- Головуючий суддя (ВАКС) : Галабала М.В.
Справа № 991/3768/24
Провадження № 1-кп/991/43/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
10 червня 2024 року Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розглянула у відкритому судовому засіданні питання про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області для порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_4, захисника у кримінальному провадженні № 52021000000000164, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 квітня 2021 року.
Підготовче судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
захисників ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,
секретаря судового засідання: ОСОБА_18 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52021000000000164 за обвинуваченням ОСОБА_6, ОСОБА_19 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7, ОСОБА_20, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
2.Захист обвинувачених у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_19 та ОСОБА_9 здійснює адвокат ОСОБА_4, який, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, призначене на 08 год. 30 хв. 10 червня 2024 року, до суду не прибув та завчасно не повідомив про неможливість свого прибуття. Натомість перед початком судового засідання надіслав клопотання про відкладення судового розгляду.
2.1.Враховуючи, що вказане клопотання подано захисником ОСОБА_4 до суду не завчасно, та те, що він не прибув у судове засідання без поважних причин, суд поставив на обговорення питання щодо звернення до органів, які згідно із законом уповноважені притягати адвокатів до дисциплінарної відповідальності.
2.2.Прокурор ОСОБА_5 підтримала поставлене на обговорення питання та просила звернутися до органу, який згідно із законом уповноважений притягати адвокатів до дисциплінарної відповідальності.
2.3.Захисники ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_17 просили відкласти розгляд цього питання до прибуття адвоката ОСОБА_4 у наступне судове засідання та надання йому можливості висловитись щодо причин неявки.
3.Колегія суддів, заслухавши позиції учасників судового розгляду та дослідивши матеріали судової справи, дійшла такого висновку.
4.Як уже було зазначено, у судове засідання, призначене на 08 год. 30 хв. 10 червня 2024 року, захисник ОСОБА_4 не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду його було повідомлено завчасно та належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою від 31 травня 2024 року.
Перед початком судового засідання від нього надійшло клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку із зайнятістю у Вищій раді правосуддя.
Зазначене клопотання було сформовано в системі «Електронний суд» у неділю 09 червня 2024 року, яка є неробочим днем, а надійшло до суду та було зареєстровано у автоматизованій системі документообігу о 08 год. 19 хв. наступного робочого дня - 10 червня 2024 року, тобто за 11 хвилин до початку судового засідання.
З доданого до клопотання повідомлення секретаріату Вищої ради правосуддя вбачається таке. 30 травня 2024 року начальник управління організаційно-протокольного забезпечення діяльності Вищої ради правосуддя повідомила адвоката ОСОБА_4 про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, до проекту порядку денного якого включено питання про розгляд дисциплінарної справи, відкритої за скаргою ОСОБА_19, яку подано через адвоката ОСОБА_21 як її представника. Проведення засідання заплановано в м. Києві 10 червня 2024 року о 10 годині.
Отже, про розгляд дисциплінарної справи у ВРП адвокат ОСОБА_4 знав задовго до судового засідання, призначеного у ВАКС на 10 червня 2024 року, оскільки запрошення на розгляд дисциплінарної справи отримав 30 травня 2024 року - за 11 днів до судового засідання.
У свою чергу, про судове засідання, призначене у ВАКС на 10 червня 2024 року, захисник був проінформований судом 31 травня 2024 року, вже після повідомлення секретаріатом ВРП про розгляд дисциплінарної справи, відтак міг заздалегідь довести до відома суду про неможливість прибуття в судове засідання під час отримання судового виклику або безпосередньо після нього.
Колегія суддів враховує можливість комунікації з судом шляхом надсилання кореспонденції в електронному вигляді та оцінює спосіб подання клопотань, який обрав захисник під час розгляду справи в суді. Зокрема, суд враховував, що 07 червня 2024 року адвокат ОСОБА_4 комунікував із судом шляхом надсилання через електронний суд клопотання про здійснення дистанційного судового провадження.
Окремо суд враховує, що у своєму клопотанні про відкладення адвокат не зазначив про обставини, які унеможливили завчасно повідомити суд про неможливість прибуття в судове засідання.
Тобто у колегії суддів є усі підстави вважати, що захисник мав змогу завчасно повідомити суд про неможливість свого прибуття 10 червня 2024 року, проте не зробив цього, а отже не виконав обов`язку, який передбачений ч. 2 ст. 47 КПК України, щодо завчасного повідомлення про неможливість прибуття до суду.
5.Беручи до уваги стандарти, які гарантує Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод в контексті права кожного на справедливий судовий розгляд, суд призначав судові засідання залежно від зайнятості членів колегії в розгляді інших справ, наявності вільного часу для їхнього призначення та за узгодженням з учасниками судового провадження. Хоча КПК України не містить обов`язкової вимоги про призначення судових засідань лише за погодженням з учасниками кримінального провадження, колегія, ураховуючи приписи пункту 8 спільної Резолюції Ради суддів України, Ради прокурорів України та Ради адвокатів України від 21 вересня 2022 року «Професійна етика правосуддя», завчасно узгодила дату судового засідання зі сторонами, у тому числі адвокатом ОСОБА_4 .
