Документ № 119587812

03 червня 2024 року Справа № 991/4161/24

Провадження №11-сс/991/395/24

ОКРЕМА ДУМКА

судді ОСОБА_1

у справі № 991/4161/24(провадження: № 11-сс/991/395/24)

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03 червня 2024 року задоволено апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2024 року в частині накладення арешту на грошові кошти в сумі 12 600 доларів США. Постановлено нову ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 в частині арешту грошових коштів. В іншій частині ухвалу слідчого судді залишено без змін.

За результатом розгляду поданої апеляційної скарги колегія суддів, серед іншого, дійшла висновку, що вилучення під час обшуку домоволодіння, де проживає ОСОБА_5, особистих коштів, зв`язок яких з кримінальним провадженням прокурором у клопотанні про їх арешт необґрунтовано, не відповідало визначеним слідчим суддею меті та межам проведення обшуку, а тому висновок про можливість їх арешту з підстав забезпечення конфіскації як виду покарання є помилковим.

Не погодившисьз таким висновком на підставі ч. 3 ст. 375 КПК України вважаю за необхідне викласти окрему думку з приводу рішення більшості колегії суддів.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

У той же час ч. 7 ст. 236 КПК України передбачено, що при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим.

Таким чином можна дійти висновку, що під час проведення обшуку слідчий, прокурор може вилучати й речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, однак мають значення для кримінального провадження. У такому випадку відповідні речі та документи вважатимуться тимчасово вилученим майном.

Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ч. 2 ст. 167 КПК України).

Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду (ч. 2 ст. 168 КПК України).

У ході розгляду апеляційної скарги адвоката колегія суддів встановила, що з огляду на зміст ухвали Вищого антикорупційного суду від 22 квітня 2024 року, якою надано дозвілна проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5, у органу досудового розслідування під час його проведення не було дозволу на відшукання та вилучення грошових коштів для конфіскації майна як виду покарання.

Натомість виявлені під час проведення зазначеногообшуку грошові кошти в розмірі 25 200 доларів США вилучені також з огляду на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 КПК України, а тому наявні достатні підстави вважати, що вказані кошти одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є доходами від них.

Зважаючи на обставини, розслідування яких здійснюється у межах цього кримінального провадження, вважаю такий висновок органу досудового розслідування досить обґрунтованим. А отже, вилучення зазначених грошових коштів під час проведення обшуку, навіть попри відсутність відповідного дозволу в ухвалі слідчого судді, повністю відповідало вимогам статей 234, 236 КПК України, оскільки існували розумні підстави вважати, що вказані кошти мають важливе значення для кримінального провадження.

Подальше звернення прокурором до суду з клопотанням про арешт вказаних грошових коштів лише з метою забезпечення їх можливої конфіскації як виду покарання не спростовує наявність у органу досудового розслідування підстав для вилучення таких коштів на момент проведення обшуку та не перешкоджає розгляду відповідного клопотання слідчим суддею.

З огляду на викладене, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2024 року про накладення арешту на вилучені 14 травня 2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 мобільний телефон Apple A3102 та 1/2 готівкових коштів у сумі 12600 (дванадцять тисяч шістсот) доларів США слід було залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 - без задоволення.

Суддя: ОСОБА_1