіб, які ймовірно були залучені до вчинення розслідуваного злочину, і роль яких полягала у передачі неправомірної вигоди та виконанні інших обумовлених дій, зокрема за вказівками підозрюваного, що дає підстави вважати, що злочин вчинено за попередньою змовою. Так само той факт, що зустрічі заявника відбувалися не із підозрюваним не спростовують підозри, враховуючи версію слідства про залучення декількох посередників для отримання неправомірної вигоди.
Також слідчий суддя критично оцінює доводи захисника про наявність очевидних провокативних ознак у діях заявника, з огляду на відсутність конкретних посилань на приховані мотиви особи або її залежність від правоохоронних органів та активну роль останніх у вчиненні кримінального правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що твердження сторони захисту не спростовує висновок слідчого судді про наявність обгрунтованої підозри.
3.3.Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, (3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, (4) ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
3.3.1.Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи:
1)пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
2)історію перебування закордоном та наявність паспортів громадянина України для виїзду за кордон;
3)високий майновий стан як самого підозрюваного, так і його близьких осіб, наявність нерухомого та рухомого майна, значних грошових заощаджень, які на переконання суду, є достатніми для фінансового забезпечення підозрюваного під час можливого його переховування.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі дає підстави для вважати ризик можливим.
Однак, слідчий суддя враховує доводи сторони захисту, що з моменту проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного та відкритої стадії кримінального провадження, тобто обізнаності ОСОБА_4 про його здійснення, минув тривалий час, а будь-яких дій для переховування останній не вчиняв, що свідчить про невисокий рівень інтенсивності ризику.
3.3.2.Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність вказаного ризику, оскільки досудове розслідування на даний час не завершене, і процес збору доказів триває, а тому існує вірогідність того, що ОСОБА_4 може знищити або сховати речі та документи, які дають підстави підозрювати його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а так само спотворити документи, які в результаті викривлення об`єктивних даних.
У цьому контексті, слідчий суддя також враховує, що наразі органу досудового розслідування не вдалось віднайти всю суму наданої неправомірної вигоди, а саме 12 500 доларів США, а тому існує ризик перетворення, знищення чи приховування таких коштів, які є важливими доказами у цьому кримінальному провадженні.
Однак, слідчий суддя критично ставиться до доводів представників сторони обвинувачення про можливість знищення чи приховування документів із залученням колишніх підлеглих ГУ ДПС у Харківській області, з огляду на відсутність будь-якої конкретизації щодо змісту таких документів.
3.3.3.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя враховує, що інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті, у зв`язку з чим він може координувати свої дії з іншими співучасниками, впливаючи на зміст, характер, обсяг їх показань та процесуальну поведінку. Також, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4, обіймаючи високі посади у ГУ ДПС у Харківській області та використовуючи здобуті ним за час перебування його перебування на державній службі зв`язки серед службових осіб судових та правоохоронних органів, має можливість впливати на свідків.
Також обгрунтованими є посилання детектива у клопотанні на можливість впливу на свідків, які ще не були допитані у цьому кримінальному провадженні.
Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження
3.3.4. Щодо ризику іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Розглядаючи імовірність перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя бере до уваги саме обставини кримінального провадження, зокрема залучення декількох осіб до передачі та надання неправомірної вигоди, швидкий обмін коштів для неможливого відслідкування. Окрім цього, слід врахувати і зафіксовані факти конспірації у телефонних розмовах та використання іноземних номерів, що також свідчить про високий рівень підготовки та конспіративності дій підозрюваного, що підтверджує схильність та здатність приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами.
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження та перешкоджання кримінальному провадженню.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
3.4.Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України;
-пред`явлення йому підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-на день розгляду клопотання підозрюваному ОСОБА_4 виповнилось 52 роки;
-високий майновий стан, який буде описаний у 3.6. цієї ухвали;
-міцність соціальних зв`язків підозрюваного за місцем проживання, який має доньку, зі слів перебуває у процесі розлучення;
-має захворювання серцево-судинної системи;
-раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
3.5. Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу
Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні, оскільки з урахуванням встановлених у п. 3.3. цієї ухвали ризиків та наведених у п. 3.4. індивідуальних обставин підозрюваного, такий запобіжний захід буде достатнім та необхідним стримуючим фактором від ймовірної неналежної поведінки та перешкоджання кримінальному провадженню.
Водночас, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. Тим більше, слідчий суддя відзначає, що у ході розгляду вказаного клопотання не встановлено осіб, які б виявили бажання взяти підозрюваного на поруки.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого корупційного злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.
3.6. Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного
При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому він підозрюється, його майновий та сімейний стан, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Зважаючи на тяжкість та характер злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, роль останнього у його вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що визначена законодавством застава не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки в цьому випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням загально-кримінального злочину, мова йде про особливо тяжкий корупційний злочин, вчинений, за версією обвинувачення, у співучасті з декількома особами за прийняття рішення контролюючого органу щодо незастосування до платника податків обмежувальних заходів. Більше того, з наданих матеріалів вбачається про наміри вчиняти продовжуваний злочин, оскільки для безперешкодної діяльності товариства висувалася вимога надання щомісячну суму у розмірі 1,5 % від місячного обороту доходу.
Водночас, слідчий суддя вважає, що прохання прокурора визначити підозрюваному заставу в розмірі 20 000 000 гривень, є необґрунтованим, оскільки прокурором у судовому засіданні не доведено необхідність застосування саме вказаного розміру застави.
