- Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
Справа № 991/3953/23
Провадження № 1-кп/991/55/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
05 червня 2024 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції з Житомирським районним судом Житомирської області),
захисників ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції з Житомирським районним судом Житомирської області), ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
представника потерпілого і цивільного позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів),
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_13 про призначення комісійної судової автотоварознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 42016060360000008 від 12.01.2016 за обвинуваченням:
- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Гуйва, Житомирського району, Житомирської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України);
- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Житомир, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1.Суть клопотання
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016060360000008 від 12.01.2016 за обвинуваченням: ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України); ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
В судовому засіданні 05.06.2024 прокурором подано письмове клопотання про призначення у кримінальному провадженні комісійної судової автотоварознавчої експертизи.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор вказав про повну суперечність в результатах наявних в матеріалах кримінального провадження № 42016060360000008 від 12.01.2016 висновків експертів щодо вартості двигунів УТД-20, а також неможливість врахування судом висновку експерта № 24/04-2023 від 24.04.2023, оскільки експертиза призначена стосовно невірного об`єкту дослідження - військового майна. З посиланням на приписи Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» прокурор зазначив, що під визначення військового майна підпадає лише державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, при цьому, статусу військового майна воно набирає виключно з моменту його надходження до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України.
Вказує, що згідно з матеріалами судового провадження не встановлено факту закріплення оперативного управління за двигунами УТД-20, які до 02.10.2014 зберігались на складі непорушного запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3) за будь-якою військовою частиною або військовим формуванням на момент їх можливої розтрати, тому вони не були військовим майном і не могли оцінюватись в порядку експертного товарознавчого дослідження військового майна.
При цьому сторона обвинувачення також зазначила, що за результатом допиту експерта ОСОБА_14, останній не зміг відповісти на питання суду та сторони захисту про застосований ним метод проведення експертного дослідження та зазначив, що для дослідження ним використовувався лише один паспорт на двигун УТД-20, а ціна решти 19 визначалась по аналогії, тому, хоч прокурор і не вважає допит експерта таким, що виключає достовірність його висновків, однак з метою виключення будь-яких сумнівів у обґрунтованості вказаного доказу просить призначити комісійну судову автотоварознавчу судову експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - КНІДСЕ).
На вирішення судовим експертам сторона обвинувачення вважає необхідним поставити таке питання: яка ринкова вартість 20 дизельних двигунів УТД-20 станом на 02.10.2014 з урахуванням наступних умов: двигуни з моменту їх виготовлення за призначенням не використовувались; з моменту їх виготовлення зберігались в законсервованому стані на складі непорушеного запасу ІНФОРМАЦІЯ_3; після їх розконсервації у 2014 році двигуни були в справному стані.
2. Позиція сторін в судовому засіданні
Прокурор подане клопотання підтримав, вказавши на наявність суперечностей між експертизами сторони обвинувачення і сторони захисту, і що допит експертів їх не усунув.
Захисники ОСОБА_10, ОСОБА_11 заперечували проти задоволення клопотання, подавши письмові заперечення, вказавши, що призначення судом будь-яких експертиз у кримінальному провадженні (комісійної, комплексної, додаткової, повторної тощо) грубо порушить основоположні права обвинуваченого ОСОБА_7 і приведе до необґрунтованого затягування судового розгляду. На думку захисників сторона обвинувачення мала достатньо часу для зібрання належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження своєї версії, а суд повинен надати власну оцінку цим обставинам, проаналізувавши різні експертизи сторін кримінального провадження.
Захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9 також заперечили проти задоволення клопотання про призначення комісійної судової автотоварознавчої експертизи. Зокрема, вказали про безпідставність тверджень прокурора про перебування двигунів у справному стані, оскільки зазначене не підтверджено прокурором документально.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали позицію своїх захисників та заперечили проти призначення експертизи.
Представник потерпілого і цивільного позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 підтримав клопотання прокурора про призначення експертизи.
Представник потерпілого Державного агентства резерву України ОСОБА_15, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання шляхом телефонограми 03.06.2024, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила.
Відповідно до статті 325 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.
На виконання наведеної норми судом було заслухано думку учасників судового провадження, які заперечували проти розгляду за відсутності представника потерпілого. З врахуванням всіх обставин провадження, враховуючи наявну можливість з`ясувати всі обставини за відсутності потерпілого, колегією суддів вирішено проводити розгляд клопотання прокурора без участі представника Державного агентства резерву України.
