- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Павлишин О.Ф.
Cправа №991/5118/24
Провадження №11-сс/991/438/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 червня 2024 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 14.06.2024 відмовлено у задоволенні скарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ).
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу із доповненнями, у якій зазначає, що вказане судове рішення не відповідає вимогам ст.370 КПК України.
Посилається на те, що відповідно до абз.1 ч.5 ст.216 КПК України наведені у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставини повинні перевірятись на досудовому розслідуванні в НАБУ. Однак, всупереч імперативним положеннями ч.4 ст.214 КПК України, жодного рішення у формі постанови щодо цієї заяви уповноваженими особами не прийнято, скаржника не повідомлено про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Слідча суддя не розглянула доводів скарги, належним чином не перевірила їх та не надала мотивованих і обґрунтованих відповідей для їхнього спростування, тому прийшла до передчасного висновку про те, що у заяві наведено твердження про вчинення кримінальних правопорушень, що має занадто узагальнений, абстрактний характер, такі відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати діяння саме як кримінальні правопорушення.
Посилається на узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 №9-49/0/4-17.
Просить скасувати ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 14.06.2024 та задовольнити скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 шляхом зобов`язання уповноважених посадових осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень уповноваженими особами у кримінальному провадженні №42023000000001252 від 31.07.2023 та розпочати досудове розслідування.
У запереченнях на апеляційну скаргу т.в.о. керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_8 зазначає, що викладені у заяві ОСОБА_6 відомості не містять конкретної вказівки на фактичні обставини та зводяться до незгоди з прийнятими процесуальними рішеннями уповноважених осіб під час досудового розслідування іншого кримінального провадження. НАБУ не здійснює нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування. Отже, підстав для внесення до ЄРДР відомостей щодо обставин, викладених у заяві, та здійснення досудового розслідування відповідно до ч.5 ст.216 КПК України у НАБУ немає. Таку заяву розглянуто згідно з вимогами чинного законодавства, про що ОСОБА_6 повідомлено належним чином. У апеляційній скарзі відсутнє належне правове обґрунтування незаконності чи необґрунтованості судового рішення.
Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.
НАБУ, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі представника НАБУ.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
12.06.2024 адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, передбачену п.1 ч.1 ст.303 КПК України, оскільки такі не внесли відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_6 до ЄРДР, не видали йому витяг із ЄРДР.
Скарга мотивована тим, що 07.06.2024 ОСОБА_6 подав до НАБУ заяву про вчинення кримінальних правопорушень, у якій просив, серед іншого, внести відомості до ЄРДР щодо вчинення:
- Генеральним прокурором ОСОБА_9 та прокурорами Офісу Генерального прокурора (далі - ОГП) 31.07.2023 службового підроблення - кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, під час винесення постанови про доручення проведення досудового розслідування Головному слідчому управлінню Державного бюро розслідувань (далі - ГСУ ДБР) та постанови про визначення групи прокурорів у кримінальних провадженнях №42023000000001252, №42023000000001253, оскільки такі були надруковані за допомогою комп`ютерної техніки, однак дата їх винесення та кінцівка номерів проваджень вписані ручкою не самим ОСОБА_9, а іншою особою ОГП, що свідчить про їх підписання останнім до фактичного внесення цих відомостей до ЄРДР;
- керівником першого відділу Управління по розслідуванню кримінальних правопорушень, вчинених організованими злочинними групами ГСУ ДБР ОСОБА_10 01.08.2023 перевищення службових повноважень - кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, оскільки він без реєстрації матеріалів кримінальних проваджень №42023000000001252, №42023000000001253 у порушення вимог Інструкції з діловодства у центральному апараті ДБР, без здійснення їх реєстрації в інформаційній системі «Система електронного документообігу», без їх розгляду керівництвом ДБР та керівництвом ГСУ ДБР, без визначення керівників органу досудового розслідування виніс постанови про визначення слідчих групи, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальних провадженнях, та старшого слідчої групи у зазначених кримінальних провадженнях;
- прокурором ОГП ОСОБА_11 01.08.2023, 08.08.2023 зловживання службовим становищем, поєднаного зі службовим підробленням - кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, під час винесення постанови від 01.08.2023 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань №42023000000001252, №42023000000001253, а також постанови від 08.08.2023 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань №42023000000001252, №42023000000001306, оскільки він прийняв такі рішення без офіційного надходження від органу досудового розслідування до ОГП матеріалів цих кримінальних проваджень, без їх реєстрації в інформаційній системі «Система електронного документообігу органів прокуратури України» ОГП та фактичного розгляду матеріалів досудового розслідування;
- Генеральним прокурором ОСОБА_9 та прокурорами ОГП 08.08.2023 службового підроблення - кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, під час винесення постанови про доручення проведення досудового розслідування ГСУ ДБР та постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному проваджені №42023000000001306;
