- Головуючий суддя (ВАКС) : Саландяк О.Я.
Справа № 991/2798/24
Провадження 1-кп/991/33/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
13 червня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурорів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
обвинуваченого/ ОСОБА_7,
цивільного відповідача (в режимі відеоконференцзв`язку),
захисника обвинуваченого/ ОСОБА_8,
представника цивільного відповідача (в режимі відеоконференцзв`язку),
обвинуваченого/ ОСОБА_9, цивільного відповідача
захисників обвинуваченого/ ОСОБА_10, ОСОБА_11,
представників цивільного відповідача
представника потерпілого/ ОСОБА_12,
цивільного позивача
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого/представника цивільного відповідача ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021000000000220 від 22.03.2021, за обвинуваченням
ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новомиргород Кіровоградської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Кіровоград (Кропивницький) Кіровоградської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
У С Т А Н О В И Л А:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021000000000220 від 22.03.2021, за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_9, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 5 ст. 191 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого/цивільного відповідача ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 подав письмове клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.
Вимоги заявленого клопотання мотивовані тим, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, оскільки він не відповідає нормам ст. 314, 291 КПК України, зокрема, обвинувальний акт був складений слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань та погоджений прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора, в той час як процесуальними повноваженнями на складання, затвердження та направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 62021000000000220 до Вищого антикорупційного суду наділені виключно детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України.
При цьому, у тексті обвинувального акта стверджується про заподіяння вчиненим кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди у сумі 9 703 787,72 грн, тобто у особливо великому розмірі. Згідно з висновками колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, викладеними в ухвалі від 26.04.2024 у цій справі, кримінальне провадження № 62021000000000220 від 22 березня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_9 . підсудне Вищому антикорупційному суду на підставі п.2 ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки розмір завданої шкоди за ч. 5 ст. 191 КК України у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та даний корупційний злочин вчинено службовими особами військового формування. З наведеного слідує, що застосовуючи судом норми п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000220 підлягає здійсненню детективами Національного антикорупційного бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Захисник ОСОБА_10 посилаючись на норми ч. 1 ст. 291 КПК України зазначає, що обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Відповідно до ч. 3 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості про прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора. Водночас, пунктом 15 частини 1 статті 3 КПК України, прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий службова особа (органу досудового розслідування), уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.
На думку захисника ОСОБА_10, аналіз зазначених норм та положень КПК України у їхньому системному взаємозв`язку дозволяє дійти висновку про те, що прокурором та слідчим у кримінальному провадженні є не будь-які особи, що працюють на посадах, відповідно прокурора або слідчого, а лише ті з них, хто наділений відповідними повноваженнями та компетенцією.
З огляду наведене вище, захисник ОСОБА_10 вважає, що прокурор ОСОБА_13, який підписав та затвердив обвинувальний акт, не є прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а слідчий Державного бюро розслідувань ОСОБА_14, який склав та підписав обвинувальний акт, не є детективом Національного антикорупційного бюро України, а тому відсутні підстави стверджувати, що обвинувальний акт відповідає вимогам, встановленим КПК України.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник обвинуваченого/представник цивільного відповідача ОСОБА_10 підтримав доводи клопотання про повернення обвинувального акта прокурору та пояснив, що з висновків, які викладені в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.04.2024, в якій колегія суддів вирішила, що вказане кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, послалися на п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України. При цьому, колегія суддів у своїй ухвалі зробила висновок про те, що непідслідність кримінального провадження Національному антикорупційному бюро України, в тому числі відсутність постанови про вирішення спору про підслідність, не свідчить про його непідсудність Вищому антикорупційному суду. Відповідно до таких висновків, захисник ОСОБА_10 стверджує, що підсудність Вищому антикорупційному суду означає виключно підслідність цього кримінального провадження Національному антикорупційному бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а відтак обвинувальний акт не відповідає приписам КПК України, тому його слід повернути прокурору. Окрім цього, особа, яка затвердила та підписала обвинувальний акт не може вважатися прокурором, так як ОСОБА_15 є прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора. Пункт 15 частини 1 статті 3 КПК України визначає, що прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень. Згідно зі ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру» Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснює нагляд за досудовим розслідуванням якого здійснює Національне антикорупційне бюро України. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчим - службова особа (органу досудового розслідування), уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень. Переконаний, що компетенцією здійснення досудового розслідування, відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, наділений саме детектив, а не слідчий. Відтак вважає, що в силу ст. 216 КПК України, слідчий, який зазначений у обвинувальному акті не може бути слідчим, а прокурор не є прокурором, а тому обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України і має бути поверненим прокурору.
Захисник обвинуваченого/представник цивільного відповідача ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_11 підтримав доводи клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.
Обвинувачений/цивільний відповідач ОСОБА_9 підтримав доводи клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.
Захисник обвинуваченого/представник цивільного відповідача ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 (в режимі відеоконфенцзв`язку) підтримав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.
