- Головуючий суддя (ВАКС) : Ногачевський В.В.
Справа № 991/3855/24
Провадження № 1-кп/991/48/24
УХВАЛА
про здійснення спеціального судового провадження
11 червня 2024 року місто Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4,
розглянув у судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42014000000000364 про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
(1)Короткий виклад змісту поданого клопотання
11.06.2024 прокурор ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Прокурор посилається на такі обставини.
Під час досудового розслідування встановлено, що обвинувачені проживали у місті Києві за адресою: АДРЕСА_1 . В результаті проведення заходів під час виконання доручень слідчого факт проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за цією адресою не підтвердився.
Також, було встановлено ще декілька місць можливого їх проживання. Однак, за жодною адресою місцезнаходження обвинувачених не було. Обвинувачені неодноразово викликалися до слідчого, але вони не з`являлися.
Через це, повідомлення про підозру їм були направлені поштою на останню відому адресу проживання.
Інформація про проведення стосовно них досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні публікувалася в засобах масової інформації та на офіційному сайті Генеральної прокуратури України.
Відповідно до отриманої інформації, ОСОБА_5 у лютому-березні 2014 року через тимчасово окуповану АР Крим виїхав на територію росії, де можливо проживає дотепер.
Відповідно до інформації Державної прикордонної служби, протягом січня 2014 - серпня 2015 ОСОБА_6 постійно перебувала на території російської федерації, відвідувала Україну лише декілька днів на місяць. 07.08.2015 вона виїхала та до України не поверталася.
Доньки обвинувачених також виїхали до російської федерації у листопаді 2014 року.
30.05.2016 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оголошено у розшук.
За інформацією Служби безпеки України від 02.09.2016 ОСОБА_5 був призначений на посаду генерального директора державного унітарного підприємства Республіки Крим «Кримхліб» з 07.06.2016 на два місяці.
До росії були направлені запити про проведення щодо них слідчих дій для встановлення їх місцезнаходження. У відповіді зазначено, що обидва мають паспорт громадянина росії та зареєстровані у місті москва, за встановленими адресами фактично не проживають. А тому, встановити їх місцезнаходження не вдалося.
Генеральною прокуратурою України направлено запит про їх екстрадицію. Однак, генеральною прокуратурою росії відмовлено у задоволенні запиту, адже вони є громадянами російської федерації.
Окрім цього, 25.04.2018 направлено запит до росії для вручення їм повідомлень про підозру та повісток. У такому запиті відмовлено, адже на думку органів росії це суперечить законодавству та публічному порядку російської федерації, провадження має ознаки політично мотивованого переслідування і загрожує правам людини.
06.08.2018 їх оголошено у міжнародний розшук.
29 жовтня 2018 року та 22 квітня 2019 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.
Також, судом задоволено клопотання детектива та надано дозвіл здійснювати спеціальне досудове розслідування щодо них.
Їх інтереси захищають захисники ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 З ними укладено відповідні договори. Повідомлення про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вручено захиснику ОСОБА_7 .
Це свідчить про їх обізнаність щодо розпочатого кримінального провадження.
Прокурор просила надати дозвіл на здійснення спеціального судового провадження стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6
(2)Позиції учасників кримінального провадження
У засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання та просила його задовольнити.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повторно не з`явилися за судовим викликом у судове засідання.
Їх захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечила. Вказала, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не набули статусу підозрюваних. З 2014 року вони проживають закордоном і про цей факт стороні обвинувачення відомо. На момент вручення підозр, досудове розслідування здійснювалося в загальному порядку. А тому, повідомлення про підозру мали вручатися відповідно до ч. 7 ст. 135 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) згідно з міжнародним договором про правову допомогу. Після початку здійснення спеціального досудового розслідування, сторона обвинувачення не направляла та не публікувала повісток та викликів у ЗМІ та сайті Офісу Генерального прокурора. Також, захисник вказала, що постійне проживання за межами України не є переховуванням. Вони відкрито повідомляли слідству адреси свого проживання і реєстрації. У міжнародному розшуку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не перебувають. У грудні 2017 року Міжнародна кримінальна поліція Інтерпол зняла їх з міжнародного розшуку та виключила їх дані зі своїх баз даних, спираючись на політичний мотив переслідування. У 2020 році Інтерпол повторно відмовив вносити дані обвинувачених до своїх баз.
(3)Мотиви, з яких виходив суд під час вирішення клопотання
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, проаналізувавши доводи клопотання та додані до нього документи, суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК ухилення від явки на судовий виклик суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) (1) обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук (4) є підставою для здійснення спеціального судового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 2971 цього Кодексу (2), може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (3) (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук (4). За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
Аналіз та синтез зазначених положень КПК вказують на те, що, розглядаючи клопотання про здійснення спеціального судового провадження щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд має дати відповідь на такі питання:
1.Чи не прибули обвинувачені на судовий виклик без поважної причини більш як два рази?