- Генеральним прокурором ОСОБА_9 08.08.2023 зловживання службовим становищем, поєднаного із службовим підробленням - кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, оскільки він без офіційного надходження від органу досудового розслідування до ОГП матеріалів кримінального провадження №42023000000001252, без їх реєстрації в інформаційній системі «Система електронного документообігу органів прокуратури України» ОГП та фактичного розгляду матеріалів досудового розслідування склав та підписав повідомлення про підозру народному депутату України ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, у кримінальному провадженні №42023000000001252;
- прокурорами ОГП ОСОБА_12, ОСОБА_13, слідчими ГСУ ДБР ОСОБА_14 та ОСОБА_15, співробітниками Служби безпеки України (далі - СБУ) ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 08.08.2023 незаконного проникнення до квартири за адресою: АДРЕСА_1, та незаконного проведення в ній обшуку, вчиненого службовою особою за попередньою змовою групою осіб, та поєднаного із заволодінням чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими організованою групою осіб в умовах воєнного стану - кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.162, ч.5 ст.191 КК України, зокрема, проведення обшуку без ухвали слідчого судді та за відсутності передбачених ч.3 ст.233 КПК України підстав, у присутності співробітників СБУ, які не належать до переліку осіб, визначеного у ст.233 КПК України, які мають право проводити обшук, унаслідок якого вилучено майно, що не містить відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення і не є знаряддям його учинення, та організації вчинення цих кримінальних правопорушень Генеральним прокурором ОСОБА_9, який з метою надання видимості законності протиправним діям слідчих ГСУ ДБР, прокурорів ОГП та співробітників СБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку в порядку ч.3 ст.233, ст.234 КПК України;
- слідчою суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_20 зловживання службовим становищем, поєднаного зі службовим підробленням під час постановлення ухвали від 17.08.2023 у справі №757/35652/23-к, відповідно до якої клопотання Генерального прокурора ОСОБА_9 про проведення обшуку задоволено і надано дозвіл слідчим групи слідчих та групи прокурорів на проведення обшуку та вилучення майна, що має ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.1ст.366 К України;
- слідчими ГСУ ДБР та прокурорами ОГП, які зловживаючи своїм службовим становищем, діючи у складі організованої групи в умовах воєнного стану, заволоділи належним ОСОБА_6 майном: мобільними телефонами іPhone 12 та іPhone 13 Pro Max, вилученими у ході обшуку, однак під час ознайомлення останнього із матеріалами досудового розслідування ОСОБА_6 не надавались, у реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначені, у інше кримінальне провадження не виділялись, що має ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України;
- керівником відділу ГСУ ДБР ОСОБА_21 самовільного присвоєння владних повноважень службової особи, поєднане із перевищенням своїх службових обов?язків та службовим підробленням, зокрема, повідомлення Голови Верховної Ради України про проведення слідчих дій стосовно ОСОБА_6, який мав статус народного депутата, у той час, як згідно із ч.2 ст.482-2 КПК України такими повноваженнями у відповідному кримінальному провадженні наділені директор ДБР ОСОБА_22, керівник ГСУ ДБР ОСОБА_23, начальник відділу ГСУ ДБР ОСОБА_10, слідчі слідчої групи, яким доручено здійснення досудового розслідування, що має ознаки вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.353, ч.1 ст.365, ч.1 ст.366 КК України;
- начальником управління ОГП ОСОБА_13 08.11.2023 зловживання службовим становищем, поєднаного із службовим підробленням - кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, оскільки без реєстрації матеріалів кримінального провадження №42023000000001252 в інформаційні системі «Система електронного документообігу органів прокуратури України» ОГП, відповідно до Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України та фактичного розгляду вказаних матеріалів виніс постанову про виділення матеріалів досудового розслідування за ч.3 ст.362, ч.1 ст.366 КК України із кримінального провадження №42023000000001252, не зазначивши новий номер виділених матеріалів та не надавши стороні захисту витягу з ЄРДР;
- притягнення Генеральним прокурором ОСОБА_9, прокурорами групи прокурорів ОГП та слідчими групи слідчих ДБР у кримінальному провадженні №42023000000001252 завідомо невинуватого до кримінальної відповідальності, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення та фальсифікацією, учиненому за попередньою змовою групою осіб - кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.372 КК України, оскільки у діях ОСОБА_6, який у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, відсутній склад такого кримінального правопорушення;
- старшими слідчими ГСУ ДБР ОСОБА_24 та ОСОБА_14, старшим оперуповноваженим 1 відділу 1 управління ГУ «Д» ДЗНД СБУ ОСОБА_25, начальником 1 управління ГУ «Д» ДЗНД СБУ полковником ОСОБА_26, заступником начальника 1 управління ГУ «Д» ДЗНД СБУ майором ОСОБА_27 порушення таємниці листування, телефонних розмов, кореспонденції, що передаються засобами зв`язку або через комп`ютер, учинені службовою особою щодо державного діяча за попередньою змовою групою осіб під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001754 від 27.10.2023 - кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.163 КК України.
