- Головуючий суддя (ВАКС) : Задорожна Л.І.
Справа № 991/4432/24
Провадження № 1-кс/991/4468/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
учасники кримінального провадження:
секретар судового засідання ОСОБА_2,
представник володільця майна ОСОБА_3,
з боку обвинувачення: старший детектив ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ клопотання ОСОБА_3, яка діє в інтересах АТ «Укрексімбанк», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120020000420 від 11.01.2016,
УСТАНОВИВ:
24.05.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду шляхом направлення через електронний кабінет Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшло клопотання ОСОБА_3, яка діє в інтересах АТ «Укрексімбанк», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120020000420 від 11.01.2016.
І. Суть клопотання
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016120020000420 від 11.01.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 222 та ч. 1 ст. 388 КК України, за фактами привласнення службовими особами ПрАТ «Креатив» у період часу з кінця 2014 року по даний час грошових коштів АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк») в особливо великих розмірах шляхом укладання кредитних договорів на підставі поданих до банку документів, що містять неправдиві відомості, та подальшого уникнення виконання існуючих кредитних зобов`язань, а також за фактами розтрати та незаконного відчуження службовими особами ПрАТ «Креатив» заставного майна, яке забезпечувало виконання зобов`язань за кредитними договорами, укладеними з АТ «Укрексімбанк».
Центральним апаратом Державного бюро розслідувань здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002103 від 28.08.2018, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 222 КК України, яке в подальшому було об`єднано з кримінальним провадженням № 12016120020000420 від 11.01.2016.
У цьому кримінальному провадженні АТ «Укрексімбанк» має процесуальний статус потерпілого від 14.01.2019.
17.11.2008 між АТ «Укрексімбанк» та ПрАТ «Креатив» (позичальником) було укладено генеральну кредитну угоду № 151308N2.
Предметом договору застави № 151214Z30, укладеного 19.08.2014 між АТ «Укрексімбанк» та ПАТ «Яготинське ХПП», з метою забезпечення зобов`язань ПрАТ «Креатив» за генеральною кредитною угодою № 151308N2 від 17.11.2008, є: виробниче обладнання, загальною вартістю 6 182 869 грн, розташоване у власних приміщеннях заставодавця ПАТ «Яготинське ХПП», за адресою: Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. Привокзальна, 21; обладнання, заставною вартістю 454 244 грн, розташоване у власних приміщеннях заставодавця ПАТ «Яготинське ХПП», за адресою: Київська область, смт Згурівка, вул. Комсомольська, буд. 15.
Крім того, відповідно до іпотечного договору № 151214Z29 від 06.08.2014, укладеного між АТ «Укрексімбанк» (іпотекодержатель) та ПАТ «Яготинське ХПП» (іпотекодавець), предметом іпотеки, який є забезпеченням виконання зобов`язань, викладених у кредитному договорі зобов`язань боржника ПрАТ «Креатив», є нерухоме майно, а саме: хлібоприймальне підприємство, предметом якого є майновий комплекс, заставною вартістю 26 303 951 грн, розташований за адресою: Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. Привокзальна, 21; хлібоприймальне підприємство, заставною вартістю 1 871 592 грн, розташоване за адресою: Київська область, смт Згурівка, вул. Юності (попередня назва - вул. Комсомольська), 15.
Під час досудового розслідування кримінального провадження № 42018000000002103 майно ПАТ «Яготинське ХПП» постановою прокурора від 13.03.2019 визнано речовим доказом, оскільки нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить ПАТ «Яготинське ХПП» та було предметом іпотечного договору № 151214Z29 від 06.08.2014, містить відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2019 у справі № 757/17070/19 у рамках кримінального провадження № 42018000000002103 від 28.08.2018 накладено арешт на майно ПАТ «Яготинське ХПП». Арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.
На думку представника АТ «Укрексімбанк», зазначена вище ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального законодавства, а викладені в ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Підстави для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження відсутні, оскільки надані стороною обвинувачення матеріали не містять жодних відомостей, які б вказували на те, що арештоване майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
АТ «Укрексімбанк» не має жодного відношення до протиправних дій, які були вчинені на даний час невстановленими слідством особами, тому обмеження його прав на даний час є неспіврозмірним завданням кримінального провадження та порушує законні права банка на реалізацію заставленого майна.
Так, в матеріалах досудового розслідування відсутні відомості щодо наявності у діях службових осіб ПАТ «Яготинське ХПП» неправомірних дій із заволодіння саме заарештованим майном. Досудове розслідування здійснюється за фактами заволодіння шляхом обману грошовими коштами АТ «Укрексімбанк» в особливо великому розмірі та шахрайства з фінансами. Тобто, одним з об`єктів кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні є заволодіння грошовими коштами АТ «Укрексімбанк». Разом з тим, ПАТ «Яготинське ХПП» від АТ «Укрексімбанк» грошових коштів не отримувало та об`єктивно не могло заволодіти грошовими коштами банку.
Також, предметом кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42018000000002103 є грошові кошти АТ «Укрексімбанк», що виключає можливість спеціальної конфіскації нерухомого майна ПАТ «Яготинське ХПП».
