Документ № 119527663

Справа № 991/1684/22

Провадження №11-кп/991/51/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_4, ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

адвоката ОСОБА_8, що діє в інтересах ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів),

представників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_10, ОСОБА_11,

представника Національного банку України ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги захисника ОСОБА_7, адвоката ОСОБА_8, що діє в інтересах ОСОБА_9, Національного банку України на вирок Вищого антикорупційного суду від 25 грудня 2023 року в кримінальному провадженні № 42015000000001955 від 18 вересня 2015 року по обвинуваченню ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в будинку АДРЕСА_1, фактичне місце перебування не встановлено, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.366, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Вищого антикорупційного суду від 25 грудня 2023 року ОСОБА_13 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.366, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.1 ст.366, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.3 ст.209КК України та за сукупністю злочинів йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з позбавленням права обіймати посади в суб`єктах господарювання усіх форм власності, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на строк 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна і штрафом у розмірі 750 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 12 750,00 грн.

Цивільний позов Національного банку України задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_13 на користь Національного банку України кошти в сумі 503 837 129,24 грн в якості відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

Цивільний позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено, стягнуто з обвинуваченого на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кошти в сумі 5 573 147 402,49 грн в якості відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_13 у період з травня 2012 по лютий 2014 року брав участь у злочинній організації з метою вчинення особливо тяжкого та інших злочинів за таких

обставин.

Протягом 2012-2014 років у містах Києві та Харкові діяла структура з чіткою організацією та поділом на підрозділи, зокрема, департаменти («Департамент продаж сжиженого газа», « Департамент продаж природного газа », « Департамент продаж светлых нефтепродуктов », «Департамент привлечения инвестиций», «Юридический департамент», «Финансовый департамент»», «Служба безопасности», « Надзор за строительством + отдых »). Кожний підрозділ займався певним напрямком діяльності, мав керівника, чітко визначені обов`язки та необхідну кількість співробітників.

Одним із напрямків діяльності організації було створення та придбання цілого ряду суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття вчинюваних нею злочинів. Вона контролювала близько 300 підприємств, які поділялися за напрямами діяльності на «газові», «офшори», «спецпрокладки», для Маріуполя, Донецька, «відписка газу», «компанії для РЕАЛ БАНК», «злив грошей», тощо.

Для забезпечення фінансових потреб організації її учасниками розроблено та реалізовано план купівлі банків, відповідно до якого придбано контрольний пакет акцій ПАТ «РЕАЛ БАНК», сформовані його органи управління, призначено ОСОБА_13 головою правління.

У зв`язку з тим, що ПАТ «РЕАЛ БАНК» зі статутним капіталом у розмірі 350 000 000 гривень, не забезпечував у достатньому обсязі діяльність злочинної організації та вчинюваних нею злочинів, у серпні 2013 року придбано 80,0273 % акцій у статутному капіталі АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», загальною номінальною вартістю 2 019 999 998,7 грн., змінено керівний склад його органів управління та обрано підконтрольну особу членом Наглядової ради.

Незважаючи на колегіальність органів правління банків, фактично керівництво ПАТ «РЕАЛ БАНК» здійснювалося ОСОБА_13, а АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» іншими особами, підконтрольними злочинній організації.

Також співучасники злочинної організації залучили до своєї діяльності у 2013 році невстановлених осіб Національного банку України, які, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою з головою правління ПАТ «РЕАЛ БАНК» ОСОБА_13 та іншими членами цієї організації заволоділи державними коштами з подальшою їх легалізацією.

Вказана структура була злочинною організацією, оскільки відповідала ознакам стійкості та ієрархічності, складалась із значної кількості структурних частин та членів, які за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, координації кримінально протиправної діяльності інших осіб. Члени організації проводили спільну активну та цілеспрямовану діяльність щодо підбору фізичних осіб для фіктивного оформлення них прав власників та керівників суб`єктів господарської діяльності; координації діяльності окремих структурних підрозділів; узгодженості дій усіх учасників як при отриманні кредитів від Національного банку України, ПАТ «РЕАЛ БАНК», АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», так і при підготовці, розгляді документів, що були підставою для надання кредитів підконтрольним суб`єктам господарської діяльності; швидкого перерахування грошових коштів між різними юридичними особами.

Своїми діями щодо участі в злочинній організації ОСОБА_13 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.255 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ).

Не встановлено точної дати, коли ОСОБА_13 був залучений до злочинної організації, однак поза розумним сумнівом він приймав участь у ній щонайменше з дати призначення на посаду Голови Правління ПАТ «РЕАЛ БАНК» та відповідав за фінансові питання її діяльності, планування, контроль за вчиненням злочинів у банківській сфері.

Зокрема, обвинувачений, зловживаючи своїм службовим становищем голови правління ПАТ «РЕАЛ БАНК»,з метою незаконного заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб забезпечив ряд удаваних депозитних та кредитних договорів, чим умисно створив штучну заборгованість банку на загальну суму 800 000 000 гривень перед суб`єктами господарювання з ознаками фіктивності: ТОВ «Київобл-Імпорттрейд», Підприємством «Юрай».

Створивши загрозу ліквідності ПАТ «РЕАЛ БАНК» черезйого штучну заборгованість у розмірі 800 000 000 гривень перед ТОВ «Київобл-Імпорттрейд» та Підприємством «Юрай»,

ОСОБА_13 звернувся 18 жовтня 2013 року до Управління НБУ в Харківській області з клопотанням про надання стабілізаційного кредиту на цю суму, яке містило завідомо неправдиві відомості щодо підстав надання кредиту, переліку заставного майна та його вартості, напрямів спрямування кредитних коштів.

