- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панаід І.В.
Справа № 991/4923/24
Провадження №11-сс/991/473/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
01 липня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представників власників майна адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційному веб-порталі судової влади України vkz.court.gov.ua за допомогою КЕП/ЕЦП),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судуапеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні №42022000000001543 від 02.11.2022,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2024 року частково задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_10 та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку автомобіля Porsche Panamera д.н.з. НОМЕР_1 05.06.2024, в салоні якого знаходились ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а саме:
-мобільний телефон Iphone в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2, із стартовими пакетами оператора комунікацій з номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ;
-мобільний телефон Samsung Galaxy S 23, ІМЕІ НОМЕР_5 та НОМЕР_6, із стартовим пакетом оператором комунікацій з номером НОМЕР_7 .
Приймаючи дане рішення слідчий суддя виходив з того, що під час обшуку власниками не було надано паролів до вищезазначених технічних пристроїв, що стало підставою для їх вилучення. Окрім цього, детективом доведена відповідність вилученого майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, вилучене майно визнано речовим доказами, має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, які містяться в них можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, вважаючи його незаконним, прийнятим з істотним порушенням вимог КПК України, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, представник власників майна ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження у зв`язку з відсутністю повного тексту рішення; скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні №42022000000001543 від 02 листопада 2022 року.
Зазначає, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.05.2024 надавався дозвіл виключно на обшук в автомобілі Porsche Panamera д.н.з. НОМЕР_1, тоді як детективи НАБУ без участі адвоката та понятих здійснили особистий обшук ОСОБА_8 та ОСОБА_9, в ході якого вилучили три мобільні телефони. Вважає, що слідчим суддею допущено неповноту судового розгляду у зв`язку з відхиленням заперечень щодо необхідності у проведенні експертизи. Зокрема, до клопотання долучено постанову про призначення комплексної судово-технічної експертизи лише щодо мобільного телефону Samsung Galaxy S 23, який не містив системи логічного захисту та був безперешкодно оглянутий детективами, що вказує на безпідставність його вилучення. Інші два телефони, на які сторона обвинувачення просила накласти арешт, не потребують експертного дослідження. На думку представника, арештоване майно не відповідає критеріям речових доказів, визначеним у ст. 98 КПК України та не може бути використано в якості доказів у даному кримінальному провадженні.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представників власників майна, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, вивчивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
19 червня 2024 року Вищим антикорупційним судом проголошено текст вступної та резолютивної частини оскаржуваної ухвали. На проголошенні повного тексту рішення 25.06.2024 власники майна та їх представники присутні не були. Копія ж повного тексту ухвали Вищого антикорупційного суду від 19.06.2024 була отримана стороною захисту на електронну пошту 26.06.2024, що підтверджується відповідними матеріалами справи.
Згідно ч.1ст.24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч.2ст.395 КПК Україниухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Відповідно до положень ч.1.ст.117 КПК Українипропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З урахуванням положень п.3 ч.2 ст. 395 КПК України, строк подачі апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2024 для власників майна та їх представників обчислюється з дня оголошення вказаного рішення, і останнім днем подачі апеляційної скарги для них було 24.06.2024. Разом з тим, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 27 травня 2019 року (справа №461/1434/18, провадження № 51-6470 кмо18), в якій зазначено, щоу випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення,вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1ст. 117 КПК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що необізнаністьвласників майна та їх представника з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення свідчить про наявність об`єктивних обставин, що перешкодили їм своєчасно оскаржити ухвалу слідчого судді, та є поважною причиною пропуску строку на оскарження вищезазначеного рішення. З огляду на що, строк на оскарження ухвали слідчого судді слід поновити.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено слідчим суддею, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42022000000001543 від 02.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209, ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5, ч. 2 ст. 210 КК України.
