- Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.
Справа № 991/3864/24
Провадження №11-сс/991/384/24
Слідчий суддя - ОСОБА_1
Головуючий: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 червня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_2,
Суддів ОСОБА_3,
ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, подану в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2024 про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах власника майна - ОСОБА_7, на бездіяльність прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні за № 42023000000000406 від 13 березня 2023 року.
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного судового рішення
і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2024 відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах власника майна - ОСОБА_7, на бездіяльність прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні за № 42023000000000406 від 13 березня 2023 року.
Слідчим суддею встановлено наступні обставини.
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні за №42023000000000406 від 13 березня 2023 року.
У скарзі адвокат ОСОБА_6, вказав, що за місцем проживання ОСОБА_7 в належній їй на праві власності квартирі АДРЕСА_1 було проведено невідкладний обшук в житлі та вилучено, зокрема, готівкові кошти, належні їй, в сумі 70 000 доларів США, 40 000 євро. Вказані кошти, за переконанням адвоката, є тимчасово вилученим майном та підлягають безумовному поверненню.
Слідчим суддею встановлено, що предмети, схожі на грошові кошти: 70.000 доларів США та 40.000 євро, вилучені під час обшуку квартири, належної ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_1, належать до переліку тих речей, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді від 10 квітня 2024 року про дозвіл на проведення обшуку. У зв`язку з цим, такі речі, відповідно до вимог ч. 7 ст. 236 КПК України, не вважаються тимчасово вилученим майном, а тому бездіяльність у слідчого ОСОБА_9, яка полягає у їх неповерненні, у останнього не виникла.
За таких обставин, слідчий суддя вважав за необхідне відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Також, слідчий суддя дійшов висновку, що оскільки клопотання про арешт майна органом досудового розслідування подано не було, бездіяльність уповноважених осіб органу досудового розслідування могла початись, у випадку приналежності вилучених речей до тимчасово вилученого майна, 11 квітня 2024 року та могла бути оскаржена протягом десяти днів, тобто не пізніше 22 квітня 2024 року. А тому, на думку слідчого судді, адвокат звернувся з вказаною скаргою до Вищого антикорупційного суду з пропущенням строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги
і узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2024, адвокатом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 було подано апеляційну скаргу, у якій він прохав скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу про відкриття провадження Вищим антикорупційним судом за скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Вимоги апеляційної скарги мотивував наступним.
Власник тимчасово вилученого майна звернулась із клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна до прокурора у кримінальному провадженні № 42023000000000406, яке було надіслано засобами поштового зв`язку 25.04.2024, але про результати розгляду клопотання вона повідомлена не була.
У зв`язку з наведеним, ОСОБА_7 реалізувала своє право на оскарження бездіяльності прокурора шляхом подання скарги до слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
Слідчий суддя не надав належної оцінки доказам походження вилучених у ОСОБА_7 грошових коштів. Ці кошти не належать ОСОБА_10, а є доходами ОСОБА_7 та накопиченнями її родини.
Крім того, висновки слідчого судді щодо пропуску строку на звернення зі скаргою на бездіяльність слідчого не відповідають дійсності, оскільки оскарження вказаної бездіяльності відбулось протягом десятиденного строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Адвокат ОСОБА_6 повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, направив на адресу суду заяву, в якій зазначив, що підтримує доводи апеляційної скарги в повному обсязі та прохає апеляційну скаргу розглянути за його відсутності.
Інші учасники судового провадження, повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, тому, відповідно до вимог ч.4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд здійснено за відсутності учасників судового провадження.
Мотиви суду
Заслухавши доповідь головуючого, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення.
Відповідно до приписів ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Оцінюючи висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, така скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до матеріалів провадження, 08.04.2024 у кримінальному провадженні № 42023000000000406 від 13 березня 2023 року на підставі повідомлення оперативного підрозділу № 9/356081 від 07.04.2024, у відповідності до ч. 3 ст. 233 КПК України, було проведено обшук квартири АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, за результатами якого, у зв`язку із необхідністю врятування майна, що може бути речовим доказом - окремих речей, предметів, документів, що зберегли на собі сліди кримінальних правопорушень або містять інші відомості, які можуть бути використані як факти та обставини, що встановлюються у ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, було вилучено предмети, зокрема, схожі на грошові кошти - 70 000 доларів США та 40 000 євро (а.п. 9-22).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.04.2024 у справі № 991/2990/24 було частково задоволено клопотання заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 та надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_7, з метою виявлення та фіксації відомостей по обставини вчинення кримінального правопорушення, а також відшукання та огляду речей, що мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, зокрема, предметів, схожих на грошові кошти у сумі 70 000 доларів США та 40 000 євро.