Під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно слідчому судді не було надано належних, допустимих доказів на підтвердження того, що арештоване майно отримано ПАТ «Яготинське ХПП» злочинним шляхом або внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є знаряддям вчинення злочину, зберегло на собі його сліди.
На даний час встановлено, що незважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420180000000002103 від 28.08.2018, яке 05.08.2019 було об`єднано із кримінальним провадженням № 12016120020000420 від 12.01.2016, тривало з 28.08.2018 (у Національного бюро з 11.09.2019) та на час розгляду клопотання про скасування арешту не завершено, в межах провадження нікому не повідомлено про підозру, а також не надано достатніх вагомих даних, з врахуванням тривалості строку досудового розслідування, на підтвердження факту події злочину зі сторони ПАТ «Яготинське ХПП», як і актуальності на даний час заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно. Відтак, відсутні правові підстави для можливості застосування спеціальної конфіскації нерухомого майна ПАТ «Яготинське ХПП».
Не досліджено та не підтверджено посилання органу досудового розслідування про те, що майно, зазначене в ухвалі про арешт майна, є предметом, доказом злочину, засобом та знаряддям його вчинення, об`єктом кримінально протиправних дій, набуто незаконним шляхом або отримано юридичною особою, внаслідок кримінального правопорушення, належними доказами в розумінні ст. 86 КПК України. Також, у межах кримінального провадження не було повідомлено про підозру службовим особам ПАТ «Яготинське ХПП» та відсутні відомості про те, що відносно ПАТ «Яготинське ХПП» можуть бути застосовані заходи кримінально правового характеру в порядку притягнення юридичної особи до кримінальної відповідальності.
Викладені обставини свідчать, що ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту зазначеного у клопотанні майна ПАТ «Яготинське ХПП» на даний час відпали. Подальша дія заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна є необґрунтованою та повністю блокує будь-які можливості реалізації. АТ «Укрексімбанк» є володільцем арештованого нерухомого та рухомого майна, оскільки володіє ним за відповідною правовою підставою - цивільно-правовими договорами (договорами застави та іпотечним договором), у зв`язку з чим на даний час набув усі законні підстави та має право задовольнити свої грошові вимоги до боржника.
На даний час у кримінальному провадженні відпала необхідність у арешті майна, дія такого заходу забезпечення кримінального провадження є безпідставною та не відповідає інтересам держави та суспільства, у зв`язку з чим такий захід забезпечення кримінального провадження має бути скасований.
Враховуючи викладене, представник АТ «Укрексімбанк» ОСОБА_3 просила скасувати накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва судді від 02.04.2019 у справі № 757/17070/19 у рамках кримінального провадження № 42018000000002103 від 28.08.2018 арешт на майно ПАТ «Яготинське ХПП» (07700, Київська область, м. Яготин, вул. Привокзальна, 21).
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
Представник АТ «Укрексімбанк» ОСОБА_3 у судовому засіданні просила подане клопотання задовольнити та скасувати арешт майна, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2019. Зазначила, що у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження (арешті) відпала потреба. Вказує, що при попередніх зверненням з клопотанням про скасування арешту АТ «Укрексімбанк» детектив акцентував увагу, що проводиться аудит зазначеного приміщення, проте відповідно до практики Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду залучення аудитора Державної аудиторської служби України та складання ним довідок не може бути допустимим доказом. Станом на сьогодні існує виконавче провадження, яке відкрите 15.06.2021, тому необхідно стягнути заборгованість шляхом звернення стягнення на нерухоме та рухоме майно, що є предметом іпотеки. Внаслідок реалізації вищезазначеного майна буде відшкодовано завдані збитки банку. Звертає увагу, що кримінальне провадження ніяким чином не стосується ПАТ «Яготинське ХПП», детективи мають вільний доступ для необхідних проведення слідчих дій. Зазначила, що досить тривалий термін арешту на нерухоме майно (6 років) перешкоджає банку стягнути заборгованість. Крім цього, за цей період органом досудового розслідування не проведено експертизу щодо встановлення завданих збитків, не встановлено свідків.
У судовому засіданні старший детектив Національного бюро ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна. Вказує, що арештоване майно відповідає ознакам речового доказу. Метою накладення арешту на майно ПАТ «Яготинське ХПП» є забезпечення збереження речових доказів у цьому кримінальному провадженні, з огляду на що потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення продовжує існувати. Питання належності цього майна ознакам речових доказів неодноразово перевірялась ухвалами суддів. Під час досудового розслідування детективи встановлюють реальну вартість цього майна на той період, зокрема чи була вона завищеною. У листі Державної аудиторської служби України від 15.08.2023 зазначено, що виділено спеціалістів для огляду документів та участі в кримінальному провадженні № 12016120020000420. Також зазначає, що у разі реалізації цього майна буде неможливо встановити його реальну вартість. Додає, що орган досудового розслідування більшість документів отримує в порядку тимчасового доступу до речей та документів, що займає значний час. Державна аудиторська служба України проводить перевірку усіх документів кредитної справи та вивчають весь спектр питань щодо кредитування ПрАТ «Креатив». Окрім того, у цьому кримінальному провадженні розслідуються дії працівників банку АТ «Укрексімбанк», які взагалі не могли видавати кредит ПрАТ «Креатив» на цю суму. Звертає увагу, що існує неоднозначна позиція АТ «Укрексімбанк», оскільки щодо одного майна (з аналогічними характеристиками) вони просять скасувати арешт, а щодо іншого майна визнають, що воно відповідає ознакам речового доказу.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про скасування арешту майна, з огляду на таке.