3. Встановлені фактичні обставини, оцінка та мотиви суду
Проаналізувавши доводи клопотання, суд встановив такі фактичні обставини, які стали передумовою для звернення прокурора з відповідним клопотанням.
За версією сторони обвинувачення ОСОБА_6, перебуваючи на посаді директора ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_7, перебуваючи на посаді заступника директора ІНФОРМАЦІЯ_3 - начальника відділу матеріально-технічного забезпечення, в період з 01.09.2014 до 03.10.2014 вчинили розтрату майна Державного агентства резерву України, що зберігалося на ІНФОРМАЦІЯ_3 як матеріальні цінності мобілізаційного резерву та використали його на власний розсуд, а саме організували протиправне вилучення 20 двигунів УТД-20 із наступними серійними номерами: Ц12ЖТ0434, Ц11ЖТ0431, Ц04КТ0124, С09КТ3764, Ц12ЖТ0433, Ц10ЖТ0427, 52HNH1, Ц10ЖТ0426, Ц12ЖТ0432, Б03КТ2861, Е02КТ2050, Ц01КТ0122, Ц07КТ2224, Ц11ЖТ0430, 79ВМР, Ц03КТ4447, Ц10ЖТ0429, Ц10ЖТ0428, К11КТ3212, У08КТ2295 на загальну вартість 4532400 грн.
У ході досудового розслідування 12 березня 2016 року слідчим спеціалізованої поліції відділу СУ ГУ Національної поліції в Житомирській області капітаном поліції ОСОБА_16 призначено автотоварознавчу експертизу, відповідно до висновків якої від 31.03.2016 № 5/159 вартість 20 двигунів УТД-20 станом на 02.10.2014, з урахуванням того, що на момент розтрати двигуни знаходились у справному стані, за призначенням з часу виготовлення не використовувались та були в законсервованому стані, становила 4 532 500 (чотири мільйони п`ятсот двадцять дві тисячі п`ятсот) грн (т. 4 а.с. 214-221).
В межах вказаної експертизи експертом ОСОБА_14 було використано та досліджено лише один паспорт на один двигун УТД-20 № Ц10ЖТ0429, а також одну цінову пропозицію.
Згідно з вказаним висновком експерт посилався на п. 7.36. «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої наказом Міністерства юстиції та Фондом державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 із змінами та доповненнями, згідно з яким ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалась (зберігалась), особливості кон`юнктури ринку регіону.
Щодо фактичного строку експлуатації двигунів УТД-20, експерт визначив останній рівним нулю, оскільки вони згідно постанови слідчого знаходились у справному стані, за призначенням з часу виготовлення не використовувались та були в законсервованому стані, відповідно коефіцієнт фізичного зносу двигунів УТД 20 визначається рівним 0. Тобто, вказані висновки експерта ґрунтувались виключно на змісті постанови слідчого про призначення експертизи без дослідження достатніх матеріалів для проведення експертного дослідження.
Також експерт посилався, що відповідно до наданої довідки вартості двигунів УТД-20 на момент розтрати, протягом жовтня-грудня 2014 року підприємство ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Босфор» реалізувало дизельні двигуни УТД 20 за ціною 17500$ за одиницю по діючому на той час курсу НБУ. Якщо ціна одного двигуна УТД 20 станом на 02.10.2014 становила 226625 грн (17500 доларів США за курсом НБУ 1 долар = 12,9500 грн), то вартість 20 двигунів станом на 02.10.2014 становила 4 532 500 грн (226625 х 20).
Одночасно з цим стороною захисту надано висновок експерта ТОВ «АВІАТЕХСЕРВІС» ОСОБА_17 № 24/04-2023 від 24.04.2023 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи військового майна, відповідно до якого: 1) залишкова вартість двигунів УТД-20 Ц12ЖТ0434, Ц11ЖТ0431, Ц04КТ0124, С09КТ3764, Ц12ЖТ0433, Ц10ЖТ0427, 52HNH1, Ц10ЖТ0426, Ц12ЖТ0432, Б03КТ2861, Е02КТ2050, Ц01КТ0122, Ц07КТ2224, Ц11ЖТ0430, 79ВМР, Ц03КТ4447, Ц10ЖТ0429, Ц10ЖТ0428, К11КТ3212, У08КТ2295 кількості 20 штук станом на 02.10.2014 складає 285081, 20 (двісті вісімдесят п`ять тисяч вісімдесят одну) грн з урахуванням ПДВ. 2) ринкова вартість двигунів УТД-20: Ц12ЖТ0434, Ц11ЖТ0431, Ц04КТ0124, С09КТ3764, Ц12ЖТ0433, Ц10ЖТ0427, 52HNH1, Ц10ЖТ0426, Ц12ЖТ0432, Б03КТ2861, Е02КТ2050, Ц01КТ0122, Ц07КТ2224, Ц11ЖТ0430, 79ВМР, Ц03КТ4447, Ц10ЖТ0429, Ц10ЖТ0428, К11КТ3212, У08КТ2295 у кількості 20 шт. станом на 02.10.2014 з врахуванням обмежень, які викладені в дослідницькій частині висновку, складає 285081, 20 грн (двісті вісімдесят п`ять тисяч вісімдесят одну) гривню.
