- Головуюча суддя (ВАКС): Задорожна Л.І.
Справа № 991/3719/24
Провадження № 1-кс/991/3758/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
учасників кримінального провадження:
з боку обвинувачення: старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3,
з боку захисту: адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
а також підозрюваної ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ клопотання старшого детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000146 від 26.03.2024 стосовно ОСОБА_7, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України,
встановив:
01.05.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 від 01.05.2024 про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000146 від 26.03.2024 стосовно ОСОБА_7, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України. Клопотання погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 .
Перевіривши та дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та підозрювану ОСОБА_7, яка була присутньою у судових засіданнях у режимі відеоконференції з власних технічних засобів,
слідчий суддя встановив факти та обставини і дійшов таких висновків:
1. Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000146 від 26.03.2024 відповідає вимогам ст. 297-2 КПК України.
2. Кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ст. 33-1, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
3. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.10.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019 продовжено до 15.04.2024 включно.
Відповідно до постанови прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 від 26.03.2024 з кримінального провадження № 42019110350000029 від 13.02.2019 в окреме провадження виділені матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 191 КК України; виділеному кримінальному провадженню присвоєно № 52024000000000146.
27.03.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000146 зупинено та 01.05.2024 постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 відновлено.
4. У клопотанні зазначено короткий виклад обставин кримінальних правопорушень, у зв`язку з якими подано клопотання, та правова кваліфікація із зазначенням статті і частини статті закону України про кримінальну відповідальність.
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000146 від 26.03.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.
Досудове розслідування здійснюється за фактами заволодіння земельними ділянками ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Національної академії аграрних наук України, що перебували у користуванні на підставі державного акта на право постійного користування землею серії КВ № 0002 від 13.12.1995 на території м. Фастів Київської області та земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», які перебували у користуванні на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003658 від 11.11.2002 в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області та перебували у користуванні на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003662 від 15.11.2002 в адміністративних межах Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Київської області.
5. Старший детектив Національного бюро ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваної ОСОБА_7 підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_7 та її захисники - адвокати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання старшого детектива Національного бюро про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до правової позиції сторони захисту підозрюваної ОСОБА_7, висловленої у ході розгляду клопотання та зазначеної у долучених до клопотання письмових запереченнях, у задоволенні клопотання необхідно відмовити у зв`язку з такими обставинами (тезово):
- необґрунтованістю повідомленої ОСОБА_7 підозри, оскільки стороною обвинувачення не враховано/не доведено, що:
1) ДП «Дослідне господарство Дмитрівка» ніколи не володіло правом постійного користування землями, які розташовані на території м. Фастів Київської області, та не набувало його в порядку правонаступництва;
2) право постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» земельними ділянками в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області скасовано у судовому порядку;
3) прийнятий ОСОБА_7 наказ про інвентаризацію земель, який сторона обвинувачення трактує як етап механізму вчинення кримінального правопорушення по заволодінню земельними ділянками, не відповідає вимогам земельного законодавства України та є незаконним;
4) незаконність використання механізму «безоплатної приватизації»;
5) ОСОБА_7 мала можливість перевірити факт використання громадянином свого права на безоплатну приватизацію земельних ділянок перед підписанням наказів;
- відсутністю підстав оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук, оскільки стороні обвинувачення достеменно відомо про її проживання з березня 2022 року на території Федеративної Республіки Німеччина на законних підставах, у зв`язку з повномасштабним вторгнення рф на територію України;
- поважністю причин неприбуття ОСОБА_7 на виклики детектива Національного бюро, враховуючи те, що такий виклик здійснюється не за місцем її проживання на території Федеративної Республіки Німеччина.
Також, про відсутність потреби у задоволенні клопотання старшого детектива свідчить належна процесуальна поведінка підозрюваної ОСОБА_7, яка неодноразово брала участь у процесуальних діях та судових засіданнях дистанційно, а також передбачена з 16.03.2024 у Кримінальному процесуальному кодексі України процедура дистанційного досудового та судового провадження.
Відмова у задоволенні клопотання, на переконання сторони захисту, не призведе до будь-яких ризиків та негативних наслідків для кримінального провадження та буде відповідати завданням кримінального провадження.
6. Під час розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено:
1) можливість здійснення спеціального досудового розслідування.
Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень врегульовані главою 24-1 КПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 КК України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Згідно зі змістом витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, сформованого 30.04.2024, кримінальне провадження здійснюється щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
01.05.2024 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, які пов`язані з перебуванням на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області.
З огляду на викладені обставини, здійснення спеціального досудового розслідування щодо злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), відповідає положенням частини 2 статті 297-1 КПК України.
2) набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні.
Частиною першою статті 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру (а), особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (б), або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (в).
Оскільки ОСОБА_7 не було затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчий суддя не розглядає дотримання порядку повідомлення про підозру затриманій особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
- затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
- обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
- наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу (ч. 2 ст. 276 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Із долучених до матеріалів клопотання документів вбачається, що 05.02.2024 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 у межах кримінального провадження № 42019110350000029 від 13.02.2019 складено повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.
Того ж дня керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 доручено старшому групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні - прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 здійснити повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.
Отже, письмове повідомлення про підозру мало бути вручене ОСОБА_7 05.02.2024 (у день його складення) прокурором у цьому кримінальному провадженні.
Обставини, які склались (неможливість встановлення місцезнаходження ОСОБА_7 ), не дозволили прокурору у цьому кримінальному провадженні вручити письмове повідомлення про підозру у день його складення, тому, у відповідності до положень КПК України, повідомлення про підозру мало бути вручене у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Необхідно зауважити, що у КПК України не визначено прикладів неможливості вручення письмового повідомлення про підозру. Якщо вручення такого повідомлення особі, яка була затримана на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, або особі, яка з`явилась до органу досудового розслідування в той день, коли складається підозра, труднощів не викликає, «вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень» веде до різного розуміння як з боку обвинувачення, так і з боку захисту.
Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Аналізуючи положення глави 11 КПК України, можна дійти висновку, що особі здійснюється повідомлення шляхом його вручення, надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повідомлення для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Таке повідомлення вручається особі працівником органу зв`язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором.
Необхідно також звернути увагу, що норми КПК України не встановлюють, щоб особа, якій вручається повідомлення про підозру, підтвердила такий факт письмовою розпискою, як наприклад, це вимагається при отриманні копії обвинувального акта (п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України).
Стороною обвинувачення на підтвердження вручення ОСОБА_7 письмового повідомлення про підозру до матеріалів клопотання долучено у копіях:
1) повідомлення про підозру ОСОБА_7, на аркуші 100 якого міститься рукописний напис « ОСОБА_10 отримано повідомлення про підозру ОСОБА_7 5.02.24 14:13», а також копію пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваної ОСОБА_7, на аркуші 4 якої міститься рукописний напис « ОСОБА_10 отримав пам`ятку про права та обов`язки ОСОБА_7 5.02.24 14:15».
Повідомлення про підозру та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваної прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 вручені ОСОБА_10, з яким ОСОБА_7 перебуває в шлюбі, що підтверджується копією актового запису про шлюб від 01.10.2004 № 2286;
2) протокол здійснення письмового повідомлення про підозру від 05.02.2024, зі змісту якого слідує, що повідомлення про підозру, копія доручення (в порядку ч. 2 ст. 481 КПК України) та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваної:
- вручені дорослому члену сім`ї ОСОБА_7 - чоловіку ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстроване місце проживання ОСОБА_7 ), який поставив свій підпис про отримання ним таких документів;
- за допомогою месенджера «WhatsApp» 05.02.2024 надіслані ОСОБА_7 за телефонним номером НОМЕР_1 та її адвокату ОСОБА_5 за телефонним номером НОМЕР_2 ;
- направлені поштою матері ОСОБА_7 - ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 та за місцем здійснення адвокатської діяльності адвоката ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3, що також підтверджується копіями описів вкладення до цінного листа із відтиском печатки АТ «Укрпошта» за 05.02.2024.
