Документ № 119481205

Справа № 991/4269/24

Провадження 1-кс/991/4306/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів ОСОБА_6, погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №12020210000000100 від 18.02.2020,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання, у якому детектив ОСОБА_6 просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного строком на 2 місяці, наступних обов`язків: прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, колишнім начальником охорони ДП «Чортківський КХП», водіями ФГ «Масарівські Липки» ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, підозрюваними ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, а також з пов`язаними з ними особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, а саме з приводу укладення та виконання договору поставки від 07.10.2018 № К-24-2018, виявленої нестачі зернової продукції на ДП «Чортківський КХП»; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом, а саме приміщення, дільниці та орендовані площі ДП «Чортківський КХП», у тому числі ті, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, а саме паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, виданий 13.09.2019.

Клопотання обґрунтоване тим, що:

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у пособництві у вчиненні розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, та у вчиненні за попередньою змовою групою осіб службового підроблення, що полягало у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей;

- зокрема злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

- наявні ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі а документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення;

- застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені вище ризики.

Розгляд клопотання детектив просила здійснювати у закритому судовому засіданні без оприлюднення судового рішення в електронній формі. Поряд з цим детективом не було обґрунтовано необхідності здійснення судового розгляду клопотання саме у закритому судовому засіданні. Дане питання не піднімалось стороною обвинувачення під час судового розгляду.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання з викладених у ньому підстав, просила його задовольнити в повному обсязі. У разі задоволення клопотання та застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу із покладенням на нього обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, у тому числі обов`язку утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками в даному кримінальному провадженні, просила врахувати, що на даний час матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_26 виділені з цього кримінального провадження в окреме кримінальне провадження, тож він у цьому кримінальному провадженні має статус свідка.

Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, зазначивши, що стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Навпаки ОСОБА_4 всіляко співпрацює зі слідством, з`являється на виклики до детектива, прокурора та суду, тож відсутні підстави вважати, що він якимось чином намагається ухилитися. Окрім того, стороною обвинувачення жодним чином необґрунтовано неможливість застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов`язання чи застава у розмірі, що встановлений законодавцем на рівні 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Натомість прокурором ставиться питання про застосування максимального розміру застави, визначеного законом. Поряд з цим захисник додав, що матеріальний стан ОСОБА_4 не дозволяє йому внести заставу у розмірі, що просить прокурор. До того ж у нього на утриманні перебувають двоє малолітніх синів, 2013 та 2019 років народження. Один з синів має інвалідність з дитинства внаслідок тяжкого захворювання, постійно потребує сторонньої допомоги та саме батьком здійснюється догляд та піклування за такою дитиною. Тож на переконання сторони захисту, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, із покладенням на нього обов`язків, про які просить прокурор, буде достатнім та не позбавить його сім`ю засобів до існування.

Підозрюваний ОСОБА_4 додав, що дійсно він виїжджав за кордон, але на законних підставах, так як має на утриманні дитину з інвалідністю, тому доводи прокурора про те, що він здійснював такий перетин кордону незаконно є безпідставними. Зауважив, що обидва його сини знаходяться в Україні.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали, документи, надані стороною захисту, заслухавши позицію учасників кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 4)обґрунтованість розміру застави.

Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020210000000100 від 18.02.2020. У рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4, серед інших, повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

У клопотанні детективом зазначені обставини вчинення кримінальних правопорушень, а саме розтрати грошових коштів ДП «Чортківський КХП» у розмірі 8 356 000 грн на користь ФГ « Масарівські Липки » під час укладення та виконання договору поставки зерна кукурудзи 3 класу 2018 року урожаю № К-24-2018 від 07.10.2018, шляхом складення та видачі завідомо неправдивих первинних та звітних документів, які були підставами для бухгалтерського обліку такої продукції та її подальшої оплати.

