Документ № 120108782

Справа № 991/4294/24

Провадження №11-сс/991/416/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

учасники судового провадження: третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ОСОБА_5, прокурор ОСОБА_6

розглянула апеляційну скаргу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000211 від 09.05.2023.

Історія провадження

1.22.05.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду в кримінальному провадженні № 52023000000000211 від 09.05.2023 (далі - ухвала слідчого судді) задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - прокурор, САП) ОСОБА_7 про арешт тимчасово вилученого майна.

2.06.06.2024 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді (далі - апеляційна скарга) з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження.

Короткий зміст та мотиви оскаржуваної ухвали

3.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора та вирішено накласти арешт на майно ОСОБА_5, вилучене 06.05.2024 в ході проведення обшуку офісу за місцем здійснення адвокатської діяльності адвоката ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1 ) оригінали особових справ двох помічників адвоката ОСОБА_5 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, (2) позовні заяви; (3) договори про надання правової допомоги; (4) договори оренди житла та (5) інша документація згідно переліку ухвали.

4.Слідчий суддя обґрунтувала задоволення клопотання прокурора тим, що: (1) відповідно до клопотання прокурора детективами Національного антикорупційного бюро України перевіряється інформація, яка свідчить про те, що судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за попередньою змовою групою осіб з працівниками апарату цього суду, адвокатом ОСОБА_5 та його помічником ОСОБА_8 за неправомірну вигоду сприяють ухиленню від мобілізації військовозобов`язаними, переправленню осіб через державний кордон України, шляхом ухвалення судових рішень з ознаками фіктивності, у т. ч. шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя; (2) зазначені речі та документи виявлені за місцем здійснення адвокатської діяльності, тому є підстави вважати, що їх володільцем є адвокат ОСОБА_5 ; (3) постановою детектива від 16.05.2024 вилучені документи визнано речовими доказами; (4) вилучені документи (особові справи помічників адвоката, договори про надання правової допомоги із додатками, заяви, позовні заяви, договори про оренду житла, блокнот ОСОБА_8 ) можуть мати доказове значення для досудового розслідування у межах цього кримінального провадження, оскільки вони прямо чи опосередковано стосуються обставин подачі позовних заяв адвокатом ОСОБА_5, організації можливого протиправного механізму, що призводить до ухилення від мобілізації, переправленню військовозобов`язаних осіб через державний кордон України, шляхом ухвалення судових рішень суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області за неправомірну вигоду, з ознаками фіктивності, в т. ч. шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя; (5) володільцем документів не доведено порушення гарантій адвокатської таємниці, орган досудового розслідування не вчинив дії, які б порушували права адвоката, а подальше утримання документів обумовлене необхідністю дослідження інформації, що стосується можливої причетності ОСОБА_5 до обставин кримінального провадження; (6) накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.

Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги

5.В апеляційній скарзі висловлена вимога скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна. До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

6.Вимоги клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження мотивовані тим, що повний текст ухвали був отриманий засобами електронної пошти 29.05.2024.

7.Вимоги апеляційної скарги щодо результату її розгляду по суті мотивовані такими групами доводів: (1) порушенням адвокатської таємниці; (2) відсутністю злочину та складу кримінального правопорушення; (3) відсутністю необхідності накладення арешту; (4) недоведеністю мети застосування арешту; (5) відсутністю підстав для накладення арешту на документи.

8.При цьому порушення гарантій закону про адвокатську таємницю при вилученні документів адвоката обґрунтовується посиланнями на статті 22, 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», частину 3 статті 10 Правил адвокатської етики, частину 2 статті 397 КПК, та статусом власника майна як адвоката.

9.Відсутність злочину та складу будь-якого кримінального правопорушення обґрунтовано тим, що матеріали справи не містять будь-яких доказів про вчинення ОСОБА_5 або будь-якими іншими особами злочинів, щодо яких здійснюється це кримінальне провадження.

Позиції учасників провадження

10.У судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу.

