- Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.
Справа № 991/4940/24
Провадження № 1-кс/991/4976/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
його захисника адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання підозрюваного під домашнім арештом у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 січня 2024 року за № 52024000000000020, за підозрою
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1. 07 червня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор просив продовжити строк тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_4 на два місяці.
Також прокурор просив продовжити на два місяці строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, а саме:
- прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді і суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;
- утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ;
- носити електронний засіб контролю.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 січня 2024 року за № 52024000000000020, у межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 квітня 2024 року до підозрюваного строком до 12 червня 2024 року застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покладені згадані обов`язки.
На переконання прокурора, наразі існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ІІ. Позиція учасників провадження
2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та послався на відсутність наведених прокурором ризиків, а також бездоганну процесуальну поведінку підозрюваного. На переконання адвоката, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання здатний забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків. Крім того, захисник звернув увагу на незручності, які спричиняє носіння електронного засобу контролю з огляду на нестабільне електропостачання та некоректну роботу, та просив не покладати цей обов`язок на підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані прокурором матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Положення ч. 3 ст. 199 КПК України орієнтують слідчого суддю додатково з`ясовувати:
- обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу;
- обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 січня 2024 року за № 52024000000000020, у якому 09 лютого 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України, а саме у підбурюванні до висловлення пропозиції надати та надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, за вчинення службовими особами, в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їм влади чи службового становища та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 лютого 2024 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 757 000 грн та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18 березня 2024 року зазначене рішення залишене без змін.
23 лютого 2024 року згідно з квитанцією ОСОБА_4 вніс заставу у розмірі 242 240 грн.
01 квітня 2024 року сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відкрито для ознайомлення його матеріали.
Ухвалою слідчого судді від 11 квітня 2024 року ОСОБА_4 змінено запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладено обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.
3.4. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
09 лютого 2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України.
За версією органу досудового розслідування, 19 та 20 грудня 2023 року працівники Національної поліції України стосовно ОСОБА_6 склали протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, та вилучили тютюнові вироби. У подальшому матеріали за вказаними протоколами були надіслані до Болградського районного суду Одеської області для розгляду.
08 січня 2024 року за результатами автоматизованого розподілу суддю ОСОБА_9 визначено для розгляду справи № 497/54/24 про вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 КУпАП.
10 січня 2024 року ОСОБА_6 випадково зустрівся зі знайомим йому суддею Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_4 та розповів про притягнення до адміністративної відповідальності. Під час розмови у ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння коштами ОСОБА_6 шляхом обману, а саме - введення його в оману щодо можливості вплинути на прийняття рішення суддею ОСОБА_9 в його інтересах, за надання неправомірної вигоди. При цьому ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_6 допомогти у закритті провадження у справі про адміністративне правопорушення і поверненні вилученого майна за половину вартості вилученого товару, тобто за 1500 доларів США. Після цього, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4, що до Болградського районного суду Одеської області має надійти ще один протокол, за яким вартість вилученого товару становить приблизно 6000 доларів США.
ОСОБА_4, будучи обізнаним щодо високих морально-ділових якостей судді ОСОБА_9, з якою працює в одному суді, а саме - відсутності схильності до будь-яких корупційних проявів, не мав реального наміру впливати на неї, а сподівався, у випадку прийняття позитивного для ОСОБА_6 рішення, видати його за результат свого впливу, за що отримати кошти.
У подальшому, 12 січня 2024 року ОСОБА_4 підготував та надіслав на електронну пошту ОСОБА_6 . пояснення для судді ОСОБА_9 по суті адміністративного правопорушення, повідомивши, що їх необхідно буде подати особисто під час розгляду справи. 23 січня 2024 року суддею Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_9 закрито провадження у справі № 497/54/24 про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_6 .
Також ОСОБА_6 під час розмови з ОСОБА_4 повідомив, що на 24 січня 2024 року його викликає суддя Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_10 для розгляду справи № 497/133/24 про адміністративне правопорушення. У цей час ОСОБА_4 почав підбурювати ОСОБА_6 до надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_10 за прийняття ним рішення в його інтересах, а також судді ОСОБА_9 за раніше прийняте нею рішення на його користь. Після цього ОСОБА_4 сказав ОСОБА_6, що він має самостійно визначити розмір неправомірної вигоди, виходячи з обсягів та вартості вилучених у нього тютюнових виробів.
ОСОБА_6 надіслав повідомлення ОСОБА_4 про готовність надання неправомірної вигоди у розмірі 4000 доларів США (з урахуванням вартості вилученого товару за першим протоколом на 3000, за другим на 6200 доларів США). Прочитавши це повідомлення, ОСОБА_4 вирішив завуалювати одержання неправомірної вигоди під адвокатський гонорар, зазначивши, що передасть цю інформацію адвокату, нібито це його гонорар.
Після цього ОСОБА_4 прийняв рішення про залучення до вчинення кримінального правопорушення знайомого адвоката ОСОБА_7, з яким він підтримує дружні стосунки.