За результатами розгляду клопотання та доданих до нього документів Управління НБУ в Харківській області повідомило голову правління ПАТ «РЕАЛ БАНК» ОСОБА_13 про невідповідність поданих банком документів для отримання стабілізаційного кредиту вимогам Положення НБУ № 327.

ОСОБА_13 повторно направив клопотання про надання Національним банком України стабілізаційного кредиту у сумі 800 000 000 гривень з тих самих підстав.

Необхідність надання стабілізаційного кредиту обґрунтовувалась тим, що до ПАТ «РЕАЛ БАНК» звернулись Підприємство «Юрай» та ТОВ «Київобл-Імпорттрейд» з проханням достроково повернути їм депозити на загальну суму 800 000 000 гривень, яких банк не має, оскільки раніше видав у вигляді кредитів: ТОВ «Київмонтаж» у сумі 250 000 000 гривень; ТОВ «Арістократ Тім» у сумі 250 000 000 гривень; ТОВ «СМТ Тайм» у сумі 60 000 000 гривень; ТОВ «Амон-Сул» у сумі 61 000 000 гривень; ПП «Комбіагроіндастрі» у сумі 60 000 000 гривень; ТОВ «Маестро Торг» у сумі 59 000 000 гривень; ТОВ «Київоблпропангаз» у сумі 60 000 000 гривень.

Однак зазначені підприємства контролювалися злочинною організацією та використовувалися для заволодіння коштами стабілізаційного кредиту без мети їх повернення. Відомості в клопотанні про те, що повернення стабілізаційного кредиту здійснюватиметься за рахунок коштів погашення кредитів, наданих цим суб`єктам господарювання, були завідомо неправдивими.

Разом з клопотанням ОСОБА_13 забезпечив подання завідомо неправдивих звітів про оцінку заставного майна, в яких його вартість завищена на 1 199 580 896,33 грн. Також обвинувачений умисно приховав інформацію стосовно фіктивно створеної заборгованості банку перед ТОВ «Київобл-імпорттрейд» та Підприємством « Юрай ». Залучення депозитних коштів на рахунки цих організацій відбулося за рахунок ПАТ «РЕАЛ БАНК», що підтверджує фіктивність зобов`язань банку з повернення депозитів.

Підписання та подання головою правління ПАТ «РЕАЛ БАНК» ОСОБА_13 клопотання про надання стабілізаційного кредиту від 31 жовтня 2013 року виступало одним із елементів реалізації плану на заволодіння державними коштами.

Внаслідок таких дій Управлінням НБУ в Харківській області безпідставно схвалено Програму фінансового оздоровлення ПАТ «РЕАЛ БАНК» та подано до Національного банку України висновок щодо її прийнятності.

07 листопада 2013 року за сприяння невстановлених службових осіб Правлінням НБУ прийнята Постанова «Про надання стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності», якою ПАТ «РЕАЛ БАНК» надано стабілізаційний кредит для підтримання ліквідності шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії в сумі 800 000 000 гривень строком на 2 роки, а також доручено УНБУ в Харківській області укласти з ПАТ «РЕАЛ БАНК» відповідний кредитний договір та договори застави.

08 листопада 2013 року УНБУ в Харківській області уклало з ПАТ «РЕАЛ БАНК» в особі голови правління ОСОБА_13 кредитний договір № 1 на загальну суму 800 000 000 гривень, додатковий договір та договори іпотеки, прийнявши у заставу нерухоме майно із завідомо заниженою ринковою вартістю, яка не покривала розміру стабілізаційного кредиту.

11 та 15 листопада 2013 року Національним банком України на рахунок ПАТ «РЕАЛ БАНК» перераховано кошти стабілізаційного кредиту в розмірі 164 000 000 та 636 000 000 гривень відповідно.

Після надходження до ПАТ «РЕАЛ БАНК» кошти стабілізаційного кредиту в сумі 800 000 000 гривень перераховані підконтрольним злочинній організації Підприємству «Юрай» та ТОВ «Київбл-Імпорттрейд» в якості повернення депозитних вкладів.

У подальшому ОСОБА_13 за попередньою змовою з іншими невстановленими особами забезпечив вчинення ПАТ «РЕАЛ БАНК» низки фінансових операцій з коштами стабілізаційного кредиту по рахункам підконтрольних товариств з ознаками фіктивності (підприємство «Юрай», ТОВ «Гатіора», ТОВ «Плавт Сервіс», ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Гефест Альянс», ТОВ «Київобл-Імпорттрейд» ТОВ «Торенія»), відкритим в ПАТ «РЕАЛ БАНК» та АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», їх легалізацію шляхом зняття частини коштів у сумі 208 500 000 гривень готівкою, конвертування іншої частини коштів у сумі 591 500 000 гривень у 60 160 000 доларів США та їх виведення за межі України на користь підконтрольних злочинній організації товариств нерезидентів - «Рrosperety development s.а.» (Республіка Панама) та «Swisspro саріtal Lіmітеd» (Республіка Кіпр).

Для маскування злочинної діяльності, створення видимості реальної банківської діяльності частину коштів стабілізаційного кредиту у розмірі 12 603 851 гривень та проценти за користування кредитом у розмірі 3 093 301,37 грн. ПАТ «РЕАЛ БАНК» повернув НБУ за кредитними договорами. Неповернута сума склала 787 396 148,99 грн, що є особливо великим розміром відповідно до ч.5 ст.191 КК України.

Діями голови правління ОСОБА_13, інших службових осіб банку та Національного банку України ПАТ «РЕАЛ БАНК» доведено до неплатоспроможності.

