Документ № 119874044

Справа № 991/4436/24

Провадження 1-кс/991/4472/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника - адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_5, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_6, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 (далі - Кримінальне провадження), у якому детектив просить обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (далі - Клопотання).

Клопотання мотивовано тим, що: (1) ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні, йому вручено повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень відповідно до ст. 111, ст. 133-136 та ч. 1 ст. 278 КПК України; (2) повідомлена ОСОБА_7 підозра у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, є обґрунтованою; (3) 07.05.2024 підозрюваного оголошено у національний та міжнародний розшук; (4) наявні ризики, передбачені п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; (5) жоден більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатен запобігти зазначеним у Клопотанні ризикам.

У судовому засіданні прокурори САП ОСОБА_6, ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримали, просили задовольнити з викладених у ньому підстав.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 заперечував проти доводів Клопотання та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наступне: (1) порушено презумпцію невинуватості стосовно ОСОБА_7, (2) ОСОБА_7 не набув статусу підозрюваного, оскільки останньому Повідомлення про підозру належним чином не вручено, у сторони обвинувачення відсутня розписка або інший документ, який би свідчив про вручення Повідомлення про підозру. Зазначив, що за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_7 з 02.03.2022 не проживає, поштову кореспонденцію за вказаною адресою не отримує, оскільки постійно проживає закордоном у Португальській Республіці; ані ОСОБА_7, ані його дружина не використовують мобільний додаток «WhatsApp», шлюбні відносини між ним припинені, за такого залишення повідомлення про підозру за вказаною адресою на видному місці, направлення повідомлення про підозру на вказаний мобільний додаток ОСОБА_7 та його дружині не є належним підтвердженням про вручення повідомлення про підозру; (3) підозра є необґрунтована, ОСОБА_7 діяв на виконання своїх посадових обов`язків, сприяв у забезпеченні ділянками учасників АТО та членів їх сімей, ОСОБА_7 не знайомий з тими особами, у співучасті з якими йому інкримінується вчинення протиправних дій, у ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ «Надія» відсутнє право постійного користування земельними ділянками; (4) порушено вимоги закону при оголошенні ОСОБА_7 у розшук (відсутні докази належного повідомлення його про виклик у відповідності до ст. 281 КПК України, ОСОБА_7 02.03.2022 виїхав закордон у зв`язку із бойовими діями в районі місця проживання ОСОБА_7, про що стороні обвинувачення було достеменно відомо, при цьому 06.05.2024 та 13.05.2024 стороні обвинувачення повідомлено про місце постійного перебування та проживання його на території Португальської Республіки, адресу для листування з ним, а за такого вручення повідомлення про підозру та здійснення викликів повинно було відбуватися у порядку ч.7 ст. 135 КПК України, проте безпідставно 23.04.2024 повістки про виклик скеровувалися на адресу у Київській області, відсутні дані на підтвердження того, що ОСОБА_7 ухиляється від органу досудового розслідування); (5) недоведена наявність ризиків.

Підозрюваний ОСОБА_7 повідомлявся про дату, час та місце розгляду Клопотання.

Беручи до уваги положення ч. 6 ст. 193 КПК України, Клопотання розглядається за відсутності підозрюваного.

Слідчий суддя, дослідивши Клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні, зокрема, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

У відповідності до положень ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно положень ст. ст. 176, 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

За ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

З огляду на положень даної статті слідчий суддя під час вирішення питання щодо наявності підстав для обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за його відсутності має встановити наступні обставини: (1) чи набув ОСОБА_7 статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні, в рамках якого розглядається Клопотання; (2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, яке йому інкримінується; (3) наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України; (4) чи наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Зі свого боку, з метою вирішення вищезазначених питань, слідчому судді необхідно встановити у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_7 .

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Зі змісту Клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено наступні обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ «Надія» набули землю у постійне користування у 50-х роках минулого століття у спосіб, який передбачало законодавство, що діяло на момент набуття такого права.

Виконкомом Роменської районної ради депутатів трудящих закріплено за с/г артіллю ім. Сталіна (тодішня назва ДП «ДГ «Іскра») на безстрокове довічне користування 2377,4 га землі та вирішено видати про це державний акт на безстрокове довічне користування землею (рішення від 04.11.1952, протокол № 35).

Цим же рішенням закріплено за с/г артіллю ім. Калініна на безстрокове довічне користування 3638,4 га землі та вирішено видати про це державний акт на безстрокове довічне користування землею.

12.02.1953 для с/г артіллі ім. Сталіна видано Державний акт на вічне користування землею колгоспами № 545709, згідно з яким за нею закріплено в безплатне і безстрокове користування, тобто навічно, земля в кількості 2377,4 га

17.01.1953 для с/г артіллі ім. Калініна видано Державний акт на вічне користування землею колгоспами № 545710, згідно з яким за нею закріплено в безплатне і безстрокове користування, тобто навічно, земля в кількості 3638,4 га.

Також виконкомом Роменської районної ради депутатів трудящих закріплено за радгоспом ім. Леніна (тодішня назва ДП «ДГ «АФ Надія») у безстрокове користування 2308 га землі (рішення від 06.11.1954, протокол № 37).

Законодавство УРСР, яке діяло на той час, передбачало видачу Державних актів на вічне користування землею лише колгоспам. Для радгоспів такі акти не видавалися.

Виконкомом Роменської районної ради депутатів трудящих припинив з 18.04.1957 діяльність колгоспу ім. Калініна, а також затвердив протокол загальних зборів колгоспників про передачу закріплених за колгоспом ім. Калініна 3652,11 га землі до радгоспу ім. Леніна (протокол № 12 від 19.04.1957).

Як наслідок за радгоспом ім. Леніна (тодішня назва ДП «ДГ «АФ Надія») закріплено у безстрокове користування 5958 га землі (рішення виконкому Роменської районної ради депутатів трудящих від 15.11.1957 № 725, протокол № 25).

Відповідні записи про безстрокове право користування землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» внесено до Державної земельної книги реєстрації землі Роменського району Сумської області УРСР.

Верховною Радою УРСР 29.07.1991 закріплено за УААН (тодішня назва НААН) землю, що знаходиться в розпорядженні її установ. На виконання цієї постанови УААН винесено наказ про закріплення землі за господарствами, у тому числі за ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ «Надія» (постанова «Про статус Української академії аграрних наук» від 29.07.1991 № 1370-ХІІ).

У період з 1952 року по 2017 рік ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ «Надія» неодноразово змінювали організаційну структуру та площу землекористування на підставі рішень уповноважених органів.

При цьому станом на 01.01.2017 на підставі вищевказаних рішень виконкому Роменської районної ради депутатів трудящих, у ДП «ДГ «Іскра» на праві постійного користування перебувало 2840,5749 га землі сільськогосподарського призначення, а у ДП «ДГ «АФ Надія» - 3620,22978 га землі такої ж категорії.

Стороною обвинувачення встановлено, що ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, вчинили інкриміновані дії за попередньою змовою з такими співучасниками: довіреними особами ОСОБА_7 - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; довіреною особою ОСОБА_12 - ОСОБА_13 ; довіреними особами ОСОБА_8 - ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ; начальником ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_18, начальником юридичного управління ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_19, начальником відділу у Роменському районі ГУ ДГК у Сумській області ОСОБА_20, за наступних обставин обставин.

У період вчинення інкримінованих дій ОСОБА_8 був співзасновником низки юридичних осіб, які займалися вирощенням сільськогосподарської продукції в різних регіонах України - ТОВ «УАХ», ТОВ «РОЖНІВКА-АГРО», ТОВ «НАТАША-АГРО» та СТОВ «АГРО ЛУЧКИ».

