Документ № 119830273

Справа № 991/5044/24

Провадження № 1-кс/991/5082/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

його захисника адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під домашнім арештом у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 жовтня 2023 року за № 62023000000000883, за підозрою

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 с. Зірка, Поліського району, Київської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання

1.1. 11 червня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор просив продовжити строк тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_4 до 05 липня 2024 року.

Також прокурор просив продовжити до 05 липня 2024 року строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Клопотання обґрунтоване тим, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 жовтня 2023 року за № 62023000000000883, у межах якого, зокрема, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 травня 2024 року підозрюваному ОСОБА_4 змінено застосований до нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 квітня 2024 року запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт строком до 17 червня 2024 року та покладені згадані обов`язки.

На переконання прокурора, наразі продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

1.2. 13 червня 2024 року у судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 надав письмові заперечення, у яких просив виключити покладений на ОСОБА_4 обов`язок не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, надавши можливість підозрюваному безперешкодно відвідувати його батьків, які проживають у м. Переяславу-Хмельницькому.

Також адвокат послався на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, оскільки він очолював ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - Департамент та МОУ, відповідно), до повноважень якого не належали питання приймання товарно-матеріальних цінностей за укладеними договорами та який не є розпорядником бюджетних коштів МОУ і матеріальних цінностей Збройних Сил України.

Укладаючи згаданий договір, ОСОБА_4, за твердженням адвоката, не міг бути обізнаним з якістю бронежилетів, не приймав рішення щодо їх оплати, а відносини щодо укладення та виконання договору належать до сфери господарсько-правових.

Захисник звернув увагу, що договір був укладений без погодження з Департаментом фінансів МОУ у зв`язку з відсутністю його у місці постійної дислокації.

Також адвокат зауважив на відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, адже досудове розслідування триває з травня 2022 року, і ОСОБА_4 жодного разу не здійснював дій щодо переховування, спілкування зі свідками чи інших заходів, спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню. Ба більше, підозрюваний демонструє належну процесуальну поведінку, сприяє проведенню слідчих (процесуальних) дій у кримінальному провадженню.

ІІ. Позиція учасників провадження

2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотання з мотивів, наведених у письмових запереченнях.

Також підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що ставить під сумнів ефективність покладеного на нього обов`язку носити електронний засіб контролю, як один із способів здійснення органом досудового розслідування нагляду за виконанням ним процесуальних обов`язків, позаяк він демонструє бездоганну процесуальну поведінку. Крім того, наразі на території України нестабільне електропостачання, а тому електронний засіб контролю працює некоректно.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, письмові заперечення сторони захисту, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Положення ч. 3 ст. 199 КПК України орієнтують слідчого суддю додатково з`ясовувати:

- обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу;

- обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 жовтня 2023 року за № 62023000000000883, у межах якого, зокрема, ОСОБА_4 10 червня 2024 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 05 січня 2024 року та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 квітня 2024 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 травня 2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 05 липня 2024 року.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 травня 2024 року підозрюваному ОСОБА_4 змінено застосований до нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 квітня 2024 року запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт та продовжено дію покладених обов`язків, зазначених у п. 1.1. цієї ухвали.

3.4. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

Як зазначено у зміненому повідомленні про підозру від 10 червня 2024 року, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1 КК України, за таких обставин.

ОСОБА_4, будучи тимчасово виконуючим обов`язки директора Департаменту, за попередньою змовою з заступником Міністра оборони України ОСОБА_6, начальником управління розвитку речового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_7 та іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, зловживаючи своїм службовим становищем, вчинив розтрату державних коштів на користь представників компанії «ІНФОРМАЦІЯ_9» шляхом укладення договорів № 01 від 05 березня 2022 року та № 03 від 11 квітня 2022 року із вказаною компанією на постачання балістичних жилетів у комплекті, у загальній кількості 80 000 шт. (30 000 шт. та 50 000 шт. відповідно), які не відповідають державним та військовим стандартам України, насамперед щодо захисних властивостей, за завищеними цінами, без визначення у них вимог щодо контрою за якістю, а також гарантійних строків, та обравши місцем поставки товару територію іншої держави, у якій здійснення перевірки якості товару неможливе.