За версією органу досудового розслідування, службові особи Дніпропетровської обласної державної адміністрації (ДнОДА), зловживаючи своїм службовим становищем, тобто умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та ТОВ «Будінвест Інжиніринг», всупереч інтересам служби, уклали упродовж 2022 року низку договорів, у тому числі щодо ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг у Дніпропетровській області та перерахували на рахунки вказаної компанії кошти в сумі близько 1,5 мільярда гривень, внаслідок чого державним інтересам заподіяно тяжкі наслідки. Окрім цього, зловживаючи своїм службовим становищем службові особи ДнОДА, діючи спільно зі службовими особами та засновниками підконтрольної їм юридичної особи ТОВ «Будінвест Інжиніринг» (код ЄДРПОУ 40130383), вчинили заволодіння бюджетними коштами, розпорядником яких є Департамент житлово-комунального господарства ДнОДА, в особливо великих розмірах (за період з січня по жовтень 2022 року на суму 1 млрд 360 млн грн), шляхом перерахування їх ТОВ «Будінвест Інжиніринг» за надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого значення в Дніпропетровській області та в подальшому по ланцюгу безтоварних операцій на підприємства, що мають ознаки фіктивності, а саме: ТОВ «Ренікс торг» (код ЄДРПОУ 423733328), ТОВ «Мерніс» (код ЄДРПОУ 42540694), ТОВ «Смарт люкс компані» (код ЄДРПОУ 43817106), ТОВ «Максі-буд плюс» (код ЄДРПОУ 43907388), ТОВ «ДЗМК» (код ЄДРПОУ 41156706), ТОВ «БНМ» (код ЄДРПОУ 42845022), ТОВ «Фірма Дікат» (код ЄДРПОУ 43491140), ТОВ «Домінантплюс» (код ЄДРПОУ 39606697), ТОВ «Царичанський асфальтобетонний комбінат» (код ЄДРПОУ 42167022), ТОВ «Криничанський афальтобетонний комбінат» (код ЄДПРОУ 40132600). В свою чергу, упродовж 2022 року службові особи ТОВ «Будінвест Інжиніринг» за попередньою змовою з іншими особами, достовірно знаючи, що частина перерахованих грошових коштів від Дніпропетровської ОДА за укладеними договорами одержані злочинним шляхом, вчинили дії, спрямовані на маскування їхнього походження. За таких умов, сторона обвинувачення вважає, що колишнім службовцем ДнОДА ОСОБА_11 за співучасті з головою ДнОДА ОСОБА_8, службовими особами ДнОД(В)А, директором та засновниками ТОВ «Будінвест інжиніринг» могло бути вчинено зловживання владою або службовим становищем в інтересах підконтрольного ТОВ «Будінвест інжиніринг» та ПАТ «Запорізьке кар`єроуправління», тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, заволодіння коштами ДнОД(В)А та легалізації (відмивання) коштів здобутих злочинним шляхом.
05.06.2024 детективами НАБУ проведено обшук автомобіля Porsche Panamera д.н.з. НОМЕР_1, в салоні якого знаходились ОСОБА_8 та ОСОБА_9, у ході якого вилучено майно, на яке ухвалою слідчого судді від 19.06.2024 накладено арешт.
Постановою детектива від 06.06.2024 вилучені мобільні телефони визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42022000000001543.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно положень ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою збереження речових доказів.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно вимог ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту на майно дотримався вказаних вимог закону.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи та встановлено слідчим суддею, в межах даного кримінального провадження 20.05.2024 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду у справі№ 991/4282/24 надав дозвіл на проведення обшуку в автомобілі Porsche Panamera д.н.з. НОМЕР_1, який зареєстрований за ТОВ «Програматик Медіа Груп» та використовується ОСОБА_8 . Суд дійшов висновку, що у вказаному автомобілі ймовірно знаходяться речі та документи, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження.
05.06.2024 детективами НАБУ за участі ОСОБА_8, ОСОБА_9, яким вручена ухвала про обшук, та адвоката ОСОБА_7 проведено обшук автомобіля Porsche Panamera д.н.з. НОМЕР_1, у якому перебували ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Під час проведення обшуку у салоні автомобіля, серед іншого, виявлено мобільний телефон Iphone та Samsung Galaxy S 23, ІМЕІ НОМЕР_5 та НОМЕР_6, із стартовим пакетом оператором комунікацій з номером НОМЕР_7 . У зв`язку із тим, що володільцем мобільних телефонів не надано пін-коди для подолання системи логічного захисту, виникла необхідність в огляді мобільних телефонів та проведення експертного дослідження, тому детективами прийнято рішення про їх вилучення та призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу.
Окрім цього, 06.06.2024 постановою детектива НАБУ вилучені пристрої визнано речовими доказами як такі, що містять в собі відомості, які мають значення для досудового розслідування і можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. З огляду на зазначене, враховуючи стадію та обставини кримінального провадження, систему логічного захисту, наявність постанови про призначення судової технічної експертизи, приписи ст. 167, 168 та 170 КПК України, колегія суддів вважає вірним висновок слідчого судді про обґрунтованість вилучення технічних пристроїв (мобільний телефон Iphone в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2 ; мобільний телефон Samsung Galaxy S 23, ІМЕІ НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ) та можливість застосування до них заходів забезпечення кримінального провадження.