Так, зокрема слідство стверджує, що внаслідок умисних протиправних дій генерального директора ДП «Чортківський КХП» ОСОБА_27, які полягали в укладенні від імені ДП «Чортківський КХП» договору поставки зерна кукурудзи № К-24-2018 від 07.10.2018, організації складення та видачі завідомо неправдивих товарно-транспортних від 15.10.2018, 16.10.2018 та 17.10.2018 №№1-88 та видаткової накладної від 17.10.2018 № 700 про отримання ДП «Чортківський КХП» зерна кукурудзи у кількості 2400 тон та проведенні оплати вартості такого зерна, начальника дільниці № 4 ДП «Чортківський КХП» ОСОБА_4, які полягали у складенні та видачі завідомо неправдивих товарно-транспортних та видаткових накладних про отримання ДП «Чортківський КХП» зерна кукурудзи у кількості 2400 тон, внесенні до них завідомо неправдивих відомостей, та голови ФГ «Масарівські Липки» ОСОБА_28, які полягали в укладенні від імені ФГ «Масарівські Липки» договору поставки зерна кукурудзи № К-24-2018 від 07.10.2018, організації оформлення товарно-транспортних від 15.10.2018, 16.10.2018 та 17.10.2018 №№1-88 та видаткової накладної від 17.10.2018 № 700 без фактичної поставки зерна кукурудзи у кількості 2400 тон до ДП «Чортківський КХП», було здійснено безпідставне перерахування грошових коштів ДП «Чортківський КХП» на рахунок ФГ «Масарівські Липки» в якості оплати вартості зерна кукурудзи, яке фактично до ДП «Чортківський КХП» не поставлялось, у загальному розмірі 8 356 000 грн, тобто в особливо великому розмірі. Таким чином внаслідок умисних протиправних дій генерального директора ДП «Чортківський КХП» ОСОБА_27, начальника дільниці № 4 ДП «Чортківський КХП» ОСОБА_4 та голови ФГ «Масарівські Липки» ОСОБА_28 заподіяно збитки ДП «Чортківський КХП» у загальному розмірі 8 356 000 грн.