Договори були укладені без обов`язкового попереднього проведення Департаментом юридичного забезпечення МОУ відповідної юридичної експертизи, без попереднього погодження із Департаментом фінансів МОУ та без попереднього здійснення моніторингу оцінки ризиків Департаментом внутрішнього аудиту МОУ.

Після цього, ОСОБА_4 забезпечив здійснення попередньої оплати за вказаним зовнішньоекономічними договорами шляхом затвердження у МОУ відповідних рішень, зокрема, 06 березня 2022 року по договору № 01 від 05 березня 2022 року та 04 травня 2022 року по № 03 від 11 квітня 2022 року, подальшого погодження розподілу коштів на проведення його централізованої оплати, затвердження копій документів, необхідних для здійснення такої оплати, та їх направлення до АТ «Укрексімбанк».

ОСОБА_4, будучи відповідальним за підготовку та організацію виконання укладених договорів (додаткових угод), зловживаючи своїм службовим становищем, свідомо не вжив заходів щодо повідомлення Центрального управління контролю якості щодо факту укладення зазначених договорів та необхідності здійснення контролю за якістю речового майна у місці поставки товарів за договорами, а також не забезпечив організацію виконання зазначених договорів шляхом направлення туди представників Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МОУ, чим умисно допустив безпідставне виконання вказаних договорів та прийняття на облік неякісного товару за ними.

Після цього ОСОБА_4 вжив заходи з метою приховання вказаної протиправної діяльності шляхом безпідставного погашення дебіторської заборгованості за договором № 01 від 05 березня 2022 року та унеможливлення здійснення МОУ заходів представницького характеру через направлення до військової частини НОМЕР_1 представників ІНФОРМАЦІЯ_4 для підписання службовими особами цієї військової частини змінених актів приймання-передачі № 295 - № 298 на заміну актів приймання-передачі № 100 від 19 березня 2022 року, № 104 від 21 березня 2022 року, № 106 від 21 березня 2022 року та № 107 від 22 березня 2022 року, з відображенням інформації про нібито проведення перевірки якості балістичних жилетів у комплекті за зазначеним договором, що призвело до поставки до ЗСУ засобів індивідуального захисту - балістичних жилетів у кількості 30 000 шт. неналежної якості, які не можуть використовуватись військовослужбовцями ЗСУ через невідповідність державним та військовим стандартам України.

З цією ж метою ОСОБА_4, продовжив реалізацію наперед розробленого плану, забезпечив прийняття військовою частиною НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) за договором № 03 від 11 квітня 2022 року балістичних жилетів згідно актів приймання-передачі № 906 від 21 липня 2022 року, № 979 від 03 серпня 2022 року, № 1005 від 05 серпня 2022 року, що призвело до поставки до ЗСУ засобів індивідуального захисту - балістичних жилетів у кількості 37 000 шт. неналежної якості, які не можуть використовуватись військовослужбовцями ЗСУ через невідповідність державним та військовим стандартам України.

В результаті зазначених дій, МОУ було завдано збитків у загальній сумі 1 724 852 735, 10 грн, тобто в особливо великому розмірі. Крім того, ці дії ОСОБА_4 призвели до критичних наслідків в підтриманні обороноздатності країни, загрози життю та здоров`ю особового складу ЗСУ через несвоєчасне забезпечення військовослужбовців якісними засобами індивідуального захисту, внаслідок чого підірвали рівень боєздатності підрозділів ЗСУ.

Таким чином, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану та за попередньою змовою групою осіб, а також у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, вчиненому в умовах особливого періоду, що призвело до інших тяжких наслідків, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

- положенням про Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28 травня 2019 року № 267, яке визначає завдання та повноваження Департаменту державних закупівель на здійснення в межах наданих повноважень та законодавства закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб Збройних Сил України тощо;

- наказом МОУ № 268 від 06 липня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_4 прийнято на військову службу до ЗСУ та призначено на посаду заступника директора ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- наказами МОУ № 72 кп від 07 липня 2021 року та № 74/нм від 22 лютого 2022 року, відповідно до яких тимчасове виконання обов`язків за вакантною посадою директора ІНФОРМАЦІЯ_4 покладено на заступника цього Департаменту ОСОБА_4 ;