11.Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін ухвалу слідчого судді.

Оцінка та мотиви Суду

(1) Щодо клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження

12.Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК).

13.Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абзац 2 частини 3 статті 395 КПК). Правило початку перебігу строку «з дня отримання копії судового рішення» не поширюється на оскарження ухвал слідчого судді, постановлених за викликом особи, але без її участі. У такому випадку строк на апеляційне оскарження обчислюється за загальним правилом, а саме з моменту оголошення судового рішення (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 4910/16/19-к).

14.За змістом статті 376 КПК дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18).

15.У цьому провадженні: (1) розгляд клопотання прокурора слідчим суддею відбувався за участі володільця майна (том 2 а. с. 4-5, 12-15, 23-25, 27-36); (2) 22.05.2024 слідчий суддя оголосила резолютивну частину оскаржуваної ухвали за участі ОСОБА_5 у зв`язку з чим останнім днем строку на подання ним апеляційної скарги було 27.05.2024; (3) повний текст оскаржуваної ухвали був складений 27.05.2024 та його копію апелянт отримав засобами електронного поштового зв`язку 29.05.2024; (4) 06.06.2024 він подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновленням строку. Суть клопотання зводиться до того, що причиною пропуску строку оскарження була необізнаність з мотивами оскаржуваного рішення.

16.Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду (частина 1 статті 117 КПК). У випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення (при оголошенні лише резолютивної частини ухвали), вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому частиною 1 статті 117 КПК (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18).

17.З огляду на те, що: (1) причиною пропуску строку апеляційного оскарження була необізнаність з мотивами прийнятого судом рішення, (2) апелянт подав апеляційну скаргу протягом нетривалого часу з моменту отримання повного тексту оскаржуваної ухвали - Суд визнає зазначену причину пропуску процесуального строку поважною та вважає за можливе поновити ОСОБА_5 строк апеляційного оскарження ухвали від 22.05.2024.

(2) Вирішення апеляційної скарги по суті

18.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).

19.Враховуючи вимоги і доводи апеляційної скарги та правову позицію, висловлену в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, Суд повинен перевірити аргументи щодо (1) обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення; (2) відповідності арештованих речей критеріям речового доказу; (3) можливого порушення адвокатської таємниці; (4) інших порушень КПК при арешті майна.

(2.1) Обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення

20.В апеляційній скарзі ОСОБА_5 зазначив, що: (1) у матеріалах справи відсутні будь-які докази про вчинення апелянтом або будь-якими іншими особами злочинів, які є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні - за статтями 368, 332, 376-1 КК, а викладені в клопотанні прокурора доводи щодо події злочину є припущенням; (2) у клопотанні не відображено відомості про предмет неправомірної вигоди (грошові кошти), які нібито одержували службові особи Білгород-дністровського або іншого суду; (3) не вказано обставини про незаконне перенаправлення осіб через державний кордон України, не зазначено будь-яких відомостей щодо незаконного авторозподілу судових справ чи втручання у діяльність авто розподільної системи суду; (4) прокурором не наведено будь-яких доводів стосовно надання неправомірної вигоди та незаконну організацію чи переправлення осіб через державний кордон України з боку ОСОБА_5 .

21.Аналогічні доводи апеляційної скарги Суд розглядав у цьому ж складі при перегляді ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт іншого майна (телефони, ноутбук, відеореєстратор), вилученого в ході обшуку володіння адвоката ОСОБА_5 та відхилив їх (ухвали Апеляційної палати ВАКС від 21.02.2024 у справі № 991/254/24, провадження № 11-сс/991/135/24, у справі № 991/256/24, провадження № 11-сс/991/136/24, у справі № 991/310/24, провадження № 11-сс/991/134/24).

22.Оскільки нових доводів та/чи доказів в контексті цього заперечення власником майна не наведено, Суд погоджується з мотивами ухвали слідчого судді та повторно зазначає про таке.

23.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що серед іншого існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (пункт 1 частини 3 статті 132 КПК).