Отже, на переконання сторони обвинувачення, ОСОБА_4 в період з 15.10.2018 по 17.10.2018 вчинив пособництво у розтраті чужого майна в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, а саме умисно сприяв вчиненню ОСОБА_27 розтрати грошових коштів ДП «Чортківський КХП» у розмірі 8 968 000 грн на користь ФГ « Масарівські Липки » під час укладення та виконання договору поставки зерна кукурудзи 3 класу 2018 року урожаю № К 24-2018 від 07.10.2018 шляхом складення та видачі завідомо неправдивих первинних та звітних документів, які були підставами для бухгалтерського обліку такої продукції та її подальшої оплати, внесення до них завідомо неправдивих відомостей про нібито поставку ФГ «Масарівські Липки» 2400 тон зерна кукурудзи на дільницю № 4 ДП «Чортківський КХП» без її фактичної поставки, тобто шляхом створення засобів для вчинення кримінального правопорушення іншими співучасниками, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України. Окрім того, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 16.10.2018 та 17.10.2018 вчинив за попередньою змовою групою осіб службове підроблення, що полягало у складенні завідомо неправдивих офіційних документів - товарно-транспортних накладних №№ 31-60 від 16.10.2018, видаткової накладної від 17.10.2018 №700, внесенні до вказаних офіційних документів завідомо неправдивих відомостей про поставку на дільницю № 4 ДП «Чортківський КХП» зерна кукурудзи у кількості 2400 тон та видачі вказаних завідомо неправдивих офіційних документів для подальшого бухгалтерського обліку, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зокрема термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі копіями таких документів: наказу про призначення ОСОБА_27 на посаду директора ДП «Чортківський КХП» від 25.11.2010 № 503-к; наказу про звільнення ОСОБА_27 від 20.01.2020 № 7-к; контракту, укладеного між Державним агентством резерву України та ОСОБА_27 від 24.05.2016 № 79/16; наказу директора ДП «Чортківський КХП» від 13.03.2012 № 58-к про прийняття на роботу ОСОБА_4 ; наказу директора ДП «Чортківський КХП» від 17.07.2012 № 179 про призначення ОСОБА_4 на посаду начальника дільниці № 4 ДП «Чортківський КХП»; наказу директора ДП «Чортківський КХП» від 24.04.2020 № 183 про звільнення ОСОБА_4 з ДП «Чортківський КХП»; договору про повну матеріальну відповідальність, укладеного з ДП «Чортківський КХП» 17.07.2012; статуту ДП «Чортківський КХП», затвердженого наказом голови Державного агентства резерву України від 30.06.2017 № 163; статуту ФГ «Масарівські Липки», затвердженого наказом голови від 01.10.2018; договору поставки № К-24-2018 від 07.10.2018, укладеного між ФГ «Масарівські Липки» та ДП «Чортківський КХП»; товарно-транспортних накладних від 15.10.2018, 16.10.2018 та 17.10.2018 № 1-88 про перевезення зерна кукурудзи 3 класу від ФГ «Масарівські Липки» до дільниці ДП «Чортківський КХП» у кількості 2400 тон; видаткової накладної від 17.10.2018 № 700 про поставку ФГ «Масарівські Липки» до ДП «Чортківський КХП» 2400 тон зерна кукурудзи 3 класу; рахунку на оплату від 17.10.2018 № 64 про оплату вартості зерна кукурудзи 3 класу поставленого за договором поставки № К-24-2018 від 07.10.2018; протоколу інвентаризаційної комісії ДП «Чортківський КХП» №1 від 01.07.2020 та реєстром до нього; довідки від 02.07.2020 за результатами перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Чортківський КХП» за період з 01.09.2018 по 13.05.2020, проведеної Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області; листа АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» від 22.06.2020 № 130-12-1714/2-19/2120 про надання документів про виявлення нестачі зернової продукції, що зберігалась на дільницях ДП «Чортківський КХП»; протоколу огляду від 21.01.2022 документа - журналу обліку матеріальних цінностей, які завозяться на територію дільниці № 4 по ДП «Чортківський КХП»; протоколу огляду компакт диска від 16.02.2022 із відомостями про телефонні з`єднання абонентських номерів водіїв, які згідно з товарно-транспортними накладними перевозили зерно; висновку експерта від 28.10.2021 № 1125,1337-1385/21-23 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи за товарно-транспортними накладними №№ 1-88 від 15, 16, 17 жовтня 2018 року; висновку експерта від 02.12.2020 № 6/3-46 за результатами проведення судово-економічної експертизи, яким документально підтверджуються збитки, завдані Державному агентству резерву України, АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та іншим суб`єктам господарювання, нестачею товарно-матеріальних цінностей (зернової продукції), виявленої на ДП «Чортківський КХП»; висновку експерта від 18.10.2021 № 1124/21-23 за результатами проведення судово-економічної експертизи, яким документально підтверджується перерахування ДП «Чортківський КХП» на користь ФГ «Масарівські Липки» коштів у якості оплати 2400 тон кукурудзи, а також протоколами допитів свідків ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_22, ОСОБА_21, ОСОБА_25, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_26, інспектора АТ «ДПЗКУ» ОСОБА_17, колишнього головного бухгалтера ФГ «Масарівські Липки» ОСОБА_18, заступника голови ФГ «Масарівські Липки» ОСОБА_19, бухгалтера ДП «Чортківський КХП» ОСОБА_11, бухгалтера ДП «Чортківський КХП» ОСОБА_12, головного бухгалтера ДП «Чортківський КХП» ОСОБА_10, юриста ДП «Чортківський КХП» ОСОБА_14, завідуючої лабораторії дільниці № 4 ДП «Чортківський КХП» ОСОБА_7, техніка-лаборанта дільниці № 4 ДП «Чортківський КХП» ОСОБА_8, техніка-лаборанта дільниці № 4 ДП «Чортківський КХП» ОСОБА_9, іншими матеріалами в їх сукупності.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою. Тобто наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.

Однак варто зазначити, що в подальшому такі обставини мають бути ретельно перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми на даному етапі досудового провадження.

У контексті наведеного слід зазначити, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо достатності доказів (підстав), не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Як слідує з клопотання, 09.05.2024 за результатами досудового розслідування щодо ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у рамках кримінального провадження №12020210000000100 від 18.02.2020, яке вручене ОСОБА_4 особисто у день складення - 09.05.2024 о 8 год 54 хв, про що свідчить його підпис.

За таких обставин, ОСОБА_4 набув статус підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України, у кримінальному провадженні №12020210000000100 від 18.02.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Сторона обвинувачення зазначає, що про ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду свідчить наявність у ОСОБА_4 паспорту громадянина України для виїзду за кордон; можливість безперешкодного виїзду за межі України, незважаючи на заборону виїзду за кордон чоловікам призовного віку; перебування за кордоном сина ОСОБА_4 - ОСОБА_30 ; достатній майновий стан ОСОБА_4, який дозволяє йому вільно змінювати місце перебування, у тому числі певний час проживати за кордоном. Наведені обставини, як стверджувала прокурор у судовому засіданні, вказують на наявність ризику переховування підозрюваного від слідства та суду.

