Документ № 119587761

Справа № 991/4978/20

Провадження № 1-кп/991/52/20

УХВАЛА

про звільнення від кримінальної відповідальності та

закриття провадження

5 червня 2024 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

розглянув у відкритому судовому засіданні питання можливості звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо нього у кримінальному провадженні № 52017000000000027 за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 369-2, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінального правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

У судовому засіданні 05.06.2024 прокурор ОСОБА_5 надав обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням щодо всіх обвинувачених.

Зокрема, ОСОБА_8 обвинувачення змінено в частині правової кваліфікації з ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України) на ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Зі змісту нового формулювання обвинувачення щодо останнього вбачається, що його дії кваліфікуються як зловживання впливом, тобто прийняття пропозиції неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Він обвинувачується в тому, що у період з січня 2015 по 14.05.2015, діючи умисно, прийняв від обвинуваченого ОСОБА_6 пропозицію неправомірної вигоди для невстановленої третьої особи за вплив на прийняття виконувачем обов`язків директора ДП «Укрзалізничпостач» ОСОБА_14, який був особою, уповноваженою на виконання функцій держави, рішення про укладення договору поставки із заздалегідь визначеним постачальником метизної продукції.

Тобто інкримінований обвинуваченому злочин вважається закінченим 14.05.2015.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У разі якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов`язаний з`ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження (абз. 3 ч. 7 ст. 284 КПК України).

Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 285 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК України).

Обвинувачений ОСОБА_8 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності зважаючи на таке.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду (ч. 2 ст. 49 КК), а переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (ч. 3 ст. 49 КК).

Як вже зазначалося ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто у прийнятті пропозиції, обіцянки та одержанні неправомірної вигоди для третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

На час вчинення інкримінованих дій максимальна межа санкції частини 2 статті 369-2 КК України передбачала покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Отже, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8, є нетяжким.

Оскільки злочин вважається закінченим з 14.05.2015, строк давності притягнення останнього до кримінальної відповідальності минув 15.05.2020, ще до отримання судом для розгляду обвинувального акта. А з моменту вчинення злочину і до часу постановлення цієї ухвали пройшло більше дев`яти років.

Суду не надано доказів, що перебіг давності у кримінальному провадженні переривався чи зупинявся.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 та його захисники ОСОБА_12 і ОСОБА_13 підтримали закриття провадження щодо нього.

Зі свого боку інші учасники кримінального провадження також не заперечували проти такого закриття.

Отож, є всі необхідні правові підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності, а саме наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, та згода обвинуваченого на закриття провадження щодо нього.

Зважаючи на викладене, останній підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а провадження щодо нього - закриттю.

Відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закриття кримінального провадження.

06.12.2019 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду було обрано ОСОБА_8 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

У зв`язку з тим, що запобіжний захід у виді особистого зобов`язання є безстроковим, тобто він діє і на даний час, його слід скасувати.

Крім того, захисник ОСОБА_13 звернувся з клопотанням про скасування арешту, накладеного на майно ОСОБА_8, в рамках цього провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом.

Отож, зважаючи на те, що провадження щодо ОСОБА_8 підлягає закриттю, арешт, накладений на майно, яке належить останньому на праві власності, слід скасувати.

На підставі викладеного, суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

-звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 369-2 КК України у зв`язку з закінченням строків давності;

-кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 369-2 закрити у зв`язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності;

-скасувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання;

-скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/558/19 від 10.10.2019 на майно, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_8, а саме на:

1)квартиру, загальною площею 67.51 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1889319880000);

2)квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 184321886).

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня оголошення ухвали через Вищий антикорупційний суд.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3