Також, за результатами голосування 21.07.2019 на позачергових виборах ОСОБА_8 обрано народним депутатом України Верховної Ради України ІХ скликання. 29.08.2019 ОСОБА_8 обрано Головою Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики у Верховній Раді України IX скликання.

У свої діяльності, пов`язаній з інтересами підконтрольних йому юридичних осіб, ОСОБА_8 мав довірених осіб, серед яких - ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16 . Встановлено, що ОСОБА_8 не пізніше 02.07.2014 залучив ОСОБА_17, не пізніше 21.04.2016 залучив ОСОБА_15, не пізніше 04.10.2016 залучив ОСОБА_16 до діяльності, пов`язаної з задоволенням інтересів пов`язаних з ним юридичних осіб.

Роль ОСОБА_17, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 полягала у пошуку та оформленні земельних ділянок в інтересах пов`язаних з ОСОБА_8 юридичних осіб для оброблення таких ділянок та одержання прибутку.

У період з 21.04.2016 по 07.02.2017 ОСОБА_17, ОСОБА_15 та ОСОБА_21, зокрема, за результатами отримання витягів з Державного земельного кадастру, стало відомо, що у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» перебуває сукупно близько 5800 га землі. Вказану інформацію останні довели до відома ОСОБА_8 .

У період з 02.03.2017 по 06.03.2017 у ОСОБА_8 виник умисел на заволодіння вказаними землями в інтересах юридичних осіб приватного права, які зацікавлені в її обробітку.

ОСОБА_8 усвідомлював, що реалізація умислу неможлива без залучення службових осіб Держгеокадастру, які наділені повноваженнями контролю за додержанням вимог законодавства про використання та охорону земель, а також наданні громадянам України безоплатно у власність земельних ділянок із земель державної власності.

У період з 02.03.2017 по 06.03.2017 ОСОБА_8 дізнався про розгляд Держгеокадастром депутатського звернення народного депутата України ОСОБА_22 від 27.02.2017 № 138-91 про перевірку додержання ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» вимог земельного законодавства при використанні землі на території Роменського району Сумської області.

Згідно з резолюцією голови в.о. Держгеокадастру від 02.03.2017 директор Департаменту контролю за використанням та охороною земель Держгеокадастру ОСОБА_7 забезпечував розгляд звернення народного депутата України ОСОБА_22 .

У період з 02.03.2017 по 06.03.2017 ОСОБА_8 довів до відома ОСОБА_7 про свій намір заволодіти землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області в інтересах третіх осіб. У свою чергу ОСОБА_7 довів до відома ОСОБА_8, що він має через своїх довірених осіб вплив на прийняття рішень службовими особами ГУ ДГК в Сумській області.

У період з 02.03.2017 по 06.03.2017 ОСОБА_8 познайомився з директором ТОВ «АВІС УКРАГРО» ОСОБА_9 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням представниками ТОВ «АВІС УКРАГРО».

ТОВ «АВІС УКРАГРО» займалося вирощенням сільськогосподарської продукції у тому числі на території Сумської області. Бенефіціарним власником ТОВ «АВІС УКРАГРО» на момент вчинення злочину був ОСОБА_23 .

ОСОБА_23 на момент вчинення злочину також був бенефіціарним власником ТОВ «АФ «Довіра 2008», яке займалося вирощенням сільськогосподарської продукції, у тому числі на території Роменського району Сумської області.

У період з 02.03.2017 по 06.03.2017 ОСОБА_8 довів до відома ОСОБА_9 про свій намір заволодіти землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області в інтересах третіх осіб.

При цьому ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_9 розширити площі сільськогосподарських земель, які перебувають в обробітку підконтрольних ОСОБА_23 юридичних осіб, за рахунок оренди земель, які перебувають в постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», з можливістю їхнього подальшого викупу. ОСОБА_9, діючи в інтересах бенефіціарного власника ТОВ «АВІС УКРАГРО» та ТОВ «АФ «Довіра 2008» ОСОБА_23, погодився на таку пропозицію.

У період з 02.03.2017 по 06.03.2017, більш точний час та місце стороною обвинувачення не встановлено, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, діючи умисно та з корисливих мотивів, вирішили об`єднати свої зусилля та спільно організувати заволодіння землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» в інтересах третіх осіб.

У період з 02.03.2017 по 06.03.2017, більш точний час та місце стороною обвинувачення не встановлено, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, умисно та з корисливих мотивів, діючи в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008» та її бенефіціарного власника ОСОБА_23 підготували детальний план заволодіння землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», який розділили на такі поступові етапи:

Етап І . Створити видимість того, що ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» без належних правових підстав використовують землі на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області.

У період з 06.03.2017 по 16.06.2017 під час реалізації першого етапу плану вчинення злочину співорганізатори забезпечили приховання частини документів, на підставі яких у ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» виникло право постійного користування землею на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області.

За відсутності вказаних документів, на виконання наказу Держгеокадастру від 06.03.2017 № 7 ДК, державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель складено акт про те, що державні підприємства самовільно зайняли земельні ділянки на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області. При цьому ДП «ДГ «Іскра» самовільно зайняло 2638 га землі, ДП «ДГ «АФ Надія» - 3294 га (Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 16.06.2017 № 7 ДК/2/АП/09/01/-17, м. Київ)

У період з 19.10.2017 по 24.10.2017 співучасники злочину, діючи умисно з корисливих мотивів, знищили Державний акт на вічне користування землею колгоспами № 545709, а також інші документи, які зберігалися в місцевому фонді документації із землеустрою та на підставі яких у ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» виникло право постійного користування.

У той же період співучасники злочину вирішили:

- на запити ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» чи будь яких інших осіб, які стосуються Державного акту на вічне користування землею колгоспами № 545709, повідомляти про відсутність такого акту;

- на запити, які стосуються згадки про існування державного акту № 545709 у акті від 16.06.2017 № 7 ДК/2/АП/09/01/-17 відповідати, що мався на увазі не державний акт, а довідка у якій він згадується. 19.10.2017 довірена особа ОСОБА_8 - ОСОБА_14 забезпечив виготовлення відповідної довідки.

Реалізувавши перший етап плану вчинення злочину співучасники створили умови, за яких службові особі ГУ ДГК у Сумській області та відділу у Роменському районі ГУ ДГК у Сумській області, які не були залучені до вчинення злочину, могли не усвідомлювати протиправність своїх дій приймаючи рішення при відведенні земельних ділянок за рахунок землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

Етап ІІ. Не допустити отримання сторонніми особами у власність чи користування земельних ділянок за рахунок землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

На виконання плану вчинення злочину ОСОБА_14 27.07.2017 звернувся як генеральний директор ТОВ «Спектор Агро+» до начальника ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_18 з проханням продати право оренди на 24 земельні ділянки на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області (звернення ТОВ «Спектор Агро+» від 26.07.2017).

ОСОБА_14 зазначив у зверненні 24 земельні ділянки з кадастровими номерами, які згідно з відомостями Державного земельного кадастру зареєстровані за ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія». Загальна площа земельних ділянок становила 6820,3199 га.

Використовуючи як привід звернення ОСОБА_14 від 27.07.2017, начальник ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_18, усвідомлюючи наявність права постійного користування землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», ініціювала засідання комісії з добору земельних ділянок та/або прав на них, які можуть виставлятися на земельні торги окремими лотами ГУ ДГК у Сумській області (далі - Комісія).