За викладених обставин ОСОБА_13 :

- зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб заволодів чужим майном в особливо великому розмірі - коштами стабілізаційного кредиту Національного Банку України, що спричинило шкоду державі у сумі 787 396 148,99 грн. ( ч. 5 ст. 191 КК України);

- як службова особа умисно підробив документи, що спричинило тяжкі наслідки - заволодіння чужим майном, а саме коштами Національного банк України на загальну суму 787 396 148,99 грн. (ч. 2 ст. 366 КК України);

- організованою групою вчинив фінансові операції та правочини з коштами в особливо великому розмірі (787 396 148,99 грн.), якими попередньо заволодів злочинним шляхом, чим вчинив злочин, перебачений ч. 3 ст. 209КК України.

Крім того, у період з травня 2012 по лютий 2014 року ОСОБА_13, будучи учасником злочинної організації, діючи згідно із спільно розробленим планом, забезпечив прийняття ключових організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських рішень, спрямованих на незаконне заволодіння коштами ПАТ «РЕАЛ БАНК» у сумі 4 707 267 476,52 грн. Це відбулося через низку фіктивних операцій, спрямованих на незаконне отримання коштів підконтрольними злочинній організації підприємствами шляхом видачі їм кредитів без належного забезпечення.

Для досягнення цієї мети ПАТ «РЕАЛ БАНК» уклав з підконтрольними злочинній організації підприємствами близько 36 кредитних договорів, фінансовий стан яких та надане забезпечення вказувало на не повернення боргу позичальниками. ОСОБА_13 залучив до реалізації плану працівників ПАТ «РЕАЛ БАНК», які складали та долучали до кредитних справ завідомо неправдиві акти огляду майна, запропонованого банку в заставу, протиправно візували договори застави товарів в обороті або переробці за їх фактичної відсутності. Працівники банку не здійснювали виїзди до місць зберігання майна, не проводили його огляд, звірку відповідності кількості і вартості з даними бухгалтерського обліку позичальника, не встановлювали власника майна та не перевіряли умови його зберігання.

Деякі договори застави, які мали забезпечувати повернення кредитних коштів, укладались вже після надання кредиту, а грошові кошти надавалися позичальникам в день укладення кредитного договору. Тому відповідні зобов`язання суб`єктів господарювання щодо повернення отриманих кредитів не були забезпечені відповідно до положень чинного на той час законодавства і нормативної регламентації діяльності ПАТ «РЕАЛ БАНК».

Та обставина, що по деяким договорам кредитні кошти частково поверталися не спростовує факту умисного порушення порядку видачі кредитів, відсутності реальної перевірки платоспроможності позичальників, формального відношення до оформлення забезпечення за такими договорами з метою заволодіння коштами банку.

Як правило, грошові кошти, перераховані на підставі кредитних договорів підконтрольним злочинній організації суб`єктам господарювання з ознаками фіктивності, не залишалися на їх рахунках відповідно до призначеної мети (поповнення обігових коштів та ведення поточної діяльності), а одразу ставали предметом наступної фінансової операції і зараховувалися на рахунки в іншій валюті.

Загальна сума неповернутих підконтрольними злочинній групі суб`єктами господарювання кредитних грошових коштів становить 4 707 267 476,52 грн.

Тому у цій частині інкримінованих дій ОСОБА_13 протягом періоду з травня 2012 по лютий 2014 року:

-шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою з іншими особами у складі злочинної організації заволодів чужим майном - коштами ПАТ «РЕАЛ БАНК» в особливо великому розмірі на загальну суму 4 707 267 476,52 грн., (ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III);

-як учасник структурного підрозділу злочинної організації шляхом надання вказівок та їх виконання іншими учасниками злочинної організації з числа працівників ПАТ «РЕАЛ БАНК» забезпечив складання, підписання завідомо неправдивих документів - актів огляду майна, запропонованого банку в заставу, на підставі яких оформлювалось прийняття Наглядовою радою банку організаційно-розпорядчих рішень щодо можливості кредитування ПАТ «РЕАЛ БАНК» (ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України в редакції Закону України від 18.04.2013 № 222-VII);

-у складі злочинної організації, вчинив фінансові операції та правочини з коштами в особливо великих розмірах у сумі 4 707 267 476,52 грн., одержаними внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння - заволодіння коштами ПАТ «РЕАЛ БАНК», що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також дії, спрямовані на приховання та маскування незаконного походження таких коштів (ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України в редакції Закону України від 15.11.2011 № 4025-VI (4025-17).

Також у період з жовтня 2013 року по лютий 2014 року за вказівками учасників злочинної організації, у тому числі, ОСОБА_13, АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ПАТ «РЕАЛ БАНК» уклали ряд угод про надання міжбанківських кредитів відповідно до REUTERS-тікетів. За цими угодами ПАТ «РЕАЛ БАНК» не виконав свої зобов`язання перед АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» щодо повернення наданих міжбанківських кредитів у сумі 415 600 000 гривень.

Крім кредитних угод між АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ПАТ «РЕАЛ БАНК» в особі ОСОБА_13 укладено угоду про встановлення кореспондентських відносин. За наслідками банківських операцій по кореспондентському рахунку виникла кредиторська заборгованість ПАТ «РЕАЛ БАНК» перед АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» у сумі 450 279 925,97 грн.

Внаслідок неповернення міжбанківських кредитів та коштів з кореспондентського рахунку злочинна організація заволоділа коштами АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» на загальну суму 865 879 925,97 грн., які були виведені з рахунків банку на рахунки підконтрольних злочинній організації суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності, конвертовані в інші валюти з виведенням на рахунки інших банків.

У такий спосіб ОСОБА_13 повторно вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України.

Згідно вироку шкода, завдана НБУ кримінальним правопорушенням, визначається в розмірі неповернутої частини стабілізаційного кредиту, що складає 787 396 148,99 грн. Національний банк України шляхом продажу заставного майна частково компенсував збитки від кримінального правопорушення на загальну суму 283 559 019,75 грн., а тому суд частково задовольнив цивільний позов Національного банку України та стягнув на його користь з обвинуваченого 503 837 129,24 грн. У стягненні процентів за користування кредитом Національному банку України відмовлено, оскільки несплата нарахованих за кредитним договором процентів не перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з вчиненням кримінального правопорушення щодо заволодіння його коштами.