24.У межах цього кримінального провадження здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368, частиною 3 статті 332,частиною 2 статті 376-1 КК, та прокурор в клопотанні навів достатні обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри вчинення цих кримінальних правопорушень.

25.Так, за версією сторони обвинувачення згідно клопотання про арешт майна: (1) детективами НАБУ встановлено системність та масовість ухвалення судових рішень суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області щодо виховання дитини (дітей) віком до 18 років військовозобов`язаними чоловіками, у формі визначення місця проживання дитини разом з батьком, відібрання неповнолітньої дитини у матері для проживання неповнолітньої дитини з батьком, у зв`язку з фактом самостійного виховання дитини батьком без участі матері з розірванням шлюбу або без такого; у всіх випадках рішення ухвалюються без позбавлення матері батьківських прав; (2) органом досудового розслідування отримано відомості, що за період з 18.04.2022 по 10.12.2023 трьома суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, ухвалено 592 рішення щодо самостійного виховання батьком неповнолітньої дитини із ймовірними порушеннями територіальної підсудності та норм матеріального, процесуального права; (3) позивачами у вказаній категорії справ виступають виключно чоловіки призовного віку, що може свідчити про корисливі мотиви отримання таких рішень, пов`язані з відстрочкою від мобілізації; (4) позовні заяви розподілялися між суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, шляхом внесення недостовірних даних в автоматизовану судову систему; (5) оплата неправомірної вигоди, ймовірно, здійснювалася на особисту банківську картку адвоката ОСОБА_5 . За версією сторони обвинувачення, адвокат надавав частину таких коштів працівникам апарату суду для здійснення необхідного автоматизованого розподілу справ на конкретного суддю, а суддям для ухвалення позитивного рішення.

26.До клопотання додані матеріали, які підтверджують наведені вище обставини, та в сукупності можуть свідчити про імовірне вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368, частиною 3 статті 332, частиною 2 статті 376-1 КК, та про можливу причетність ОСОБА_5 до подій, які розслідуються в межах цього кримінального провадження.

27.Так, зокрема, зі скриншотів листування заявника в інтернет-месенджері з контактом « ОСОБА_13 » останнім описаний механізм отримання рішення суду про визначення статусу батька, що самостійно виховує дитину без позбавлення матері батьківських прав, без розірвання шлюбу, яке за твердженням останнього клієнта до досягнення дитиною 18-річного віку не візьмуть в армію, він зможе спокійно виїжджати неодноразово без дітей чи з дітьми, при цьому зазначав, що рішення носить формальний характер, нічим не зашкодить дружині, її згода при цьому обов`язкова для отримання судового рішення, при цьому контакт « ОСОБА_13 » надіслав співрозмовнику фотокопію останнього аркушу рішення суду, за яким позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_14 про визначення проживання дитини задоволено, визначено місце проживання малолітнього сина із батьком, ОСОБА_5, зазначено прізвище судді ОСОБА_12, відтиск печатки з написом «Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області», дата копії 28.11.2022. Зазначена фотокопія супроводжена коментарем «вот такое решение, это лично мое, я выезжаю». Щодо строків отримання рішення суду контакт «ОСОБА_13» зазначив, що це займає 1,5-2 місяці («мы ни разу не вышли за срок 2 месяца»), також в діалозі обговорюється, що адвокат знаходиться в Білгород-Дністровському Одеської області, час від часу буває в Одесі, сума гонорару складає 3 500 доларів США, розрахунок мав здійснюватись зарахуванням на банківський рахунок адвоката (том а. с. 34-52).

28.Оглядом Єдиного державного реєстру судових рішень від 15.05.2023 встановлено, що за три місяці (від 12.05.2023 по 12.03.2023) суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було винесено по 53 та 56 рішень відповідно щодо встановлення опіки над неповнолітньою дитиною за батьком без позбавлення матері батьківських прав (том 1 а. с. 55-57).