Підсумовуючи, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення вжито усіх заходів для повідомлення ОСОБА_7 про розпочате стосовно неї кримінальне провадження, у передбачений законом спосіб, шляхом вручення письмового повідомлення про підозру дорослому члену сім`ї - чоловіку ОСОБА_10 ; направлення повідомлення про підозру засобами мобільного зв`язку за допомогою месенджера «WhatsApp» особисто підозрюваній ОСОБА_7 (як додатковий засіб), а також направлення повідомлення про підозру засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» за місцем проживання її матері ОСОБА_11 . Текст повідомлення про підозру є зрозумілим і містить достатньо інформації для сприйняття ОСОБА_7 обсягу та змісту інкримінованих їй суспільно небезпечних діянь. Внаслідок пов`язаних із врученням письмового повідомлення про підозру дій сторони обвинувачення, ОСОБА_7 дізналась про факт наявності стосовно неї підозри, у зв`язку з чим слідчий суддя дійшов висновку, що письмове повідомлення про підозру їй було вручене у визначеному КПК України порядку саме 05.02.2024 та з цього моменту вона набула статусу підозрюваної.
Також, 01.05.2024 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 у межах кримінального провадження № 52024000000000146 від 26.03.2024 складено повідомлення ОСОБА_7 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.
Того ж дня заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 доручено старшому групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні - прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 здійснити повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 .
Зазначене вище повідомлення, разом із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваної, вручені ОСОБА_10 - чоловіку підозрюваної ОСОБА_7 01.05.2024, що підтверджується копією повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7, на аркуші 101 якого міститься рукописний напис « ОСОБА_10 отримав 01.05.2024 15.07».
3) наявність достатніх доказів для підозри особи, стосовно якої подано клопотання, у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до постанови прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 від 26.03.2024 з кримінального провадження № 42019110350000029 від 13.02.2019 в окреме провадження виділені матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 191 КК України; виділеному кримінальному провадженню присвоєно № 52024000000000146.
У зв`язку з чим 26.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено таку інформацію:
- під час досудового розслідування кримінального провадження, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, відомості про яке внесені до Реєстру 30.08.2019 за № 42019100000000528, щодо розтрати земель ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області, встановлено фактичні дані, які свідчать про заволодіння службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», що перебували у користуванні на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003658 від 11.11.2002 в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області та земельними ділянками, що перебували у користуванні вказаного підприємства на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003662 від 15.11.2002 в адміністративних межах Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Київської області, вчиненого у період з січня по серпень 2019 року, за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем.
Відповідно до висновку експерта від 03.02.2022 № 4946/21-41/2038-2260/22-41 за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи, ринкова вартість земельних ділянок на момент вчинення злочину становила 1 123 331 337 грн, що згідно з ч. 4 примітки до ст. 185 КК України у шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та є особливо великим розміром. Також, у ході досудового розслідування отримано фактичні дані про те, що заволодіння земельними ділянками ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» та ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» вчинено одними й тими ж особами. Із огляду на викладене, протиправні дії службових осіб ГУ Держгеокадастру у Київській області підпадають під склад злочину, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, тобто заволодіння чужим майном, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України.
- у період з липня по грудень 2018 року службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області протиправно вилучені земельні ділянки загальною площею 1 057,3619 га до земель запасу, після чого надано дозвіл на розробку та затверджено проекти землеустрою щодо надання 460 особам у приватну власність земельних ділянок загальною площею біля 917,9 га, сформованих за рахунок земель, які перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» ІС НААН України на території м. Фастів згідно з державним актом серії КВ № 0002. Відразу після реєстрації права власності на земельні ділянки у січні 2019 року, за договорами купівлі-продажу вони перейшли у власність приватного сільськогосподарського підприємства. Кримінальним правопорушенням завдано матеріальної шкоди ДП «ДГ «Дмитрівка» у вигляді позбавлення права постійного користування на земельні ділянки площею 1 057,3619 га на суму 25 886 222 грн, а також державі в особі Кабінету Міністрів України у вигляді ринкової вартості 917,9 га у межах Фастівської міської ради. Відповідно до довідки від 17.02.2016 № 204/2-16 нормативно-грошової оцінки 1 га сільськогосподарських угідь, з урахуванням коефіцієнту індексації та коефіцієнту сільськогосподарських земель, вартість втраченого державою активу може становити 118 729 997 грн; з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України.