Також суд визнав доведеним заволодіння обвинуваченим 4 707 267 476,52 грн ПАТ «РЕАЛ БАНК» та 865 879 925,97 грн АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», а тому стягнув з нього на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 5 573 147 402,49 грн.

Не погодившись з вироком, Національний банк України подав апеляційну скаргу, просить вирок змінити в частині відмови у відшкодуванні майнової шкоди в сумі непогашених процентів за кредитом, що складає 22 333 120,55 гривень. Просить стягнути з ОСОБА_13 в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, грошові кошти в розмірі 526 168 249,79 грн., а не 503 837 129,24 грн.

Вважає, що вирок в частині часткового задоволення цивільного позову не відповідає вимогам КПК України. Обставини завдання Національному банку майнової шкоди, у тому числі, її розмір встановлені судом не в повному обсязі, внаслідок чого суд дійшов помилкових висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи.

Вчинення ОСОБА_13 протиправних дій щодо надання Національному банку України завідомо недостовірних відомостей, зокрема, вартості нерухомого майна, переданого в заставу, призвело до неможливості задоволення вимог кредитора за кредитним договором як в частині основної суми кредиту, так і процентів за користування ним.

Сума кредиту та проценти за користування коштами перебувають у безпосередньому правовому зв`язку, а тому заволодіння кредитними коштами та їх неповернення призвело до неповернення і процентів за користування ними.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Національний банк переконаний, що в розмір майнової шкоди, завданої йому протиправними діями обвинуваченого, входить розмір основного боргу за кредитом та не сплачені (прострочені) проценти за користування ним. Відтак, висновки суду в частині часткового задоволення цивільного позову не відповідають дійсним обставинам справи.

Суд не надав належної правової оцінки: висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи від 25.06.2015 в тій частині, що до складу майнової шкоди (збитків) відносяться також й недоотримані доходи (упущена вигода); акту Державної фінансової інспекції в Харківській області щодо позапланової виїзної ревізії від 10.10.2014, рішенням Господарського суду м.Києві від 28.10.2014 та від 25.11.2014, якими підтверджується завдана майнова шкода в розмірі суми основного боргу за кредитом та не сплаченими (простроченими) процентами за користування кредитом.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 також подала апеляційну скаргу, просить вирок скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати. Цивільні позови Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд не об`єктивно з`ясував обставини справи і явно з обвинувальним нахилом оцінив наявні у справі докази, відкинув доводи сторони захисту. Висунуте ОСОБА_13 обвинувачення не доведене поза розумним сумнівом по жодному інкримінованому йому кримінальному правопорушенню.

Матеріали справи не містять беззаперечних доказів, що вказують на факт створення злочинної організації та участь ОСОБА_13 у ній. У вироку не зазначені місце, час, обставини та спосіб залучення обвинуваченого до складу злочинної організації. Він базується на припущеннях.

Захисник стверджує, що ОСОБА_13 не брав участі в засіданнях наглядової ради ПАТ «РЕАЛ БАНК», на яких вирішено вважати за доцільне вчинення з ТОВ «Київобл-Імпорттрейд» значного правочину та правочинів, пов`язаних з достроковим розірванням договору про залучення на строковий депозит грошових коштів вказаного товариства, а депозитний договір від імені банку підписаний заступником Голови Правління ОСОБА_15 . Та обставина, що залучені на депозит кошти ТОВ «Київобл-Імпорттрейд» у той же день були надані у вигляді кредитів, не є доказом заволодіння ними, оскільки ПАТ «РЕАЛ БАНК» як банківська установа мав на це право.

У матеріалах кримінального провадження відсутні достатні докази для висновку про те, що під час подачі до НБУ документів з метою отримання стабілізаційного кредиту ОСОБА_13 мав прямий умисел на заволодіння державними коштами і їх не повернення.

Про відсутність умислу на заволодіння державними коштами свідчить те, що під час перебування ОСОБА_13 на посаді голови правління ПАТ «РЕАЛ БАНК» своєчасно платив відсотки та погашав заборгованість за стабілізаційним кредитом НБУ, іншими кредитними договорами.

Жодного акту огляду майна, запропонованого в заставу, ОСОБА_13 не підписував, не візував та не складав, тобто, не вносив в ці документи неправдиву інформацію, а тому недоведеним є вчинення обвинуваченим складання, підписання завідомо неправдивих документів.

Наведені у вироку докази заволодіння коштами АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» доводять факти укладання угод між вдома банками і перерахування коштів, що не заборонено законом. Проте вони не доводять, що кошти в сумі 865 879 925,97 грн. виведені з АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» на користь ПАТ «РЕАЛ БАНК» з метою заволодіння ними учасниками злочинної організації.

Факт підписання обвинуваченим перерахованих у вироку документів, не доведений шляхом призначення судово-почеркознавчих експертиз.

Більшість доказів, згідно доводів апеляційної скарги, є недопустимими, оскільки постанова про виділення матеріалів досудового розслідування не містить переліку документів, які виділені з кримінального провадження №12013220540000400 у кримінальне провадження № 4215000000001955, також у ній відсутні відомості про те, які документи виділені в копіях, а які в оригіналах.

У матеріалах справи відсутні процесуальні рішення про визнання документів речовими доказами, хоча за змістом ст.366 КК України всі документи, що містять неправдиву інформацію, повинні визнаватися речовими доказами. Також у матеріалах кримінального провадження не всі документи в оригіналах, які за версією обвинувачення, є підробленими. Серед них наявні копії, не завіреними належним чином, а тому вони є неналежними доказами.