На засіданні Комісії, яке відбулося 04.08.2017 у приміщенні ГУ ДГК в Сумській області за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, начальник відділу у Роменському районі ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_20 як член комісії, знаючи про наявність права постійного користування землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», повідомив недостовірні відомості про те, що у державних підприємств відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області.

За результатами засідання члени Комісії, з урахуванням звернення ТОВ «Спектор Агро+», вирішили рекомендувати начальнику ГУ ДГК у Сумській області включити до переліку 90 земельних ділянок орієнтованою площею 5866,2347 га землі на території Перехрестівської сільської ради Роменського району, яку використовували ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» (протокол засідання комісії від 04.08.2017 № 6).

Начальник ГУ ДГК у Сумській області ОСОБА_18 09.08.2017, з урахуванням протоколу засідання Комісії, прийняла рішення про включення 90 земельних ділянок на території Перехрестівської сільської ради Роменського району загальною площею 5866,2347 га до переліку вільних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах (наказ ГУ ДГК в Сумській області від 09.08.2017 № 432 «Про внесення змін до наказу «Про визначення переліку земельних ділянок» від 09.04.2014 № 23»).

При цьому ОСОБА_18 усвідомлювала, що землі, які включаються до переліку, перебувають у постійному користування ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія»; 90 земельних ділянок, які включають до переліку, є не сформованими відповідно до ст. 79-1 ЗК України, зокрема, кожній земельній ділянці не присвоєно кадастровий номер та не визначено її площу; земельні торги фактично проводитись не будуть, а включення до переліку убезпечить співучасників від передачі землі у користування або власність сторонніх осіб.

Начальник ГУ ДКГ у Сумській області ОСОБА_18 12.09.2017, усвідомлюючи правомірність права постійного користування землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», підписала 83 накази про надання дозволу на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», з подальшим продажем права оренди на земельних торгах (аукціоні) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населеного пункту на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області.

У ході розроблення відповідних проєктів, начальник відділу у Роменському районі ГУ ДГК в Сумської області ОСОБА_20 у період з 18.09.2017 по 19.09.2017, усвідомлюючи правомірність права постійного користування землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», видав щодо 83 земельних ділянок довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями.

У вказаних довідках ОСОБА_20 на виконання злочинного плану умисно не зазначив, що ці землі перебувають у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія». Натомість він зазначив недостовірну інформацію про те, що документи, які посвідчують право користування на земельні ділянки, в установленому порядку не виготовлялись.

У ході розроблення проєктів землеустрою щодо продажу права оренди земельних ділянок на аукціоні державними реєстраторами ГУ ДГК в Сумській області у період з 06.11.2017 по 23.02.2018 здійснено державну реєстрацію 83 земельних ділянок, які повністю накладаються на земельні ділянки з кадастровими номерами, які раніше реєструвалися за ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

Начальник ГУ ДКГ у Сумській області ОСОБА_18 15.12.2017, 19.12.2017, 22.12.2017, 13.03.2018 та 19.03.2018, усвідомлюючи правомірність права постійного користування землями ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб та на виконання вказівки співорганізаторів, підписала 67 наказів про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», з подальшим продажем права оренди на земельних торгах (аукціоні) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населеного пункту на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області.

28.11.2017, 07.12.2017, 28.12.2017 в.о. начальника ГУ ДГК у Сумській області ОСОБА_25, будучи не обізнаною про існування плану вчинення злочину направленого на заволодіння землею ДП «ДГ «Іскра» в інтересах ТОВ «АФ «Довіра 2008», будучи переконаною, що земельні ділянки відводяться за рахунок земель запасу, підписала решту 16 наказів.

Як наслідок у період з 04.12.2017 по 22.02.2018 державними реєстраторами ГУ ДКГ у Сумській області перенесено до архівного шару Державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровими номерами, які зареєстровані за ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

Реалізувавши перший та другий етапи плану вчинення злочину співучасники створили видимість законності подальшого відведення землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» у приватну власність, тобто створити передумови для третього етапу.

Етап ІІІ. Заволодіти землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» шляхом передачі заздалегідь підшуканим громадянам України у приватну власність земельних ділянок, які сформовані за рахунок земель державних підприємств.

Співорганізатори вирішили, що майбутнім власникам висуватиметься умова оформлення права власності на земельну ділянку: підписати наперед договір про оренду такої ділянки в інтересах підконтрольного ОСОБА_23 ТОВ «АФ Довіра 2008».

Також співорганізатори вирішили, що у разі, якщо майбутні власники земельних ділянок вирішать продати їх після отримання, то такий продаж здійснюватиметься на користь ОСОБА_23 або його близьких родичів: рідного брата ОСОБА_26 та батька ОСОБА_27 .

Співорганізатори злочину визначили дії, які необхідні для реалізації третього етапу, а також визначили співучасників, які забезпечать виконання таких дій:

1. Залучити до вчинення злочину довірених осіб ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які будуть забезпечувати процес заволодіннями земельними ділянками ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія». Вказані дії мали виконати ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 як співорганізатори.

2. Підшукати громадян України для оформлення у їхню приватну власність земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», у порядку безоплатної приватизації землі. Вказані дії мала виконати довірена особа ОСОБА_8 - ОСОБА_17, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 як пособники;

3. Забезпечити видачу громадянами України (зазначені у пункті 2) довіреностей на довірених осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на представлення їхніх інтересів при оформленні права власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія». Вказані дії мали виконати довірені особи ОСОБА_8 - ОСОБА_17 та ОСОБА_16 як пособники;

4. Забезпечити підписання громадянами України комплекту документів на отримання земельних ділянок у приватну власність та договору про її оренду визначеній співучасниками юридичній особі приватного права. Вказані дії мали виконати довірені особи ОСОБА_8 - ОСОБА_17 та ОСОБА_16 як пособники;

5. Підшукати землевпорядну організацію, яка виготовить проєкти землеустрою про відведення земельних ділянок у приватну власність заздалегідь підшуканих громадян України відповідно до ст. 50 Закон України «Про землеустрій». Вказані дії мав виконати начальник відділу у Роменському районі ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_20 як виконавець;

6. Забезпечити зняття визначених співучасниками злочину земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», з переліку на проведення земельних торгів (аукціону). Вказані дії мала виконати начальник ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_18 та начальник юридичного управління ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_19 як виконавці;

7. Забезпечити надання дозволу службовими особами ГУ ДГК у Сумській області на виготовлення проєктів землеустрою про відведення земельних ділянок у приватну заздалегідь підшуканих громадян України відповідно до ст. 50 Закон України «Про землеустрій». Вказані дії мала виконати начальник ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_18 та начальник юридичного управління ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_19 як виконавці та довірені особи ОСОБА_8 - ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 як пособники;

8. Забезпечити розроблення проєктів землеустрою про відведення земельних ділянок у приватну заздалегідь підшуканих громадян України, а також їхнє погодження за принципом екстериторіальності. Вказані дії мав виконати начальник відділу у Роменському районі ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_20 як виконавець, довірені особи ОСОБА_8 - ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 та довірені особи ОСОБА_7 - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 як пособники;

9. Забезпечити затвердження службовими особами ГУ ДГК у Сумській проєктів землеустрою про відведення земельних ділянок у приватну заздалегідь підшуканим громадянам України відповідно до ст. 50 Закон України «Про землеустрій». Вказані дії мала виконати начальник ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_18 та начальник юридичного управління ГУ ДГК в Сумській області ОСОБА_19 як виконавці, довірені особи ОСОБА_8 - ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_16, а також довірена особа ОСОБА_9 - ОСОБА_13 як пособники;

10. Забезпечити державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, які відведені громадянам України за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», а також забезпечити державну реєстрацію права оренди таких ділянок в інтересах ТОВ «АФ «Довіра 2008». Вказані дії мали виконати довірені особи ОСОБА_8 - ОСОБА_17 та ОСОБА_16, а також довірена особа ОСОБА_9 - ОСОБА_13 як пособники.