У тексті повідомлення ОСОБА_7 про зміну раніше повідомленої підозри зазначено таке (узагальнено):
«У період з березня 2018 року по січень 2019 року у м. Києві та м. Фастів Київської області учасники організованої групи, до складу якої увійшла начальник ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_7, у результаті активних, цілеспрямованих та узгоджених дій, з використанням механізму безоплатної приватизації земельних ділянок у порядку ст. 116, 118, 121 ЗК України, оформили наперед визначеним та підконтрольним їм особам земельні ділянки, сформовані у масиві земель, що перебували у землекористуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» та встановили контроль над ними, використовуючи раніше оформлені довіреності з можливістю розпорядження земельними ділянками. Зазначеними злочинними діями здійснено заволодіння землями державної власності сільськогосподарського призначення, які перебували у землекористуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області, площею 919,34 га, вартістю 714 769 489,25 грн, що є особливо великим розміром.
Також, у період з січня 2019 року по червень 2019 року учасники організованої групи, до складу якої увійшла начальник ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_7, у результаті активних, цілеспрямованих та узгоджених дій, з використанням механізму безоплатної приватизації земельних ділянок у порядку ст. 116, 118, 121 ЗК України, оформили наперед визначеним та підконтрольним особам земельні ділянки та встановили контроль над ними на підставі раніше оформлених довіреностей, з можливістю вчинення дій з розпорядження земельними ділянками, отриманими під час безоплатної приватизації, та як наслідок заволоділи земельними ділянками державної власності площею 284,34 га, що перебували у землекористуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільської рад Київської області, вартістю 1 123 331 337 грн, що є особливо великим розміром.».
Підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаних вище кримінальних правопорушень дають встановлені досудовим розслідуванням обставини їх скоєння, які підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, у копіях:
- заявою директора ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва НААН України про вчинення злочину від 12.05.2020 із додатком до неї;
- державним актом на право постійного користування землею серії КВ № 0002, зі змісту якого слідує, що ДГ «Фастівське» у постійне користування для сільськогосподарського виробництва, на підставі рішенням Фастівської міської ради народних депутатів від 28.03.1995 № 03-06-ХХІІ, надано землю площею 1 077,4 га;
- постановами президії Національної академії аграрних наук України про реорганізацію державних підприємств;
- листами першого заступника Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 30.11.2017 та в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області від 05.12.2017 щодо площі земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області;
- договором про надання послуг з проведення інвентаризації від 25.05.2018 № 868, укладений між ГУ Держгеокадастру у Київській області, в особі начальника ОСОБА_7 (Замовник), та ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (Виконавець) із додатком до нього;
- доповідною запискою в.о. начальника Управління державного земельного кадастру ГУ Держгеокадастру у Київській області від 26.04.2018 щодо надання дозволу на підготовку наказу щодо проведення інвентаризації земельних ділянок на території Фастівської міської ради Фастівського району Київської області;
- наказом начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_7 від 03.05.2018 № 10-4005/15-18-сг «Про проведення інвентаризації»;
- технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області;
- наказом начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_7 від 13.07.2018 № 10-6323/15-18-сг «Про затвердження документації із землеустрою», яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території м. Фастів Фастівського району Київської області;
- листом начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_7 від 25.04.2019 № 8-10-0.222-5952/2-19, складеного на адресу ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» щодо передачі земель, які перебували у державному підприємстві, у приватну власність (особам, які мають статус учасника бойових дій);
- клопотанням начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_7 про скасування арешту майна (земельних ділянок) від 17.12.2018 № 9-10-0.62-19103/2-18;
- протоколом огляду від 20.10.2020; протоколами допиту свідків та витягами (повними) з Єдиного реєстру довіреностей;
- висновком експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи від 10.06.2022 № 4460/21-41/14507?14817/22-41 (аркуші 1, 173-206); висновком експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 06.10.20122 № СЕ-19-22/24023-ДЗ; висновком експерта за результатами проведення почеркознавчих експертиз від 20.07.2023 № 324/1 та від 13.06.2023 № 331/1;
- протоколом про результати аудіоконтролю особи від 10.07.2023;
2 епізод
- рішеннями Софіївсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області «Про затвердження матеріалів по виготовленню Державного акта на право постійного користування землею радгоспу «Совки»;
- державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003658 від 11.11.2002, зі змісту якого слідує, що ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» у постійне користування для ведення сільськогосподарського виробництва, на підставі розпорядження від 11.11.2002 № 427 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, надано землю площею 1 448,5994 га;
- державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003662 від 15.11.2002, зі змісту якого слідує, що ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі розпорядження від 15.11.2002 № 434 Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, надано землю площею 421,4907 га;