За змістом ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, серед іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частина перша статті 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, учасник кримінального провадження, який подав таке клопотання, має довести, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба або, що арешт на майно накладено необґрунтовано.
Постановою прокурора від 13.03.2019 у кримінальному провадженні № 42018000000002103 від 11.01.2016 визнано речовими доказами майно, яке належить ТДВ «Яготинське хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ 00954509), а саме: хлібоприймальне підприємство, розташоване за адресою: Київська область, Згурівський район, смт Згурівка, вул. Комсомольська (перейменова на вул. Юності), буд. 15 ; майновий комплекс, розташований за адресою: Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. Привокзальна, 21 ; виробниче обладнання, розташоване у власних приміщення ПАТ «Яготинське ХПП», за адресою: Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. Привокзальна, 21 (із детальним описом найменувань такого обладнання). Відповідно до змісту постанови комплекс будівель, споруд та обладнання ПАТ «Яготинське хлібоприймальне підприємство» мають статус речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2019 (справа № 757/17078/19-к) у межах кримінального провадження № 42018000000002103 від 11.01.2016 накладено арешт на зазначене вище майно ПАТ «Яготинське хлібоприймальне підприємство», з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном.
Зі змісту мотивувальної частини ухвали слідчого судді вбачається, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів, з метою недопущення їх перетворення, відчуження чи зникнення. Зазначено, що у розумінні ст. 98 КПК України, майно є речовим доказом, оскільки є об`єктом кримінально протиправних дій, містить відомості і може бути використано як доказ факту та обставин, що розслідуються у ході досудового розслідування.
Про обґрунтованість накладеного на майно арешту за п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України буде свідчити, по-перше, те, що такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом. По-друге, мають існувати факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 02.04.2019, є таким, що передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки накладений з метою забезпечення збереження речового доказу (інші мотиви прийняття такого рішення, відповідно до змісту мотивувальної частини ухвали, відсутні).
Слідчим суддею встановлено, що при накладенні арешту на майно слідчим суддею досліджувались обставини щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручання у права і свободи осіб. Зокрема, зі змісту ухвали слідчого судді від 02.04.2019 вбачається, що при накладенні арешту на майно враховано наявність договору застави № 151214Z30 від 19.08.2014, іпотечного договору № 151214Z29 від 06.08.2014.
Відомості про оскарження АТ «Укрексімбанк», його представниками, ухвали слідчого судді про накладення арешту від 02.04.2019 до суду апеляційної інстанції у матеріалах клопотання відсутні.
Підставою для скасування арешту майна, відповідно до змісту клопотання про скасування арешту майна, є те, що у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
Слідчий суддя зазначає, що будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними.
Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Так, Суд у рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини», оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п. 195). Крім того, в п. 203 рішення у наведеній справі Суд, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Таким чином, накладення арешту не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право користуватись та/або розпоряджатись ним, зокрема, до закінчення кримінального провадження тощо.
У ході судового засідання встановлено, що подальші обмеження щодо права розпорядження та відчуження є необхідними, оскільки орган досудового розслідування має намір провести експертне дослідження вартості майна, що дасть можливість визначити завдану шкоду у кримінальному провадженні. Крім того, старший детектив звертав увагу, що певний комплекс слідчих дій у кримінальному провадженні потребує значного часу, що виправдовує тривалий час існування арешту.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що представником володільця майна АТ «Укрексімбанк» ОСОБА_3 не доведено, що у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, оскільки кримінальне провадження на теперішній час триває, арешт накладено з метою забезпечення збереження речового доказу, питання про долю якого вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Окрім цього, фактично єдиною підставою, яку зазначає представник ОСОБА_3, та яка, на її думку, свідчить про те, що у подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, є необхідність виконання судового рішення та реалізації арештованого майна. Інших фактів та обставин, які могли би переконати слідчого суддю у наявності підстав, які свідчать про те, що захід забезпечення кримінального провадження застосовано необґрунтовано або у його подальшому застосуванні відпала потреба, представником АТ «Укрексімбанк» ОСОБА_3 доведено не було.
Під час розгляду клопотання про скасування арешту, на підставі долучених до нього документів, також не було встановлено, що майно, на яке ухвалою слідчого судді було накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Підсумовуючи викладене, слідчий суддя зазначає, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи у його подальшому застосуванні відпала потреба, у зв`язку з чим клопотання ОСОБА_3, яка діє в інтересах АТ «Укрексімбанк», про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 132, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3, яка діє в інтересах АТ «Укрексімбанк», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120020000420 від 11.01.2016.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1