29.Оглядом Єдиного державного реєстру судових рішень від 07.08.2023 встановлено, що за період з 01.03.2023 по 19.07.2023 суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було винесено разом 154 рішення відповідно щодо встановлення опіки над неповнолітньою дитиною за батьком без позбавлення матері батьківських прав. Аналізом роздрукованих звітів з автоматизованого розподілу судових справ встановлено ознаки втручання в роботу вказаної системи. Так, в одній із справ, предметом позову якої є розірвання шлюбу, встановлено спеціалізацію «Спори про недоговірні зобов`язання», через відсутність спеціалізації в інших суддів залишався один ймовірний суддя, який розглядав справу та виносив рішення, хоча згідно аналізу ЄДРСР рішення щодо розірвання шлюбу виносили абсолютно всі судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. Зазначені втручання в автоматизовану систему документообігу суду трапляються виключно при розгляді справ щодо встановлення місця проживання дитини разом з батьком суддями ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 (том 1 а. с. 58-64).

30.Оглядом Єдиного державного реєстру судових рішень від 29.09.2023 встановлено, що за період з 20.07.2023 по 10.08.2023 та з 02.03.2022 по 01.03.2023 суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було винесено разом 310 рішень відповідно щодо встановлення опіки над неповнолітньою дитиною за батьком без позбавлення матері батьківських прав як по місту Білгород-Дністровську, так і у інших регіонах України (том 1 а. с. 65-69).

31.Оглядом мобільного телефону заявника від 12.09.2023 (том 1 а. с. 86-104) встановлено наявність в месенджері «Телеграм» каналу «ІНФОРМАЦІЯ_1» з оголошенням ІНФОРМАЦІЯ_2» та контактами адвоката ОСОБА_5 (номер телефону та акаунт в месенджері «Телеграм») та листування із заявником щодо механізму отримання судового рішення, гонорару, порядку розрахунків тощо.

32.Оглядом мобільного телефону, вилученого в ОСОБА_5, від 23.03.2024 виявлено переписку останнього в месенджерах Viber та Whatsapp із рядом абонентів (клієнтів) (том 1 а. с. 197-227).

33.До клопотання також долучено інші матеріали, зокрема, листи заступника начальника Головного управління Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України ОСОБА_15 щодо виконання доручення від 30.08.2023 (том 1 а. с. 70-71), 07.11.2023 (том 1 а. с. 75-80); листи Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 16.11.2023, 01.12.2023 (том 1 а. с. 138-162); лист начальника служби у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради ОСОБА_16 від 18.04.2024 (том 1 а. с. 235-239).

34.Аналіз досліджених доказів свідчить про наявність обґрунтованої підозри щодо того, що розслідувані кримінальні правопорушення могли мати місце.

35.Щодо оцінки стороною володільця арештованого майна матеріалів клопотання як таких, що не свідчать беззаперечно про наявність усіх елементів інкримінованих складів злочину (зокрема, предмету неправомірної вигоди), Суд зазначає, що на цьому етапі не здійснюється перевірка «підставності» підозри за стандартом доказування «поза розумним сумнівом» чи навіть менш суворим стандартом «обґрунтованої підозри», що є необхідною при постановленні вироку чи обранні запобіжного заходу відповідно. Будь-які сумніви щодо наявності усіх елементів складу злочину мають перевірятися судом при розгляді обвинувального акту по суті (у разі завершення досудового розслідування в відповідній формі). Наданих матеріалів достатньо для вирішення питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

(2.2) Щодо відповідності арештованого майна критеріям речового доказу та можливості накладення арешту на документи

36.Згідно протоколу обшуку офісу адвоката від 16.05.2024 (том 1 а. с. 250-266) виявлені в його ході оригінали особових справ помічників адвоката ОСОБА_5 ОСОБА_17 та ОСОБА_18 вилучені у зв`язку з наявними оригіналами підпису та почерку останніх для можливості проведення почеркознавчої експертизи через те, що є достатні підстави вважати, що помічники адвоката ОСОБА_5 підписували документи, в тому числі позовні заяви, замість позивачів. У ході обшуку також було вилучено: ряд копій заяв про визнання позовних вимог від імені одинадцяти різних осіб (очевидно дружин позивачів); ряд позовних заяв про визначення місця проживання дитини; завірені копії паспортів позивачів; копії договорів про оренду житла; ряд договорів про надання правової допомоги, деякі з них з додатками.