- технічною специфікацією щодо бронежилета модульного та ДСТУ 8782:2018 щодо загальних технічних умов та класифікації бронежилетів;

- звітом про результати внутрішнього аудиту № 234/40/6 від 20 жовтня 2022 року «Аудит процесу закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», згідно з яким був встановлений факт укладення ОСОБА_4 зовнішньоекономічних договорів без проведення юридичної експертизи та неналежний контроль за виконанням договорів;

- висновком експерта від 10 серпня 2023 року № 20338/23-31 за результатами проведення судово-балістичної експертизи балістичних жилетів у комплекті, поставлених компанією «ІНФОРМАЦІЯ_9» на виконання договору поставки № 03 від 11 квітня 2022 року та додаткової угоди № 2 від 23 грудня 2022 року до нього, відповідно до якого надані на дослідження бронежилети не відповідають кулетривкості базового класу балістичної стійкості згідно з ВСТ 01.301.010-2021; м`які балістичні елементи бронежилетів не відповідають вимогам ВСТ 01.301.010-2021 в частині стійкості до обстрілу імітаційним снарядом (уламком); бронежилети не відповідають кулетривкості 4 класу згідно із ДСТУ 8782:2018; використання бронежилетів військовослужбовцями (підрозділами) Збройних Сил України за цільовим призначенням не можливе у зв`язку з невідповідністю ДСТУ 8782:2018, ДСТУ 8788:20188, стандарту NIJ 0101.06 для балістичної стійкості натільної броні, Військовому стандарту 01.301.010 (Видання 2), Технічній специфікації Міністерства оборони України на предмети речового забезпечення А01XJ.29423-287:2021;

- висновком експерта від 24 липня 2023 року № СЕ-19-23/38410-ТВ за результатами проведення судової товарознавчої експертизи балістичних жилетів у комплекті, відповідно до якого надані на дослідження бронежилети не відповідають вимогам ВСТ 01.301.010-2021 в частині перевищення глибини позаперешкодної деформації підтримуючого матеріалу, що є критичною невідповідністю ДСТУ 8782:2018, базовому класу балістичної стійкості згідно з ВСТ 01.301.010-2021;

- висновком експерта від 27 вересня 2023 року № СЕ-19-23/46684-ТВ за результатами проведення судової товарознавчої експертизи балістичних жилетів у комплекті, поставлених компанією «ІНФОРМАЦІЯ_9» на виконання договору поставки № 01 від 05 березня 2022 року, відповідно до якого надані на дослідження бронежилети не відповідають вимогам ВСТ 01.301.010-2021 в частині перевищення глибини позаперешкодної деформації підтримуючого матеріалу, що є критичною невідповідністю ДСТУ 8782:2018, рівню захисту стандарту NIJ 0101.04, базовому класу балістичної стійкості згідно з ВСТ 01.301.010-2021;

- висновком експерта № 22086/23-72 від 18 жовтня 2023 року за результатами проведення судово-економічної експертизи, відповідно до якого розмір втрачених активів (нанесення збитків) державі в особі МОУ внаслідок виконання компанією «ІНФОРМАЦІЯ_9» договору поставки № 03 від 11 квітня 2022 року та додаткової угоди № 2 від 23 грудня 2022 року до нього, розрахунково складає 948 485 010,00 грн;

- висновком експертів № 27493/27494/23-72 від 25 квітня 2024 року за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи, відповідно до якого розмір втрачених активів (нанесення збитків) державі в особі МОУ внаслідок виконання компанією «ІНФОРМАЦІЯ_9» договору поставки № 1 від 05 березня 2022 року розрахунково складає 776 367 725,10 грн;

- висновком експерта № 25347/23-32 від 04 січня 2024 року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, згідно з яким підписи у додаткових угодах № 01, 02 до договору поставки від 11 квітня 2022 року, розрахунках попередньої оплати за договором поставки № 01 від 05 березня 2022 року виконані ОСОБА_4 ;

- висновком експерта № 22900/23-31 від 11 вересня 2023 року за результатами проведення судово-балістичної експертизи, відповідно до якого розмір втрачених активів (нанесення збитків) державі в особі МОУ внаслідок виконання компанією «ІНФОРМАЦІЯ_9» договору поставки № 03 від 11 квітня 2022 року та додаткової угоди № 2 від 23 грудня 2022 року до нього, розрахунково складає 948 485 010,00 грн;