Згідно з відповіддю т.в.о. керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_8 за результатами розгляду вказаної заяви не встановлено підстав для внесення відомостей до ЄРДР, про що надано відповідь - лист від 14.06.2024.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідча суддя прийшла до висновків, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про його вчинення; наведені у заяві ОСОБА_6 дані мають узагальнений, абстрактний характер, не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення; оскільки викладене скаржником не містить інформації про вчинення кримінального правопорушення, відсутня бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР, ненадання заявнику витягу з ЄРДР, а тому наявні підстави для відмови у задоволенні скарги.
Доводи апеляційної скарги висновків слідчої судді не спростовують.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно із ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому в ЄРДР, як вбачається з п.4 ч.5 ст.214 КПК України, вноситься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положеннями ч.4 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18, провадження №51-4229км20, дійшов до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Відтак, внесенню до ЄРДР підлягають не всі заяви про вчинення кримінальних правопорушень, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення саме кримінального правопорушення, тобто внесенню відомостей передує перевірка таких щодо наявності обставин, що свідчать про склад того чи іншого кримінального правопорушення.
Із огляду на це безпідставним є твердження апеляційної скарги про те, що ст.214 КПК України є імперативною та передбачає безумовне внесення відомостей до ЄРДР за будь-якою заявою про вчинення кримінального правопорушення.
У заяві ОСОБА_6 зазначив про вчинення кримінальних правопорушень Генеральним прокурором, прокурорами ОГП, слідчими ГСУ ДБР, співробітниками СБУ, суддею Печерського районного суду м. Києва, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.1 ст.365, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.162, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.162, ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191, ч.1 ст.353, ч.1 ст.365, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.163, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.1 ст.372 КК України.
При цьому із заяви, як правильно зазначено слідчою суддею, вбачається, що висновок про вчинення вказаних злочинів ґрунтується винятково на незгоді ОСОБА_6 із прийнятими цими уповноваженими особами процесуальними рішеннями та вчиненими ними ж процесуальними діями у кримінальному провадженні №42023000000001252. Однак обставин, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушення, ОСОБА_6 не наведено.
Відтак, оскільки самих лише припущень заявника та незгоди з процесуальними діями і рішеннями Генерального прокурора, прокурорів ОГП, слідчих ГСУ ДБР, співробітників СБУ, судді Печерського районного суду м. Києва недостатньо для висновку про наявність кримінальних правопорушень, тим більше, такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування, описані в скарзі факти не потребують перевірки засобами кримінального процесу, тому прийняте слідчою суддею рішення є правильним по суті.
Із огляду на це безпідставними є твердження апеляційної скарги про те, що слідча суддя не розглянула доводів, наведених у скарзі, належним чином не перевірила їх та не надала мотивованих і обґрунтованих відповідей для їхнього спростування.
Частиною 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Тому посилання апеляційної скарги на узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 №9-49/0/4-17 колегія суду не може взяти до уваги відповідно до положень ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус судді».
Інших доводів щодо можливої невідповідності оскаржуваного рішення приписам ст.370 КПК України апеляційна скарга не містить.
Частиною 3 ст.407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Підсумовуючи вказане, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчої судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчої судді - без змін.
Керуючись ст.404, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 червня 2024 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4