Відповідно до вказаного висновку, галузь використання об`єктів дослідження - оборона, оборонна промисловість. Сфера використання товару - військова. Дані об`єкти дослідження призначені для встановлення виключно на бойові машини піхоти БМП-1, БМП-2 та їх модифікації. Об`єкти дослідження є виробами, які мають військове призначення - розробленими з метою військового використання, включаючи комплектуючі для їх створення. Застосовуються у якості складових частин (компонентів) основних об`єктів БТВТ.
Під час дослідження застосовано витратний методичний підхід (метод відтворення). У висновку експерт вказав, що визначити ринкову вартість у розумінні стандарту досліджуваного зразка - двигуна УТД-20 не є можливим, оскільки відповідно до чинного законодавства досліджуваний виріб не може перебувати у вільному обігу, внаслідок чого відсутня достовірна цінова інформація щодо реалізації уживаних або нових виробів на дату оцінки. В той же час в переліку Військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено наявна інформація щодо первинної вартості одиниці досліджуваних двигунів УТД-20. З огляду на викладену вище обставину при подальших розрахунках визначається вартість, яка за своєю суттю найбільш повно відповідає критеріям поняття «ринкова вартість» в розумінні стандарту.
Застосовуючи методологію розрахунку вартості об`єктів дослідження із врахуванням коефіцієнту зносу, експерт вказав, що залишкова вартість у розумінні Методики визначення залишкової вартості майна Збройних сил України та інших військових формувань одного двигуна УТД-20, визначена витратним методичним підходом станом на дату оцінки 02.10.2014, складає 14 254,06 грн, залишкова вартість двигунів у кількості 20 шт. станом на 02.10.2014 складає 285 081, 20 грн. Ринкова вартість двигунів УТД-20 у кількості 20 шт. станом на 02.10.2014 з врахуванням обмежень, які викладені в дослідницькій частині висновку, складає 285 081, 20 грн.
Отже, в матеріалах кримінального провадження наразі існує два висновки експертів (автотоварознавча експертиза від 31.03.2016 № 5/159 та експертиза, надана стороною захисту - судова товарознавча експертиза військового майна, техніки та озброєння від 24.04.2024 № 24/04-2023).
Висновок автотоварознавчої експертизи від 31.03.2016 № 5/159, який наданий стороною обвинувачення та висновок судової товарознавчої експертизи військового майна, техніки та озброєння від 24.04.2024 № 24/04-2023, наданий стороною захисту, суттєво суперечать один одному як в частині застосованих підходів і методів під час експертного дослідження, так і в частині визначеної вартості двигунів УТД-20 станом на 02.10.2014.
Вирішуючи питання про можливість призначення за клопотанням прокурора комісійної судової автотоварознавчої експертизи, суд виходить з таких мотивів.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є, зокрема, висновки експертів.
Призначення і проведення експертиз в кримінальному судочинстві регулюється нормами КПК України та спеціальним Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень від 08.10.1998 року № 53/5 (зі змінами).
Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Згідно з ч. 2 ст. 332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
В світлі цієї норми, враховуючи, що суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, що було встановлено вище, суд зазначає, що в судових засіданнях 15.04.2024 та 29.05.2024 року були також допитані експерти ОСОБА_17 (зі сторони захисту) та ОСОБА_14 (зі сторони обвинувачення).
