- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/5676/24
Провадження 1-кс/991/5708/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
01 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, дослідивши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на постанову детектива НАБУ від 21.06.2024 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52024000000000022 від 12.01.2024,
ВСТАНОВИВ:
01 липня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, яка на підставі протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду була передана на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
У вказаній скарзі адвокат ОСОБА_2 зазначає, що у межах кримінального провадження №52024000000000022 від 12.01.2024, до його підозрюваного застосовано запобіжний захід у виді застави та покладено ряд обов`язків, серед яких - не відлучатися за межі Сумської області без дозволу детективів та прокурорів. З метою виконання обов`язків підозрюваним, адвокат звернувся до детектива із клопотанням від 21.06.2024 про дозвіл на виїзд підозрюваного за межі Сумської області до міста Яремче, Івано-Франківська область, у визначені дати.
Постановою детектива НАБУ від 25.06.2024 було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, однак захисник вважає, що така відмова є необгрунтованою та незаконною, а також містить ознаки зловживання процесуальними правами.
При цьому, в обгрунтування свого права на подачу такої скарги, адвокат посилається на положення п.7 ч.1 ст. 303 КПК України, та просить її скасувати як необгрунтовану та просить зобов`язати надати дозвіл на виїзд.
Дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зокрема, пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
При цьому, згідно з роз`ясненнями наведеними у п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» існування такого предмета оскарження зумовлене задекларованою та імплементованою в КПК України засадою змагальності сторін у кримінальному провадженні, оскільки одне із законодавчих положень, завдяки якому реалізується зазначена засада, передбачене у ч. 2 ст. 22 КПК України, якою встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Реалізація відповідної засади забезпечується положеннями ст. 220 КПК України, якою встановлено право сторони захисту звернутися із клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій, яке слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а в разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Таким чином, наведені законодавчі положення передбачають, з одного боку, право учасників кримінального провадження ініціювати здійснення процесуальних, у тому числі слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, а з іншого - регламентують недопустимість необґрунтованої та невмотивованої відмови у проведенні відповідних дій органами досудового розслідування.
Водночас, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачене право на оскарження постанови про відмову в задоволенні клопотання про проведення виключно слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій, а не будь-яких процесуальних дій, для проведення яких учасник кримінального провадження звертається з клопотанням до слідчого чи прокурора.
Так, нормами КПК України визначено вичерпний перелік слідчих дій, які поділяються на гласні слідчі дії (допит, пред`явлення для впізнання, обшук, огляд, слідчий експеримент, освідування особи, призначення експертизи) та негласні слідчі (розшукові) дії (втручання у приватне спілкування, обстеження, обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, спостереження за особою, річчю або місцем, аудіо-, відеоконтроль місця, контроль за вчиненням злочину, виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (експертизи), використання конфіденційного співробітництва).
Як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї документів, 21.06.2024 захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 звернувся до НАБУ з клопотанням про надання дозволу на виїзд підозрюваному за межі Сумської області.
При цьому, оскаржуючи прийняту детективом 25.06.2024 постанову, адвокат зауважує, що така постанова є необґрунтованою та незаконною.
Водночас, слідчий суддя вважає помилковим, посилання адвоката на положення п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, як на правову підставу звернення зі скаргою, оскільки надання дозволу на виїзд не є ані слідчою (розшуковою) дією, ані негласною слідчою (розшуковою) дією, а є процесуальною дією.
Однак, законність та обгрунтованість постанови про відмову у виконанні процесуальної дії не є предметом судового контролю у порядку п.7 ч.1 ст.303 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не охоплюються вищенаведеною нормою не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України, у разі якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, то в такому разі слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження.
З огляду на викладене та, враховуючи те, що рішення (постанова), виходячи з положень ч. 1 ст. 303 КПК України, не підлягає оскарженню, слідчий суддя дійшов висновку відсутність підстав для відкриття провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 .
Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України, у разі якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, то в такому разі слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження.
З огляду на викладене та, враховуючи те, що скарга, виходячи з положень ч. 1 ст. 303 КПК України, не підлягає оскарженню, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за цією скаргою.
Керуючись ст. 24, 26, 303-304, 372 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
1.Відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на постанову детектива НАБУ від 21.06.2024 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52024000000000022 від 12.01.2024.
2.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня отримання її копії.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1