- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панкулич В.І.
Справа № 991/3666/24
Провадження №11-сс/991/356/24
У Х В А Л А
28 травня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 травня 2024 року про арешт майна ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52023000000000312 від 13.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000312 від 13.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України щодо одержання неправомірної вигоди головою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_8 за пособництва ОСОБА_7 за ухвалення ОСОБА_8 рішень про скасування арешту майна у кримінальних провадженнях.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_7, будучи обізнаним про факт накладення арешту на автомобіль FAW та 15 кубічних метрів колод деревини у судовій справі № 173/1465/23, а також про накладення арешту на автомобіль Renault та причеп у судовій справі № 173/412/24, оскільки був особисто знайомий із суддею, який ухвалював рішення про арешт майна - головою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_8, а також з ОСОБА_9 та ОСОБА_10, у користуванні яких перебувало вказане майно, усвідомлюючи зацікавленість останніх в скасуванні арешту, створив умови для подальшого одержання неправомірної вигоди суддею ОСОБА_8 за скасування накладених арештів.
З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_7 23 червня засобами телефонного зв`язку та 01 серпня 2023 року під час зустрічі повідомив ОСОБА_9 та ОСОБА_10, що йому відомо про накладені арешти на майно, зазначивши про можливість їх скасування за умови надання ОСОБА_8 неправомірної вигоди, наголосивши на довірливих відносинах із суддею.
Приблизно у цей же час підозрюваний вступив у злочинну змову з ОСОБА_8 щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . У подальшому, вони, розподіливши між собою ролі у вчиненні кримінального правопорушення, узгодили розмір неправомірної вигоди.
11 квітня 2024 року ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_10, що арешти з автомобілів, причепу та деревини можливо скасувати за умови надання судді ОСОБА_8 неправомірної вигоди у розмірі 2 500 доларів США.
Наступного дня підозрюваний отримав від ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 2 500 доларів США для подальшої передачі частини з них ОСОБА_8 в якості неправомірної вигоди.
13 квітня 2024 року ОСОБА_8, приїхавши до місця проживання ОСОБА_7, отримав від нього частину неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США, дав вказівки щодо змісту та порядку подання клопотань про скасування арештів. Підозрюваний надіслав ОСОБА_10 фотокопії першої та останньої сторінок клопотання про скасування арешту із внесеними суддею змінами.
23 квітня 2024 року суддею задоволено клопотання про скасування арешту з автомобіля FAW та деревини у судовій справі № 173/1465/23, а також з автомобіля Renault та причепу у судовій справі № 173/412/24, арешти скасовано.
24 квітня 2024 року ОСОБА_7 затримано на підставі п.3 ч.1 ст.208 КПК України.
Цього ж дня у ході обшуку, проведеного за місцем його проживання, віднайдено, зокрема, мобільні телефони Samsung Galaxy A52 серійний номер НОМЕР_8 з сім картою та Samsung Galaxy S22 серійний номер НОМЕР_2 з сім картою.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 з метою відшукання та вилучення, зокрема: мобільних телефонів, які містять відомості про спілкування між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо вимагання неправомірної вигоди.
25 квітня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України.
Постановою детектива Національного антикорупційного бюро від 25 квітня 2024 року вилучені мобільні телефони визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
З метою збереження речових доказів детектив 26 квітня 2024 року звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Клопотання обґрунтував тим, що вилучені мобільні телефони мають важливе доказове значення для кримінального провадження, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. З метою забезпечення збереження речових доказів просив накласти арешт на мобільні телефони із тимчасовою забороною користування та розпорядження ними.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 травня 2024 року клопотання задоволено, накладено арешт на вилучені мобільні телефони Samsung Galaxy A52 серійний номер НОМЕР_8 з сім картою та Samsung Galaxy S22 серійний номер НОМЕР_2 з сім картою, шляхом тимчасового позбавлення власника (володільця) права користування та розпорядження ними.
Слідчий суддя встановив достатність ознак того, що існує можливість використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, поросить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна.
Висновок суду про накладення арешту на мобільні телефони у зв`язку з необхідністю проведення експертного дослідження вважає необґрунтованим оскільки: клопотання детектива не містить мотивування, яке б вказувало на необхідність проведення експертного дослідження, а також до нього не додано доказів про те, що сторона обвинувачення має намір проведення такого дослідження; клопотання та додані до нього матеріали не містять відомостей щодо факту видалення інформації з мобільних телефонів, вилучених в ході обшуку.
Також вважає необґрунтованим висновок слідчого судді, що у вилучених телефонах з месенджера WhatsАpp видалена інформація щодо надісланих підозрюваним ОСОБА_10 фотографій першої та останньої сторінки клопотання про скасування арешту, оскільки матеріали не містять протоколів огляду таких телефонів.
На думку захисника, факт добровільного надання ОСОБА_7 в ході обшуку доступу до мобільних телефонів спростовує ризик знищення речових доказів.
Слідчий суддя не надав оцінку тому, що відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 25.04.2024 речовим доказом визнано мобільний телефон Samsung Galaxy S22 серійний номер НОМЕР_1, однак згідно протоколу обшуку за місцем проживання підозрюваного вилучено телефон Samsung Galaxy S22 серійний номер НОМЕР_2 . Отже, вилучений під час обшуку мобільний телефон не визнано речовим доказом, відтак на нього не можна накласти арешт з метою забезпечення збереження речового доказу.