Експерт ОСОБА_17 підтвердив інформацію, викладену в експертному висновку, та вказав, що під час експертного дослідження користувався «Методикою визначення залишкової вартості майна Збройних Сил України та інших військових формувань» № 759, затвердженою КМУ 29 травня 1998 р. та відповідно до встановлених у Методиках оцінки майна підходів при дослідженні експертом застосовано витратний метод (заміщення та відтворення). Експертом первинна вартість майна бралась з Розпорядження КМУ № 1092 на 2008 рік, у якій зазначено Перелік військового майна ЗСУ та його первісна вартість. Експерт, посилаючись на Національний Стандарт, зазначив, що поняття ринкової вартості для військового майна не існує і ставити такі питання експерту для оцінки ринкової вартості військового майна не доцільно, а також вказав, що визначена ним вартість двигунів є фактично вартістю металобрухту.
Експерт ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснював, що його висновок зроблений виключно на підставі інформації, зазначеної у постанові про призначення експертизи та долучених до неї документів, а саме одного технічного паспорта на двигун УТД-20 № Ц10ЖТ0429 та довідки ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «БОСФОР» від 14 березня 2016 року про ціну закупівлі УТД-20 в період жовтня-грудня 2014 року. Вказав, що експертним завданням було визначення ринкової вартості 20 двигунів УТД-20 станом на 02.10.2014, з урахуванням того, що на момент розтрати двигуни знаходились у справному стані, за призначенням з часу виготовлення не використовувались та були в законсервованому стані. Слідчим у постанові про призначення експертизи зазначено марку, модель двигуна, умови, в яких він зберігався. Оскільки всі двигуни УТД-20 були ідентичні, на думку експерта досліджувати паспорти на всі 20 двигунів не було необхідності. Вважав, що вартість двигунів та ринкова вартість - тотожні поняття. Встановлення залишкової вартості та вартості заміщення товару не стояло в експертному завданні, а експерт не може виходити за межі експертного завдання. Експерт не зміг пояснити суду, який підхід та метод використовував під час експертного дослідження.
Отже, допит експертів не усунув наявних суперечностей щодо вартості двигунів УТД-20 станом на 02.10.2014 в їх експертизах, що свідчить про наявність підстав, прямо передбачених п. 1 ч. 2 ст. 332 КПК України для доручення проведення експертизи.
За версією обвинувачення 06.05.1984 до складу матеріального резерву ІНФОРМАЦІЯ_3 закладено 30 двигунів УТД-20, 25 з яких 11.04.2005 відпущено зі складу. Крім того, 20.09.1984 до складу матеріального резерву ІНФОРМАЦІЯ_3 закладено 15 двигунів УТД-20. Таким чином, станом на 01.07.2012 (станом на дату першої звірки майна мобілізаційного резерву - двигунів УТД-20) на території ІНФОРМАЦІЯ_3 перебували матеріальні цінності мобілізаційного резерву, а саме: 20 двигунів УТД-20 із наступними серійними номерами: Ц12ЖТ0434, Ц11ЖТ0431, Ц04КТ0124, С09КТ3764, Ц12ЖТ0433, Ц10ЖТ0427, 52HNH1, Ц10ЖТ0426, Ц12ЖТ0432, Б03КТ2861, Е02КТ2050, Ц01КТ0122, Ц07КТ2224, Ц11ЖТ0430, 79ВМР, Ц03КТ4447, Ц10ЖТ0429, Ц10ЖТ0428, К11КТ3212, У08КТ2295.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державний матеріальний резерв України (чинного на 02.12.2012) до складу державного резерву входить, зокрема мобілізаційний резерв - запаси матеріально-технічних та сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту військової техніки та майна в особливий період, розгортання у воєнний час робіт по відновленню залізничних та автомобільних шляхів, морських та річкових портів, аеродромів, ліній і споруд зв`язку, газо-, нафтопродуктопроводів, систем енерго- і водопостачання для організації безперебійної роботи промисловості, транспорту і зв`язку, подання медичної допомоги.
Під час судового провадження судом досліджувалось питання технічного стану двигунів УТД-20.
Так, з копії пономерної документації у вигляді «Паспорт 15 ПС» на 20 двигунів УТД-20, встановлено, що календарна дата виготовлення двигунів УТД-20 - квітень 1983 року. Після виробництва двигунам УТД-20 була зроблена консервація підприємством виробником та внутрішня упаковка терміном на три роки. Будь-яких інших записів, відміток, які стосуються їх якісною (технічного) стану після виготовлення в усіх паспортах двигунів УТД-20 не зазначено.