У період з 25.01.2018 по 09.02.2021 ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_9, за попередньою змовою з ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, реалізували третій етап плану вчинення злочину відповідно до якого кожен із співучасників виконав відведені йому співорганізаторами дії.

Як наслідок у період з 02.03.2017 року по 09.02.2021 співучасникам злочину вдалося заволодіти 1250 земельними ділянками загальною площею 2493,1387 га.

Разом з цим співучасники злочину з причин, що не залежали від їхньої волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця. Співучасники злочину мали намір заволодіти усіма землями сільськогосподарського призначення, які перебували у постійному користуванні державних підприємств на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, а саме 5712,0539 га. Однак, з невстановлених стороною обвинувачення обставин, співучасники не здійснили державну реєстрацію права приватної власності на 291 земельну ділянку загальною площею 3281,9152 га, сформовану за рахунок землі, що перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ «Надія», на території Перехрестівської сільської ради Роменського району.

За вказаних обставин, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, за попередньою змовою з ОСОБА_28, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_29, ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, у період з 02.03.2017 по 09.02.2021 організував заволодіння в інтересах ТОВ «АФ «Довіра 2008» 1250 земельними ділянками загальною площею 2499,1387 га, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДІ «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», ринкова вартість яких на момент переходу у приватну власність становила 291 122 287 грн., чим завдано збитків державі в особі ГУ ДГК у Сумській області на цю суму.

Крім того, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9, за попередньою змовою з ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, у період з 02.03.2017 по 09.02.2021 вчинив організацію незакінченого замаху на заволодіння в інтересах ТОВ «АФ «Довіра 2008» 291 земельною ділянкою загальною площею 3218,9152 га, розміщеними на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, сформованими за рахунок землі, яка перебувала у постійному користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», ринкова вартість яких на момент формування становила 190 341 832 грн.

Зокрема, ОСОБА_7 як організатор керував спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчиненням злочину; здійснював спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 загальне керівництво діями інших співучасників злочину; розробляв спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 плани дій співучасників вчинення злочину; організував приховування злочинної діяльності; надавав вказівки службовим особам ГУ ДГК у Сумській області про безумовне виконання вказівок ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_13 ; контролював процес погодження за принципом екстериторіальності проєктів землеустрою про відведення земельних ділянок у приватну заздалегідь підшуканих громадян України.

Відтак, ОСОБА_7 підозрюється в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а також організації незакінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Щодо набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні.

Правила, які визначають хто у кримінальному провадженні є підозрюваним, закріплені у ст. 42 КПК.

Частиною 1 статті 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Отже, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону підозрюваним є (1) особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, (2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або (3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

Тобто вищевказана процесуальна норма визначає три рівнозначні випадки за відповідності ситуації особи хоча б одному з яких вона вважається такою, що є підозрюваною у кримінальному провадженні.

Зокрема, у даному судовому провадженні сторона обвинувачення доводить, що у ситуації з ОСОБА_7 йдеться про третій випадок, передбачений ч. 1 ст. 42 КПК, існування якого свідчить про наявність у нього статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні.

Вимоги, відповідність ситуації конкретної особи яким може вказувати на наявність у неї статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, включають три обов`язкові складові, відсутність хоча б однієї з яких свідчить про відсутність у такої особи відповідного процесуального статусу.

Так, елементами, наявність яких слугує критеріями за якими у третьому випадку, визначеному ч. 1 ст. 42 КПК, перевіряється чи набула особа статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, є наявність таких фактичних обставин (фактів): (1) складення щодо особи повідомлення про підозру; (2) не вручення повідомлення про підозру внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, відносно якої його складено; (3) вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру особі у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

І, якщо для першого випадку, закріпленого у ч. 1 ст. 42 КПК (коли місцезнаходження особи відоме і в день складення їй можливо вручити повідомлення про підозру), передбачено вимогу про його вручення саме у день складення (ч. 1 ст. 278 КПК), то для третього випадку (коли повідомлення про підозру в день складення вручити неможливо) встановлено правило, за яким вручення відповідного повідомлення має здійснюватися у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень. Про це прямо зазначено у ч. 1 ст. 42 і ч. 1 ст. 278 КПК.

Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Частиною 1 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Частиною 3 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Так, Глава 11 Розділу ІІ КПК України містить статтю 135, якою передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а також статтю 136 КПК України, якою встановлено яким чином підтверджується отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.

Відповідно до ч.1 ст.135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістку про виклик або ознайомлення з її змістом.

Отже, з огляду на наведені положення закону, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - в тому числі шляхом надіслання підозрюваному повідомлення про підозру поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Згідно відомостей, що містяться в інтегрованій міжвідомчій інформаційно-телекомунікаційній системі щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України (система «Аркан»), ОСОБА_7 02.03.2022 залишив територію України та назад не повернувся (т.1 а. 205-207).

У відповідності до витягу з Державної міграційної служби України (особова картка ОСОБА_7, т.5 а.1) вбачається, що останнім відомим місцем проживання ОСОБА_7 в Україні є наступна адреса: АДРЕСА_1, а також те, що ОСОБА_7 користується номером мобільного зв`язку НОМЕР_1 .

Згідно матеріалів Клопотання (т.5 а.254) вбачається, що ОСОБА_30 є дружиною ОСОБА_7 . Докази, які б спростовували цю обставину, зокрема, свідчили про те, що між вказаними особами шлюбні відносини припинені, у матеріалах Клопотання відсутні.

Так, ОСОБА_30 користується номером мобільного зв`язку НОМЕР_2 у відповідності до витягу з Державної міграційної служби України (особова картка ОСОБА_31, т.5 а.213).

23.04.2024 в рамках Кримінального провадження детективом НАБУ ОСОБА_5 за погодженням з прокурором САП ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Повідомлення про підозру).

Як зазначає прокурор в судовому засіданні та згідно матеріалів Клопотання (протокол здійснення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 23.04.2024 разом з додатками у вигляді накладної від 23.04.2024 з описом вкладення, скріншотів, т.1 а. 164-172) вбачається, що у зв`язку із неможливістю вручення ОСОБА_7 нарочно Повідомлення про підозру у день його складення внаслідок не встановлення його місцезнаходження, стороною обвинувачення вжито заходів для вручення йому Повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень згідно ч. 1 ст. 278 КПК України з урахуванням ст. 111 КПК України та ст. 135 КПК України, а саме, Повідомлення про підозру вручено ОСОБА_7 наступним способом:

- 23.04.2024 направлено поштою за місцем проживання ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 );

-23.04.2024 детективом з-за допомогою месенджеру WhatsАрp направлено ОСОБА_7 на його обліковий запис за номером НОМЕР_1 ;

-23.04.2024 здійснено телефонні виклики з-за допомогою месенджерів WhatsАрp та Telegram на облікові записи, зареєстровані за телефонним номером ОСОБА_7 НОМЕР_1, які підозрюваний відхилив;

-23.04.2024 здійснено телефонні виклики з-за допомогою месенджеру WhatsАрp дружині підозрюваного ОСОБА_32 на її обліковий запис за номером НОМЕР_2 . У ході розмови ОСОБА_32 повідомлено про те, що її чоловік ОСОБА_7 підозрюється у вчинені злочину, на що ОСОБА_30 відмовилася отримувати письмове повідомлення про підозру, повідомила, що перебуває на території України, однак тимчасово відсутня за адресою проживання: АДРЕСА_1

-23.04.2024 детектив з-за допомогою месенджеру WhatsАрp направлено дружині підозрюваного ОСОБА_32 на її обліковий запис за номером НОМЕР_2 .

