Пошук

Документ № 120049397

  • Дата засідання: 27/06/2024
  • Дата винесення рішення: 27/06/2024
  • Справа №: 991/5012/24
  • Провадження №: 42023000000001875
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС) : Павлишин О.Ф.

Cправа №991/5012/24

Провадження №11-сс/991/439/24

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 червня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2024 задоволено клопотання про арешт майна та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення 06.06.2024 обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, а саме мобільного телефону iPhone 14 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3, шляхом позбавлення права розпорядження та користування майном.

Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненнями, у якій зазначає, що вказане судове рішення - необґрунтоване та незаконне.

Посилається на те, що у кримінальному провадженні №42023000000001875 від 23.11.2023 ОСОБА_6 не є підозрюваним, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).

Прокурор не довів необхідності арешту майна, як того вимагає ч.1 ст.173 КПК України. ОСОБА_6 добровільно надав доступ та пароль до телефона, систем логічного захисту на ньому чи у месенджерах «WhatsApp» та «Signal» не було, у протоколі обшуку відсутні відомості щодо виявлення у мобільному телефоні месенджера «We Chat» із системою логічного захисту, як зазначено в ухвалі. Із матеріалів провадження не вбачається, що відносно ОСОБА_6 чи його контактів здійснювались негласні слідчі (розшукові) дії. Станом на дату подачі клопотання про арешт майна та прийняття постанови про визнання мобільного телефону речовим доказом не здійснено навіть його огляду. Так як телефон не отриманий внаслідок вчинення кримінального правопорушення, не є засобом чи знаряддям його вчинення, не зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, не існує необхідності його надання для проведення експертного дослідження, доступ до нього не обмежувався власником, він не відповідає вимогам ч.1 ст.98 КПК України, а тому на нього не може бути накладено арешт.

Просить скасувати ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2024 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив.

Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі ОСОБА_6 .

У судовому засіданні представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримав вимоги апеляційної скарги, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_8 заперечив проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, прокурора САП ОСОБА_8, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

Відповідно до витягу з ЄРДР кримінальне провадження №42023000000001845, розпочате 23.11.2023 за ч.5 ст.191 КК України, за фактом того, що народний депутат України ОСОБА_9 у період 2021-2023 років, діючи у змові зі службовими особами ДП «ДГ «Іванівка» ІГПС НААН, ДС «МАЯК» ІОБ НААН, працівниками АО «Гільдія права», а також іншими особами, організовував та продовжує організовувати заволодіння врожаєм соняшника та кукурудзи ДП «ДГ «Іванівка», а також ДС «МАЯК», які входять до відання Національної академії аграрних наук України, шляхом зловживання службовими особами державних підприємств своїм службовим становищем, внаслідок чого завдано шкоду державі на загальну суму близько 147 125 000 грн (ринкова вартість сільськогосподарської продукції, якою заволоділи).

28.05.2024 слідчою суддею Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, яке перебуває у фактичному володінні ОСОБА_6 із метою відшукання та вилучення, зокрема, мобільних терміналів, сім-карток операторів мобільного зв`язку, носіїв електронної інформації у вигляді предметів накопичення, зберігання та передачі електронної інформації, у т.ч. оптичних носіїв інформації (компакт-диски), флешнакопичувачів, карт пам`яті всіх видів, з`ємних накопичувальних пристроїв, комп`ютерної техніки, ноутбуків, нетбуків, планшетів та інших носіїв електронної інформації, за допомогою яких підтримувався зв`язок між ОСОБА_6, службовими особами ДП «ДГ «Іванівка», ДС «Маяк» та на яких можуть міститися відомості, що стосуються заволодіння врожаєм соняшника і кукурудзи ДП «ДГ «Іванівка» і ДС «Маяк».

06.06.2024 у ході обшуку на підставі зазначеної ухвали слідчої судді вилучено мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 .

06.06.2024 цей мобільний телефон постановою старшого детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) визнаний речовим доказом.

10.06.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора САП про арешт тимчасово вилученого майна.

Слідча суддя, розглянувши клопотання, прийшла до таких висновків: мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3, містить відомості щодо збору врожаю ДП «ДГ «Іванівка», які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; доступ до частини інформації, що наявна на ньому, а саме даних месенджера «We Chat», захищено системою логічного захисту; існує ризик приховування, пошкодження, псування, знищення, передання телефона; майно підлягає арешту шляхом позбавлення права на розпорядження та користування ним, адже саме у такий спосіб можна запобігти встановленим ризикам; на цьому етапі досудового розслідування накладення арешту на вилучене майно з метою збереження речових доказів є необхідним для виконання завдань кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи; арешт не є надмірно обтяжливим.

Висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.

У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційної скарги представника.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України стверджується, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Приписами ч.1 ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Із аналізу вищевказаних процесуальних норм слідує, що при накладенні арешту на майно особи слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження її причетності до кримінального правопорушення, а також існуванні правової підстави для такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001875 від 23.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

За версією слідства, народний депутат України ОСОБА_9 у період 2021-2023 років, діючи у змові зі службовими особами ДП «ДГ «Іванівка» ІГПС НААН, ДС «МАЯК» ІОБ НААН, працівниками АО «Гільдія права», а також іншими особами, організовував та продовжує організовувати заволодіння врожаєм соняшника та кукурудзи ДП «ДГ «Іванівка», а також ДС «МАЯК», які входять до відання Національної академії аграрних наук України, шляхом зловживання службовими особами державних підприємств своїм службовим становищем, внаслідок чого завдано шкоду державі на загальну суму близько 147 125 000 грн (ринкова вартість сільськогосподарської продукції, якою заволоділи).

