Документ № 120207223

справа № 991/4770/24

провадження №11-сс/991/442/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

прокурора ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 червня 2024 року про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 червня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_5 на повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.209, ч.3 ст.27 ч.4 ст.190 КК, у кримінальному провадженні №52019000000001050 від 21 листопада 2019 року.

Відмовляючи в задоволенні скарги сторони захисту, слідчий суддя вважав, що під час розгляду скарги слід дослідити та надати оцінку усім вжитим стороною обвинувачення заходам щодо повідомлення ОСОБА_9 про підозру та дійшов висновків про те, що орган досудового розслідування вжив достатньо заходів для вручення повідомлення про підозру у передбачений ч.2 ст.135 КПК спосіб як особі, яка тимчасово відсутня за місцем проживання, тому ОСОБА_9 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні 25 січня 2024 року.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, захисник підозрюваного ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, за вимогами якої просив скасувати ухвалу слідчого судді від 13 червня 2024 року та постановити нову, якою скаргу на повідомлення про підозру задовольнити та скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 25 січня 2024 року.

В обґрунтування апеляційної скарги адвокат посилався на наступні доводи.

Скаргу на повідомлення про підозру подавано з урахуванням того, що в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року у справі №991/2464/24 (залишеною ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 травня 2024 року без змін) всі дії сторони обвинувачення, направлені на вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру, крім надсилання повідомлення поштою до ТОВ «Екотехнолоджи», визнані неналежними. Отже, сторона захисту під час звернення до слідчого судді з новою скаргою на повідомлення про підозру виходила з того, що відповідно до остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, а саме ухвали слідчого судді від 26 квітня 2024 року, єдиним належним основним способом для вручення повідомлення про підозру визнано надсилання 22 березня 2024 року поштою до ТОВ «Екотехнолоджи».

Однак у п.45 ухвали слідчий суддя зазначив: «Та обставина, що такі заходи уже були оцінені 26 квітня 2024 року під час розгляду справи №991/2464/24 та визнані неспроможними, не мають преюдиціального значення для слідчого судді під час розгляду цієї скарги». Отже, в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя фактично поставив під сумнів остаточне судове рішення у справі №991/2464/24, що не узгоджується з принципом поваги до остаточного судового рішення - res judicata.

Стороною захисту ставилось на розгляд слідчого судді лише питання законності надсилання повідомлення про підозру поштою до ТОВ «Екотехнолоджи» за умови наявності у органу досудового розслідування можливості безперешкодно отримати відомості про звільнення ОСОБА_9 з цього підприємства 06 лютого 2023 року шляхом електронного доступу до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Однак унаслідок ігнорування слідчим суддею висновків, викладених в ухвалі слідчого судді від 26 квітня 2024 року у справі № 991/2464/24, допущено безпідставний вихід за межі поданої скарги, таким чином слідчий суддя безпідставно вдався до перегляду висновків, викладених в остаточному судовому рішенні.

Отже, у задоволенні скарги відмовлено лише через те, що слідчим суддею порушено принцип res judicata та здійснено повторну оцінку способів вручення, які вже були оцінені в остаточному судовому рішенні - ухвалі слідчого судді від 26 квітня 2024 року у справі №991/2464/24.

Позиції учасників судового провадження.

Захисники підозрюваного ОСОБА_9 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

ОСОБА_9 будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явився, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив. Ураховуючи зазначене і те, що КПК не передбачає вимог щодо обов`язкової участі сторін у судовому розгляді апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, приймаючи до уваги значно скорочені у порівнянні із загальним порядком строки апеляційного перегляду таких ухвал (ч.2 ст.422 КПК), колегія суддів на підставі ч.4 ст.405 КПК вважала за можливе провести розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

Мотиви суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч.1 ст.2 КПК).

Надаючи оцінку вимогам апеляційної скарги суд зауважує, що повідомлення про підозру є одним з важливих етапів стадії досудового розслідування, становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.

Викладена в письмовому повідомленні підозра служить підґрунтям для початку реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, у підозрюваного з`являються можливості впливати на зміст підозри та на подальше формулювання обвинувачення у обвинувальному акті, яким завершується досудове розслідування. Сформульована підозра встановлює межі здійснення слідчим і прокурором обвинувальної діяльності, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість більш цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту.

При перегляді оскаржуваної ухвали в межах апеляційної скарги, дослідивши надані матеріали, заслухавши пояснення учасників провадження та перевіривши обґрунтованість їх доводів, щодо набуття ОСОБА_9 статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні колегія суддів зазначає наступне.

Дотримання встановленої правової процедури повідомлення про підозру означає, що дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, забезпечувати відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.

Загальний порядок повідомлення про підозру передбачений главою 22 КПК, із системного аналізу якої вбачається, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі умовно можна поділити на такі етапи: 1) прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру, який передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з частиною першою статті 276 КПК; 2) об`єктивація/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених ст.277 КПК, та його підписання; 3) доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі ст.278 КПК.

Порушення порядку повідомлення про підозру призводить до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст.2 КПК, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.

Підозрюваним є особа, якій у передбаченому ст.276-279 КПК порядку повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч.1 ст.42 КПК).

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч.1 ст.278 КПК).

Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених КПК, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи. (ч.3 ст.111 КПК).

Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч.1, 2 ст.135 КПК).

Відхиляючи доводи сторони захисту щодо неналежного повідомлення ОСОБА_9 про підозру, а саме шляхом надсилання його 22 березня 2024 року до ТОВ «Екотехнолоджи», оскільки у сторони обвинувачення була можливість установити факт звільнення 06 лютого 2023 року ОСОБА_9 з ТОВ «Екотехнолоджи», колегія суддів зауважує наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №536/2475/14-к дійшла висновку, що викладена у письмовому повідомленні підозра та вручена у належний спосіб є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених ст.42 КПК.

Дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання та за відсутності відомостей про її місце перебування, зважаючи на приписи ч.1 ст.42, ст.135 КПК, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.

Питання щодо належного повідомлення ОСОБА_9 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (датованої 25 січня 2024 року) у цьому кримінальному провадженні, в тому числі шляхом надсилання його 22 березня 2024 року до ТОВ «Екотехнолоджи», вже ставилось на розгляд Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду під час розгляду апеляційних скарг (справа №991/1472/24, провадження №11-сс/991/254/24, ухвала від 7 квітня 2024 року; справа №991/2464/24, провадження №11-сс/991/333/24, ухвала від 21 травня 2024 року), за наслідком розгляду яких колегія суддів встановила наступні обставини.

Для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_9 25 січня 2024 року органом досудового розслідування вжито такі заходи:

- вручено представнику ОСББ «Валмакс» як житлово-експлуатаційній організації за місцем фактичного проживання ОСОБА_9 для їх передачі останньому;

- як додатковий захід, прокурором ОСОБА_8 здійснено направлення ОСОБА_9 в електронній формі повідомлення про підозру за допомогою месенджера «Viber» на номер телефону НОМЕР_1, вказане повідомлення було прочитане, після чого ОСОБА_9 вимкнув можливість бачити його як абонента «онлайн», що підтверджується протоколом огляду від 02 лютого 2024 року;

- направлено для передачі ОСОБА_9 до Одеської міської ради, на виконання якого у цей же день надані детективом процесуальні документи направлені на електронну адресу депутата міської ради - ІНФОРМАЦІЯ_1, а також на особисту електронну поштову адресу ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_2

Органом досудового розслідування 22 березня 2024 року направлено повідомлення про підозру ОСОБА_9 за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ; до ТОВ «Екотехнолоджи» - за місцем роботи ОСОБА_9, що підтверджується описами вкладень та накладними з АТ «Укрпошта».

На підтвердження того, що місцем роботи ОСОБА_9 можна вважати ТОВ «Екотехнолоджи» прокурором надано довідку про доходи, згідно з якою останній щорічно з 2017 по 2023 роки отримував заробітну плату від товариства, відповіді на запитання суду яким чином особою у 2023 році подано заяву про звільнення з вказаного товариства (ознайомлено з наказом про звільнення під підпис) стороною захисту не надано.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що орган досудового розслідування вжив заходів для вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру у передбачений ч.2 ст.135 КПК спосіб як особі, яка тимчасово відсутня за місцем проживання, а тому суд апеляційної інстанції констатував факт набуття ОСОБА_9 статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали судового провадження, судом встановлено аналогічні зазначеним вище обставини вжиття стороною обвинувачення заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_9, а тому не вбачаються підстави для відхилення від раніше зазначених висновків щодо набуття ОСОБА_9 статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

При цьому, враховуючи специфіку та динаміку здійснення досудового розслідування, в тому числі безперервний процес збирання сторонами кримінального провадження доказів, колегія суддів зауважує, що висновки, зазначені у попередніх судових рішеннях, не мають преюдиціального значення під час надання оцінки відповідним обставинам ані для слідчого судді, ні для суду апеляційної інстанції.

Разом з цим, у поданій апеляційній скарзі, висловлюючи свою незгоду з оскаржуваною ухвалою, захисник наполягає на безпідставності з боку сторони обвинувачення здійснення повідомлення шляхом надсилання його до ТОВ «Екотехнолоджи», а також вважає за можливе та необхідне надати ізольовану оцінку здійсненому повідомленню про підозру лише у такий спосіб, без врахування інших обставин та вжитих стороною обвинувачення заходів та прийняти відповідне рішення.

Колегія суддів не може погодитись із запропонованим стороною захисту необхідним і достатнім на її думку обсягом обставин, які підлягають перевірці, адже заходи, вжиті стороною обвинувачення щодо вручення повідомлення про підозру за місцем роботи особи підлягають оцінці у сукупності з іншими вчиненими діями, передбаченими ч.2 ст.135 КПК.

Так, неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення (ч.1 ст.410 КПК).

Оскільки стороною захисту оскаржується повідомлення про підозру через ймовірне порушення порядку його вручення, слідчий суддя, відповідно не лише має право, але й зобов`язаний дослідити та надати відповідну оцінку вжитим стороною обвинувачення заходам для повідомлення особи про підозру у їх сукупності як єдиному комплексу процесуальних дій, спрямованих на здійснення належного повідомлення у кримінальному провадженні.

Дослідження лише одного із вжитих стороною обвинувачення заходів щодо повідомлення особі про підозру, не буде свідчити про повноту судового розгляду кримінального провадження та дослідження слідчим суддею усіх обставин, про що обґрунтовано зазначено в оскаржуваній ухвалі.

При цьому дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин, які мають значення для здійснення судового контролю під час досудового розслідування, не можна вважати такими, що погіршують становище особи, адже метою таких є виконання завдань кримінального провадження, а саме: забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З цих підстав колегія суддів не вбачає порушень слідчим суддею норм КПК під час розгляду скарги.

Зазначені доводи апеляційної скарги на порушення процедури повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та ненабуття останнім з цієї підстави статусу підозрюваного у кримінальному провадженні не знайшли свого підтвердження та спростовуються раніше встановленими колегією суду обставинами.

Враховуючи, що сторона захисту не оспорює обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри, тому підстави для перевірки цієї обставини в даному апеляційному провадженні відсутні.

В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6§1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Порушень інших норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.376, 395, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 червня 2024 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ _____________ ______________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3