- договором № 01 від 05 березня 2022 року, укладеним Департаментом з компанією «ІНФОРМАЦІЯ_9», у якому відсутні вимоги щодо якості товару, його технічних характеристик, не врегульований порядок здійснення контролю за якістю поставленого майна, відсутні гарантійні зобов`язання, тощо;

- договором № 03 від 11 квітня 2022 року, укладеним Департаментом з компанією «ІНФОРМАЦІЯ_9», у якому відсутні вимоги щодо якості товару, його технічних характеристик, не врегульований порядок здійснення контролю за якістю поставленого майна, відсутні гарантійні зобов`язання, тощо;

- протоколом допиту начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8, який повідомив, що питання постачання неякісного речового майна неодноразово виносилось на розгляд заступнику Міністра оборони України ОСОБА_6 з проханням вжити відповідних заходів, спрямованих на забезпечення контролю за якістю майна, втім, таких заходів вжито не було. Крім того, під час однієї з розмов на початку березня 2022 року ОСОБА_6 повідомив, що координацією договірної роботи стосовно закупівлі речового майна у іноземних постачальників під час дії правового режиму воєнного стану та питаннями поставки такого майна займатиметься «штаб», у який входили ОСОБА_9, ОСОБА_10, відповідні радники заступника Міністра оборони України ОСОБА_6, серед яких ОСОБА_11 та інші радники, прізвищ яких свідок не знає. Також, свідок зазначив, що на одній з нарад під головуванням ОСОБА_6 останній наголосив на тому, що проведення балістичних випробувань засобів індивідуального захисту за договорами поставки з іноземними постачальниками, які надходять разом з міжнародними сертифікатами якості (відповідності), може зіпсувати відносини з міжнародними постачальниками;

- протоколом допиту головного спеціаліста відділу юридичного супроводження логістичного забезпечення управління юридичного супроводження фінансово-господарської діяльності Департаменту юридичного забезпечення МОУ ОСОБА_12, який повідомив, що візував договір від 11 квітня 2022 року із застереженнями, адже він не містить вимог щодо якості товару та її перевірки;

- протоколами допитів начальника Центрального управління контролю якості МОУ ОСОБА_13, який підтвердив, що його управління підпорядковується ОСОБА_6, підтвердив відсутність в укладених договорах передбаченої Інструкцією № 500 вимоги стосовно порядку здійснення контролю за якістю поставленого товару, відсутність фактів візування проектів таких договорів у Центральному управлінні контролю якості, вказав, що неодноразово повідомляв про зазначені проблеми ОСОБА_6, проте безрезультатно, що призвело до постачання неякісного майна;

- протоколом допиту начальника відділу військової стандартизації - заступника начальника Управління стандартизації, кодифікації та каталогізації ОСОБА_14, який, ознайомившись з договорами поставки, укладеними під час дії правового режиму воєнного стану з іноземними постачальниками, повідомив про зазначення у договорах та специфікаціях до них в якості характеристики товару посилання на неіснуючі або такі, що втратили чинність, стандарти, або взагалі без посилання на будь-який стандарт. При цьому свідок зазначив, що вказані порушення мали місце в тому числі при укладенні договорів поставки із компанією «ІНФОРМАЦІЯ_9»;

- протоколом допиту начальника відділу забезпечення матеріальними засобами та майном ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_15, який серед іншого повідомив, що питання постачання неякісного речового майна неодноразово виносилось на розгляд заступнику Міністра оборони ОСОБА_6 з проханням вжити відповідних заходів до забезпечення контролю за якістю майна, однак таких заходів вжито не було. Крім того, ОСОБА_15 повідомив конкретні факти неприйняття товару на речовий склад у зв`язку з виявленими недоліками поставленого майна;

- протоколом допиту головного спеціаліста відділу підготовки та проведення закупівель за напрямом тилового забезпечення Департаменту ОСОБА_16, який з 2017 року по квітень 2023 року працював на посаді головного спеціаліста відділу підготовки та проведення закупівель за напрямом тилового забезпечення Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України. ОСОБА_16 повідомив, що розробкою проектів договорів щодо постачання речового майна та засобів індивідуального захисту з 24 лютого 2022 року по середину травня 2022 року займались радники заступника Міністра оборони України ОСОБА_6 ;