Апеляційну скаргу на вирок подав і адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9, просить скасувати його в частині залишення в силі арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/38167/15-к на квартиру АДРЕСА_2 для забезпечення виконання покарання обвинуваченого у виді конфіскації майна. Вимоги обґрунтовує тим, що вказана квартира на праві приватної власності належить ОСОБА_9, якій стало відомо про арешт нерухомого майна лише 05 квітня 2024 року, оскільки до участі у кримінальному провадженні вона залучена не була, в якості свідка не допитувалась. Вказану квартиру ОСОБА_9 подарував чоловік відповідно до договору дарування від 01.11.2017, який купив її у ОСОБА_13 у березні 2014 року, до накладення арешту в жовтні 2015 року.

На підтвердження доводів апеляційної скарги адвокат надала копії договору купівлі-продажу квартири від 03 березня 2014 року, договору дарування від 01 листопада 2017 року та копії витягів з реєстру майнових прав.

Заслухавши доповідь головуючого; доводи захисника, яка підтримала свою апеляційну скаргу; доводи адвоката ОСОБА_8, яка підтримала свою апеляційну скаргу; доводи представника Національного банку України, який підтримав апеляційну скаргу банку; доводи прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, не заперечував проти задоволення апеляційних скарг Національного банку України та ОСОБА_9 ; думку представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; промови учасників апеляційного розгляду в судових дебатах; обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечень на них, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу з наведенням належних, достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Висновок про винуватість ОСОБА_13 за встановлених фактичних обставин суд обґрунтував дослідженими в судовому засіданні доказами, кожному із яких дав оцінку окремо та в сукупності, навів їх у вироку, основу яких складають, зокрема:

-трудовий контракт між ПАТ «РЕАЛ БАНК» та ОСОБА_13 від 28.11.2011 (т.5, а.с. 128-134);

-копія листа Національного Банку України від 22 листопада 2011 року № 41-117/5943-14091 щодо погодження рішенням Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків ОСОБА_13 на посаду Голови правління ПАТ «РЕАЛ БАНК» (т.5, а.с.126);

-витяг з протоколу № 20 засідання Наглядової ради ПАТ «РЕАЛ БАНК» від 04 жовтня 2011 року (т.5, а.с.123-125) про призначення ОСОБА_13 на посаду Голови Правління ПАТ «РЕАЛ БАНК;

- наказ Голови правління ПАТ «РЕАЛ БАНК» від 28 листопада 2011 року № 215 К (т.5, а.с.127);

-показання свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ;

-договір між ПАТ «РЕАЛ БАНК» та ТОВ «Київобл-Імпорттрейд» від 29.04.2013 № 2046/09-113 про залучення на строковий депозит грошових коштів (т.27, а.с. 119-121; т.35, а.с.45-47);

-договір між ПАТ «РЕАЛ БАНК» та Підприємством «Юрай» від 13.09.2013 № 4308/09-113 про залучення на строковий депозит грошових коштів (т.27, а.с.96-98; т.35, а.с.64-66);

-протоколи кредитного комітету ПАТ «РЕАЛ БАНК» від 13.09.2013 № 440 (т.43, а.с.329), № 76 (т.43, а.с.331) про відкриття кредитних ліній ТОВ «Арістократ Тім» та ТОВ «Київмонтаж»;

-клопотання ПАТ «РЕАЛ БАНК» від 31.10.2013 № 11-0611/414«а»/БТ про надання Національним банком України стабілізаційного кредиту (т.18, а.с. 94-97; т.23, а.с. 23-28);

-постанова Правління НБУ № 448/БТ «Про надання стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності» від 07.11.2013 (т.14, а.с.156-159).

-кредитний договір № 1 від 08 листопада 2013 року між УНБУ в Харківській області та ПАТ «РЕАЛ БАНК» (т.23 а.с.13-19);

-додатковий договір №1 від 14.11.2013 до кредитного договору №1 від 08.11.2013 (т.23, а.с. 20-22);

-договори іпотеки між Управлінням НБУ у Харківській області та ПАТ «РЕАЛ БАНК» від 08 листопада 2013 року № 1/1 (т.23, а.с.13-19; т.34, а.с.62-65) та від 15 листопада 2013 № 1/2 (т.23, а.с. 20-22; т.34, а.с. 66-67);

-генеральна угода про загальні умови та порядок здійснення міжбанківських операцій від 02.10.2013 № 021613-01 (т.54, а.с. 60-72);

-угоди між ПАТ «РЕАЛ БАНК» та АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» про встановлення кореспондентських відносин від 23.08.2013 № 09-403/4 (т.54, а.с. 204-209) та від 18.09.2013 09-403/43764 (т.54, а.с.210-215);

-виписка по особовому рахунку АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» № НОМЕР_1 за період з 23.08.2013 по 28.02.2014 (т. 54, а.с. 217-227);

-міжбанківські розрахункові документи АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ПАТ «РЕАЛ БАНК» від 27.02.2014 з вимогами повернути кошти та повернення 04.03.2014 міжбанківських розрахункових документів AT «БРОКБІЗНЕСБАНК» без виконання у зв`язку із визнанням ПАТ «РЕАЛ БАНК» неплатоспроможним та запровадженням тимчасової адміністрації (т. 54 а.с. 297-311);

-лист Національного банку України від 15 лютого 2016 року (т.32, а.с.171);

-протокол обшуку від 20.03.2014 (т.41, а.с.8-11);

-протоколи огляду від 14.07.2015 (т.41, а.с.12-77), 14.11.2016 (т.50, а.с. 156-170) документів, вилучених під час обшуку;

-протокол огляду інформації оператора мобільного зв`язку ПрАТ «МТС України» від 11.10.2016 (т.38, а.с.8-132);

