Документ № 119653378

УХВАЛА

07 червня 2024 року

м. Київ

справа № 161/19903/18

провадження № 51-2869 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 березня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

У касаційній скарзі захисник висуває вимогу про перегляд у касаційному порядку зазначеного судового рішення.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Верховний Суд дійшов висновку,

що цих вимог кримінального процесуального закону не дотримано.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі вказується обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. В обґрунтуванні обов`язково слід навести мотиви, чому особа вважає рішення незаконним, тобто в чому полягає неправильність застосування норм матеріального і/або процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону

(ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Частиною 1 ст. 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак, захисник надаючи свою оцінку доказам, по суті заперечує правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не відноситься до підстав для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції та виходить за межі його перегляду.

Також захисник не вказує й конкретних порушень вимог норм матеріального та процесуального права, які, на його думку, були допущені апеляційним судом при перевірці вироку, зважаючи на приписи ст. 419 КПК, та не конкретизував, на які саме доводи його апеляційної скарги не було надано відповіді судом апеляційної інстанції.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник, зазначаючи вимогу про скасування судових рішень та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6, не вказав з яких саме підстав, передбачених законом, його слід закрити.

Окрім того, захисник у скарзі вказує про незастосування судом першої інстанції до засуджених положень статей 69 та 75 КК та одночасно зазначає про неможливість їх застосування через віднесення злочину, передбаченого ст. 191 КК в редакції 2014 року до числа корупційних, чим допускає суперечності у своїх доводах.

За правилами ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху та надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 березня 2024 року залишити без руху і надати йому строк для усунення вказаних недоліків упродовж десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити захиснику, що у разі неусунення недоліків в установлений строк касаційну скаргу йому буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3