Натомість стороною захисту зазначено, що кримінальне провадження здійснюється понад 4 роки. За цей час ОСОБА_4 від слідства не переховувався, навпаки він всіляко співпрацює зі слідством, з`являється на всі виклики органу досудового розслідування та суду, тож відсутні підстави вважати, що він намагається ухилитися від слідства чи суду. Водночас наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон не може бути підтвердженням ризику можливого переховування особи. До того ж на утриманні у ОСОБА_4 перебувають двоє малолітніх синів, 2013 та 2019 років народження. Один з синів має інвалідність з дитинства внаслідок тяжкого захворювання та постійно потребує сторонньої допомоги. При цьому саме батьком здійснюється догляд та піклування за дитиною з інвалідністю. Вказані обставини, на переконання сторони захисту, виключають ймовірність такого ризику як переховування від слідства та суду.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними, з огляду на те, що зокрема злочин, що інкримінується ОСОБА_4, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, отже у разі засудження, до нього не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Водночас варте уваги, що попри оголошений в Україні воєнний стан, ОСОБА_4, відповідно до абз. 6 ст. 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою КМУ від 27.01.1995 № 57, має можливість безперешкодно покинути територію України, як батько дитини з інвалідністю віком до 18 років та в той же час має фінансову можливість тривалий час знаходитися за кордоном.

На підтвердження ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, детективом у клопотанні зазначено, що в ході досудового розслідування отримано відомості про те, що на дільниці № 4 ДП «Чортківський КХП», окрім офіційних журналів обліку, вівся також журнал, у якому здійснювався реальний облік господарських операцій, що проводили по дільниці. На переконання сторони обвинувачення, такий журнал може бути додатковим доказом, який спростовує факт поставки зерна кукурудзи до ДП «Чортківський КХП» або ж доказом, що його підтверджує. ОСОБА_4, після звільнення, забрав цей журнал із підприємства. На даний час органом досудового розслідування такий журнал не віднайдено. Відтак існує ризик того, що ОСОБА_4 буде вжито заходів до знищення, переховування або спотворення такого журналу та\або інших речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Наведені обставини, за доводами детектива, підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_26 .

Такі доводи сторони обвинувачення не є вочевидь необґрунтованими. До того ж фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо підозрюваного, є реальна можливість у ОСОБА_4 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання журналу обліку господарських операцій чи інших документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні. До того ж звільнення ОСОБА_4 із підприємства у 2020 році не виключає можливості знищення, переховування чи внесення додаткових відомостей до такого журналу чи інших документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, які можуть перебувати саме у ОСОБА_4, а не на підприємстві.

При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись, в тому числі і підозрюваним. Тож такий ризик приймається слідчим суддею до уваги.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілого, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Як стверджує сторона обвинувачення ОСОБА_4 з 2012 по 2020 рік займав посаду начальника дільниці № 4 ДП «Чортківського КХП», що дозволило йому набути широкі соціальні контакти в межах державного підприємства. На даний час ОСОБА_4, хоч і звільнений із займаної посади, продовжує проживати в АДРЕСА_4 та має можливість підтримувати колишні контакти в ДП «Чортківський КХП». До того ж, ОСОБА_4 проживає в тій же місцевості, що і більшість свідків у кримінальному провадженні, що свідчить про потенційну можливість прямо або опосередковано впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою зміни ними показань задля уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності. Крім того, свідком у кримінальному провадженні є колишній підлеглий ОСОБА_4 - ОСОБА_26, якому, згідно з даними досудового розслідування, ОСОБА_27 та ОСОБА_4 надавали незаконні вказівки щодо оформлення неправдивих офіційних документів. Беручи до уваги виняткове значення показань ОСОБА_26, який раніше підтверджував факт надання ОСОБА_4 вказівки оформляти приймання фактично непоставленого зерна, ОСОБА_4 може здійснювати незаконний вплив на свідка ОСОБА_26 з метою надання ним в суді неправдивих показань задля уникнення кримінальної відповідальності.

Варте уваги і те, що надані на досудовому провадженні показання ОСОБА_4 та інших підозрюваних ОСОБА_28 та ОСОБА_27 містять суттєві розбіжності, що може свідчити про неправдивість таких показань. Не виключено, що ОСОБА_27, ОСОБА_4 та ОСОБА_28 можуть узгоджувати свої показання задля уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, з огляду на те, що підозра у вчиненні ОСОБА_4, зокрема, особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, обґрунтована, серед іншого, показаннями свідків у кримінальному провадженні, більшість з яких в минулому його підлеглі, які продовжують жити та працювати в тій же місцевості, що і ОСОБА_4 . Таким чином у результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом погроз, підкупу, вмовляння або іншим чином впливати на свідків, інших підозрюваних, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання. Слідчий суддя вважає, що наведені вище обставини дають підстави для висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на свідків та інших підозрюваних з боку підозрюваного ОСОБА_4 .