Разом з тим матеріали кримінального провадження містять службову записку начальника дільниці № 2 ОСОБА_20 на ім`я директора ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 від 19.11.2013 про надання дозволу на отримання дільницею № 2 двигунів УТД-20 в кількості 10 штук зі складу непорушного запасу на переконсервацію так як підійшов термін з резолюцією начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 від 20.11.2013 «видати начальнику сховища н/з ОСОБА_21 10 штук двигунів УТД-20 для переконсервації з поверненням» (т. 6 а.с. 7).
Із копії накладної від 19.11.2013 № 1423 встановлено, що зі складу н/з до дільниці № 2 видано 10 двигунів УТД-20. З підписів на накладній вбачається, що двигуни здав ОСОБА_22, прийняв ОСОБА_23 (т. 6 а.с. 6).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_24, який займав посаду завідуючого складом недоторканих запасів (мобілізаційного резерву) на ІНФОРМАЦІЯ_3, показав, що приблизно з 1998 року по жовтень 2014 році на складі непорушного запасу двигуни УТД-20 у кількості 20 штук зберігались у законсервованому стані.
Під час його роботи на ІНФОРМАЦІЯ_3 з 2002 року двигуни УТД-20 не використовувались, періодично проходили переконсервацію у 2010 р. та 2013 р., що частково підтверджується вказаними вище документами, наявними в матеріалах провадження. Переконсервацію двигунів здійснювали на підставі рішення постійної діючої комісії, яка була створена на підприємстві. Комісія чотири рази на рік перевіряла технічний стан двигунів, встановлювала, чи потрібно освіження або переконсервація, за результатами складала акт, який передавала директору заводу. Під час передавання двигунів зі складу непорушного запасу на переконсервацію технічні паспорти на двигуни свідок залишав у себе, номери двигунів при цьому не перевіряв, а після повернення двигунів на склад, звіряв номери двигунів з номерами, вказаними у технічному паспорті, запаковував у спеціальний папір і двигуни продовжували зберігатись на складі. Також вказав на те, що на кожному двигуні наявний ярлик консервації. Чи повинні ці відмітки зазначатись у технічному паспорті на двигун, не пам`ятає. Чи повинен був він як начальник складу відносити паспорти після переконсервації для відмітки у бухгалтерію, не пам`ятає.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що у 2014 році працював на ІНФОРМАЦІЯ_3 на посаді начальника цеху № 2, який займався ремонтом вузлів агрегатів та електронних елементів обладнання до БМП. Зокрема займались капітальним ремонтом двигунів УТД-20, їх обслуговуванням та випробуванням.
В момент надходження зі складу до цеху № 2 у жовтні 2014 року двигунів УТД-20 у кількості 20 штук, вони візуально виглядали новими, були працездатними. Після проведення незначного доукомплектування вузлами агрегатів, в тому числі коробками передач, двигуни були відрегульовані та передані до цеху № 1 для збірки. Чи були ці двигуни дійсно нові чи раніше ремонтувались, свідок не відповів.
Свідок ОСОБА_25, яка працює на посаді в.о. начальника відділу мобілізаційного резерву в Державному агентстві резерву України, показала, що їй не відомо які саме двигуни УДТ-20, старі чи нові, зберігались на ІНФОРМАЦІЯ_3 як мобілізаційний резерв у 2014 році, оскільки Держрезерв веде облік «укрупнених» позицій, навіть без зазначення марки двигунів.
Свідок ОСОБА_26, який в 2014 році працював на ІНФОРМАЦІЯ_3 виробничим майстром цеху № 2 показав, що отримані 20 двигунів УТД-20 зі складу у жовтні 2014 року на вигляд перебували у новому стані, були законсервовані. В подальшому двигуни перевірені на працездатність та направлені до цеху № 1 для встановлення на БМП. При цьому двигуни не розбирали на запчастини та не ремонтували, а лише провели процедуру з розконсервації.
Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні показав, що працюючи у 2014 році на ІНФОРМАЦІЯ_3 автокранівником у жовтні 2014 року здійснював навантаження зі складу непорушного запасу 20 двигунів УТД-20, які були пофарбовані червоною та сірою фарбою, мали вигляд нових.
Методичними рекомендаціями про порядок формування, розміщення та виконання завдань (замовлень) з накопичення матеріальних цінностей у мобілізаційному резерві міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, радою міністрів Автономної республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, підприємствами, установами, організаціями України, затверджених наказом Мінекономіки з питань європейської інтеграції від 11.1.2001 № 305-дск, передбачено складання плану заміни та освіження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву кожного року (т. 9 а.с. 148-184).