25.04.2024 ОСОБА_7 звернулась до прокурора у кримінальному провадженні № 42023000000000406 із клопотанням про повернення майна, вилученого 08.04.2024 під час обшуку (а.п. 30-34).
У подальшому, 06.05.2024 адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 звернувся зі скаргою на бездіяльність прокурора у порядку ст. 303 КПК України, у якій прохав зобов`язати прокурора ОСОБА_8 та/або іншу уповноважену особу у кримінальному провадженні №42023000000000406 повернути ОСОБА_7 готівкові кошти в сумі 70 000 доларів США та 40 000 євро (а.п. 1-5).
За результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 слідчий суддя відмовив у відкритті провадження, посилаються на те, що предмети, схожі на грошові кошти - 70.000 доларів США та 40.000 євро, вилучені під час обшуку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, належать до переліку тих речей, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2024 року про дозвіл на проведення обшуку. У зв`язку з цим, на переконання слідчого судді, такі речі, відповідно до вимог ч. 7 ст. 236 КПК України, не вважаються тимчасово вилученим майном, а тому у слідчого не виникала бездіяльність щодо неповернення вказаних грошових коштів.
Статтею 16 КПК передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні володільцем тимчасово вилученого майна може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 цього кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до положень ст.168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов`язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом (ч.1 ст.168 КПК).
Частиною 2 ст.168 КПК визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Виходячи зі змісту ст.ст. 233 - 236 КПК України, вирішуючи питання про надання дозволу на проведення обшуку, слідчий суддя надає дозвіл лише на проникнення до житла або володіння особи та відшукання відповідних речей та документів, але не вирішує питання арешту майна, яке може бути відшукано під час такої слідчої дії. При цьому, особі, яка проводить обшук, надано право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.
Системний аналіз норм кримінального процесуального законодавства вказує на те, що статус тимчасово вилученого майна набуває усе майно, вилучене під час обшуку чи огляду, у тому числі - проведеного невідкладно, незалежно від того, чи було надано дозвіл на відшукання такого майна ухвалою слідчого судді, чи ні.
Набуття вилученими речами статусу тимчасово вилученого майна, в свою чергу, вимагає подальшого судового контролю правових підстав утримання такого майна стороною обвинувачення.
Виходячи із наведеного, висновки слідчого судді про відсутність у вилучених під час невідкладного обшуку у ОСОБА_7 грошових коштів статусу тимчасово вилученого майна не відповідають положенням кримінального процесуального законодавства, а відтак колегія суддів не може погодитись з тим, що бездіяльність, про яку зазначав у своїй скарзі до слідчого судді адвокат ОСОБА_6, не підлягає оскарженню відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.303 КПК України.
Стосовно доводів апелянта в частині оцінки висновків слідчого судді, викладених в оскаржуваній ухвалі, про пропущення адвокатом ОСОБА_6 строку на звернення до слідчого судді з відповідною скаргою, колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя, безпосередньо встановивши правову підставу для відмови у відкритті провадження відповідно до приписів ч.4 ст.304 КПК України, не мав на цьому етапі досліджувати питання дотримання строків на звернення зі скаргою, отже такі висновки є передчасними та не впливають на питання оцінки колегією суддів наявності чи відсутності підстав для відмови у відкритті провадження за скаргою, поданою в порядку ст.303 КПК України.
А тому, враховуючи викладене, колегія суддів не надає оцінки таким доводам апеляційної скарги та відповідним висновкам слідчого судді.
Висновки суду
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Враховуючи, що слідчий суддя дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, а до повноважень суду апеляційної інстанції законом не віднесені повноваження щодо вирішення питання про відкриття провадження за скаргою, поданою слідчому судді в порядку ст.303 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали та направлення скарги адвоката ОСОБА_6 слідчому судді Вищого антикорупційного суду для вирішення у порядку статей 304-307 КПК України.
Керуючись статтями 376, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна - ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2024 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах власника майна - ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні за № 42023000000000406 від 13 березня 2023 року, направити слідчому судді Вищого антикорупційного суду для вирішення у порядку статей 304-307 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4