Законом України № 1382-IV від 11.12.2003 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» в редакції яка діяла до 01.12.2021р. (ч.10 ст.6) визначалось, що Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Законом України № 1871-IX від 05.11.2021 "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", який набув чинності з 01.12.2021р. передбачено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема, з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (стаття 3). Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону встановлено, шо Місце проживання (перебування) особи, зареєстроване до набрання чинності цим Законом, не підлягає повторній реєстрації (декларуванню).

Таким чином, реєстрація місця проживання (перебування) це спосіб повідомлення особою свого місця проживання для офіційного листування та здійснення іншої комунікації. Людина сама обирає собі місце проживання з огляду на встановлені Конституцією України права, але здійснюючи реєстрацію свого місця проживання особа повідомляє зацікавлених осіб про конкретну адресу місця свого проживання за якою з нею можна вести офіційне листування та здійснювати інші комунікації.

У ч. 2 ст. 135 КПК України вживається саме термін «місце проживання особи», відсутні вказівки щодо ознак місця проживання - зареєстроване або фактичне, але з урахуванням положень Закону України № 1871-IX, для комунікації з особою пріоритетне значення має зареєстроване такою особою місце проживання.

Крім того, з урахуванням положень Закону України № 1871-IX, для комунікації з особою надіслання повідомлення про підозру обов`язково повинно здійснюватися за зареєстрованим місцем проживання особи, оскільки саме це місце проживання визначене самою особою з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій.

Підставами вважати, що будинок за адресою: АДРЕСА_1, є такою, яку ОСОБА_7 використовував як місце проживання на території України, і тому міг отримати за вказаною адресою Повідомлення про підозру, є відомості, наявні в матеріалах справи, зокрема, відомості з особової картки ОСОБА_7 (база даних ДМС України, т.5 а.1).

Також матеріалами Клопотання (т.1 а. 169 зворот-172, 187-202) підтверджено наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_7 та його дружина ОСОБА_30 користуються мобільними додатками WhatsАрp та Telegram, які встановлені на телефоні, оскільки згідно скріншотів екрану телефону вбачається, що акаунт у відповідному месенджері містить фото вказаних осіб, зазначено у профілі акаунту «я використовую WhatsАрp», а також наявна відмітка про доставку повідомлень. При цьому, з огляду на положення ч. 1 ст. 135 КПК України, є можливим вручення повідомлення про підозру за допомогою телефону, однак відсутня вказівка щодо конкретного способу, в який у такому випадку може бути використаний засіб телефонного зв`язку, аби стверджувати про неможливість направлення повідомлення про підозру за допомогою вищенаведених додатків для передавання повідомлень.

Направлення Повідомлення про підозру поштою за вказаним місцем проживання ОСОБА_7 на території України, а також за допомогою телефону у вищевказані способи, узгоджується із вимогами КПК України та відповідає положенням Закону.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що детективами НАБУ дотримані вимоги КПК України, оскільки органом досудового розслідування Повідомлення про підозру ОСОБА_7 вручено останньому у спосіб, визначений КПК України, а саме у відповідності до положень ст.ст. 278, 111, ч.2 ст. 135 КПК України.

Доводи сторони захисту про те, що на момент складення повідомлення про підозру органу досудового розслідування було відомо про те, що ОСОБА_7 постійно проживає на території Португальської Республіки, у зв`язку із чим Повідомлення про підозру мало б вручатися у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 135 КПК України, відхиляються з огляду на те, що на момент складення Повідомлення про підозру (23.04.2024) для органу досудового розслідування останньою відомою адресою місця проживання ОСОБА_7 на території України був будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Про адресу місця проживання/перебування на території Португальської Республіки ОСОБА_7 повідомив НАБУ та САП лише 06.05.2024, що підтверджується надісланим листами на адресу НАБУ та САП та про що неодноразово наголошувала сторона захисту (т.6 а. 39-40).

Разом з тим, станом на день складання Повідомлення про підозру у органу досудового розслідування були відсутні дані про точне місцезнаходження ОСОБА_7 (адреса постійного місця проживання, перебування) за межами України, була відсутня інформація щодо іншого місця проживання/перебування (реєстрації) ОСОБА_7, окрім як вищевказана адреса на території України, що стороною захисту не спростовано.

При цьому, у відповідності до листа від 21.05.2024 № 6.2-4960/2-24 Державна міграційна служба України повідомила, що ОСОБА_7 з питань оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання в установленому законодавством порядку до територіальних підрозділів ДМС України не звертався, рішень про оформлення або відмову в оформленні документів для виїзду за кордон на постійне проживання стосовно нього не приймалося (т.1 а. 184).

Листом від 16.05.2024 № 71/16-533-66157 Міністерство закордонних справ України повідомило, що за даними Відомчої інформаційної системи МЗС України відсутня інформація про перебування на консульському обліку громадянина України ОСОБА_7 (т.1 а. 178).

Вказане свідчить, що ОСОБА_7 не виїжджав на постійне місце проживання за кордон, тобто тимчасово перебуває за межами України.

Частиною 7 ст. 135 КПК України передбачена можливість надіслання Повідомлення про підозру особі, яка проживає за кордоном, а не яка тимчасово перебуває за кордоном.

На момент складання та підписання Повідомлення про підозру, у органу досудового розслідування були відсутні підстави вважати, що ОСОБА_7 виїхав за межі території України з метою постійного проживання за кордоном, а за такого відсутні були й підстави для вручення йому Повідомлення про підозру у порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.

За відсутності інформації щодо іншого місця проживання/перебування (реєстрації) ОСОБА_7, з урахуванням невстановлення його місцезнаходження, на момент складання Повідомлення про підозру ОСОБА_7 вважався тимчасово відсутнім за місцем проживання на території України за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт виїзду ОСОБА_7 за межі України не спростовує того, що на момент здійснення Повідомлення про підозру ОСОБА_7 вважався тимчасово відсутнім за місцем проживання на території України за вищевказаною адресою, за якою з ОСОБА_7 у відповідності до вимог Закону можна вести офіційне листування та здійснювати інші комунікації.

За такого, вручення Повідомлення по підозру за відомим органу досудового розслідування місцем проживання ОСОБА_7 на території України у спосіб, визначений ч.2 ст. 135 КПК України, є обґрунтованим та таким, що відповідає вищевстановленим обставинам.

Стороною захисту не надано таких доказів, які б спростовували відповідний висновок.

Вказане дає підстави для висновку, що стороною обвинувачення вжито усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_7 . Повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

При цьому, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 42 та ст. 135 КПК України, можна дійти до висновку, що дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складення такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин з усіх доступних для неї джерел, що і було здійснено детективом та підтверджується матеріалами Клопотання.

Крім того, Кримінальний процесуальний кодексу України не передбачає обов`язку і права детектива відкласти вручення повідомлення про підозру та чекати настання сприятливих обставин для його вручення особі, яка тимчасово відсутня за місцем проживання. В свою чергу, органом досудового розслідування було вчинено всі можливі передбачені законом дії для того, щоб особа, якій повідомляється про підозру, була обізнана про це.