37.Зазначені документи безпосередньо стосуються обставин, що розслідуються в рамках цього кримінального провадження, оскільки пов`язані з імовірним ухваленням судових рішень у справах відповідної категорії окремими суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з втручанням в роботу системи автоматичного розподілу справ суду за неправомірну вигоду, що могла бути отримана через адвоката у складі його гонорару.

38.Наведені у клопотанні прокурора фактичні дані є достатніми для висновку про те, що належні ОСОБА_5 зазначені документи можуть містити інформацію, пов`язану з подіями злочинів, які розслідуються у цьому провадженні.

39.Слідча суддя дійшла висновку, що документи є майном, вони відповідають положенням частини 2 статті 181 Цивільного кодексу України (є рухомим майном) та положенням частини 10 статті 170 КПК, відтак, на нього може бути накладено арешт.

40.Суд з цього приводу зазначає наступне.

41.Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (частина 2 статті 84 КПК).

42.Обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення (стаття 16 КПК).

43.Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (частина 7 статті 236 КПК).

44.Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу (частина 1 статті 100 КПК).

45.Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження (частина 3 статті 100 КПК).

46.Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (частина 1 статті 99 КПК).

47.Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті (частина 2 статті 98 КПК).

48.Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (частина 1 статті 98 КПК).

49.Суд звертає увагу, що документи, які містять ознаки доказу у кримінальному провадженні та вилучаються слідчим, прокурором за результатами обшуку, однак не наділені ознаками майна [не є об`єктами цивільних прав, не мають історичної, художньої, наукової, літературної, економічної або іншої істотної цінності, зокрема, для особи, у якої вони вилучені (листи, чорнові записи, блокноти, візитівки, господарські договори, рахунки на оплату, накладні, чеки, довіреності, речі немайнового характеру тощо)], підлягають зберіганню протягом усього часу кримінального провадження за правилами, передбаченими статтею 100 КПК [такий підхід відповідає практиці Суду (наприклад, ухвали Апеляційної палати ВАКС від 07.02.2023 у справі № 991/6668/22, від 09.02.2023 у справі № 991/6665/22, від 17.07.2023 у справі № 991/4435/23, від 28.05.2024 у справі № 991/3659/24, від 02.05.2023 у справі № 991/2503/23 та інші)].

50. ОСОБА_5 на запитання Суду зазначив, що вилучені та арештовані документи не мають для нього іншої цінності ніж цінність паперу та фарби (чорнил), якими виконаний друк (записи). Отже, у цій справі вилучені документи не мають жодної істотної матеріальної цінності, корисних властивостей, їх вилученням не завдається майнової шкоди володільцям, тож такі дії не містять ознак втручання у володіння особою майном (на відміну, наприклад, від документів в електронній формі, які містяться на електронних носіях інформації, таких як мобільні телефони, комп`ютери, ноутбуки, які в свою чергу можуть мати істотну майнову цінність).

51.При цьому, за клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії (частина 3 статті 100 КПК).

52.Враховуючи вищезазначене, документи, які не є майном у контексті статті 16 КПК, повинні зберігатися в матеріалах кримінального провадження, навіть за відсутності окремого рішення слідчого судді, суду про їх арешт, а тому прийняття такого судового рішення (про арешт письмових документів) не є суттєвим порушенням норм КПК.