У період з 23 по 24 січня 2024 року ОСОБА_4 попросив ОСОБА_7 отримати кошти від ОСОБА_6, не доводячи до його відома інформацію про їх отримання злочинним шляхом.
24 січня 2024 року ОСОБА_6 прибув до Болградського суду Одеської області для участі у розгляді справи № 497/133/24 про адміністративне правопорушення суддею ОСОБА_10 . На вході до суду ОСОБА_6 чекав ОСОБА_4, який повідомив, що по всіх питаннях стосовно їх домовленостей він має контактувати з адвокатом ОСОБА_11 .
У подальшому суддею ОСОБА_10 було проведено судовий розгляд за участі ОСОБА_6, за результатами якого закрито провадження у справі № 497/133/24 про адміністративне правопорушення.
25 січня 2024 року під час зустрічі ОСОБА_7 з ОСОБА_6, останній, будучи підбуреним ОСОБА_4 до надання неправомірної вигоди суддям за прийняття ними рішень, передав ОСОБА_7 кошти в розмірі 4000 доларів США для подальшої передачі ОСОБА_4 .
У подальшому, 29 січня 2024 року адвокат ОСОБА_7 передав судді ОСОБА_4 отримані від ОСОБА_6 кошти в розмірі 4000 доларів США, що еквівалентно 151 124,40 грн відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 29 січня 2024 року.
Таким чином, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 своїми умисними діями, шляхом умовляння, схилив ОСОБА_6 до висловлення пропозиції та надання неправомірної вигоди суддям Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за вчинення ними дій на користь ОСОБА_6, а саме - закриття проваджень у справах про адміністративні правопорушення і повернення вилучених тютюнових виробів. Також, ОСОБА_4, увівши в оману ОСОБА_6 щодо наміру надати неправомірну вигоду суддям ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за прийняття ними рішень, такого наміру не мав, а заволодів отриманими коштами та розпорядився на власний розсуд.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими детективом матеріалами, зокрема:
- протоколами допитів свідка ОСОБА_6, який повідомив, що 10 січня 2024 року приблизно о 10 годині 30 хвилин у м. Болград він випадково зустрівся з суддею Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_4, який зацікавився ситуацією ОСОБА_6 відносно складення щодо останнього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП. Під час бесіди ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_6 допомогти у вказаному питанні, оскільки має вплив на суддів Болградського районного суду Одеської області, але додатково повідомив, що вирішити питання про закриття справи про адміністративне правопорушення з ОСОБА_9 буде складно. Після цього ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_6 за половину вартості вилученого у нього товару, тобто за 1500 доларів США (що на той час складало 85 000 грн), спробувати допомогти останньому. За попередньою домовленістю із ОСОБА_4 25 січня 2024 року передав адвокату ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 4000 дол. США;
- протоколом огляду вкладки «Стан розгляду справ» на Інтернет-сторінці Болградського районного суду Одеської області, згідно з яким справа відносно ОСОБА_6 із єдиним унікальним № 497/54/24 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, перебувала у провадженні судді ОСОБА_9 ;
- протоколом огляду від 15 січня 2024 року, в ході якого зафіксоване листування у застосунку «WhatsApp» на планшеті ОСОБА_6, із зареєстрованим обліковим записом « ОСОБА_12 » за мобільним номером телефону НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6 . Під час огляду застосунку зафіксовано чат з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який зареєстровано за мобільним номером телефону НОМЕР_2, що відповідає номеру, вказаному в особовій картці ОСОБА_4, в якому міститься спілкування ОСОБА_4 та ОСОБА_6, що стосується справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, щодо ОСОБА_13 .
У подальшому, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4, що справу № 497/54/24 про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП 23 січня 2024 року було закрито, на що ОСОБА_4 відповів, що це є його заслугою. Також, після того як ОСОБА_4 дізнався про те, що відносно ОСОБА_6 до Болградського районного суду Одеської області було скеровано ще одні матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, які перебувають на розгляді у судді ОСОБА_10, він запропонував ОСОБА_6 самому визначити розмір неправомірної вигоди, яка має складати приблизно половину вартості вилученого товару;
- постановою від 24 січня 2024 року Болградського районного суду Одеської області, якою закрито провадження у справі №497/133/24 про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП. Так само було закрито провадження у справі №497/54/24 про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП;
- протоколом огляду від 24 січня 2024 року застосунку «WhatsApp» на планшеті ОСОБА_6, під час якого зафіксовано спілкування останнього із ОСОБА_4 щодо вилученого у ОСОБА_6 товару та грошових коштів;
- протоколом допиту ОСОБА_6, який повідомив, що за попередньою домовленістю із ОСОБА_4 25 січня 2024 року передав адвокату ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 4000 дол. США;
- протоколом допиту адвоката ОСОБА_7, який повідомив, що 25 січня 2024 року отримав від ОСОБА_6 грошові кошти, які 29 січня 2024 року передав ОСОБА_4 ;
- протоколами за результатами аудіо-, відеоконтролю за особою, в ході яких зафіксовано спілкування між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, зміст якого узгоджується з повідомленими прокурором обставинами;
- протоколом контролю за вчиненням злочину від 05 березня 2024 року, також складеними у його межах протоколами огляду та вручення грошових коштів від 25 січня 2024 року, які підтверджують факт передання ОСОБА_6 грошових коштів ОСОБА_4 через визначеного ним посередника - адвоката ОСОБА_7 ;
- іншими матеріалами.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. Ті докази, які б під час судового розгляду могли б бути приводом для розумного сумніву, під час оцінки обґрунтованості підозри не переконують слідчого суддю в іншому.