З досліджених актів інвентаризації матеріальних цінностей мобілізаційного резерву від 14.05.2013, ДСК, прим. № 2, затвердженого директором ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 14.05.2013 та від 29.12.2014 (т. 7 а.с. 186-187, а.с. 108-109), зокрема вбачається, що кожен рік підприємством складається план освіження та заміни матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, який не виконується через відсутність договору між Держкомрезервом і підприємством - зберігачем про порядок фінансування витрат на зберігання і освіження матеріальних цінностей; протягом останніх 23 років Держрезерв на утримання та освіження матеріальних цінностей коштів не виділяв. У зв`язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1992 року освіження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву припинилось.
Суд звертає увагу, що наведені вище обставини щодо характеристики стану та якості двигунів УТД-20, обставин зберігання, їх переконсервації та загалом дотримання всіх встановлених законом умов їх зберігання підлягають врахуванню при проведенні комісійного автотоварознавчого експертного дослідження.
Згідно із ч. 3, 4 ст. 332 КПК України до ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі. Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.
За змістом ч. 1 ст. 242, п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України експертиза проводиться, якщо для з`ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
У ч. 2 ст. 242 КПК України передбачено перелік обставин, для встановлення яких проведення експертизи є обов`язковим, серед яких є визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
Статтею 4 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що правильність висновку судового експерта забезпечується, в тому числі, можливістю призначення повторної експертизи, яка доручається іншому експерту, експертам.
Враховуючи наявність в суду двох експертиз, висновки яких прямо суперечать один одному (експертизи проведені за різними об`єктами та різними методами, встановлена вартість майна суттєво відрізняється), суд вважає ці обставини достатніми для призначення комісійної автотоварознавчої експертизи з питань встановлення ринкової вартості майна на визначену дату для об`єктивного з`ясування обставин кримінального провадження на підставі належних та допустимих доказів. Зазначене питання має істотне значення для вказаного кримінального провадження, така комісійна експертиза спрямована на усунення розбіжностей, суперечностей експертиз, які наявні в матеріалах судового провадження.
Пунктом 1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.98 N 53/5 (далі - Інструкція), передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Зокрема, комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.
Крім того, прокурор в своєму клопотанні просить призначити комісійну судову автотоварознавчу експертизу у Київському науково-дослідному інститути судових експертиз Міністерства юстиції України. Відповідно до інформації, зазначеної на офіційному вебсайті сайті КНІДСЕ цей інститут проводить, в тому числі, і автотоварознавчі експертизи. Суд вважає, що призначення комісійної автотоварознавчої експертизи для оцінки вартості майна групою експертів в КНІДСЕ, які будуть мати змогу зробити висновок на підставі аналізу всіх матеріалів судового провадження, може усунути наявні суперечності у висновках експертів.
Водночас суд зазначає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи із того, що підлягає зміні формулювання питання, яке ставиться експертам, оскільки пунктом 1.2 глави 1 розділу III Інструкції надається орієнтовний перелік вирішуваних питань для економічної експертизи і суд вважає за доцільне поставити питання експертам, виходячи із такого переліку.
Крім того, сторона захисту, представник потерпілого і цивільного позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 своїх питань для експертизи не запропонували.
З урахуванням викладеного вище, клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 242, 332, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання прокурора ОСОБА_13 про призначення комісійної судової автотоварознавчої експертизи задовольнити частково.
2.Призначити комісійну судову автотоварознавчу експертизу у кримінальному провадженні № 42016060360000008 від 12.01.2016 за обвинуваченням: ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_7, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
3.На вирішення судовим експертам поставити питання:
3.1. Яка ринкова вартість 20 двигунів УТД-20: Ц12ЖТ0434, Ц11ЖТ0431, Ц04КТ0124, С09КТ3764, Ц12ЖТ0433, Ц10ЖТ0427, 52HNH1, Ц10ЖТ0426, Ц12ЖТ0432, Б03КТ2861, Е02КТ2050, Ц01КТ0122, Ц07КТ2224, Ц11ЖТ0430, 79ВМР, Ц03КТ4447, Ц10ЖТ0429, Ц10ЖТ0428, К11КТ3212, У08КТ2295 станом на 02.10.2014?
4.Виконання ухвали доручити судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, попередивши експертів, які будуть її проводити про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 КК України.
5.Для проведення експертизи експертам надати матеріали судової справи 991/3953/23 (провадження 1 кп/991/55/23).
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя: ОСОБА_1 Судді:ОСОБА_2 ОСОБА_3