2.Чи зазначено злочин, в якому обвинувачуються ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у переліку ч. 2 ст. 2971 КПК?
3.Чи переховуються обвинувачені від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності?
4.Чи оголошено їх у міжнародний розшук?
Ствердна відповідь на кожне із цих запитань буде свідчити про можливість здійснення судового розгляду у цьому кримінальному провадженні за відсутності обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (in absentia).
1. Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні надійшов до Вищого антикорупційного суду 06.05.2024. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 викликали у підготовче судове засідання, шляхом направлення повісток про виклик за адресою їх проживання, зазначеною в обвинувальному акті. Повістки про виклик у судові засідання направлялися судом 07.05.2024 на 15.05.2024 та 16.05.2024 на 05.06.2024. Проте обвинувачені жодного разу не з`явилися в суд та про причини своєї неявки суд не повідомили. Конверти з повістками про виклик повернулися до Вищого антикорупційного суду у зв`язку з відсутністю адресатів за вказаною адресою.
Іншої адреси, окрім зазначених в обвинувальному акті, на яку можливо направити повістку про виклик обвинуваченим, суду невідомо.
Отже, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ухилилися від явки до суду (не прибули на виклик без поважної причини більш як два рази).
2. Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 обвинувачується за ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 - за ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
Злочини, передбачені статтями 209 та 368 КК України, зазначені у переліку ч. 2 ст. 2971 КПК, що є однією з підстав для здійснення спеціального судового провадження.
3. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
З наданих прокурором додатків убачається наступне.
За місцем реєстрації ОСОБА_5 та його дружини ОСОБА_6 ніхто не проживає. 07.08.2015 ОСОБА_6 виїхала до російської федерації та ймовірно проживає в місті Москва, вона є громадянкою росії. Під час розмови з директором гімназії № 153 встановлено, що 28.02.2014 документи доньки ОСОБА_5 забрала ОСОБА_6 та повідомила, що донька навчатиметься в росії.
Згідно інформації Державної прикордонної служби України, протягом 2014-2015 років ОСОБА_6 неодноразово виїжджала до росії, а 07.08.2015 вона вилетіла до ОСОБА_9 та станом на 23.05.2016 до України не повернулася. Їх доньки виїхали до росії у листопаді 2014 року і також не повернулися.
23.05.2016 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Згідно з постановами слідчого від 30.05.2016, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оголошено у розшук, здійснення якого доручено Головному управлінню контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ.
Згідно з листом начальника Головного управління контррозвідувального захисту СБУ від 02.09.2016, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають на тимчасово окупованій території АР Крим. ОСОБА_5, наказом Міністерства сільського господарства Республіки Крим від 07.06.2016 № 270, призначений на посаду Генерального директора Державного унітарного підприємства Республіки Крим «Кримхліб» (м. Сімферополь).
З повідомлень правоохоронних органів росії вбачається, що станом на 02.02.2017 обвинувачені знаходяться у місті Москва, у вересні-листопаді 2015 року вони отримали паспорт російської федерації, є громадянами росії.
Ухвалами Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18.08.2020 та 27.05.2021 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Ще 21.06.2016 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали договір № 21/13-16 про правову допомогу з адвокатським об`єднанням Фомін і партнери. Предметом цього договору є організація та здійснення кримінального захисту, надання правової допомоги в кримінальному провадженні № 42014000000000364 за підозрою в отриманні неправомірної вигоди на суму більш ніж 140 млн. грн, відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом (тобто провадженні що на даний час розглядається у Вищому антикорупційному суді). На підставі цього договору, виписано ордер від 01.07.2020 на надання правової допомоги ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_7, який наразі є захисником обох обвинувачених у Вищому антикорупційному суді. Також, захисник ОСОБА_7 12.07.2016 отримав копії повідомлень про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Захисник ОСОБА_4, яка нині захищає обвинувачених у Вищому антикорупційному суді, також мала ордер на надання правової допомоги ОСОБА_5 на підставі того ж договору, датований 16.04.2018. Захисник 14.05.2018 ознайомлювалася з матеріалами досудового розслідування, їй було надано копії повідомлень про підозру.
Згідно зі ст. 18 Правил адвокатської етики адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі. Адвокат повинен неупереджено й об`єктивно повідомити клієнту наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення.
При цьому, адвокату заборонено займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта (п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, укладення договору про надання правової допомоги в кримінальному провадженні через місяць після складення повідомлень про підозру, отримання копій повідомлень одним із захисників та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування іншим захисником, обов`язок останніх інформувати своїх клієнтів про хід і результати справи свідчить про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 достеменно відомо про розпочате щодо них кримінальне провадження.