Колегія суддів вважає неспроможними доводи захисника щодо проведення особистого обшуку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 без участі захисника та понятих, в результаті чого вилучено та арештовано мобільні телефони. Як вірно встановив слідчий суддя та вбачається з матеріалів справи, вилучений та арештований мобільний телефон Iphone в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_2 знаходився у салоні автомобіля на магнітному тримачі, а мобільний телефон Samsung Galaxy S 23, ІМЕІ НОМЕР_5 та НОМЕР_6 віднайдено в сумці в салоні автомобіля на задньому сидінні. Такі обставини вилучення мобільних телефонів підтверджено підписами в протоколі обшуку детективів та понятих, а тому обшук проведено згідно ухвали слідчого судді ВАКС від 20.05.2024 в межах наданих повноважень. КПК України не містить заборони розпочинати обшук без участі захисника, так само як і не передбачено обов`язкову участь захисника в даній процесуальній дії. При цьому, згідно ч. 1 ст. 236 КПК України слідчий, прокурор незалежно від стадії обшуку зобов`язаний допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого належно підтверджені. З протоколу обшуку та пояснень захисника ОСОБА_7 вбачається, що остання була допущена до обшуку після сплину 15 хв з моменту його початку (початок о 07:55, закінчення о 10:17), а тому права ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на надання правової допомоги порушені не були. Доводи захисника про неналежний контроль понятих за порядком здійснення слідчої дії колегія відхиляє, адже в протоколі обшуку зазначено, що під час його проведення присутні поняті ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, їм роз`яснено їх права та обов`язки, про що свідчать їх підписи на кожній сторінці протоколу, який оформлено без зауважень з їх сторони.
Доводи захисника про призначення комплексної судово-технічної експертизи лише відносно мобільного телефону Samsung Galaxy S 23, який не містив системи логічного захисту під час обшуку, колегія суддів вважає їх необґрунтованими. Згідно протоколу обшуку мобільний телефон Samsung Galaxy S 23, який був віднайдений в сумці на задньому сидінні в салоні автомобіля, містив систему логічного захисту. На прохання детективів надати пін-код для деактивації системи логічного захисту ОСОБА_8 повідомив, що розблокування відбувається виключно за відбитком пальця руки. Під час огляду мобільного телефону Iphone, який вилучений із магнітного тримача ліворуч від керма, на екрані виявлено інформацію про ІМЕІ НОМЕР_2, а також відомості про те, що «Власник увімкнув замок активації». На питання до ОСОБА_8 про можливість надання ним пін-коду для деактивації системи логічного захисту ОСОБА_8 повідомив, що паролем для його мобільного телефону є « НОМЕР_8 ». Однак, під час спроби ведення під-коду встановлено, що телефон не містить поля для його введення через встановлення замка активації. Відтак, у зв`язку з наявною системою логічного захисту та необхідністю оглянути вміст інформації віднайдених мобільних телефонів, детектив здійснив їх вилучення, що відповідає вимогам ст. 168 КПК України. У зв`язку з визнанням вищевказаних мобільних пристроїв речовими доказами, у тому числі для проведення експертного дослідження, а також запобігання можливості їх приховання, пошкодження, зникнення, втрати, знищення, використання, передачі чи відчуження, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про їх арешт. Відтак, колегія суддів констатує, що вилучення та арешт мобільних телефонів Samsung Galaxy S 23 та Iphone, ІМЕІ НОМЕР_2 відповідає приписам ст. 168 та ст. 170 КПК України.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Слідчий суддя мотивував накладення арешту вилучених мобільних телефонів необхідністю у забезпеченні їх схоронності для проведення експертного дослідження та подолання системи логічного захисту з метою проведення повного огляду на предмет наявності в них відомостей, що встановлюються у кримінальному провадженні, з чим погоджується і колегія суддів. Наразі триває досудове розслідування у даному кримінальному провадженні та перевіряється можлива причетність/обізнаність ОСОБА_8, який в період розслідуваних подій був головою ДнОДА. З огляду на зазначене, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливу наявність у вилученому пристрої відомостей про обставини кримінального правопорушення, що встановлюються та можуть в подальшому бути використані як докази. Доводи апеляційної скарги в цій частині вищевикладеного не спростовують. Враховуючи обставини справи та завдання кримінального провадження таке втручання в право володіння майном на даній стадії розслідування є співрозмірним та виправданим, сприятиме досягненню мети щодо повного, швидкого та неупередженого досудового розслідування, а також забезпеченню збереження цього майна. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що у разі встановлення інших фактів, їх доведеності чи спростування, у зв`язку з чим відпаде необхідність у застосуванні заходів забезпечення збереження майна, його можна буде повернути власникам в порядку ст. 174 КПК України.
В апеляційній скарзі містяться також інші доводи, які не мають істотного значення, адже не спростовують обґрунтованого висновку слідчого судді щодо накладення арешту на мобільні телефони Samsung Galaxy S 23 та Iphone, ІМЕІ НОМЕР_2 . Відтак, вони не потребують детального аналізу з точки зору викладення мотивів рішення суду апеляційної інстанції виходячи з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею належним чином перевірено та оцінено доводи клопотання детектива, які дають підстави вважати, що вилучене під час обшуку майно відповідає критеріям, визначеним у ст.ст.98, 168, 170 КПК України, наявні в ньому відомості можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 98, 168, 170, 173, 309, 401, 404, 405, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні №42022000000001543 від 02.11.2022 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3