3.5. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на існування ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
3.6. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів (ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України). Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя враховує, наявність у ОСОБА_4 паспортів для виїзду за кордон; проживання на території, прилеглій до кордону з Молдовською Республікою, що свідчить, що він може залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Зазначений ризик був встановлений Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, а також у подальшому ухвалою слідчого судді від 11 квітня 2024 року, і наразі відсутні підстави вважати, що він зник чи зменшив свою інтенсивність.
3.7. Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, коло осіб, які можуть бути свідками у кримінальному провадженні, та можливість безперешкодного контактування з ними підозрюваного, враховуючи, що судді Болградського районного суду Одеської області, які розглядали адміністративні справи, - ОСОБА_9 та ОСОБА_10, працюють разом з ОСОБА_4 .
Крім того, використання зв`язків, соціального статусу та авторитету, набутих під час здійснення професійної діяльності, надають ОСОБА_4 можливість впливати на свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з якими, за версією сторони обвинувачення, він мав товариські стосунки, а свідок ОСОБА_8 є підлегою (помічником) підозрюваного.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.
3.8. Щодо ризику знищити документи та інші речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя вважає наявним зазначений ризик, враховуючи наявність у підозрюваного набутих завдяки займаній посаді зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, ухилятися від виконання покладених на нього обов`язків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
3.9. Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу
Прокурор повідомив, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу неможливо, оскільки 01 квітня 2024 року підозрюваного і його захисників повідомлено про завершення досудового розслідування, і у теперішній час триває ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими зазначені доводи прокурора, адже надання стороні захисту матеріалів досудового розслідування для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України є обов`язковою стадією кримінального провадження, вона спрямована на забезпечення прав підозрюваного, а її тривалість за загальним правилом не залежить від волі сторони обвинувачення.
Прокурор повідомив, що ухвалою слідчого судді був встановлений строк ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування до 20 червня 2024 року, що не спростовував і адвокат ОСОБА_5 . Отже, сторона обвинувачення має об`єктивні перешкоди для завершення досудового розслідування у межах строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
3.10. Щодо наявності підстав для продовження строку дії запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому його етапі застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас, застосований до підозрюваного запобіжний захід має корелюватися із ризиками та їх інтенсивністю, а також особою підозрюваного, тобто має існувати пропорційність між заходом та мірою обмеження права та дієвості його застосування.
Слідчий суддя враховує доводи прокурора про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, встановлені ризики.
Слідчий суддя відхиляє доводи адвоката ОСОБА_5 про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, адже, як було встановлено, запобіжний захід у вигляді застави не забезпечив виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, зокрема ним не було внесено заставу у визначеному слідчим суддею розмірі.
Слідчий суддя виходить з того, що ризики позапроцесуальної поведінки зі спливом часу зменшують свою інтенсивність, втім, станом на час розгляду клопотання вони не зменшилися до тієї міри, яка б виключала необхідність застосування запобіжного заходу чи свідчила б про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Враховуючи наведені сторонами доводи у сукупності, відомості про особу підозрюваного слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби здатний запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому наявні підстави для продовження строку його дії.
Строк дії запобіжного заходу слідчий суддя визначає два місяці, але у межах строку досудового розслідування, адже відсутні підстави вважати, що раніше констатовані ризики зникнуть чи зменшать свою інтенсивність.
3.11. Щодо продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків
З метою мінімізації ризиків, установлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для продовження строку дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді і суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;
- утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ;
- носити електронний засіб контролю.
Слідчий суддя відхиляє доводи адвоката ОСОБА_5 щодо некоректної роботи засобу електронного контролю, адже порядок його застосування передбачає відповідний алгоритм дій у випадку технічних несправностей. Разом з тим, захисник не надав жодних документів на підтвердження цих доводів чи звернень з цього приводу до відповідних органів.
Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти. Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах строку дії запобіжного заходу.
За таких обставин клопотання прокурора слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Клопотання - задовольнити.
2. Продовжити строк тримання під домашнім арештом ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на два місяці, тобто до 12 серпня 2024 року включно, але у межах строку досудового розслідування, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_2, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду.
3. Продовжити на два місяці, тобто до 12 серпня 2024 року включно, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, а саме:
- прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді і суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;
- утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ;
- носити електронний засіб контролю.
4. Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.
5. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1