Вжиття органом досудового розслідування заходів для вручення ОСОБА_7 . Повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, для підтвердження факту набуття ним статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні у даному випадку є достатнім з урахуванням того, що у день складання та вручення Повідомлення про підозру місцезнаходження його органом досудового розслідування не встановлено, що підтверджується матеріалами Клопотання, а отже до ОСОБА_7 застосовується третій випадок набуття особою статусу підозрюваного у кримінальному провадженні у відповідності до ч. 1 ст. 42 КПК України, оскільки ОСОБА_7 є особою, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено йому внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Враховуючи, що Повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення ОСОБА_7 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (частина 1 статті 42 КПК України), що підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими слідчим суддею, за такого, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні відповідно до положень ч.1 ст.42 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів:

- рішення органів виконавчої влади, на підставі яких у ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДП «АФ «Надія» виникло право постійного користування на землю (т. 2 арк. 1-4, 11-20);

- державний акт на вічне користування землею колгоспами № 545709, який посвідчує право постійного користування ДП «ДГ «Іскра», вилучений за місцем проживання начальника відділу у Роменському районі ГУ ДГК у Сумській області ОСОБА_20 (т. 2 арк. 5-10);

- державні земельні книги реєстрації землі за 1950-1970 роки, у яких здійснено запис про постійне (безстрокове) користування землею ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» (т. 2 арк. 21-44);

- акт інвентаризації землекористування ДП «ДГ «Іскра» від 21.12.2011, згідно з яким у постійному користуванні державного підприємства перебуває 3111,5749 га землі на території Перехрестівської та Пустовійтівської сільських рад Роменського р-ну Сумської області (т. 2 арк. 84-86);

- постанова Президії ВР УРСР від 29.07.1991 № 1370-ХІІ «Про статус Української академії аграрних наук», наказ Української академії аграрних наук № 103 від 15.04.1992 (т.2 арк. 74-75);

- акт інвентаризації землекористування ДП «ДГ «АФ Надія» від 06.12.2011, згідно з яким у постійному користуванні державного підприємства перебуває 3944,2297 га землі на території Перехрестівської сільської ради Роменського р-ну Сумської області (т. 2 арк. 94-95);

- довідки із статичної звітності 6-зем, у яких зазначено відомості про право постійного користування ДП «ДГ «АФ Надія» та ДП «ДГ «Іскра» (т. 2 арк. 108-113);

- листи ГУ ДГК в Сумській області від 28.07.2016 та 05.04.2017, згідно з якими Головним управлінням відмовлено ДП «ДГ «АФ Надія» у відведенні у постійне користування 3520,1 га землі території Перехрестівської сільської ради, оскільки ця земля вже знаходиться у постійному користуванні державного підприємства (т. 2 арк. 116-117);

- лист директора ТОВ «Спектор Агро+» ОСОБА_14 про включення земельних ділянок ДП «ДГ «АФ Надія» та ДП «ДГ «Іскра» до переліку для продажу права оренди на земельних торгах (т. 2 арк. 125);

- наказ ГУ ДГК в Сумській області від 09.08.2017 № 432, яким включено землю ДП «ДГ «АФ Надія» та ДП «ДГ «Іскра» до переліку для продажу права оренди на земельних торгах (т. 2 арк. 130 -132);

- протокол огляду від 17.05.2022 інформації, отриманої за результатом огляду ноутбука, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_14, згідно з якою встановлені з`єднання ОСОБА_14 з ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_8, а також вбачається наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_14, ОСОБА_19 щодо зриву судових справ, сторонами у яких є ДП «ДГ «АФ Надія» та ДП «ДГ «Іскра» та ГУ Держгеокадастр у Сумській області, разом з цим, ОСОБА_14 доповідає ОСОБА_8 щодо узгодженої позиції з приводу приховання державного акта на вічне користування ДП «ДГ «Іскра», щодо стану розгляду вказаних справ шляхом надсилання останньому коротких довідок (що необхідно по цим справам зробити), зокрема, по справі, де предмет позову: визнання дій щодо проведення перевірки незаконними та скасування припису про звільнення самовільно зайнятих підприємствами земельних ділянок, зі свого боку, ОСОБА_8 керував діями ОСОБА_14 щодо питань відведення землі (т.5 а. 29-30, 58-59,61, 103)

- протокол огляду інформації, вилученої під час обшуку житла ОСОБА_14 від 18.04.2024, відповідно до якого ОСОБА_14 та ОСОБА_15 здійснюють умовний розподіл земель ДП «ДГ «АФ Надія» та ДП «ДГ «Іскра» на масиви, які в майбутньому будуть передаватися в оренду ТОВ «АФ Довіра 2008» через використання механізму безоплатної приватизації (том. 2 арк. 150-152);

- протокол допиту свідка ОСОБА_35 від 24.09.2019 з додатками, який, зокрема повідомив, що цікавився можливістю отримати землю на території Перехрестівської сільської ради, на що невстановлені особи йому повідомили, що умовою отримання ділянки є підписання наперед договору про її оренду на користь ТОВ «АФ «Довіра 2008», а саме, йому надали зразок заяви на отримання земельної ділянки та одночасно з нею договір оренди з ТОВ «АФ «Довіра 2008», де була відсутня лише графа орендодавець (т. 2 арк. 153-159);

- протоколи огляду від 21.08.2020 блокноту та документів ОСОБА_17, за результатом огляду яких виявлено інформацію, яка свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що має місце певна узгодження співучасниками злочину механізму відведення землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» на користь ТОВ «АФ Довіра 2008» (т. 2 арк. 168-187);

- протокол допиту свідка ОСОБА_36 від 23.02.2024, який повідомив, що має статус учасника бойових дій, дізнався про можливість отримання земельної ділянки, та що у результаті весь процес відведення землі забезпечувало ТОВ «АФ Довіра 2008», а власник зобов`язаний передати землю в оренду для товариства (т. 2 арк. 188-189);

- протокол огляду реєстраційних справ від 18.04.2024, згідно з яким встановлено, що щодо окремих земельних ділянок договори про оренду з ТОВ «АФ «Довіра 2008» укладалися раніше, ніж здійснювалася первинна реєстрація права власності на земельну ділянку (т. 2 арк. 190);

- висновки за результатами проведення судових земельно-технічних експертиз від 12.02.2014, згідно з якими встановлено, що частина земельних ділянок, які відведені в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», накладають на межі землекористування ДП «ДГ «Іскра» станом на 1953, 1973, 1981, 1993 та 2011 роки (том. 2 арк. 198-245);

- науковий експертний висновок Інституту землеустрою НААН щодо аналізу документів, які посвідчують право постійного користування ДП «ДГ «Іскра» (т. 3 арк. 178-198);

- звіт ДНВП «Картографія», згідно з яким встановлено, що частина земельних ділянок, які відведені в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», повністю накладають на межі землекористування ДП «ДГ «Іскра» закріплені станом на 1953, 1973, 1981, 1993 та 2011 рік (т. 3 арк. 199-255);

- науковий експертний висновок Інституту землеустрою НААН щодо аналізу документів, які посвідчують право постійного користування ДП «ДГ «АФ Надія» (т. 4 арк. 1-23);

- звіт ДНВП «Картографія», згідно з яким з якими встановлено, що частина земельних ділянок, які відведені в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», накладаються на межі землекористування ДП «ДГ «Іскра» закріплені станом на 1953, 1973, 1981, 1993 та 2011 рік (т. 4 арк. 24-57);

- висновки за результатами проведення судових земельно оціночних експертиз, згідно з якими встановлено ринкову вартість земельних ділянок, відведених в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», на момент передачі у приватну власність або на момент формування (том. 4 арк. 58-198);

- протоколи огляду мобільних терміналів від 17.05.2022, вилучених за місцем проживання ОСОБА_10, згідно з якими встановлено його спільні фото з ОСОБА_7, що свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_10 є довіреною особою ОСОБА_7 (т. 5 арк. 120-126);