Щодо доводів сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу на потерпілого, слід зазначити, що на даний час до органу досудового розслідування особи, уповноважені на представництво інтересів ДП «Чортківський КХП», із заявами про визнання державного підприємства потерпілим у кримінальному провадженні та/або цивільним позовом не звертались, що не заперечується стороною обвинувачення. Таким чином наразі неможливо перевірити ймовірність здійснення незаконного впливу на особу, яка може бути представником ДП «Чортківський КХП», як потенційного потерпілого у кримінальному провадженні.

Стосовно доводів сторони обвинувачення про наявність ризику перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

На обґрунтування такого ризику стороною обвинувачення зазначено, що ОСОБА_4 разом з дружиною ОСОБА_31 проживає у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_4, площею 273,9 м. кв., розташованому на земельній ділянці з кадастровим номером 6125585900:02:001:3331, площею 0,1051 га.

До січня 2020 року власником вказаного майна була дружина ОСОБА_4 (донька ОСОБА_27 ) - ОСОБА_32 . Однак 31.01.2020 вказані об`єкти нерухомості були подаровані сестрі ОСОБА_33 - ОСОБА_34 . Крім того, у цей час ОСОБА_35 подарувала своїй сестрі ОСОБА_36 ще один будинок за адресою: АДРЕСА_4, та три земельні ділянки в с. Нагірянка з кадастровими номерами 6125585900:02:001:3330, 6125585900:02:001:1220 та 6125585900:02:001:1219, площами 0,1087 га, 0,3631 га та 0,2369 га.

У той же час, після дарування нерухомості, ОСОБА_4 та ОСОБА_35 продовжили проживати у вищевказаному домоволодінні.

Наведене свідчить про те, що ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_35 у січні-лютому 2020 році вживали заходи, спрямовані на захист їх майна від можливого стягнення.

На переконання слідчого судді, зазначені вище обставини дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з боку підозрюваного ОСОБА_4, оскільки ним та його дружиною вчинялись дії, щодо перереєстрації майна за іншим власником, що вказує на мету приховування такого майна та відповідно уникнення можливого накладення арешту на нього чи застосування можливої конфіскації до такого майна.

Варто додати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Детектив у клопотанні та прокурор у судовому засіданні просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, зазначивши, що інший більш м`який запобіжний захід не в змозі запобігти існуючим ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука.

Однак ані особисте зобов`язання, ані особиста порука не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені в ході судового розгляду: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі а документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 та вагомості встановлених ризиків, передбачених п .п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та зможе запобігти цим ризикам.

Отже, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, в тому числі особливо тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі а документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава, в тому числі особистого зобов`язання.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (частина 5 статті 182 КПК України).

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Прокурор у судовому засіданні, зважаючи на роль підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, просила визначити розмір застави в межах встановлених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на думку прокурора внесення застави саме в таких розмірах зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисник заперечував, вважав, що стороною обвинувачення недоведено неможливість застосування до ОСОБА_4 застосування застави у меншому розмірі, що визначений законодавцем - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вважав, що саме в такому розмірі буде доцільним застосувати заставу до ОСОБА_4, з огляду на майновий стан його родини.

Дослідивши подані матеріали, заслухавши учасників провадження, суд враховує подані стороною захисту документи щодо особистої ситуації (обставини) підозрюваного, підтвердження майнового стану, зокрема отримання ним за період з 1998 по 2023 оподатковуваного доходу у розмірі 1 016 692 грн, його дружиною - у розмірі 870 762 грн., позитивні характеристики за місцем проживання, наявність на утриманні малолітніх дітей 2013 та 2019 років народження, стан здоров`я ОСОБА_4 та членів його родини, у тому числі наявність у сина ОСОБА_4 інвалідності. Поряд з цим слідчий суддя враховує наявність у власності ОСОБА_4 нерухомого майна, а саме: нежитлового (складського) приміщення, загальною площею 213,7 кв м та земельної ділянки загальною площею 0,03 га та рухомого майна, а саме: автомобілів DODGE CHARGER, FORD FOCUS, GMC SIERRA, HONDA CB750; причепів BORO K5, КНОТТ 31; мотоциклу HONDA GL1800. Окрім того, дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_37 за період шлюбу набула у власність нежилого приміщення - аптеки-магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_5 .