Будучи належним чином повідомленим про місце, дату і час судового засідання, підозрюваний в суд не з`явився, про причини неявки не повідомив, у зв`язку з чим колегія суддів ухвалила розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.
За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ч.1 та п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження, що застосовуються з метою досягнення його дієвості.
Згідно зі ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення підозрюваного за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч.1 статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно зі ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя виходив з того, що встановлені слідством обставини у сукупності з наданими детективом поясненнями доводять існування обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Такого висновку він дійшов на підставі досліджених в судовому засіданні матеріалів, серед яких: протоколами допиту свідка ОСОБА_9 від 17.07.2023, 11.09.2023, 05.12.2023; протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 18.01.2024; 13.02.2024; 15.04.2024; протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 27.11.2023, 21.12.2023; протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 23.04.2024; протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, - відеоконтроль відносно особи від 23.04.2024; протоколом огляду і вручення грошових коштів від 12.04.2024; протоколом від 12.04.2024 огляду проекту клопотання про часткове скасування арешту майна; протоколом від 15.04.2024 огляду мобільного телефону ОСОБА_10 ; протоколом від 24.04.2024 огляду ухвал слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23.04.2024.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України КК України.
Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.
Також слідчий суддя виходив з того, що майно вилучено за результатами невідкладного обшуку, проведеного детективами з дозволу суду та у відповідності до викладених в судовому рішенні вимог.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Відповідно до протоколу обшуку від 24 квітня 2024 року ОСОБА_7 добровільно видав мобільні телефони Samsung Galaxy A52 серійний номер НОМЕР_8 з сім картою та Samsung Galaxy S22 серійний номер НОМЕР_2 з сім картою. Відомостей про наявність на телефонах систем логічного захисту протокол не містить.
При огляді мобільного телефону Samsung Galaxy A52 серійний номер НОМЕР_8 виявлено контакти «ОСОБА_12» ( НОМЕР_3 ), « ОСОБА_11 » та « ОСОБА_11» ( НОМЕР_4 ), а також відомості щодо останніх з`єднань з абонентами « ОСОБА_12 » та « ОСОБА_11». У месенджері «Viber» виявлено чат з абонентом « ОСОБА_12 », що містить відомості про дзвінки та листування, у тому числі з питань повернення арештованих авто, та чат з абонентом « ОСОБА_11» (у профілі фото судді ОСОБА_8 ), що містить відомості про дзвінки у період з 03.10.2023 по 27.11.2023.
При огляді мобільного телефону Samsung Galaxy S22 серійний номер НОМЕР_2 також виявлено контакти « ОСОБА_12 » ( НОМЕР_5 ), « ОСОБА_11 », « ОСОБА_11» ( НОМЕР_6 ), « ОСОБА_11 3» ( НОМЕР_7 ) та відомості щодо останніх з`єднань з даними абонентами за період з 11.02.2024 до 19.04.2024. У месенджерах «Viber» та «WhatsApp» виявлено відомості щодо дзвінків та листування з абонентом « ОСОБА_12 », в тому числі відправлене підозрюваним йому фото клопотання про часткове скасування арешту майна з рукописними правками.
Колегія суддів погоджується із слідчим суддею, що зазначення в клопотанні та постанові про визнання речовим доказом серійного номеру мобільного телефону Samsung Galaxy S22 RСSW71680BF замість RSСW71680BF є технічною опискою. На тому, що це описка наполягав і детектив в суді першої інстанції та просив вважати вірним написання серійного номеру RSСW71680BF.
Згідно оскаржуваної ухвали детектив повідомив слідчому судді про неможливість копіювання в ході обшуку інформації з мобільних телефонів у зв`язку з відсутністю при обшуку спеціаліста. Однак кримінальний процесуальний закон не пов`язує таку обставину з підставою до вилучення мобільних телефонів за результатами обшуку. Більше того, після вилучення огляд мобільних телефонів спеціалістом не проводився, про що свідчить відсутність протоколів огляду в матеріалах справи.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про необхідність призначення експертизи у зв`язку з тим, що в мобільних телефонах може бути видалена інформація, не відповідає обставинам справи. Протокол обшуку не містить жодних відомостей щодо ознак видалення інформації на вилучених мобільних телефонах.
Колегія суддів також враховує, що під час обшуку ОСОБА_7 добровільно видав паперовий екземпляр проекту клопотання про скасування арешту майна.
Оскільки підозрюваним добровільно надано доступ до мобільних телефонів, на яких відсутня система логічного захису, а наявність відомостей на них не є підставою для вилучення, враховуючи відсутність технічних перешкод для копіювання наявної інформації, колегія суддівдійшла висновку про відсутність підстав для арешту мобільних телефонів.
У зв`язку з цим, апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала слідчого судді - скасуванню.
Керуючись статтями 98, 131, 168, 170, 418, 532 КПК України, колегія судів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 травня 2024 року про арешт майна ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52023000000000312 від 13.07.2023 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива про арешт майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3