Так, визначаючи необхідність застосування запобіжного заходу у виді застави в більшому розмірі, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного, відповідно до яких, у володінні ОСОБА_4 перебуває декілька об`єктів рухомого та нерухомого майна, а саме:
- 2/3 та 1/6 частини квартири, загальною площею 64,7 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1,
АДРЕСА_3 частину нежитлової будівлі, загальною площею 1661,2 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_4,
- автомобіль марки «Lexus» моделі «ES 250», 2018 року випуску.
Також згідно зі щорічною декларацією ОСОБА_4 за 2023 рік у ОСОБА_4 наявні грошові активи, а саме: готівкові кошти у сумі 134 000 доларів США, що за курсом НБУ - 5 336 550 грн; готівкові кошти у сумі 48 000 євро, що за курсом НБУ - 2 069 309 грн; кошти на банківському рахунку у сумі 83 407 грн.
Окрім цього, близькі особи ОСОБА_4 також у власності мають низку об`єктів нерухомого майна, зокрема:
- у власності дружини ОСОБА_25 перебуває -1/2 частини квартири, загальною площею 112,5 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 ; квартира за адресою: АДРЕСА_6, та автомобіль марки «Subaru» моделі «Forester», 2014 р.в.
- у власності доньки ОСОБА_26 перебуває 1/2 частини вищевказаної квартири, загальною площею 112,5 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 та машиномісце за вказаною адресою;
- у власності матері ОСОБА_27 перебуває житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами: гаражем, басейном тощо, загальною площею 283,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, із земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137200:05:040:0004, та 2/3 та 1/6 частини вищевказаної квартири, загальною площею 64,7 кв.м, розташованої з адресою: АДРЕСА_1, а також земельна ділянка за номером 6322056501:00:000:0176.
Також у ході судового засідання було з`ясовано, що ОСОБА_4 розлучається із дружиною та наразі проживає з іншою особою - ОСОБА_28, яка володіє декількома об`єктами нерухомого майна, а саме:
- 1/2 частина квартири, загальною площею 15,9 кв.м, розташованої за адресою:
АДРЕСА_7 частини квартири, загальною площею 46,6 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_8,
- квартири, загальною площею 78,1 кв.м, розташованої за адресою:
АДРЕСА_9 частина квартири, загальною площею 75,6 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_10,
- житловий будинок, загальною площею 338,6 кв.м, із земельною ділянкою за кадастровим номером 6322057603:00:000:0036, розташовані за адресою: АДРЕСА_11 .
З урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного та близьких його осіб, врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у виді застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 542 000 (чотири мільйони п`ятсот сорок дві тисячі) гривень. На переконання слідчого судді, з урахуванням тяжкості та специфіки злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, даних про його особу та рівня майнового стану, такий розмір застави на достатньому та необхідному рівні зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним із офіційно підтвердженими доходами та належного підозрюваному майна та розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення.
За описаних вище обставин запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялися б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Крім того, слідчий суддя вважає, що встановлений та доведений ризик переховування та імовірної втечі можливо нівелювати шляхом покладення на підозрюваного обов`язків повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи, не відлучатись за межі Харківської області та міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон. Також, беручи до увагу доведеність існування ризику впливу на свідків та іншого підозрюваного, слідчий суддя вважає, що обов`язок утримуватися від спілкування з ними не дасть можливості втіленню такому ризику. Однак, слідчий суддя вважає, що прохання прокурора щодо обмеження спілкування з будь-якими особами є необгрунтованим.
Також, на переконання слідчого судді, не пропорційним є прохання висловлене прокурором щодо покладення на підозрюваного обов`язку носіння електронного засобу контролю та не відлучатись за межі м. Харкова, враховуючи збільшену інтенсивність та частоту ракетних обстрілів з боку рф, перебої із електропостачанням міста Харкова, у якому проживає підозрюваний та цілком ймовірна необхідність швидкої евакуації. Саме тому слідчий суддя вважає за можливе покласти на підозрюваного обов`язок не відлучатись за межі Харківської області, а не лише м. Харкова.
Натомість, покладені обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків. При цьому, слідчий суддя вважає, що застосовані до підозрюваного обов`язки цілком корелюються із встановленими ризиками та покликані на унеможливлення їх реалізації.
Строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 29 липня 2024 року включно.
За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 184, 186, 193-196, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді застави у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000046 від 25.01.2024,- задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді у виді застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 542 000 (чотири мільйони п`ятсот сорок дві тисячі) гривень.
3.У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави на підозрюваного ОСОБА_4, покласти такі обов`язки:
1)прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
2)не відлучатися із м. Харкова та Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора або суд;
3)повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4)утримуватися від будь-якого спілкування з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_22, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_29, а також з власниками, кінцевими бенефіціарними власниками, керівниками, представниками ТОВ «Оушен Фудз», ТОВ «Суші Продукт Плюс», ТОВ «Суші Продукт», ТОВ «Йокатта Фудз»;
5)утриматися від спілкування з іншими працівниками ГУ ДПС у Харківській області щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді (суду);
6)здати на зберігання до ГУ ДМС в Харківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України і в`їзд в України (у разі його наявності чи оформлення);
4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити строком у 2 місяці, з урахуванням строку досудового розслідування до 29 липня 2024 року включно.
5.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:
Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_7 ;
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти
застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва
суду).
6.Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
7.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.
8.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
9.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52024000000000046 від 25.01.2024 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
10.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захиснику.
11.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1