- листом в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області від 15.03.2021 № 10-10-0.222-2873/2-21 щодо відсутності у системі електронного документообігу заяви ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (землекористувача) про припинення права користування земельними ділянками на території Києво-Святошинського району Київської області;
- договором про розроблення документації із землеустрою від 24.05.2016 № 24/05-1;
- наказом заступника Міністра юстиції з питань державної реєстрації від 14.06.2019 № 1803/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень»;
- протоколами огляду від 15.05.2020, від 15.09.2020, від 17.09.2020, від 24.09.2020, від 26.11.2020, від 30.11.2022, від 16.03.2023;
- актом перевірки діяльності ГУ Держгеокадастру у Київській області з питань регулювання земельних відносин під час вилучення (припинення) права користування земельною ділянкою ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» та її передачі у власність громадян на території Києво-Святошинського району Київської області від 05.03.2021;
- висновком експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи від 03.02.2022 № 4946/21-41/2038-2260/22-41 (аркуші 1, 233-247); висновком експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 09.09.2022 № СЕ-19-22/10997-ЗТ;
- протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій 06.04.2021 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Факти та відомості, які були озвучені під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 могла вчинити інкриміновані їй суспільно небезпечні діяння, оскільки між вчиненими нею діями (1), які створили умови для відчуження шляхом передачі у приватну власність земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області, та земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», які знаходилися на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області, та наслідками (2), які настали (вилученні з користування Державних підприємств вказаних вище земельних ділянок), прослідковується причиновий зв`язок.
У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні. Європейський суд з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, вказав, що «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
При цьому, слідчий суддя зауважує, що питання правильності кваліфікації дій підозрюваної особи, як і наявності чи відсутності в її діях складу кримінального правопорушення, вирішуються виключно остаточним судовим рішенням (вироком суду).
Посилання сторони захисту на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри слідчий суддя відхиляє, оскільки під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, а не встановлювати обґрунтованість повідомленої підозри. Поміж іншого, відповідно до наявних у матеріалах клопотання документах, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри перевірялась під час постановлення слідчим суддею ухвали про обрання стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (справа № 991/1940/24), а також під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції.
Відповідаючи на доводи сторони захисту в частині необхідності визнання доказів недопустимими у зв`язку з порушенням порядку їх отримання у кримінальному провадженні № 52024000000000146 (Вх. 20674/24 від 30.05.2024), слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.
На стадії досудового розслідування визнання доказів недопустимими можливо лише у випадках, коли: 1) такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і 2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування.
26.03.2024 прокурором у порядку ч. 3 ст. 217 КПК України матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 191 КК України, були виділені з кримінального провадження № 42019110350000029 від 13.02.019, що підтверджується долученою до клопотання копією постанови прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 від 26.03.2024.
Обов`язку прокурора зазначати у постанові про об`єднання/виділення матеріалів досудового розслідування конкретно визначеного переліку матеріалів, як про те зазначає сторона захисту, Кримінальним процесуальним кодексом України не встановлено.
Натомість, на стадії досудового розслідування слідчий суддя оцінює долучені до клопотання матеріали як самостійні процесуальні документи, які містять відомості, достатні для того, аби зробити висновок про наявність у них інформації, яка має важливе значення для досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні та дозволить зробити певні висновки як щодо причетності особи до вчинених кримінальних правопорушень, так і, навпаки, її не причетності.
У подальшому, вказані відомості мають бути досліджені судом, з урахуванням усіх обставин кримінального провадження та у сукупності з прийнятими у ході здійснення досудового розслідування процесуальними рішеннями та зібраними стороною обвинувачення доказами, які, на її думку, можуть свідчити про винуватість особи. Встановити або ж спростувати порушення порядку збирання доказів як стороною обвинувачення, так і стороною захисту у межах розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, підстави для задоволення та відмови якого чітко передбачені КПК України, не є можливим, враховуючи той обсяг матеріалів, який надає сторона обвинувачення для вирішення цього конкретного питання.
4) оголошення підозрюваної у міжнародний розшук та переховування останньої від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
За змістом та законодавчою конструкцією ч. 1 ст. 297-4 КПК України, спеціальне досудове розслідування може здійснюватися за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- переховування особи на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
- переховування особи на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
- оголошення особи у міжнародний розшук.
- уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.