-протоколи огляду від 15.10.2016 (т.40, а.с.145-186), 08.10.2016 (т.42 а.с.1-8), 22.10.2016 (т.40, а.с.187-249) та від 15.11.2016 (т.50, а.с.24-137) електронних носіїв інформації, вміст яких складають електронні файли, записані під час здійснення оглядів портативних комп`ютерів

(ноутбуків), вилучених під час обшуку;

-протокол огляду від 24.07.2018 документів кредитних справ позичальників ПАТ «РЕАЛ БАНК» (т. 94, а.с. 61-140);

-протокол огляду від 18.07.2018 відповідей ДФС України та документів кредитних справ позичальників ПАТ «РЕАЛ БАНК» (т.95, а.с.1-106);

-протокол огляду від 22.06.2017 документів щодо здійснення фінансових операцій за рахунками, відкритими в АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ПАТ «РЕАЛ БАНК» (т.91, а.с. 1-35);

-протокол тимчасового доступу до речей і документів, що перебували у володінні ПАТ «РЕАЛ БАНК» від 25 червня 2014 року (т.25, а.с.3-6);

-довідка про рух грошових коштів по рахунку № НОМЕР_2, відкритому Підприємством «Юрай» у ПАТ «РЕАЛ БАНК» (т.23, а.с.146-149);

-довідка про рух грошових коштів по рахунку № НОМЕР_3, відкритому ТОВ «Торенія» у ПАТ «РЕАЛ БАНК» (т.25, а.с.113-124);

-виписки про рух коштів по рахунках Представництва «Просперіті дівелопмент ЕС.ЕЙ» (т.28, а.с.19-57);

-виписки про рух коштів по рахунках ТОВ «Прогрес Інсайд» (т.28, а.с.217-251);

-протокол тимчасового доступу до речей і документів, що перебували у володінні АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» від 03 серпня 2016 року (т.29, а.с.8-24);

-акт Державної фінансової інспекції в Харківській області від 10.10.2014 № 08-20/39 позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «РЕАЛ БАНК» за період з 01.01.2013 по 01.09.2014 (т.33, а.с.36-127);

- висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи від 25.06.2015 № 5262/10748/15-45 (т.33, а.с.137-149);

- висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 29.01.2015 № 15293/15294/14-45 (т.37, а.с.140-168);

-висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 26.10.2017 № 14878/17-45 (т.94, а.с.151-158);

-висновок Департаменту розслідування протиправних діянь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за результатами дослідження окремих операцій ПАТ «РЕАЛ БАНК» від 12.03.2018 (т.93, а.с. 1-250; т. 94, а.с 1-60);

-акт перевірки дотримання вимог чинного законодавства України при видачі міжбанківських кредитів ПАТ «РЕАЛ БАНК» від 27.07.2015 (т.52, а.с. 1-77);

-експертні оцінки суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Експерт-ДМ» (т.19, а.с.130-135);

-висновки експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 03.11.2014 № 6191/14-42 (т.33, а.с.156-171) та від 12.09.2014 № 3503/14-42 (т.33, а.с.190-208; т.34 а.с.79-81).

Суд першої інстанції навів у вироку відомості, які містяться у кожному дослідженому доказу, на їх підставі дійшов висновку про доведеність інкримінованих обвинуваченому дій. У ході апеляційного розгляду не встановлено порушень порядку дослідження доказів та їх оцінки, а тому колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується.

Доводи захисника про те, що матеріали кримінального провадження не містять доказів створення злочинної організації, участі у ній ОСОБА_13, відомостей про місце, час, обставини та спосіб залучення обвинуваченого до складу злочинної організації, колегія суддів відхиляє.

Суд першої інстанції дійшов висновку про участь ОСОБА_13 у злочинній організації дослідивши:

- докази призначення обвинуваченого на посаду голови правління ПАТ «РЕАЛ БАНК», серед яких: витяг з протоколу № 20 засідання наглядової ради ПАТ «РЕАЛ БАНК» від 04 жовтня 2011 року (т.5, а.с.98, 123-125); копія листа НБУ від 22 листопада 2011 року № 41-117/5943-14091 (т.5, а.с.126); наказ Голови правління ПАТ «РЕАЛ БАНК» від 28 листопада 2011 року № 215 К (т.5, а.с.127); трудовий контракт від 28 листопада 2011 року (т.5, а.с.128-134);

- протокол обшуку від 20.03.2014 (т.41, а.с. 8-11) приміщення за адресою: АДРЕСА_3, в ході якого виявлені, зокрема, аркуші А4 з відбитками печаток близько 300 підприємств (в тому числі відбитки печаток ТОВ «Київмонтаж», ТОВ «Арістократ Тім», ТОВ «Київобл-Імпорттрейд», Підприємство «Юрай»), їх первинна бухгалтерська документація. Зазначені в документах підприємства мали відкриті рахунки в ПАТ «РЕАЛ БАНК», у тому числі депозитні, та використовувались злочинною організацією для заволодіння коштами стабілізаційного кредиту, коштами ПАТ РЕАЛ БАНК», АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК»;

- протокол огляду документів від 14.07.2015, вилучених 20.03.2014 в ході обшуку (т.41, а.с.12-77), з яких вбачається розподіл злочинної організації на такі структурні підрозділи: «Департамент продаж сжиженного газа», «Департамент продаж природного газа», « Департамент продаж светлых нефтепродуктов », «Проект таможня», «Таможенный отдел», «Лидер-Нафта», «Европа», «Облгаз», «Москва», «Банк» (при цьому ОСОБА_13, зазначений як керівник банку), «Департамент привлечения инвестиций», «Киев Стар», «ТЦБ», «Страхование», «Аппарат КСВ», «КАП», «Юридический департамент», «Финансовый департамент», «Служба безопасности», «Другие направления», «Надзор за строительством + отдых», «Уволенные»;