Поряд з цим, не може залишатися поза увагою суду те, що ОСОБА_4 з родиною проживають у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_4, площею 273,9 кв м, яке до січня 2020 року належало дружині ОСОБА_4 - ОСОБА_38 та в подальшому, разом із земельною ділянкою на якому воно розташоване, іншим будинком та трьома земельними ділянками - подаровані сестрі ОСОБА_33 - ОСОБА_34 .

Таким чином наведені обставини можуть вказувати на те, що майновий стан ОСОБА_4 та його дружини не обмежується майном, зареєстрованим за ними особисто, натомість включає в себе частину майна, зареєстрованого за родичами ОСОБА_4 та ОСОБА_39 .

Слідчий суддя приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у підозрюваного.

Оцінивши всі обставини у сукупності, сукупність доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження пов`язаності ОСОБА_4 із кримінальними правопорушеннями, що розслідуються, слідчий суддя приходить до висновку, що доцільним буде визначити заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600,00 грн (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень, тобто в межах встановленого законодавцем розміру застави для особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Застава саме в такому розмірі здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, так як характер одного із злочинів є особливо тяжким, тому саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.

Згідно ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі а документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення), а також запобігання поза процесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на нього обов`язків, про які просить сторона обвинувачення. Стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідність їх покладення на підозрюваного та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх покладенню.

Тому, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_26, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_40, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, водіями ФГ «Масарівські Липки» ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, підозрюваними ОСОБА_27, ОСОБА_28, а також з пов`язаними з ними особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12020210000000100 від 18.02.2020; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом, а саме приміщення, дільниці та орендовані площі ДП «Чортківський КХП», у тому числі ті, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_3 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, а саме паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3, виданий 13.09.2019.

Поряд з цим, обов`язок, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, на переконання слідчого судді, варто покласти на підозрюваного саме в такій редакції: «не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду».

У той же час, слідчим суддею враховано зміну процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_26 із підозрюваного на свідка, про що було зазначено прокурором у судовому засіданні. Таким чином, обов`язок, передбачений п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, слід прокласти на підозрюваного ОСОБА_4 саме в такій редакції: «утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_26, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_40, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, водіями ФГ «Масарівські Липки» ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, підозрюваними ОСОБА_27, ОСОБА_28, а також з пов`язаними з ними особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12020210000000100 від 18.02.2020».

При цьому, слідчий суддя визнав недоцільним покладення на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування з колишнім начальником охорони ДП «Чортківський КХП», з огляду на відсутність ідентифікуючих ознак такої особи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п. п. 1, 2, 4, 5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

В той же час слід додати, що положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Слідчий суддя враховує, що ухвалою від 14.05.2024 у справі №991/4096/24 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020210000000100 від 18.02.2020 до восьми місяців, тобто до 22.07.2024 включно. Разом з цим, такий строк може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України.

На переконання слідчого судді на підозрюваного ОСОБА_4 доцільно покласти обов`язки строком на два місяці. При цьому, у випадку закінчення строку досудового розслідування до моменту спливу строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

За таких обставин, строк дії обов`язків необхідно визначити до 27.07.2024 включно, однак, строк дії таких обов`язків не може перевищувати строк досудового розслідування у кримінальному проваджені №12020210000000100 від 18.02.2020, у випадку його непродовження у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України, оскільки обов`язки, як обмежувальні заходи, пов`язані з обраним запобіжним заходом, не можуть існувати поза межами кримінального провадження.

Положення ч. 4 ст. 132 та ст. 203 КПК України передбачають, що ухвала про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжних заходів припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600,00 грн (шістсот п`ять тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_4 .

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на два місяці такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_26, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_40, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, водіями ФГ «Масарівські Липки» ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, підозрюваними ОСОБА_27, ОСОБА_28, а також з пов`язаними з ними особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12020210000000100 від 18.02.2020;

- не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом, а саме приміщення, дільниці та орендовані площі ДП «Чортківський КХП», у тому числі ті, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_3 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, а саме паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3, виданий 13.09.2019.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити до 27.07.2024 включно, але в межах строку досудового розслідування.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1