Матеріалами провадження стверджується, що під час обшуку 06.06.2024, проведеного на підставі ухвали слідчого судді, у ОСОБА_6 вилучено мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3, у якому виявлено контакти « ОСОБА_10 » за номером телефону НОМЕР_4, « ОСОБА_11 » за номером телефону НОМЕР_5, якого ідентифіковано як ОСОБА_12, листування з ними у застосунку «WhatsApp», зокрема, з ОСОБА_9 щодо збору урожаю ДП «ДГ «Іванівка». Також встановлено, що месенджер «Signal» містить функцію автовидалення повідомлень.

Відповідно до протоколу огляду від 11.06.2024 месенджер «We Chat», який встановлений на телефоні, обладнаний системою логічного захисту, доступ до інформації, відомостей та даних, що містяться у ньому, обмежено паролем, який на цей час не відомий. Також під час огляду вмісту месенджерів «WhatsApp», «Threema» встановлено: у месенджері «WhatsApp» зі співрозмовником ОСОБА_12 (записаний як « ОСОБА_13 НОМЕР_6 ») ОСОБА_6 протягом 2021-2022 років постійно обговорює питання збору та вивезення урожаю ДП ДГ «Іванівка», розподілу витрат та доходів від вказаних дій, питання щодо призначення на посаду директора вказаного підприємства ОСОБА_14, а також втримання його на вказаній посаді. У протоколі зазначено, що ОСОБА_14 є особою, підконтрольною ОСОБА_15, і ОСОБА_15 та ОСОБА_6 вживають заходів, направлених на утримання ОСОБА_16 на посаді з метою фактичного контролю над землями ДП ДГ «Іванівка», їх обробітку та отримання від цього особистого прибутку. Також вони постійно обговорюють питання судових спорів із приводу призначення та утримання на посаді директора ДП ДГ «Іванівка» ОСОБА_16, питання судових арештів урожаїв, зібраних на землях даного ДП; у месенджері «WhatsApp» зі співрозмовником НОМЕР_7 ОСОБА_6 обговорює фінансові питання, які виникають у зв?язку з обробітком земель ДП ДГ «Іванівка» та розподілу прибутку від цього, отриманого ним та його спільниками. Зустрічаються фрази: «200 000 - дали Половіку (за підпис по заниженню врожаю)», «ми домовлялись побачитись і зафіксувати цифри - чекаємо зустріч»; у месенджері «Threema» встановлено контакт «ЕВ», із яким ОСОБА_6 обговорює питання щодо обробітку земель ДП ДГ «Іванівка», зустрічаються фрази: «набери, будь ласка, ОСОБА_17 (прокурора Чернігівського) він усі наші справи не погоджує, йде повністю проти по беззаконню це по ДП «ДГ «Іванівка», «Накладений арешт майна на зерно. Вчора рішення про арешт 1400 га пл. Здійснити уборку та про початок уборки повідомити прокурора Батрака. Иванівка, УСР Чернігівської області», «Треба реанімувати «КС» по колишньому директору ОСОБА_18 ».

Відтак, враховуючи обставини розслідуваного злочину, механізм його вчинення та вірогідну причетність до нього ОСОБА_6, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді, що відомості на такому пристрої імовірно можуть використовуватися як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. При цьому мобільний телефон, як матеріальний носій цих відомостей, також має ознаки речового доказу і може бути використаний сторонами кримінального провадження як процесуальне джерело доказів, тому може бути арештований із метою збереження речових доказів, оскільки відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Виходячи з наведених вище міркувань, безпідставний довід апеляційної скарги про те, що арештоване майно не відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст.98 КПК України, а також, що прокурор не довів необхідності арешту майна, як того вимагає ч.1 ст.173 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відтак, не ґрунтується на нормах закону твердження апеляційної скарги про те, що арешт майна ОСОБА_6 - безпідставний, оскільки він не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Окрім того, згідно із ч.3 ст.170 КПК України арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Органом досудового розслідування встановлено, що дані месенджера «We Chat», наявному на телефоні, захищено системою логічного захисту.

А відтак, оскільки доступ до частини комп`ютерної системи телефону пов`язаний з подоланням системи логічного захисту колегія суддів вважає, що слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна дотримано вимог ч.3 ст.170 КПК України.

Отже, слідчий суддя обґрунтовано прийшов до переконання, що стороною обвинувачення доведено правову підставу для арешту вилученого майна та можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.

Із положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.

Оскільки досудове розслідування здійснюється за фактом привласнення чи розтрати чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у т.ч. вчинені повторно, в умовах воєнного або надзвичайного стану, за попередньою змовою групою осіб або організованою групою у великих розмірах або в особливо великих розмірах, слід визнати, що арешт мобільного телефона забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження, і не покладає індивідуальний та надмірний тягар на власника.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на майно з дотриманням приписів ст.170-173 КПК України, а доводи апеляційної скарги про те, що ухала є необґрунтована та незаконна - безпідставні.

Пунктом 1 ч.3 ст.407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Відтак, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст.404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 червня 2024 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4