- протоколи огляду від 15.10.2016 та 22.10.2016 (т.40, а.с.145-232а) електронних носіїв інформації, вміст яких складають електронні файли, записані під час здійснення оглядів портативних комп`ютерів (ноутбуків), вилучених під час обшуку по АДРЕСА_4, на яких виявлено таблицю «Список фунтов, которые более месяца ничего не подписывали» з прізвищами, іменами та по батькові осіб напроти конкретних назв компаній (серед них ТОВ «Юрай», представництво « Просперіті Дівелопмент ЕС.Ей »); файл «30 Сало» з інформацією стосовно підприємств, їх керівників, засновників та особи «від кого» (в т.ч. ООО «Киевмонтаж», ООО «Торения», ООО «Гатиора»);

- протокол огляду від 15.11.2016 (т.50, а.с.34-137) вилученої під час обшуку по АДРЕСА_4 комп`ютерної техніки, на якій зафіксовано електронні файли «Таблиця финал» з переліком 133 підприємств (код ЄДРПОУ, особу директора); файл « Ведомость АСТ » з переліком фірм, сфери їх діяльності та відмітки про важливість для організації (до сфери діяльності Оптима віднесені ТОВ «Київмонтаж», ТОВ «СК «Гефест Альянс», ТОВ «СМТ Тайм», ТОВ «Юрай», ТОВ «Ірістократ Тім»); файли «Схема Реалбанк», «Схема Реалбанк 28.09.2011+правки» з детально розробленим планом купівлі ПАТ «РЕАЛ БАНК», що передбачав чітке визначення етапів придбання банку, виконавців та строки реалізації;

- протоколи огляду від 08.10.2016 (т.42, а.с.1-160) та 22.10.2016 (т.40, а.с.187-249), в яких зафіксовані результати огляду електронних носіїв інформації, вміст яких складають електронні файли, записані під час здійснення оглядів портативних комп`ютерів (ноутбуків), вилучених під час обшуку по АДРЕСА_4, що містять план дій у випадку нештатних ситуацій з «номіналам» та розроблений алгоритм дій для юридичного департаменту щодо попередження виникнення нештатних ситуацій; історії інтернет-переписки учасників злочинної організації щодо питань придбання або створення нових юридичних осіб, відкриття на них рахунків в ПАТ «РЕАЛ БАНК», у тому числі, з метою отримання у подальшому кредитів в банку.

Про участь ОСОБА_13 в складі злочинної організації свідчить, зокрема, те, що він: мав повний контроль над діяльністю ПАТ «РЕАЛ БАНК»; звернувся до НБУ з клопотанням про надання стабілізаційного кредиту, яке містило завідомо неправдиві відомості; особисто укладав кредитні договори з підпорядкованими злочинній організації підприємствами ТОВ «Арістократ Тім» та ТОВ «Київмонтаж»; головував на засіданнях кредитного комітету та приймав позитивні рішення щодо кредитування підприємств з ознаками фіктивностібез розгляду пакетів документів та аналізу потенційного позичальника на предмет його кредитоспроможності; приймав рішення про збільшення лімітів кредитних ліній підприємствам з ознаками фіктивності за відсутності висновків служби безпеки банку; уклав від імені ПАТ «РЕАЛ БАНК» з АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» угоду про встановлення кореспондентських відносин, чим створив умови для заволодіння коштами АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК»; будучи керівником суб`єкта первинного фінансового моніторингу, не дотримувався вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму з метою приховання фінансових операцій з коштами стабілізаційного кредиту та кредитними коштами банку.

Підлягають відхиленню і доводи про те, що ОСОБА_13 не брав участі в засіданнях наглядової ради ПАТ «РЕАЛ БАНК», на яких вирішено вважати за доцільне вчинення з ТОВ «Київобл-Імпорттрейд» значного правочину та правочинів, пов`язаних з достроковим розірванням договору про залучення на строковий депозит грошових коштів вказаного товариства, а депозитний договір від імені банку підписав заступник Голови Правління ОСОБА_15 .

Згідно інкримінованих ОСОБА_13 дій, які суд визнав доведеними, він займав посаду голови правління ПАТ «РЕАЛ БАНК». Обвинуваченого призначено на цю посаду для забезпечення фінансових потреб злочинної організації. ТОВ «Київобл-Імпорттрейд» як і низка інших суб`єктів господарювання використовувалися злочинною організацією для заволодіння коштами НБУ. Тому не має істотного значення для справи питання про те, хто безпосередньо підписував депозитний договір від імені ПАТ «РЕАЛ БАНК»: голова правління чи його заступник.

У вироку чітко зазначені відомості про місце, час, обставини та спосіб залучення обвинуваченого до складу злочинної організації. Зокрема, злочинна організація діяла у місті Харкові протягом 2012-2014 років. Обвинувачений був залучений до її діяльності шляхом призначення на посаду голови правління ПАТ «РЕАЛ БАНК» для забезпечення фінансових потреб організації.

Доводи захисника про відсутність доказів умислу обвинуваченого на заволодіння коштами НБУ, АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», не підписування ним актів огляду майна, часткове погашення ПАТ «РЕАЛ БАНК» перед НБУ коштів стабілізаційного кредиту та процентів за користування ними колегія суддів відхиляє.

Як голова ПАТ «РЕАЛ БАНК» обвинувачений знав і усвідомлював, що при одержанні кредитів у заставу передається майно, яке з очевидністю не забезпечує їх повернення, незалежно від того, хто безпосередньо підписував акти огляду заставного майна. Спосіб подальшого використання кредитних коштів також вказував на очевидне їх неповернення. За таких обставин доводи про відсутність у обвинуваченого умислу на заволодіння кредитними коштами не є обґрунтованими. Не спростовує цього висновку і доводи про те, що ПАТ «РЕАЛ БАНК» в особі його голови правління ОСОБА_13 частково погашав кредит та проценти за користування ним, оскільки суми погашення були мізерними, що вказує на маскування факту заволодіння кредитними коштами, а не відсутність умислу на заволодіння ними.