Старший детектив Національного бюро у своєму клопотанні посилається на існування третьої підстави (оголошення особи у міжнародний розшук) для здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваної ОСОБА_7, у зв`язку з чим слідчий суддя оцінює наявність такої обставини.
Чинний КПК України не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, яка оголошена у міжнародний розшук. Водночас, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
За правилами ч. 2 ст. 281 КПК України, про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, для того, щоб підозрюваний вважався у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України оголошеним у розшук має бути наявна постанова про оголошення особи в розшук.
Викладене вище свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, яка оголошена у розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у розшук, є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в розшук, оформленого постановою.
05.03.2024 старшим детективом Національного бюро ОСОБА_3 прийнято постанову про оголошення в державний та міжнародний розшук підозрюваної ОСОБА_7 з тих підстав, що вона виїхала з території України та перебуває за її межами, не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, її місцезнаходження на даний час не відоме.
Отже, з цієї дати підозрювана ОСОБА_7 вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук.
Відповідно до наявних у матеріалах клопотання документів, у ході досудового розслідування отримано інформацію про те, що 28.08.2022 ОСОБА_7 виїхала з території України через пункт пропуску «Лужанка» та з того часу на територію країни не поверталась.
Відомості про в`їзд ОСОБА_7 на територію України у розпорядженні органу досудового розслідування відсутні.
Станом на 26.02.2024 за даними Відомчої інформаційної системи (ВІС) МЗС України та за даними закордонних дипломатичних установ на території Федеративної Республіки Німеччина, інформація про перебування на консульському обліку громадянки України ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, відсутня, що підтверджується копією листа заступника директора Департаменту консульської служби - начальника Управління консульських послуг МЗС України від 26.02.2024 за вих. № 71/16-500-26729.
Відповідно до відомостей, які містяться у листі першого заступника Голови Державної міграційної служби від 27.02.2024 за № 6.2-1901/2-24, ОСОБА_7 з питання оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання в установленому законом порядку до територіальних підрозділів ДМС України не зверталась. Відповідно, рішень про оформлення або відмову у оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання стосовно зазначеної особи територіальними органами ДМС не приймалось.
Таким чином, органом досудового розслідування вжито заходів щодо встановлення місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_7, як цього вимагає положення ч. 1 ст. 281 КПК України.
На момент прийняття старшим детективом Національного бюро рішення про оголошення підозрюваної ОСОБА_7 у міжнародний розшук, її місцезнаходження органу досудового розслідування відомо не було.
Із долучених до клопотання матеріалів слідує, що детективами Національного бюро неодноразово здійснювались виклики ОСОБА_7 для участі у проведенні слідчих (процесуальних) дій, зокрема:
- 05.02.2024 повістки про виклик на 12.02.2024, 13.02.2024 та 14.02.2024 для проведення допиту в статусі підозрюваної, а також проведення інших процесуальних дій вручені чоловіку підозрюваної - ОСОБА_10, а також надіслані підозрюваній ОСОБА_7 у додатку «WhatsApp», що підтверджується копією протоколу про вручення повісток про виклик від 05.02.2024 із додатками;
- 05.02.2024 повістки про виклик на 12.02.2024, 13.02.2024 та 14.02.2024 для проведення допиту в статусі підозрюваної, а також проведення інших процесуальних дій направлені засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» за відомою адресою реєстрації та останнього місця проживання ОСОБА_7 - АДРЕСА_1, що підтверджується копією опису вкладення до цінного листа, на якому міститься відтиск печатки АТ «Укрпошта» за 05.02.2024;
- 13.02.2024 повістки про виклик на 19.02.2024, 20.02.2024 та 21.02.2024 для проведення допиту в статусі підозрюваної, а також проведення інших процесуальних дій опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження ДП «Редакція газети «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також надіслані підозрюваній ОСОБА_7 у додатку «WhatsApp», що підтверджується копією протоколу про вручення повісток про виклик від 14.02.2024 із додатками;
- 13.02.2024 повістки про виклик на 19.02.2024, 20.02.2024 та 21.02.2024 для проведення допиту в статусі підозрюваної, а також проведення інших процесуальних дій направлені засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» за відомою адресою реєстрації та останнього місця проживання ОСОБА_7 - АДРЕСА_1, що підтверджується копією опису вкладення до цінного листа, на якому міститься відтиск печатки АТ «Укрпошта» за 14.02.2024;
