- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Павлишин О.Ф.
Cправа №991/5010/24
Провадження №11-сс/991/454/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
представника ОСОБА_6, третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвоката ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6, третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 червня 2024 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 червня 2024 накладено арешт на майно, вилучене під час проведення 06.06.2024 обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, а саме мобільний телефон iPhone IMEI: НОМЕР_1, а також на майно, вилучене під час проведення 06.06.2024 обшуку у автомобілі Mercedes-Benz S 500, д.н.з. НОМЕР_2, а саме мобільний телефон iPhone 12 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_3, IMEI 2: НОМЕР_4, шляхом позбавлення права розпорядження та користування майном.
На вказану ухвалу представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій стверджує про відсутність правової підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні. Також зазначає, що при постановленні ухвали не враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінальної о провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб.
Посилається на таке:
-мобільний телефон iPhone IMEI: НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 не вилучався, а відтак не міг бути предметом розгляду клопотання про арешт майна;
-по мобільному телефону iPhone 12 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_3, IMEI 2: НОМЕР_4 органом досудового розслідування доведено необхідності такого арешту, не призначено жодної експертизи;
-постанова про визнання мобільного телефону речовим доказом від 06.06.2024 містить лише одне обґрунтування, яке зводиться до того, що під час поверхневого огляду даного телефону ніби то виявлено листування, що має значення для досудового розслідування;
-позиція сторони обвинувачення щодо виявлення інформації в мобільному телефоні та щодо відмови ОСОБА_6 надати доступ до телефонів є суперечливою;
-арештовані телефони не мають стосунку до даного кримінального провадження, оскільки ОСОБА_6 не має будь-якого відношення до даного кримінального провадження, йому не вручено повідомлення про підозру, останнього не допитували в якості свідка;
-арештовані телефони не відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України;
-стороною обвинувачення не доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та, представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 про арешт тимчасово вилученого манна у кримінальному провадженні №42023000000001875 від 23.11.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, в повному обсязі.
ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі ОСОБА_6 .
У судовому засіданні представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримала вимоги своєї апеляційної скарги, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_8 заперечив проти її задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, прокурора САП ОСОБА_8, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001875 від 23.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
За версією слідства, народний депутат України ОСОБА_10 у період 2021-2023 років, діючи у змові зі службовими особами ДП «ДГ «Іванівка» ІГПС НААН, ДС «МАЯК» ІОБ НААН, працівниками АО «Гільдія права», а також іншими особами, організовував та продовжує організовувати заволодіння врожаєм соняшника та кукурудзи ДП «ДГ «Іванівка», а також ДС «МАЯК», які входять до відання Національної академії аграрних наук України, шляхом зловживання службовими особами державних підприємств своїм службовим становищем, внаслідок чого завдано шкоду державі на загальну суму близько 147 125 000 грн (ринкова вартість сільськогосподарської продукції, якою заволоділи).
28.05.2024 та 24.05.2024 слідчою суддею надано дозвіл на проведення обшуку в автомобілі MERSEDES-BENZ S 500, д.н.з. НОМЕР_2, а також у житлі за адресою: АДРЕСА_2, які перебувають у фактичному володінні ОСОБА_6 з метою відшукання та вилучення, зокрема, мобільних терміналів, сім-карток операторів мобільного зв`язку, носіїв електронної інформації у вигляді предметів накопичення, зберігання та передачі електронної інформації, у т.ч. оптичних носіїв інформації (компакт-диски), флешнакопичувачів, карт пам`яті всіх видів, з`ємних накопичувальних пристроїв, комп`ютерної техніки, ноутбуків, нетбуків, планшетів та інших носіїв електронної інформації, за допомогою яких підтримувався зв`язок між ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, службовими особами ДП «ДГ «Іванівка», ДС «Маяк» та на яких можуть міститися відомості, які стосуються заволодіння врожаєм соняшника тa кукурудзи ДП «ДГ «Іванівка» і ДС «Маяк».
Під час проведення 06.06.2024 обшуків на підставі зазначених ухвал слідчої судді відповідно до протоколів обшуку вилучено: в автомобілі Mercedes Benz S 500, д.н.з. 06.06.2024 - мобільний телефон iPhone 12 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_3, IMEI 2: НОМЕР_4 ; у житлі за адресою: АДРЕСА_2 - мобільний телефон iPhone IMEI: НОМЕР_5 .
Під час огляду детективом мобільного телефону iPhone НОМЕР_6 Pro Max на місці обшуку було виявлено лише один контакт « ОСОБА_13 » за номерами телефонів НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 . Окрім того, у застосунку «Viber» виявлено контакт із користувачем « ОСОБА_14 » за номером телефону НОМЕР_10, а у додатку «Telegram» виявлено контакт ІНФОРМАЦІЯ_1 за цим же номером телефону.
ОСОБА_6 відмовився надати код допуску до зазначеного мобільного телефону, у зв`язку із чим детективом прийнято рішення про його вилучення.
Відповідно до протоколу обшуку житла ОСОБА_6, останній вживав заходи щодо знищення відомостей з мобільного телефону шляхом скидання його налаштувань до заводських. Окрім того, зазначено, що ОСОБА_6 відмовився повідомити детективам код допуску до вказаного мобільного телефону з метою його огляду під час обшуку. За таких обставин, детективом прийнято рішення про його вилучення.