(2.3) Щодо доводів апелянта про можливе порушення адвокатської таємниці

53.В апеляційній скарзі та своїх поясненнях під час апеляційного розгляду ОСОБА_5, зазначив, що: (1) він є діючим (практикуючим) адвокатом, (2) вилучені в нього під час обшуку документи містять інформацію, що становить адвокатську таємницю, (3) законом [положення статті 22, 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон), частини 3 статті 10 Правил адвокатської етики, частини 2 статті 397 КПК] встановлено гарантії здійснення адвокатської діяльності, відповідно обшук, вилучення, арешт та огляд належних йому гаджетів (телефонів, ноутбуку, інших електронних носіїв інформації) є незаконним втручанням в гарантії адвокатської діяльності, а саме порушенням адвокатської таємниці. Такі дії є недопустимими, тому слід скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити в арешті майна.

54.З цього приводу Суд звертає увагу на таке.

55.Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (частина 2 статті 1 КПК). Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (частина 5 статті 9 КПК).

56.Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

57.Згідно позиції ЄСПЛ, висловленої у різних справах, право на адвокатську таємницю є важливим елементом права особи на захист, втім воно не є абсолютним (недоторканим) і може підлягати обмеженням в демократичному суспільстві.

58.Одним із ключових елементів ефективного представництва адвокатом інтересів клієнта є принцип захисту конфіденційності інформації, якою вони обмінюються. Цей привілей заохочує відкрите та чесне спілкування між клієнтами та юристами. Конфіденційне спілкування з адвокатом захищається Конвенцією як важлива гарантія права людини на захист (наприклад, рішення у справі Castravet v. Moldova від 13.03.2007, заява № 23393/05, § 49).

59.Адвокатська професійна таємниця має велике значення як для адвоката, так і для його клієнта, а також для належного відправлення правосуддя. Безсумнівно, це один із фундаментальних принципів, на якому ґрунтується відправлення правосуддя в демократичному суспільстві. Однак воно не є недоторканним (рішення у справі Michaud v. France від 06.03.2013, заява № 12323/11, § 123). Втручання у листування між адвокатом та ув`язненим може бути дозволено лише за виняткових обставин, коли влада має достатні підстави вважати, що привілеєм зловживають, оскільки зміст листа загрожує безпеці в`язниці або безпеці інших або іншим чином має кримінальний характер. Те, що можна вважати «розумною причиною», залежатиме від усіх обставин, але це передбачає наявність фактів або інформації, які б запевнили об`єктивного спостерігача у тому, що привілейованим каналом зв`язку було зловжито (рішення ЄСПЛ у справі Campbell v. The United Kingdom від 25.03.1992, заява № 13590/88, § 48). При цьому, ЄСПЛ виходить з того, що втручання в гарантії адвокатської діяльності має відбуватися «згідно з законом», переслідувати одну із «законних цілей» і бути «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення цієї мети. При цьому, поняття необхідності передбачає, що є нагальна суспільна потреба і втручання є пропорційним щодо переслідування законної мети.

60.Чинне національне законодавство встановлює обов`язки адвоката та гарантії здійснення адвокатської діяльності у випадках здійснення кримінального провадження або окремих слідчих (розшукових) дій стосовно адвоката, його майна (1) або через повну заборону на вчинення тих чи інших дій (допитувати адвоката про відомості, що становлять адвокатську таємницю, залучати його до конфіденційного співробітництва, що може порушити таку таємницю тощо), (2) або встановлюючи певні процесуальні гарантії, направлені на її охорону.

61.Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики (пункт 1 частини 1 статті 21 Закону).

62.У своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам (стаття 7 Правил адвокатської етики).

63.Проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя (пункт 3 частини 1 статті 23 Закону).

64.У разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов`язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини 1 статті 23 Закону. Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом 4 цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії. З метою забезпечення дотримання вимог цього Закону щодо адвокатської таємниці під час проведення зазначених процесуальних дій представнику ради адвокатів регіону надається право ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, що зазначаються у протоколі (частина 2 статті 23 Закону).

65.Забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов`язаних із здійсненням адвокатської діяльності (пункт 4 частини 1 статті 23 Закону).

66.Речами і документами, до яких заборонено тимчасовий доступ, є, зокрема, листування або інші форми обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв`язку з наданням правової допомоги (пункт 1 частини 1 статті 161 КПК).