- протоколом допиту начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_17, який повідомив, що ОСОБА_7 безпосередньо брав участь та лобіював прийняття речового майна, поставленого за договорами, укладеними з компанією «ІНФОРМАЦІЯ_9», а також контактував з представниками цієї компанії;

- документами щодо постачання товару (актами приймання-передачі військового майна, накладними тощо);

- протоколом огляду від 21 листопада 2023 року інформації, розміщеної у мережі інтернет, згідно з яким встановлений неформальний зв`язок ОСОБА_7 з представниками компанії «ІНФОРМАЦІЯ_9»;

- актом службового розслідування від 09 серпня 2023 року, згідно з яким встановлені наведені порушення вимог законодавства під час закупівлі бронежилетів;

- документами, які підтверджують факти постановки на облік речового майна та засобів індивідуального захисту неналежної якості у військовій частині НОМЕР_1 (речовий склад);

- іншими доказами.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Наведені стороною захисту доводи не спростовують повідомлені стороною обвинувачення обставини про вчинення ОСОБА_4 дій всупереч положенням нормативних документів, які зрештою призвели до постачання засобів захисту на загальну суму понад 1 724 852 735, 10 грн, які через невідповідність їх технічним стандартам не могли використовуватися за призначенням підрозділами ЗСУ.

Не виключає кримінального правопорушення і факт ухвалення рішення про оплату за договором Міністром оборони України, адже підставою для такої оплати була сукупність документів, складених за результатом дій, у тому числі ОСОБА_4 . Крім того, склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України не виключає можливість його вчинення шляхом документального оформлення господарських операцій, на що звертала увагу сторона захисту.

Разом з тим, 16 квітня 2024 року під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 . слідчий суддя констатував недоведеність стороною обвинувачення обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 114-1 КК України. За наслідком аналізу повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 10 червня 2024 року слідчий суддя констатує, що прокурор не навів нових доводів на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Слідчий суддя наголошує, що диспозиція зазначеної норми кримінального закону передбачає вчинення їх з прямим умислом, тобто наявність свідомої спрямованості дій особи на досягнення бажаних для неї суспільно небезпечних наслідків, а саме створення перешкод для реалізації Збройними Силами України свої законної діяльності. Враховуючи, що сторона обвинувачення не навела нових вагомих доводів, які свідчили б про те, що дії ОСОБА_4 були обумовленими саме такими мотивами. За таких обставин на цьому етапі досудового розслідування відсутні підстави для обґрунтованого припущення про вчинення ОСОБА_4 зазначеного кримінального правопорушення.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.5. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на продовження існування ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

3.6. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя враховує, що завдяки займаній посаді ОСОБА_4 набув службових та неформальних зв`язків, які може використати для вчинення дій щодо переховування від органів досудового розслідування та суду.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, маючи зв`язки та професійний досвід, набуті під час перебування на посаді у МОУ, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів прокурора щодо наявності цього ризику.

3.7. Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи керівну посаду ОСОБА_4 та набутий у зв`язку з цим авторитет та службові зв`язки, підозрюваний може здійснювати вплив на працівників МОУ, у тому числі підлеглих, яким можуть бути відомі обставини вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та показання яких мають або матимуть значення для кримінального провадження.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора у частині наявності ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.

3.8. Щодо ризику знищити документи та інші речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Доводи сторони обвинувачення про наявність цього ризику обумовлені стадією кримінального провадження, зокрема, наразі досудове розслідування триває і процес збирання доказів не завершений.

Також слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, зокрема вчинення його шляхом документального оформлення відповідних господарських операцій.

Викладене свідчить, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою приховання доказів протиправної діяльності може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у тому числі тих, що перебувають у МОУ.

За таких обставин, наявні підстави вважати існування зазначеного ризику доведеним.

3.9. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя вважає наявним зазначений ризик, враховуючи обіймання у минулому керівної посади ОСОБА_4 та набуті у зв`язку з цим службові та неформальні зв`язки, які можуть бути використані для протидії кримінальному провадженню іншим чином.