5.1.Відповідно до вимог ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Цьому положенню кореспондує ст. 20 КПК України, відповідно до якої підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.
5.2.Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого. Також, захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу) (ч. 2 ст. 47 КПК України).
5.3.У статті 138 КПК України вказаний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, зокрема: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
5.4.Відтак, із системного аналізу зазначеної норми вбачається, що поважними причинами для неприбуття учасника кримінального провадження у судове засідання є наявність виключно тих обставин, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
5.5.Однак, із клопотання захисника таких обставин не вбачається. Адже, як на поважну причину для відкладення судового засідання він посилався на зайнятість у Вищій раді правосуддя. При цьому, розгляд дисциплінарної справи, на участь в якій посилався захисник ОСОБА_4, призначено 10 червня 2024 року о 10 год. 00 хв., тоді як судове засідання в цій справі у ВАКС призначено в цей же день на 08 год. 30 хв.
Суд враховує, що ОСОБА_4, як представнику скаржника, секретаріатом ВРП було рекомендовано взяти участь у засіданні дисциплінарної палати ВРП в режимі відеоконференції. Таку ж можливість він має і як захисник кримінальному провадженні.
З огляду на це, 10 червня 2024 року адвокат ОСОБА_4 міг взяти участь у засіданнях Вищого антикорупційного суду та дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, як безпосередньо, так і у режимі відеоконференції, тим самим виконати обов`язок прибуття для участі у виконанні процесуальних дій за участю свого клієнта. Натомість адвокат проігнорував реальну можливість взяти участь у судовому засіданні у ВАКС та не виконав процесуального обов`язку, передбаченого ч. 2 ст. 47 КПК України.
Крім того, адвокат не був позбавлений можливості просити суд оголосити перерву в судовому засіданні з метою участі у засіданні дисциплінарної палати ВРП.
Отже, участь захисника ОСОБА_4 під час розгляду дисциплінарної справи у ВРП 10 червня 2024 року жодним чином не могла перешкодити виконанню своїх процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні, зокрема прибуття для участі у виконанні процесуальної дії за участю його клієнтів та завчасного повідомлення про неможливість прибуття. А тому причини неприбуття у судове засідання захисника ОСОБА_4 суд вважає неповажними.
6.Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
6.1.Зазначені норми кореспондуються з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та покликані забезпечити, аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Вемхофф проти Німеччини», «Карт проти Туреччини»).
6.2.Колегія суддів, вирішуючи питання про баланс прав та інтересів обвинувачених у даному кримінальному провадженні, бере до уваги положення ст. 20 КПК України, які в сукупності із ч. 1 ст. 318 КПК України дозволяють зробити висновок, що не прибуваючи у судові засідання, захисник ОСОБА_4 порушив принцип забезпечення обвинуваченим права на захист, що є однією з основних засад судочинства та фундаментальним для кримінального процесу, а також право обвинувачених на розгляд цього провадження у розумні строки, що призводить до невиправданого затягування судового розгляду справи і суперечить вимогам ч. 1 ст. 318 КПК України.
6.3.Незважаючи на те, що ведення захисту по суті є справою обвинуваченої та її адвоката, національні суди не повинні пасивно спостерігати за випадками неефективного представництва (параграф 39 рішення ЄСПЛ у справах «Кускані проти Об`єднаного Королівства», від 24 вересня 2002 року, заява № 32771/96).
6.4.Відповідно до вимог частини першої ст. 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
6.5.Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
6.6.Згідно з нормами статей 42, 44, 45 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи. У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним.
6.7.Частина друга статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката визначає, зокрема, невиконання або неналежне виконання захисником своїх професійних обов`язків.
6.8.Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів (частина 1 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зокрема належать здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (п. 4 ч. 5 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
6.9.Відповідно до вимог п. 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено - заяви (скарги)) слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів. Відповідно до п. 8 цього ж Положення дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. У профайлі адвоката ОСОБА_4 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено, що він обліковується в Раді адвокатів Харківської області.
6.10.З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що у діях вказаного адвоката вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні своїх професійних обов`язків, зокрема, неявка в судове засідання та завчасне неповідомлення про причини своєї неявки. Відтак, колегія суддів доходить висновку про необхідність порушення перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_4 .
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 138, 324 КПК України суд постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 001063, видане на підставі рішення Ради адвокатів Запорізької області від 28 квітня 2015 року № 7) за невиконання процесуальних обов`язків щодо участі в судовому розгляді справи № 991/3768/24 (провадження № 1-кп/991/43/24) та завчасного повідомлення суду про причини неявки, тобто вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3