Доводи про недоведеність службового підроблення підписаних ОСОБА_13 документів без призначення судово-почеркознавчих експертиз слід відхилити з тих мотивів, що захисник у ході апеляційного розгляду не зазначив жодного документу, у службовому підробленні якого обвинуваченого визнано винуватим і який він насправді не підписував (стосовно стабілізаційного кредиту НБУ). Тому відсутні підстави для призначення судово-почеркознавчих експертиз. Службове підроблення документів стосовно видачі підконтрольним злочинній організації позичальникам кредитів ПАТ «РЕАЛ БАНК» кваліфіковано за ч.4 ст.28 КК України як таке, що вчинене ОСОБА_13 у складі злочинної організації, а тому не має значення підписував він безпосередньо документи чи ні, які містили недостовірні відомості і були використані очолюваним обвинуваченим банком для видачі кредитів.

Відсутність у постанові про виділення матеріалів в окреме кримінальне провадження конкретного переліку документів, що виділяються, не зазначення про те, виділяються вони в копіях чи оригіналах, не може бути підставою для визнання доказів недопустимими у цьому провадженні, оскільки не містить ознак порушення прав людини при їх збиранні чи інших об`єктивних причин для сумнівів у достовірності таких доказів. Не тягне за собою недопустимість письмових доказів і та обставина, що вони не визнані речовими стороною обвинувачення.

Стосовно доводів про дослідження судом частини письмових доказів (документів) в копіях, а не оригіналах, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст.99 КПК України сторона кримінального провадження зобов`язана надати суду оригінал документа.

Для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, зокрема, якщо оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони.

Сторона зобов`язана надати іншій стороні можливість оглянути або скопіювати оригінали документів, зміст яких доводився у передбаченому цією статтею порядку.

Прокурор пояснив про те, що матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_13 виділені з іншого про діяльність злочинної організації. Дійсно, їх частина виділена в копіях. Однак він володіє (у матеріалах іншого кримінального провадження містяться) оригіналами всіх документів, копії яких знаходяться і були досліджені судом у даному кримінальному провадженні. На вимогу суду або сторони захисту готовий надати оригінал будь-якого документу, достовірність відомостей у якому викликають сумніви. Суть інкримінованого ОСОБА_13 службового підроблення, яке суд першої інстанції визнав доведеним, стосується змісту відомостей, а не форми документів (підписів, відбитків печаток, тощо).

У ході апеляційного розгляду та перевірки доводів апеляційної скарги захисника в цій частині з`ясовано, що він не звертався до прокурора з проханням надати для ознайомлення оригінал будь-якого документа, у судовому засіданні не ставив під сумнів достовірність відомостей, що містяться в досліджених судом копіях документів. За таких обставин відсутні підстави для витребування колегією суддів у прокурора оригіналів певних документів та їх повторного дослідження, визнання відомостей, що містяться в досліджених судом першої інстанції копіях документів, недопустимими доказами.

Наведене дає підстави колегії суддів залишити апеляційну скаргу захисника обвинуваченого без задоволення.

Суть обвинувачення, визнане судом доведеним, полягає в тому, що ОСОБА_13 на посаді голови правління ПАТ «РЕАЛ БАНК» у складі злочинної організації не брав кредит у НБУ, а під виглядом кредиту заволодів його коштами. За такі дії він засуджений до визначеного судом покарання. Якби він брав кредит, то не був би засуджений, а мав би як позичальник сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до цивільного зобов`язання. На кошти, якими особа заволоділа кримінальним шляхом, проценти не нараховуються. Тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив НБУ у стягненні процентів за користування коштами, якими обвинувачений заволодів. Апеляційна скарга банку з наведених причин не підлягає задоволенню.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2015 року у справі № 757/38167/15-к накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_13 . Оскаржуваним вироком арешт даної квартири залишено в силі з метою забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.

Водночас, колегія суддів встановила, що на момент винесення ухвали слідчим суддею, квартира належала на праві приватної власності ОСОБА_26, який 03 березня 2014 року придбав її в ОСОБА_27 . У подальшому, 01 листопада 2017 року, ОСОБА_26 подарував дану квартиру дружині ОСОБА_9 .

На момент накладення слідчим суддею арешту та ухвалення вироку, квартира ОСОБА_13 не належала, що підтверджується наданими адвокатом ОСОБА_8 копіями договору купівлі-продажу квартири від 03 березня 2014 року, договору дарування від 01 листопада 2017 року та копіями витягів з реєстрів майнових прав станом на 04 березня 2014 року, 01 листопада 2017 року.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 щодо скасування арешту квартири. Однак це слід зробити шляхом зміни вироку, а не його скасування та ухвалення нового.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість апеляційних вимог адвоката ОСОБА_8, необхідність їх задоволення та скасування арешту квартири АДРЕСА_2 шляхом зміни вироку в цій частині.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 408, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8, що діє в інтересах ОСОБА_9, задовольнити

частково.

Вирок Вищого антикорупційного суду від25 грудня 2023 року змінити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/38167/15-к на квартиру АДРЕСА_2 .

В іншій частині вирок залишити без змін, а апеляційні скаргизахисника та Національного банку України - без задоволення.

Копії ухвали негайно вручити учасникам.

Копію ухвали, що підлягає врученню обвинуваченому, надіслати його захиснику.

Інформацію про ухвалене колегією суддів рішення опублікувати відповідно до вимог ч.3 ст.323, ст.297-5 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та підлягає касаційному оскарженню протягом трьох місяців до Верховного Суду.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2,

ОСОБА_3