Обвинувачений/цивільний відповідач ОСОБА_7 (в режимі відеоконфенцзв`язку) підтримав позицію свого захисника.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору, посилаючись на відповідність його вимогам ст. 291 КПК України. Зазначив, що питання щодо підсудності цього кримінального проведення вирішено, про що прийнято відповідне рішення. Постанова про вирішення питання щодо спору підслідності була прийнята Генеральним прокурором. Сторона обвинувачення вважає за потрібне відкрити вказану постанову стороні захисту.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору .
Представник потерпілого/цивільного позивача ОСОБА_12 також заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору, посилаючись на відповідність його вимогам ст. 291 КПК України.
Колегія суддів, дослідивши обвинувальний акт з додатками до нього, заслухавши думки учасників провадження, проаналізувавши доводи клопотань про повернення обвинувального акта, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та повернення обвинувального акта прокурору з огляду на таке.
П. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено право суду у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Таким чином, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні у обвинувальному акті, тим відомостям, які він має містити згідно з вимогами КПК України.
При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 520/8135/15-к).
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Ч. 1 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором.
Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, закріплено у ч. 2 ст. 291 КПК України. До них належать, зокрема: прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора (п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України). Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України). Також за змістом ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Дослідивши поданий у межах даного кримінального провадження обвинувальний акт, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення були дотримані в тій мірі, яка не перешкоджає судовому розгляду.
Колегією суддів встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, до нього долучено додатки, передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України (реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування).
У зв`язку з цим обвинувальний акт відповідає вимогам чинного законодавства, він не містить таких недоліків, які б могли стати підставою для його повернення прокурору. Суд відхиляє доводи захисника, наведені у клопотанні про повернення обвинувального акта, з таких підстав.
Захисник ОСОБА_10 стверджує про те, що прокурор ОСОБА_13 та слідчий ОСОБА_14 не є належними посадовими особами, які уповноваженні на складання, підписання та затвердження обвинувального акта у кримінальному провадженні № 62021000000000220 від 22.03.2021, посилаючись на висновки колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.04.2024, відповідно до яких, на думку сторони захисту, досудове розслідування вказаного кримінального провадження повинно здійснюватися детективами Національного антикорупційного бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушення.
Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.
Відповідно до розділу 1 Положення про Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.05.2023 № 144 Спеціалізована прокуратура у сфері оборони (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора є самостійним структурним підрозділом Офісу Генерального прокурора, підпорядкованим першому заступнику або заступнику Генерального прокурора згідно з розподілом обов`язків. Спеціалізована прокуратура керується у своїй діяльності Конституцією України, Законами України «Про прокуратуру», «Про державну службу», Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України, іншими актами законодавства, наказами Генерального прокурора, Регламентом Офісу Генерального прокурора, а також цим Положенням. Свою роботу Спеціалізована прокуратура організовує у взаємодії з іншими самостійними структурними підрозділами Офісу Генерального прокурора, спеціалізованими прокуратурами у сфері оборони на правах обласних та окружних прокуратур, Тренінговим центром прокурорів України, відповідними підрозділами правоохоронних та інших державних органів.
Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_16 від 14.12.2023 замінено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 62021000000000220 від 22.03.2021. Визначено для здійснення повноважень прокурорів у цьому кримінальному провадженні, у тому числі, прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та визначено його старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні. Постанову направлено до Головного управління Державного бюро розслідувань для врахування та долучення до матеріалів кримінального провадження. Відомості про прийняте рішення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (Т. 1 а.с. 185-187).
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021000000000220 від 22.03.2021, за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_9, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 5 ст. 191 КК України, надійшов до Вищого антикорупційного суду 04.04.2024.
Обвинувальний акт підписаний старшим слідчим в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_14 та старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62021000000000220 - прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, який його затвердив, що відповідає вимогам, передбаченим п. 4 ч. 2, ч. 3 ст. 291 КПК України.
Разом з тим, колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 26.04.2024 постановлено ухвалу, якою визначено підсудність у кримінальному провадженні № 62021000000000220 від 22.03.2021 за Вищим антикорупційним судом на підставі п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, - розмір заданої шкоди за ч. 5 ст. 191 КК України у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та даний корупційний злочин вчинено службовими особами військового формування.
Інші твердження викладені в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.04.2024, не дають підстав стверджувати про обґрунтованість клопотання сторони захисту.
За таких обставин, наведені у клопотанні захисника ОСОБА_10 доводи щодо необхідності повернення обвинувального акта є необґрунтованими.
Ураховуючи специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, а також те, що в межах цієї стадії процесу колегія суддів позбавлена можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні, то дотримання належної правової процедури у цьому кримінальному провадженні може бути предметом перевірки й оцінки під час розгляду кримінального провадження по суті з прийняттям судом відповідного процесуального рішення за результатами такого розгляду.
Таким чином, за результатами аналізу змісту та форми дослідженого обвинувального акта, з урахуванням завдань та цілей підготовчого судового засідання, колегія суддів не вбачає підстав для його повернення, а тому клопотання захисника/представника цивільного відповідача ОСОБА_10 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 291, 293, 314-315, 372, 376 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого/представника цивільного відповідача ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021000000000220 від 22.03.2021, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3