3.10. Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення

Слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу не було констатовано зазначений ризик, оскільки доводи прокурора мали теоретичний та абстрактний характер. Враховуючи, що стороною обвинувачення не наведено нових обставин чи додаткових доводів в обґрунтування цього ризику, підстави для протилежного висновку відсутні.

3.11. Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу

Прокурор повідомив, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу неможливо, оскільки необхідно виконати низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема:

- здійснити тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні Тернопільської митниці та АТ «Укрексімбанк» і стосуються поставки засобів індивідуального захисту компанією «ІНФОРМАЦІЯ_9», а також проведення розрахунків за відповідними договорами поставки, на підставі ухвал слідчого судді;

- направити запити про міжнародну правову допомогу до Турецької Республіки, Республіки Болгарія, Французької Республіки, переклад яких наразі здійснюється;

- залучити Міністерство оборони України як потерпілого до кримінального провадження;

- провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність у проведенні яких виникне під час розслідування.

Враховуючи характер кримінальних правопорушень, які розслідуються у межах цього кримінального провадження, кількість підозрюваних осіб у ньому, а також обумовлений цими обставинами обсяг слідчих та процесуальних дій, проведення яких необхідне для завершення досудового розслідування, слідчий суддя вважає обґрунтованими зазначені доводи прокурора, оскільки наведені факти дійсно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

3.12. Щодо наявності підстав для продовження строку дії запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження на цьому його етапі застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Водночас, застосований до підозрюваного запобіжний захід має корелюватися із ризиками та їх інтенсивністю, а також особою підозрюваного, тобто має існувати пропорційність між заходом та мірою обмеження права та дієвості його застосування.

Слідчий суддя враховує доводи прокурора про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, встановлені ризики.

Слідчий суддя виходить з того, що ризики позапроцесуальної поведінки зі спливом часу зменшують свою інтенсивність, що і було враховано слідчим суддею при постановленні ухвали від 29 травня 2024 року, якою змінено застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт та продовжено дію покладених обов`язків.

Отже, починаючи з 29 травня 2024 року і станом на час розгляду клопотання ризики не зменшилися до тієї міри, яка б виключала необхідність застосування запобіжного заходу чи свідчила б про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Враховуючи наведені сторонами доводи у сукупності, відомості про особу підозрюваного слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби здатний запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому наявні підстави для продовження строку його дії.

Строк дії запобіжного заходу слідчий суддя визначає до 05 липня 2024 року включно, але у межах строку досудового розслідування, адже відсутні підстави вважати, що раніше констатовані ризики зникнуть чи зменшать свою інтенсивність.

3.13. Щодо продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків

З метою мінімізації ризиків, установлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для продовження строку дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Слідчий суддя відхиляє доводи підозрюваного щодо неефективності обов`язку носити електронний засіб контролю, що він пов`язує, зокрема, з бездоганною процесуальною поведінкою, а також некоректною роботою цього засобу контролю. По-перше, належна процесуальна поведінка підозрюваного свідчить лише про ефективність та дієвість цього засобу контролю. По-друге, порядок його застосування передбачає відповідний алгоритм дій у випадку технічних несправностей, проте сторона захисту не надала жодних документів, які б свідчили про наявність таких проблем або документів на підтвердження цих доводів чи звернень з цього приводу до відповідних органів.

Слідчий суддя бере до уваги доводи сторони захисту щодо необхідності підозрюваному пересуватися територією Київської області, зокрема, для відвідування батьків, які проживають у м. Переяслав-Хмельницький, втім не вважає їх достатньо переконливими для зміни покладених на ОСОБА_4 обов`язків. По-перше, сторона захисту не довела факт проживання батьків підозрюваного у м. Переяслав-Хмельницький. По-друге, сторона захисту не позбавлена права звертатися до сторони обвинувачення з проханням надати дозвіл на виїзд за межі м. Києва.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти. Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах строку дії запобіжного заходу.

За таких обставин клопотання прокурора слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання - задовольнити.

2. Продовжити строк тримання під домашнім арештом ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, до 05 липня 2024 року включно, але у межах строку досудового розслідування, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, прямування до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.

3. Продовжити до 05 липня 2024 року включно, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

4. Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

5. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1