- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
Справа № 991/4857/24
Провадження 1-кс/991/4891/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши заяву захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від участі у розгляді клопотання про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 та від участі в зазначеному кримінальному провадженні,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла заява захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_5 від участі у розгляді клопотання про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019, зокрема за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Кримінальне провадження) та від участі в зазначеному кримінальному провадженні (далі - Заява).
Заява мотивована наявністю обставин, що викликають обґрунтований сумнів у неупередженості прокурора САП ОСОБА_5, а саме порушення нею принципу презумпції невинуватості, оскільки прокурором погоджено складене детективом повідомлення про підозру ОСОБА_3 у Кримінальному провадженні, з тексту якого вбачається безапеляційна констатація того, що ОСОБА_3 вчинив конкретні кримінальні правопорушення, а не «підозрюється у їх вчиненні». Такі твердження стосовно ОСОБА_3 суперечить як вимогам національного законодавства, так і міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та практики Європейського суду з прав людини. Наведене свідчить, що прокурор ОСОБА_5 не тільки самоусунулась від здійснення нагляду за дотриманням законів органом досудового розслідування, але й погодилась із вищевказаними порушеннями чинного законодавства. Тому і надалі всі дії щодо процесуального керівництва досудовим розслідуванням у Кримінальному провадженні з боку старшого групи прокурорів ОСОБА_5 будуть здійснюватися упереджено та з ознаками зацікавленості задля укриття своїх очевидних порушень чинного законодавства та особистої зацікавленості та упередженості відносно ОСОБА_3 .
Особа, що звернулась із Заявою, - захисник ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду Заяви, до суду не з`явився, подав клопотання (Вх. № 22598/24-Вх від 13.06.2024про розгляд Заяви без його участі.
Прокурор САП ОСОБА_5 була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду Заяви, до суду не з`явилася, подала заяву (Вх. № 21801/24-Вх від 07.06.2024), в якій просила здійснити розгляд Заяви без участі прокурора, просила відмовити у задоволенні вказаної Заяви з огляду на те, що у ній захисником підозрюваного не наведено жодних доводів, які б свідчили про існування обґрунтованих сумнівів у неупередженості прокурора, чи про існування інших підстав для її відводу. Посилання захисника на те, що прокурором та старшим детективом НАБУ ОСОБА_7 було порушено презумпцію невинуватості ОСОБА_3 у письмовому повідомленні йому про підозру, не відповідають дійсності, оскільки у вказаному процесуальному документі сторони обвинувачення містяться відомості, які у повній мірі відповідають вимогам ст. 277 КПК України.
Враховуючи положення статті 81 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду заяви про відвід, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя дійшов до висновку, що відсутність всіх осіб, що беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду Заяви та вважає можливим провести розгляд такої Заяви за їх відсутності.
У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, та на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.
При вирішенні питання про відвід, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Таким чином, статтею 77 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу), зокрема прокурора.
Так, п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України встановлено, що прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Як встановлено слідчим суддею, посилаючись на порушення прокурором САП ОСОБА_5 . принципу презумпції невинуватості при погодженні складеного у Кримінальному провадженні повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 23.04.2024, захисник зазначає, що у процесуальному документі констатовано, що ОСОБА_3 вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення, а не підозрюється у їх вчиненні.
Фактично заявлений прокурору відвід зводиться до незгоди сторони захисту із викладом у повідомленні ОСОБА_3 про підозру у Кримінальному провадженні фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.
Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62 Конституції України).
За ч. 1 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.06.2022 № 3-р(II)/2022 зазначив, що у розумінні зазначених конституційних приписів метою принципу презумпції невинуватості є захист особи, стосовно якої здійснюється/здійснювалось кримінальне провадження, від будь-яких виявлених у зв`язку із цим форм осуду від публічної влади, унаслідок чого піддано сумніву непричетність такої особи до вчинення кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. За частиною першою статті 62 Конституції України лише обвинувальний вирок суду є тим судовим актом, у якому повинна бути встановлена винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, тому інші акти публічної влади не можуть містити жодних позицій щодо винуватості особи, навіть у вигляді припущень стосовно такої винуватості.
Таким чином, принцип презумпції невинуватості встановлює заборону для публічної влади будь-яких висловлювань щодо винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
При цьому, повідомлення про підозру є процесуальним документом, в якому, окрім іншого, викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 277 КПК України), у вчиненні якого підозрюється особа, що відомі стороні обвинувачення на момент повідомлення про підозру. Тобто, сторона обвинувачення на підставі зібраних під час досудового розслідування доказів, складаючи повідомлення про підозру, робить у такому процесуальному документі висновки щодо вчинення особою, щодо якої повідомлення про підозру складається, тих чи інших кримінальних правопорушень. Вказане не є констатацією вини особи, а фактично є гіпотезою, яка підлягає доведенню/спростуванню в ході подальшого досудового розслідування та прийняття одного із процесуальних рішень, передбачених ст. 283 КПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Натомість, заявлений відвід ґрунтується на припущеннях та не містить об`єктивних доведених даних упередженості, необ`єктивності прокурора ОСОБА_5 при розгляді Клопотання або у Кримінальному провадженні вцілому, її заінтересованості у результатах такого Кримінального провадження.
Те, що захисник ОСОБА_6 внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в неупередженості прокурора, не свідчить про її упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не є підставою для відводу.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Оскільки, слідчим суддею не встановлено та захисником не доведено наявність обґрунтованих підстав для відводу прокурора САП ОСОБА_5, визначених ч. 1 ст. 77 КПК України, то підстави для такого відводу відсутні.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 77, 81, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені заяви про відвід прокурора відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1