- протокол огляду телефону ОСОБА_20 від 28.04.2022, згідно з яким ОСОБА_20 звітує довіреній особі ОСОБА_7 - ОСОБА_10 щодо процесу передачі у приватну власність земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», а також надає реєстраційні номери щодо завантажених проектів землеустрою про передачу землі у приватну власність та просить у сприянні в їхньому погодженні. У ході спілкування ОСОБА_20 з ОСОБА_18, остання повідомляє, що не можна надавати статистичні відомості про облік земель за ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» по їх запиту через загрозу звільнення (т. 5 арк. 53-83);

- протокол від 29.04.2024, згідно з яким зафіксовано листування ОСОБА_7 та ОСОБА_11 щодо протиправного вилучення землі ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, щодо проведення обшуку в ГУ ДГК у Сумській області, щодо зустрічей із ОСОБА_8, щодо обліку земельних ділянок, які були передані у власність учасників АТО/ООС за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія»; щодо погодження по принципу екстериторіальності проєктів землеустрою про відведення земельних ділянок у приватну власність за рахунок землі державних підприємств (т. 5 арк. 97-117);

- протокол огляду носія від 15.12.2023, вилученого за місцем проживання довіреної особи ОСОБА_7 - ОСОБА_10, згідно з якими встановлено службову інформацію Держгеокадастру, ГУ Держгеокадастру в Сумській області, а також розцінки за отримання відповідних наказів ГУ Держгеокадастру в Сумській області (т. 5 арк. 127-130);

- протокол огляду мобільного терміналу ОСОБА_37 від 16.06.2023, згідно з яким встановлено листування з ОСОБА_7 у тому числі, яке стосується ОСОБА_8, щодо погодження проєктів землеустрою по принципу екстериторіальності (т. 5 арк. 131-138);

- протокол огляду від 10.08.2022, згідно з яким встановлено факт телефонних з`єднань ОСОБА_14 з ОСОБА_7 (т. 5 арк. 250-253) та іншими доказами у їх сукупності.

Зафіксовані листування/з`єднання між вищевказаними особами свідчать про їх комунікацію, зокрема, між ОСОБА_7 та іншими причетними до злочину особами, що спростовує доводи сторони захисту про необізнаність підозрюваного з тими особами, які вказані у Повідомленні про підозру.

Щодо відсутності у ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» права на постійне користування земельними ділянками, слідчий суддя зазначає, що згідно досліджених матеріалів Клопотання є достатні підстави вважати, що земельні ділянки сформовані за рахунок землі, що перебуває у користуванні ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», яке ґрунтується на праві вказаних державних підприємств постійного користування відповідними земельними ділянками, зокрема, такими документами підтверджено, що ДП «ДГ «Іскра» зберігає за собою право постійного користування землею, набуте ще у 50-х роках підприємством з іншою назвою (с/г артіль ім. Сталіна), яке в подальшому зазнавало певних змін (реорганізовувалося), у результаті чого утворилося підприємство з назвою ДП «ДГ «Іскра», до якого перейшло право постійного користування на землю, за рахунок якої сформовано земельні ділянки (ч.1 ст. 104 ЦК України). Листом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 28.07.2016, який складено за результатом розгляду клопотання ДП «ДГ «АФ Надія» про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування, повідомлено ДП «ДГ «АФ Надія», що такі земельні ділянки вже перебувають у постійному користування цього підприємства.

При цьому, слідчим суддею встановлено, що процедуру переоформлення прав на земельні ділянки за вказаними підприємствами у відповідності до норм чинного законодавства було розпочато ще у 2011 році (виготовлення технічної документації). Відсутність відомостей щодо її завершення не свідчить про те, що підприємства втратили право постійного користування землею.

ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» не ліквідовано, рішення про припинення права користування землею вказаними підприємствами уповноваженими органами не приймалося, випадків добровільної відмови від цього право не зафіксовано. Таким чином, є достатні підстави вважати, що землі, за рахунок яких сформовані земельні ділянки, які є об`єктом вищевказаного кримінального правопорушення, перебували на праві постійного користування у ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

При цьому, досліджені докази свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що співучасники злочину під керівництвом ОСОБА_8 вживали заходів щодо приховання документів, які посвідчують право постійного користування ДП «ДГ «Іскра» (протокол огляду від 17.05.2022 - узгодження позиції щодо приховання державного акта на вічне користування ДП «ДГ «Іскра»). У листуванні ОСОБА_14 з ОСОБА_38 . ОСОБА_14 зазначає «стосовно акту позиція не змінюється. У нас є копія. Тільки аргументація приписів у зв`язку з цим має базуватися на тому, що Акт виданий ще 1953 році артілі Леніна, а Іскра створена в 1991 році і не є правонаступником».

Разом з цим, оцінка вказаним обставинам буде надана судом під час розгляду справи по суті.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_7 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_7 конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За такого, доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, про яку повідомлено ОСОБА_7, відхиляються, оскільки обґрунтованість такої підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_7 із кримінальним правопорушенням, яке йому інкримінується, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити таке кримінальне правопорушення за викладених у Повідомленні про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Сторона обвинувачення зазначає, що наявні ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення за ч.5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7, є особливо тяжким корупційним злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на значний строк від семи до дванадцяти років). Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_7 можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя враховує, що на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час. У зв`язку із цим обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.

Так, згідно п. 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724) у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Абзацом четвертим ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено таку категорію, як жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Згідно матеріалів Клопотання (т.5 а. 254) вбачається, що на утриманні ОСОБА_7 перебуває троє неповнолітніх дітей. Таким чином, ОСОБА_7 має можливість виїжджати закордон в умовах воєнного стану.

Згідно наявної у матеріалах Клопотання інформації щодо отримання підозрюваним доходів, щодо наявності у підозрюваного та членів його сім`ї рухомого та нерухомого майна, інших активів (т.5 а. 254-269) вбачається, що у підозрюваного наявні достатні майнові ресурси, які він може використати для тривалого перебування за кордоном з метою переховування.

Із матеріалів Клопотання вбачається, що ОСОБА_7 02.03.2022 залишив територію України та назад не повернувся (т.1 а. 205-207).

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_39 від 07.05.2024 (т.1 174-176) оголошено національний та міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_7 .

Сторона захисту вказує, що виїзд ОСОБА_7 закордон пов`язаний із воєнним станом. Зі змісту наданих стороною захисту документів вбачається, що ОСОБА_7 обізнаний про повідомлення йому про підозру у Кримінальному провадженні та здійснення щодо нього процесуальних дій, зокрема, про розгляд Клопотання.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» вся територія міста Києва була віднесена до території активних бойових дій у період з 24.02.2022 по 30.04.2022, наразі ані територія АДРЕСА_1 не є територіями активних бойових дій, тимчасово окупованими територіями чи територіями можливих бойових дій.

По всій території України, а не лише по місту Києву та Київській області, державою-агресором здійснюються бомбардування, що безсумнівно становить небезпеку для життя та здоров`я населення. Разом з тим, про ракетну небезпеку населення попереджається завчасно, що надає можливість прослідувати до бомбосховища/укриття, працюють засоби протиракетної та протидронової оборони. На даний час у місті Києві працюють усі органи державної влади, у тому числі і судові.

Разом з тим, ОСОБА_7 на виклики органу досудового розслідування не з`являється без поважних причин (т. 1 а. 185-204). Жодних доказів неможливості особистого прибуття ОСОБА_7 на територію України для участі у процесуальних діях у Кримінальному провадженні стороною захисту не надано, що виключає поважність причин такого неприбуття згідно положень ст. 138 КПК України.

