- Головуючий суддя (ВАКС): Строгий І.Л.
Справа № 991/5003/24
Провадження № 1-кс/991/5272/24
У Х В А Л А
17 червня 2024 року місто Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, розглянувши клопотання підозрюваного ОСОБА_2 про участь у розгляді заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів,
у с т а н о в и в:
1. На розгляді у судді перебуває заява адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 від розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 17.05.2019.
2. 17.06.2024 до судді надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_2, у якому він просив здійснювати розгляд клопотання за його участі у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у тому числі з використанням власних технічних засобів та кваліфікованого електронного підпису. ОСОБА_2 своє клопотання мотивував територіальною віддаленістю від приміщення суду, а саме - проживання у Португалії та введеним на території України воєнним станом.
3. Вирішуючи подане клопотання, суддя виходив із такого.
4.Згідно з пунктами 4, 4-1 ч. 1 та частиною 2 ст. 336 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), зокрема у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження, введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. Дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
5. Отже, відповідно до положень цієї норми, виключно суду надано повноваження на ухвалення рішення про здійснення дистанційного судового провадження, водночас, у судді такі повноваження відсутні.
6. Тому, суддя вважав, що слід застосувати ч. 6 ст. 9 КПК, відповідно до якої у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.
7. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься доступ до правосуддя. Зміст цієї засади розкривається у ст. 21 КПК, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
8. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому, відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії (пункти 81, 82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 2-591/11).
9. Ураховуючи це, суддя дійшов висновку, що вирішення питання про здійснення дистанційного судового провадження суддею відповідатиме загальним засадам кримінального провадження, зокрема, доступу до правосуддя.
10. КПК передбачає можливість проведення будь-яких процесуальних дій у режимі відеоконференції виключно на стадії судового провадження (ст. 336). У ч. 9 цієї статті також встановлено, що дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Названа норма дає підстави стверджувати, що сюди віднесено також питання, які розглядаються під час досудового розслідування.
11. Водночас, щодо порядку досудового розслідування КПК встановлює таку можливість тільки щодо допиту та впізнання за правилами ст. 336 цього ж Кодексу, за умови наявності достатніх підстав для цього.
12. Також, на цій стадії кримінального провадження абз. 12 ч. 1 та ч. 12 ст. 615 КПК визначають додаткові підстави для можливості використання відеоконференції в умовах воєнного стану: якщо в умовах воєнного стану відсутня об`єктивна можливість доставити затриману особу до слідчого судді, суду у строк, передбачений статтею 211 цього Кодексу, розгляд клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу здійснюється із застосуванням доступних технічних засобів відеозв`язку з метою забезпечення дистанційної участі затриманої особи; а також дізнавач, слідчий, прокурор забезпечує участь захисника у проведенні окремої процесуальної дії, у тому числі у разі неможливості явки захисника - із застосуванням технічних засобів (відео-, аудіозв`язку) для забезпечення дистанційної участі захисника.
13. Таке регулювання свідчить про те, що дистанційна участь підозрюваного на стадії досудового розслідування за загальним правилом не передбачена, за винятком розгляду, віднесеного до компетенції слідчого судді; наявності підстав для проведення допиту, впізнання у такому режимі, а також в умовах воєнного стану відсутності об`єктивної можливість доставити затриману особу до слідчого судді та забезпечення участі захисника у проведенні окремої процесуальної дії, у тому числі у разі неможливості явки захисника.
14. Слід зазначити, що поважними причинами неприбуття особи на виклик, відповідно до ст. 138 КПК є : (1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; ( 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; ( 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); ( 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; ( 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; ( 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; ( 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; ( 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
15. Отже, статтею 138 КПК визначено обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик, тобто ті, які не залежать від її волі, бажань. З огляду на це, суддя звертає увагу на окремі з них, військові події; відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо.
16. Так, законодавство не містить визначення поняття «військові події». На разі, в Україні правовий режим воєнного стану, який введений у зв`язку із військовою агресією рф проти України, активні військові дії відбуваються тільки на певній частині території України, до якої Київ не належить, однак піддається ракетним обстрілам. Водночас, облаштована дієва система забезпечення безпеки цивільного населення на випадок таких обстрілів за умови дотримання самими жителями відповідних безпекових заходів. Отже, наразі відсутні обставини непереборної сили, які об`єктивно б унеможливлювали з`явлення підозрюваного на виклик до приміщення Вищого антикорупційного суду в Києві.
17. Поряд з цим, положення ст. 336 КПК надають можливість судді ухвалити рішення про дистанційне провадження у разі: ( 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; ( 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; ( 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; ( 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; ( 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
18. На переконання судді, для ухвалення такого рішення не достатньо тільки бажання особи взяти участь у судовому засіданні у такому форматі, вона повинна довести судді, що для цього є достатні підстави.
19. Підозрюваний ОСОБА_2 у своєму клопотанні покликався на те, що проживає та працює за межами України, та у зв`язку із введеним на території України воєнним станом.
20. Однак такі доводи підозрюваного, суддя відхиляє, позаяк місце проживання ОСОБА_2 поза межами території України не свідчить про неможливість прибуття у судове засідання, а введений воєнний стан не є перешкодою для відвідування міста Києва з огляду на забезпечення безпеки цивільного населення на випадок обстрілів за умови дотримання самими жителями відповідних безпекових заходів.
21. Окрім цього, суддя також враховує, що у цьому провадженні жодне судове засідання ще не відбулося, особа ОСОБА_2 уповноваженим працівником суду не перевірялася, пам`ятка про процесуальні права та обов`язки не вручалася.
22. Отже, підстав для задоволення клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, тобто у спосіб, не передбачений КПК, відсутні.
Керуючись статтями 336, 369-372 КПК, суддя
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_2 про здійснення судового засідання з розгляду заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Суддя ОСОБА_1