Мобільний телефон iPhone 12 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_3, IMEI 2: НОМЕР_4, вилучений в автомобілі Mercedes Benz S 500, д.н.з. та мобільний телефон iPhone IMEI: НОМЕР_1, вилучений у житлі за адресою: АДРЕСА_1 -постановою детектива від 06.06.2024 визнано речовими доказами
Постановою детектива від 06.06.2024 щодо мобільного телефону iPhone IMEI: НОМЕР_1 призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій щодо подолання системи логічного захисту названого мобільного телефону та копіювання його вмісту.
07.07.2024 детективом проведено огляд мобільного телефону iPhone 12 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_3, IMEI 2: НОМЕР_4 . За змістом відповідного протоколу цей мобільний телефон мітить систему логічного захисту - 6-значний код-пароль, без якого неможливо дослідити вміст мобільного телефону та скопіювати інформацію, що в ньому міститься.
Слідча суддя прийшла до таких висновків: мобільні телефони можуть вміщувати відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; існує ризик приховування, пошкодження, псування, знищення, передання телефонів; накладення арешту на вилучене майно з метою збереження речових доказів, є необхідним для виконання завдань кримінального провадження; мобільні телефони захищено системою логічного захисту; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи; арешт не є надмірно обтяжливим.
Висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційної скарги представника.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України стверджується, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Приписами ч.1 ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до витягу з ЄРДР, кримінальне провадження № 42023000000001845 розпочате 23.11.2023 за ч.5 ст.191 КК України про те, що народний депутат України ОСОБА_10 у період 2021-2023 років, діючи у змові з службовими особами ДП «ДГ «Іванівка» ІГПС НААН, ДС «МАЯК» ІОБ НААН, працівниками АО «Гільдія права», а також іншими особами, організовував та продовжує організовувати заволодіння врожаєм соняшника тa кукурудзи ДП «ДГ «Іванівка», а також ДС «МАЯК», які входять до відання Національної академії аграрних наук України, шляхом зловживання службовими особами державних підприємств своїм службовим становищем, внаслідок чого завдано шкоду державі на загальну суму близько 147 125 000 грн (ринкова вартість сільськогосподарської продукції, якою заволоділи).
Згідно з ч.7 ст.132 КПК України до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Таким чином КПК України не покладає на слідчого, дізнавача, прокурора обов`язку при поданні клопотання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження на підтвердження вчинення кримінального правопорушення інших доказів, крім витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження,
Також слідчою суддею встановлено, що органом досудового розслідування здобуто відомості, зокрема, листування у мобільному телефоні, з яких вбачається, що ОСОБА_6 ймовірно має відношення до вчинення кримінального правопорушення, що розслідується (а.с. 78-94).
Вищенаведене спростовує посилання апеляційної скарги на те, що стороною обвинувачення не доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, та, що ОСОБА_6 не має будь-якого відношення до даного кримінального провадження.
Крім того, оскільки вищевказане листування стосується урожаю зернових щодо заволодіння яких здійснюється досудове розслідування, правильним є висновок слідчої судді що мобільні телефони можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги, що арештовані телефони не відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, визнаються колегіє суддів голослівними, так як не містять спростування висновків слідчого судді.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Матеріалами клопотання стверджується, що доступ до комп`ютерних систем айфонів обмежено їх власником та пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, а щодо телефону iPhone призначено відповідну експертизу.
А тому, оскільки арешт на телефони накладено відповідно до вимог ч.3 ст.170 КПК України, безпідставним є посилання апеляційної скарги на відсутність правових підстав для арешту майна.
Також безпідставним є твердження в апеляційній скарзі про суперечливу позицію сторони обвинувачення, оскільки відображену в протоколах обшуків від 06.06.2024 відмову ОСОБА_6 зняти систему логічного захисту телефонів останній не заперечив шляхом викладення зауважень до протоколів.
Із положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.
Оскільки досудове розслідування здійснюється за фактом привласнення чи розтрати чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у т.ч. вчинені повторно, в умовах воєнного або надзвичайного стану, за попередньою змовою групою осіб або організованою групою у великих розмірах або в особливо великих розмірах, слід визнати, що арешт мобільного телефона забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, відповідає принципу розумності, правильним є висновок слідчої судді, що співрозмірним є обмеження права власності завданням кримінального провадження, і не покладає надмірний тягар на власника.
Разом з тим, обґрунтованим є твердження апеляційної скарги про невідповідність даних клопотання про арешт майна, постанови про визнання речовими доказами, постанови про призначення експертизи та ухвали слідчої судді даним протоколу обшуку житла ОСОБА_6 .
Так, у зазначених клопотанні, постанові про визнання речовими доказами, постанові про призначення експертизи та ухвалі неправильно зазначено номер квартири АДРЕСА_3, а також IMEI: НОМЕР_1 iPhone замість правильного - НОМЕР_5.
Однак такі розбіжності не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчої судді, оскільки обшук проведено відповідно до ухвали слідчого судді саме в квартирі АДРЕСА_4, де мешкає ОСОБА_6, і в ході цього обшуку вилучено телефон, належний саме йому, а не іншої особи.
А відтак, неправильне зазначення номера квартири та серійного номера мобільного пристрою, при тому, що безумовно встановлено факт проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_5, не є підставою для скасування ухвали слідчої судді у зв`язку з помилкою, яка може бути виправлена в порядку, встановленому ст.379 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідча суддя наклала арешт на майно з дотриманням приписів ст.170-173 КПК України.
Пунктом 1 частини 1 статті 407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Відтак, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6, третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 червня 2024 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4