Таким чином, наведені вище обставини у сукупності дають підстави дійти висновку щодо існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику знищити документи та інші речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

У ході досудового розслідування встановлено наявність достатніх підстав вважати, що співучасники злочину під керівництвом ОСОБА_8 вживали заходів щодо приховання документів, які посвідчують право постійного користування ДП «ДГ «Іскра» (відомості з протоколу огляду від 17.05.2022). При цьому, сторона обвинувачення вказує, що у ході досудового розслідування не встановлено частини наказів ГУ ДГК в Сумській області, з-за допомогою яких було реалізовано план вчинення злочину.

З урахування ролі ОСОБА_7 у вчиненні злочину (один із організаторів вчинення злочину разом, у тому числі, із ОСОБА_8 ), існують достатні підстави вважати щодо існування вказаного ризику.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок виключних обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

ОСОБА_7 у період вчинення злочину обіймав посаду виконуючого обов`язки Голови Держгеокадастру. Існують достатні підстави вважати, що набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів. Разом з цим, свідками у Кримінальному провадженні є працівники ГУ ДГК в Сумській області. При цьому, згідно встановлених органом досудового розслідування обставин персональні дані та засоби для зв`язку власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», можуть бути відомі причетним до вчинення злочину особам.

Крім того, за встановлених органом досудового розслідування обставин ОСОБА_7 був одним із організаторів вчинення злочину, особи, які є підозрюваними у Кримінальному провадженні, діяли на виконання злочинного плану, у тому числі, під його керівництвом.

Зокрема, ОСОБА_18, яка також причетна до вчинення злочину, як начальник ГУ Держгеокадастру в Сумській області підпорядковувалася ОСОБА_7 як Голові Держгеокадастру. У ході спілкування ОСОБА_20 з ОСОБА_18 встановлено, що їм як службовим особам ГУ Держгеокадастру в Сумській області загрожує звільнення, якщо вони підпишуть довідку про наявність земель у державних підприємств (т. 5 арк. 54-55).

Таким чином, наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний наділений потенційною можливістю самостійно або шляхом використання набутих зв`язків впливати на інших підозрюваних, а також свідків, щодо яких він обізнаний, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Відтак, існують достатні підстави вважати щодо існування вказаного ризику.

Існування інших ризиків слідчим суддею не встановлено.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Аналіз положень ч. 6 ст. 193 КПК України дає підстави зробити висновок, що у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя, суд за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, може обрати лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Отже, встановлена цією нормою процедура обрання запобіжного заходу не передбачає можливості вирішувати питання про наявність чи відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу передбачена лише під час розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який і обирається з тією метою, аби затримати особу (підозрюваного), яка, зокрема, переховується від органу досудового розслідування та суду та оголошена у міжнародний розшук, та доставити її до місця кримінального провадження для вирішення питання щодо застосування відносно неї обмежувальних заходів (тримання під вартою/домашній арешт/застава/особиста порука/особисте зобов`язання).

Щодо оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.

Так, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особу оголошено у розшук, однак зобов`язує сторону обвинувачення відповідно до ч. 2 ст. 281 КПК України при оголошенні розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) прийняти відповідну постанову. Факт прийняття постанови про оголошення розшуку являє собою підставу для його здійснення, а положення ч. 6 ст. 193 КПК України покладають на сторону обвинувачення обов`язок надати докази на підтвердження саме оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, проте не зобов`язують доводити існування підстав для прийняття відповідного рішення про оголошення у міжнародний розшук. За таких обставин постанова про оголошення особи в міжнародний розшук є належним доказом та достатньою підставою вважати підозрювану особу такою, що оголошена в міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281, ч. 6 ст. 193 КПК України. У той же час положенням ч. 7 ст. 110 КПК визначено, що постанова слідчого, дізнавача, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов`язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується. З урахуванням положень ч. 6 ст. 193 КПК України, перевірка та встановлення наявності існування обставин, що стали підставою для прийняття рішення про оголошення у міжнародний розшук особи, виходять за межі повноважень слідчого судді в рамках процедури розгляду ним Клопотання та ставить під сумнів законність постанови слідчого.

Єдиним елементом, який може свідчити, що «підозрюваний оголошений у міжнародний розшук», є наявність процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у вигляді: (а) окремої постанови, якщо досудове розслідування не зупиняється; (б) постанови про зупинення досудового розслідування, якщо досудове розслідування зупиняється (в ній зазначається про оголошення особи у розшук).

Вказаний висновок узгоджується з висновком колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 28.07.2022 (справа № 991/2277/22 провадження № 11-сс/991/208/22), в ухвалі від 10.04.2024 (справа № 991/1940/24 провадження № 11- сс/991/245/24).

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_39 від 07.05.2024 (т.1 174-176) оголошено національний та міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_7 .

Беручи до уваги викладену правову позицію, при розгляді клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя не перевіряє та не встановлює наявності існування обставин, що стали підставою для прийняття рішення про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_7, оскільки наявність відповідної постанови детектива НАБУ від 07.05.2024 є належним доказом та достатньою підставою вважати підозрюваного ОСОБА_7 таким, що оголошений у міжнародний розшук.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить визначення та видів розшуку, однак в окремих статтях містяться словосполучення «міждержавний розшук» (п. 20-1 Перехідних положень КПК України), «міжнародний розшук» (ч. 5 ст. 139, ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 297-1, п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України). При цьому, юридична практика виділяє три види розшуку: державний, міждержавний, міжнародний.

Поняття «міжнародний розшук» також у законодавстві відсутнє.

З метою визначення вказаного поняття слід звернутися до Академічного тлумачного словника Української мови.

Відповідно до Академічного тлумачного словника Української мови, розшук (юр.) - це система слідчих та оперативних заходів щодо виявлення злочинця, який зник, викраденого майна і т. ін.; міжнародний - це той, у якому беруть участь представники різних країн, народів.

Таким чином, аналіз положень ч. 1 ст. 281 КПК України в сукупності із зазначеним визначенням поняття «міжнародний розшук» дає підстави зробити висновок, що міжнародний розшук - це система слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на виявлення зниклого підозрюваного саме за межами України.

Згідно положень ст. 281 КПК України, розшук підозрюваного оголошується слідчим, прокурором, про що виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється.

З аналізу вказаних вище норм можна зробити висновок, що слідчий (детектив) прямо уповноважений оголошувати підозрюваного у міжнародний розшук як один із видів розшуку.

При цьому, слідчий (детектив) вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол, так і поза нею.

Щодо можливості обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 за його відсутності.

З урахуванням вищевстановлених обставин кримінального правопорушення та наданих детективом доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням обґрунтованих підстав вважати, що підозрюваного оголошено у міжнародний розшук, то слідчий суддя, з огляду на положення ч. 6 ст. 193 КПК України, дійшов до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 за його відсутності.

Аналіз положень ч. 6 ст. 193 КПК України дає підстави зробити висновок, що у разі оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, остаточно питання про застосування запобіжного заходу підозрюваному вирішується після його затримання та доставки до суду, а за такого, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному, якого оголошено в міжнародний розшук, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим ч. 1 ст. 197 КПК України (шістдесят днів).

Під час судового засідання сторона захисту наводила також інші аргументи, які не потребують детального аналізу. При цьому, слідчий суддя виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (§ 29 рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, № 303-A; § 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04). В ході розгляду Клопотання слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін Кримінального провадження.

Таким чином, Клопотання підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 5 ст. 9, статтями 177, 183, 184, 193-194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_40