- 26.03.2024 повістка про виклик на 28.03.2024, 29.03.2024, 01.04.2024 та 02.04.2024 для проведення допиту в статусі підозрюваної, а також проведення інших процесуальних дій направлена засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» за відомою адресою реєстрації та останнього місця проживання ОСОБА_7 - АДРЕСА_1, що підтверджується копією опису вкладення до цінного листа, на якому міститься відтиск печатки АТ «Укрпошта» за 26.03.2024, та на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 », якою під час листування зі старшим детективом Національного бюро ОСОБА_3 користується ОСОБА_7 ;
- 05.04.2024 повістка про виклик на 08.04.2024, 09.04.2024, 10.04.2024, 11.04.2024 та 12.04.2024 для проведення допиту в статусі підозрюваної, а також проведення інших процесуальних дій направлена на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
- 25.04.2024 повістка про виклик на 30.04.2024, 01.05.2024, 02.05.2024 та 03.05.2024 для проведення допиту в статусі підозрюваної, а також проведення інших процесуальних дій направлена на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Разом з тим, зі змісту повідомлень про поважні причини неявки за викликом, надіслані ОСОБА_7 на електронну пошту старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3, вбачається, що вона проінформувала детектива про те, що на її електронну пошту надійшли повістки про виклик, з`явитись на які вона з об`єктивних підстав не має можливості, оскільки із початком бойових дій на території України 07.03.2022 вона перетнула державний кордон і з того часу проживає у Федеративній Республіці Німеччина на законних підставах.
При цьому, матеріали клопотання містять відомості про те, що ОСОБА_7 з моменту запровадження в Україні режиму воєнного стану неодноразово перебувала на її території, зокрема у період 19.05.2022 - 22.05.2022 та 17.08.2022 - 28.08.2022. Такі обставини дають слідчому судді підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_7 має можливість відвідувати територію держави, зокрема у випадку особистої необхідності, навіть попри запроваджений на її території режим воєнного стану та встановлених у зв`язку з цим обмежень.
Відповідно до листа заступника директора Департаменту консульської служби - начальник Управління консульських послуг МЗС України від 08.05.2024 за вх. № 016/12218-00 за обліками Генерального консульства України в Мюнхені, ОСОБА_7 перебуває на тимчасовому консульському обліку.
Згідно з Порядком ведення обліку громадян України, які проживають за межами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 № 85, тимчасовий консульський облік - це реєстрація інформації про місце перебування за межами України громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном.
За таких обставин, сам по собі факт тимчасового перебування ОСОБА_7 на території Федеративної Республіки Німеччина, за встановлених у ході розгляду цього клопотання обставин, вказує тільки на її перебування за кордоном, але не свідчить про постійне її проживання у зазначеній країні.
Об`єктивні підстави для неприбуття на виклики детектива Національного бюро, які були здійснені відповідно до положень ст. 135 КПК України, у підозрюваної ОСОБА_7 відсутні, враховуючи те, що повістки містили вичерпну інформацію щодо наслідків не прибуття підозрюваної на виклик.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Факт оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук слідчий суддя оцінює у сукупності з наявними у матеріалах клопотання відомостями щодо її процесуальної поведінки.
Так, підозрювана неодноразово викликалась детективом Національного бюро для участі у проведенні слідчих та процесуальних дій за її участі, проте на жоден із них, незважаючи на передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обов`язок, не з`явилась.
Слідчий суддя розцінює таке ігнорування викликів як ухилення від процесуального обов`язку підозрюваного, передбаченого ст. 42 КПК України, з`являтися до слідчого (детектива).
На думку слідчого судді, зазначені вище обставини свідчить про те, що підозрювана ОСОБА_7, будучи обізнаною із пред`явленою їй у кримінальному провадженні підозрою, не використала свого права особисто брати участь у цьому кримінальному провадженні.
Підсумовуючи викладені обставини, доведення старшим детективом Національного бюро необхідності здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000146 від 26.03.2024 стосовно підозрюваної ОСОБА_7, слідчий суддя дійшов висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2971-2974, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000146 від 26.03.2024 стосовно підозрюваної ОСОБА_7 - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000146 від 26.03.2024 стосовно підозрюваної ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Києва, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали слідчого судді можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1