Довготривалий виїзд з території України, розрив соціальних та інших зв`язків, зміна звичного способу життя, отримання паспортів росії свідчить про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживаючи у росії переховуються від органів слідства та суду саме з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
4. Постановами детектива НАБУ ОСОБА_10 від 06.08.2018 підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оголошено в міжнародний розшук.
Докази захисника датовані 2017 роком, тобто ще до оголошення осіб у міжнародний розшук. Інші надані докази не спростовують факту перебування обвинувачених у міжнародному розшуку, а також і політичний мотив переслідування.
Отже, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність достатніх підстав для здійснення щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спеціального судового провадження.
Суд уважає, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в одному кримінальному провадженні за обвинуваченням обох осіб.
Доводи захисника про відсутність статусу підозрюваного у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не можуть бути перевірені в межах розгляду заявленого прокурором клопотання, оскільки це не передбачено процесуальним законом. До того ж, суд не має матеріалів кримінального провадження.
Окрім цього, факт набуття ними статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні перевірявся на стадії досудового розслідування.
Так, в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18.08.2020, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_5, суд зазначив наступне - «23 травня 2016 року слідчим Генеральної прокуратури України було складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 368 та ч. 3 ст. 209КК України, яке у зв`язку з неможливістю вручити особисто у передбачений КПК спосіб, було направлено йому засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації та останнім відомим місцем його проживання, про що свідчить долучений до матеріалів справи фіскальний чек. Згодом повідомлення про підозру було отримане під розписку захисником ОСОБА_5 - ОСОБА_7 … Таким чином, колегія суддів дійшла переконливого висновку про те, що органом досудового розслідування вжито достатньо заходів для повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Більше того, аналіз цих заходів дає колегії суддів достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 відома суть підозри і він використовує передбачені законом заходи захисту від неї через залучених захисників, а відтак набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні відповідно до ст. 42 КПК. У зв`язку з чим доводи захисника ОСОБА_7 про те, що станом на момент направлення повідомленням про підозру 24.05.2016 засобами поштового зв`язку ОСОБА_5 не набув статусу підозрюваного, а тому не може бути застосовано здійснення спеціального досудового розслідування, колегія суддів відхиляє».
В ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27.05.2021 суд констатував - «Як вбачається з матеріалів справи, 23 травня 2016 року слідчим Генеральної прокуратури України було складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 та ч. 3 ст. 209КК України, яке, у зв`язку з неможливістю вручити особисто у передбачений КПК спосіб, було направлено їй засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації та останнім відомим місцем її проживання, про що свідчить долучений до матеріалів справи фіскальний чек, а також конверт та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Згодом, 12 липня 2016 року, повідомлення про підозру було отримане під розписку захисником ОСОБА_6 - ОСОБА_7 . Також інформація щодо проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6 публікувалась в засобах масової інформації та на офіційному сайті Генеральної прокуратури України. Окрім цього, інтереси ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні представляють адвокати ОСОБА_7, ОСОБА_11, які залучені шляхом укладання відповідного договору, що свідчить про обізнаність ОСОБА_6 щодо підозри та обставин кримінального провадження … Про набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваної також свідчить і ухвала Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року, якою відносно ОСОБА_6, як підозрюваної, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Дана ухвала на момент розгляду апеляційної скарги є чинною, відомості щодо її скасування відсутні. Слід зазначити, що під час досудового розслідування стороною обвинувачення було вжито передбачених законом заходів забезпечення кримінального провадження … слідчі судді Печерського районного суду м. Києва, а також Вищого антикорупційного суду враховували та не спростовували факт набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваної як умову для накладення та збереження арешту на майно з метою конфіскації як виду покарання або спеціальної конфіскації. Таким чином, колегія суддів дійшла переконливого висновку про те, що органом досудового розслідування вжито достатньо заходів для повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні інкримінованих їй злочинів. Більше того, аналіз цих заходів дає колегії суддів достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 відповідно до ст. 42 КПК набула статусу підозрюваної, їй відома суть підозри і остання використовує передбачені законом заходи захисту через залучених захисників. З огляду на вищевикладене, доводи захисника ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_6 не набула статусу підозрюваної та не переховується від органів слідства і суду, у зв`язку з чим не може бути застосовано здійснення спеціального досудового розслідування, колегія суддів відхиляє».
Отже, факт набуття ОСОБА_5 та ОСОБА_6 статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні перевірявся на стадії досудового розслідування. Також, були оцінені і доводи захисників на спростування таких висновків.
На підставі викладеного, суд постановив:
ПОСТАНОВИВ:
- клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42014000000000364 задовольнити;
- здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 42014000000000364 стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва), який обвинувачується за ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України;
- здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні № 42014000000000364 стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки міста Ташкент, Республіки Узбекистан), яка обвинувачується за ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України;
- судовий розгляд справи за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України здійснювати в одному кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_12