67.Адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності. Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав). При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних (частини 1, 2 статті 22 Закону).

68.Отже, з одного боку адвокатська діяльність здійснюється на принципах незалежності і конфіденційності, що забезпечено наявністю відповідних гарантій як на рівні національного закону, так і конвенціональної практики, в той же час вона має бути законною, не може бути спрямована на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню клієнтом адвоката чи іншими особами.

69.Додатковими запобіжниками необґрунтованого і незаконного втручання в адвокатську таємницю при розслідуванні злочинів, зокрема, під час санкціонування обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів є: (1) прокурорський нагляд вищого рівня при визначенні необхідності звернення до слідчого судді з клопотанням про проведення слідчих дій (які потребують відповідного дозволу) стосовно адвоката чи його майна; (2) обов`язок слідчого судді зазначити перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження; (3) забезпечення присутності представника ради адвокатів регіону під час такої слідчої дії; (4) встановлення процесуальних санкцій у вигляді недопустимості доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини; (5) юридична відповідальність, у тому числі кримінальна, за розголошення адвокатської таємниці.

70.У зв`язку із наведеним вище Суд вважає, що інформація, яка становить предмет адвокатської таємниці і стосується «привілейованого» каналу комунікації «адвокат-клієнт», як з позицій ЄСПЛ, так і національного закону може зазнавати втручання з боку держави (за умови додержання додаткових процесуальних гарантій адвокатської діяльності) у разі наявності достатніх підстав вважати, що адвокат зловживає таким привілеєм з метою вчинення злочину (чи полегшення його вчиненню іншими особами). При цьому абсолютно заборонено вилучати у захисника, оглядати, використовувати документи, що містять адвокатську таємницю, для отримання стороною обвинувачення незаконної та необґрунтованої переваги у розслідуваному нею кримінальному провадженні з метою здобуття доказів винуватості особи (підзахисного).

71.У цьому провадженні зазначені процесуальні гарантії щодо відшукання, вилучення та арешту майна адвоката ОСОБА_5, що можуть містити відомості, які стосуються надання адвокатської допомоги, дотримані.

72.Так: (1) з клопотанням про надання дозволу на обшук офісу адвоката ОСОБА_5 звертався заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора; (2) в ухвалі слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення обшуку, зазначено, що його метою є відшукання речей та документів, зокрема, його мобільних телефонів, помічника адвоката ОСОБА_17 та інших працівників офісу, комп`ютерної техніки, електронних та комп`ютерних носіїв інформації, планшетів, флеш-карт тощо, які зберегли на собі сліди вчинення описаних в клопотанні злочинів, або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, договорів про надання правової допомоги для отримання судових рішень щодо виховання дитини (дітей) віком до 18 років чоловіками у формі визначення місця проживання дитини разом з батьком, відібрання неповнолітньої дитини у матері для проживання неповнолітньої дитини з батьком, у зв`язку з фактом самостійного виховання дитини батьком без участі матері та в інших формах, інших документів щодо виховання неповнолітніх дітей військовозобов`язаними чоловіками, проектів, листів, заяв, чорнових записів, блокнотів, щоденників та інших рукописних та печатних носіїв інформації, які стосуються надання рекомендацій з метою отримання ймовірно фіктивних судових рішень для уникнення мобілізації та/або виїзду за кордон; (3) у ході обшуку офісу приймав участь представник Ради адвокатів Одеської області адвокат ОСОБА_19, який у зауваженнях щодо проведеної слідчої дії зазначив про порушення на його думку вимог пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (том 1 а. с. 264).

73.Таким чином, на етапі надання дозволу на обшук офісу адвоката слідчим суддею вже було здійснено судовий контроль щодо можливого втручання, доступу до інформації, яка стосується можливого контактування власника майна як адвоката зі своїми клієнтами, оскільки будь-які електронні носії інформації практикуючого адвоката можуть містити як інформацію, що стосується обставин кримінального провадження, так і інформацію особистого характеру та/чи адвокатську таємницю (інформацію щодо надання правової допомоги в інших категоріях справ, що не стосуються обставин даного кримінального провадження).

74.Суд погоджується із висновками слідчого судді, що: (1) на цій стадії кримінального провадження не вбачається порушень КПК під час проведення обшуку; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується.

75.На підтвердження цих висновків Суд додатково звертає увагу, що: (1) в цьому кримінальному провадженні деякі з клієнтів адвоката ОСОБА_5 допитані як свідки, надали додаткові докази, тобто вони добровільно висловили свою згоду на розкриття органу досудового розслідування відомостей стосовно предмету їх звернення до адвоката та інших обставин, що з ним пов`язані; (2) обставини цього кримінального провадження стосуються конкретної, вузької категорії цивільних (сімейних) справ [про встановлення факту проживання неповнолітньої дитини з батьком без матері] та конкретного суду (Білгород-Дністровського міськрайонного Одеської області), та не стосуються справ, в яких адвокат ОСОБА_5 здійснює захист чи представництво інтересів інших осіб, в яких іншою стороною є орган досудового розслідування (НАБУ, СБУ) та/чи прокурор, що б надало останнім необґрунтовану та незаконну перевагу в порушення принципу рівності та змагальності у відповідному юридичному процесі; (3) вилучені в ході обшуку документи стосуються саме цієї конкретної категорії справ.

(2.4) Щодо інших аргументів апелянта про порушення вимог КПК, допущених у зв`язку з розглядом клопотання про арешт майна

76.Щодо твердження про недоведеність прокурором (та не встановлення слідчим суддею) ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК як необхідної умови застосування решту майна, Суд зазначає наступне.

77.У клопотанні прокурора з цього приводу зазначено про мету застосування арешту як унеможливлення приховання, втрати або пошкодження речових доказів або настання інших наслідків, які можуть перешкодити провадженню.

78.Суд виходить з того, що власник майна, дізнавшись про бажання органу досудового розслідування, прокурора накласти арешт на його майно з метою збереження речових доказів (чи з іншою метою), у випадку незастосування такого заходу забезпечення, матиме можливість в будь-який момент знищити, пошкодити, викривити, приховати можливі докази або відчужити відповідне майно. Такі обставини є беззаперечними з огляду на зміст правомочностей власника (статті 317 Цивільного кодексу України). Це в майбутньому може ускладнити чи навіть унеможливити досягнення завдань кримінального провадження.

79.Зазначені висновки відповідають позиції Верховного Суду в господарських справах, які на переконання Суду є релевантними і до кримінального провадження в контексті досліджуваного питання. Так, касаційний суд неодноразово зазначав, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 904/1934/23, постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

80.Крім того, слідчим суддею обґрунтовано враховано в якості відповідних ризиків обставини проведення обшуку, зафіксовані в протоколі, за яких при потраплянні до приміщення офісу ОСОБА_5, було виявлено зовнішні ознаки того, шо в приміщенні перебувала комп`ютерна техніка, яка в швидкому режимі виносилась з офісу, саме в час коли детектив разом з іншими правоохоронцями та понятими очікували прибуття помічника адвоката.

81.Ступінь втручання у право мирного володіння майном Суд оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу (з огляду на триваюче повномасштабне вторгнення рф та очевидно негативний вплив на спроможності України оборонятися від цього вторгнення із-за розслідуваних у цьому кримінальному провадженні фактів ймовірного незаконного ухилення від військового обов`язку в умовах воєнного стану), тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування документами (без позбавлення права власності), відсутності майнової цінності вилучених документів як майна.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

82.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

83.Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження відносно вилучених під час обшуку документів, а мотиви ухвали слідчого судді не спростовані, Суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді має бути залишена без змін.

84.Керуючись статтями 26, 132, 170-173, 403, 404, 405, 407, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Задовольнити клопотання ОСОБА_5 та поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2024.

2.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

3.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2024 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3